Гра в кальмара − як мотивувати дітей до усвідомленості?

Сотні добровольців, які не мають грошей ідуть грати в ігри дитинства, переможець отримає винагороду, той, хто програє − помре. Південнокорейський серіал вже зібрав понад 100 млн авторизованих шанувальників з 90 країн світу, але повна картинка людей, які подивились серіал перевищує 300 млн, і менш ніж за місяць серіал здобув світове визнання, в тому числі й серед дітей, які швидко підхопили тренд, та заполонили мережу мемами та відео у тікток.

Шалені темпи поляризації суспільства
Шалена популярність гри в кальмара, голодних ігор і схожих популярних фільмів вказує на справжнє існування двох полюсів суспільства, один з яких завжди прагне хліба та видовищ. Поляризація суспільства відбувалось і буде відбуватись далі за різними ознаками − політичні, релігійні, вакцинації, і чим далі, тим більше вектор буде збільшуватись, а градус протистояння в суспільстві буде нагріватись. З часом зникне і середній клас, залишаться тільки два класи −заможні і бідні. Для одних будуть доступні природа, відносини та послуги й сервіс пов’язаний з живими людьми; для бідних залишиться тільки віртуальна реальність. Причому багатьох бідних влаштовує віртуальна реальність із захопливими сюжетами, багато хто вже створив власне безпечне коло, і знаходиться там (у власному світі) більшість свого свідомого життя, віддає всю свою увагу, сили, кошти та час, і їх це влаштовує.

Взагалі, чи ми відстежуємо те, що споживають наші діти у цифрових медіа і чим саме наповнена їх стрічка у тікток? 

Я вирішив не писати багато про психологічну шкоду, серіалу, який, безумовно, не варто дивитись дітям до 16 років. Батьки та педагоги повідомляють, що деякі діти (навіть в початкових класах), вже почали імітувати тривожні сцени у середовищі однолітків, перейнявши тренди з тіктоку. І вже багато експертів (психологів, психотерапевтів, аналітиків) та батьків висловились про негативний вплив серіалу на мозок. Серіал наповнено сюжетами зі сценами смерті, сексу, сцени з органами та мертвими тілами, катуванням, гомосексуалізмом, психологічним та фізичним насиллям. І завжди існує ймовірність, що після споживання цього контенту у дитини може спрацювати інстинкт відтворення та слідування. Зазвичай діти копіюють моделі поведінки у тих, кому довіряють і ким захоплюються, тому візуальна інформація завжди підштовхує дітей повторювати, в тому числі й шкідливі речі.

Чи присутня позитивна складова серіалу?
Так. Справжні емоції, особиста криза героїв, боротьба за справедливість, сумління та зрада, самопожертва та підступ, боротьба за життя, героїзм та надія, − і всі ці речі завжди межують на грані, і саме змінна передбачуваність та непередбачуваність грають з хімією нашого мозку, змушуючи виділяти то адреналін, то дофамін. Тому, ймовірно, подивившись першу серію ви «підсядете» на гачок і захочете подивитись всі решту. Але всі ці позитивні речі упаковані в кроваву обгортку, яка не варта ніякого позитиву. І судячи з аналізу коментарів, більшість людей захоплюють саме ефекти тортур та страждань, а не щирі емоції акторів.

37 % ЗМІ спрямованих на дітей мають сцени фізичного чи психологічного насильства.
90 % фільмів, 69 % відеоігор, 60 % телевізійних шоу, та 15 % музичних кліпів − містять певну форму насильства (статистика-джерело).
Разом із моїм сином-підлітком, ми сідаємо за стіл, наливаємо чай, та спілкуємось, аби почути аргументи один одного про те, що варто дивитись, а що краще обходити осторонь і чому так.
П’ять запитань до підлітків (усвідомлення);

  1. Куди подіти вікові обмеження?
    Вікові обмеження на перегляд відео − важливі. Міжнародні норми, що захищають права дітей, мають вікові класифікації інформаційної продукції, суть яких зводиться до того, щоб впровадити безпеку від інформації, яка може завдати дітям психічний, фізичний і моральний збиток. Детальніше про те, чому дітям варто дотримуватися вікових обмежень на перегляд фільмів я писав ТУТ. Але також, важливо вчити дітей культурі перегляду відео, іноді дивитись деякі фільми разом із ними, обговорювати все, що побачили.
  2. Які поради дають спеціалісти?
    Нервову систему захоплюють невідомі та заборонені речі. І поради лікарів, які вивчають мозок, говорять про те, що візуальна інформація буває токсичною. Тому, ми не їмо все підряд, щоб не отруїтись, − ми готуємо їжу правильно. Так і для мозку: про нього потрібно піклуватись і не пропускати через очі небезпечний контент, бо інакше будуть негативні наслідки − нав’язливі думки, нічні кошмари, потяг до насильства, збуджений інтерес до теми насилля і т. п.
  3. Що тобі говорить власна ідентичність?
    Наша ідентичність − інакша, ми проти жорстокості. Сцени насилля, вбивства та крові, які є в серіалі пропагують аморальну поведінку і показують, що вона припустима, і коли ми захоплюємось такими сюжетами, то автоматично припускаємо, що жорстокість є нормальною і за певних обставин може мати місце. Краще провести моральну червону межу і не ставати прихильником таких відео. Батьки мають показати приклад і сказати − «Ми проти жорстокості». Так, вона існує, але ми не захоплюємось нею.
  4. Ти вмієш критично мислити?
    Варто навчитись ставити правильні питання до того, що ми дивимось. Не спішити довіряти тому, що ми побачили, а перевіряти, розрізняти реальність від вигадки, правду від брехні, розуміти природу речей. Іноді є інформація, яка може нашкодити нам, тому нам варто навчитись ставити блок на інформацію.
  5. Чи існує альтернатива?
    Підберіть разом з дітьми цікаві книги, спорт, інші хобі чи заняття, які принесуть користь вашій дитині. Разом із дитиною подумайте про те, що і як потрібно зробити для того, щоб був баланс між розвитком, розвагами та відпочинком. Фільми також можуть бути в цьому переліку, але правильно підібрані та без «залипання» в екрані.

Допоможіть дитині самостійно прийняти усвідомлене рішення
Говоріть, говоріть, говоріть. Важливо бути на зв’язку зі своїми дітьми. Діти мають розуміти різницю між «не можна» та «заборонено». Заборона − не є ефективним методом, і тому ці поради спрямовані на усвідомленість, щоб підліток мав внутрішній орієнтир, моральний авторитет і межу, за яку він чи вона не перейдуть навіть тоді, коли батьків не буде поруч. Орієнтир, який стримуватиме їх від помилок і допомагатиме робити правильний вибір. Роз’ясніть, розберіться, покажіть дитині небезпеку, яка прихована за порушеннями вікових обмежень та переглядом жорстоких відео. Згадайте історію − люди завжди хотіли хліба та видовищ, і тому фільми, в яких людина добровільно чи примусово грає в ігри смерті, завжди приваблювали глядачів, які прагнуть бурхливих відчуттів. Але при цьому мало хто прагне опинитись на місці якогось з цих героїв, які борються за життя всіма методами.

Ми майже не залишили нашим дітям часу для розвитку їх унікальної творчості
Екрани заповнили дитячий резерв уваги й тому фантазії дітей сьогодні − це сюжети фільмів та серіалів. Діти не можуть дати волю своїй уяві, бо вона вже виснажена технологіями, а всі сили, які б мали піти на винахідливість, навчання та творчість витягуються зависанням в екрані.

Джерело

Be the first to comment on "Гра в кальмара − як мотивувати дітей до усвідомленості?"

Напишіть відгук