Наша духовна битва триває (Дайджест ХСП №111)

Події з 12 з 21 січня

Християнський Соціальний Простір

12 січня

Цюріх.Отримано благословіння місцевих францисканців на здійснення служіння команди ХСП-Цюріх. Хай Господь провадить всіх причетних!

17 січня

Черговий навчальний модуль в рамках програми підготовки з ППД (Перша Психоллгічна Допомога). Працювала команда отця Олега Соломона. Основа групи – миротворці ХСП. Хай кожна парафія чи помісна церква стане місцем зцілення душевних ран у тих, хто страждає від наслідків війни!

17 січня

Цюріх.Пройшла робоча зустріч служителів Християнської Служби Порятунку з представниками швейцарської Армії Спасіння.

Є спільне бачення пріоритетів і  напрямів співпраці на славу Божу та на благо України. Далі буде…

19 січня

Польська Фундація «Via Vita» допомагає Україні від початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні була честь зустрітися з Агнєшкою Нємєц, представником фундації і журналістом одного з краківських видавництв.

Християнський Миротворчий Корпус

13 січня

Слава Ісусу Христу!

На базі Інституту Богословських Наук в м. Городок, закінчився другий модуль навчання капеланів. Який проходив з 10 -13 січня.

В модулі взяло участь біля 30 осіб, частина з них є діючими капеланами інша готується до цього служіння. На модулі був присутній координатор в справах військових та капеланського служіння о. єпископ Павло Гончарук, який очолював також Євхаристію та інші молитви за наших Захисників в часі модулю. Модуль розпочали з уроків Історії України та Фвлософії. Наступного дня розмовляли на тему Гуманітарного права. Наступні два дні мали також лекції з біблії під кутом війни та проводили паралелі з текстів Святого Писання і російсько-української війни. Розібрали також такі теми, як самогубство і самопожертва, націоналізм в світові історії, імперіалізм, марксизм…Це були насичені 4-ри дні. За все Богові подяка.

18 січня

Богу подяка, маємо не лише величезний фронт роботи, можливості і результати, але й поповнення лав Корпусу Миротворців ХСП Тиврів. Поклик до служіння на перемогу України відчутно не лише в межах кордону: Миротворці з 🇮🇩 Адам та Себастьян, з 🇺🇦 Ростислав Черній. Щиро радіємо! Дякуємо! Обговорили план дій і з молитвою до “бою”!

18 січня

Вільнюс.Литовська команда. Великий гуманітарний вантаж з необхідними для бійців і цивільних у зимовий період речами уже готовий. Незабаром з молитвою все це вирушить в Україну.

18 січня

Дякуємо “CARITAS” Італія та Пану Ігорю Лисому за теплі ковдри та куртки для наших військових і постраждалих цивільних. Нехай Господь Вас благословить.

21 січня

Вчасне надання першої і долікарської медичної допомоги у часі війни зберігає життя поранених, а своєчасна евакуація з поля бою запобігає повторному ураженню або загибелі. Підрозділ Корпусу Миротворців ХСП Тиврів сьогодні приймав гостей з різних куточків України, організовуючи тренінг тактичної медицини, що проводив Євгеній П’янков. Тактична медицина враховує той факт, що місце і обставини в яких надається допомога під час бойових дій, принципово відмінні від звичних лікарень, салону карети швидкої допомоги або, навіть, тротуару серед міста.Безцінні знання, зустрічі і моменти.Дякуємо Богу!

Корпус Військових Капеланів

13 січня

Війна. Я можу дуже багато розказати що то таке,але мозок вимкнув функцію пам’ятати про це- не зараз,не на разі,ні тепер. Раніше, кілька років розказувала усім хто приїжджав до мого рідного міста, до моєї Авдіївки, що то пекло на землі,що то страшні години обстрілів,що то жах в очах від невідомості чи ти виживешь до ранку….. Я намагалася виїхати ще у 14 році,але усі родичі відмовили, бо моя родина підтримувала Україну. Вісім довгих років пережитих давали свої плоди, біль,жах ,розпач і все це було на початку. Потім навчився жити в цьому хаосі, навчив дітей обережності,безпеці, далі вони вже вчили інших захищаючи їх душі від жаху війни, бо люди почали повертатися до міста вже у 15 році. Потім ще,потім ще і ще, та місто почало оживати,зцілювати рани від війни, латати розбиті домівки, садити городи,квіти,сади- хоча війна не лишала нас усі довгі  8 років, бо була на відстані руки. Ми навчилися з цим жити….. Робити все,щоб хлопці відчували нашу підтримку та любов. Допомагали усім чим тільки було, іноді не маючи нічого за душею,збирали усією країною,але були з ними поряд. Але  у лютому розпочалося пекло і то вже була зовсім інша війна, в неї не було жалю до всього українського, байдуже на всіх. Лише один дзвінок від друзів:” В тебе є 15 хвилин на збори,щоб залишити місто, бо ми тебе не зможемо врятувати.” Перед очима пролетіли усі ці роки, смуток переплітався з неповторною тишею, біль з розпачем, безнадія та невідомість. Але я послухала хлопців і покинула свій дім – у нікуди.

Я чітко розуміла, що так треба зробити заради дітей!

Сьогодні по інтернету ходять фото дівчинки з нашого міста, рідні якої не схотіли їхати та лишили її шансу жити далі, тим самим вони вбили свою дитину. Це дуже страшна річ,але це велика страшна правда життя.

Якщо в серці не має місця для любові, то тобою править лише обов’язок. Любов ніколи не спричиняє байдужості, вона дарує надію життя. Обов’язок же дає лише вимушений крок для виконання своїх інтересів.

Якщо любиш – намагаєшся вберегти!!! Все інше лише байдужість.

Саме любов штовхає щось робити,підтримувати,обіймати та допомагати захистникам України!!! Любов зцілює, вона дає надію у темряві, вона огортає теплом, вона завжди поруч- це Божа любов у прояві людських життів. Господь творить це нашими руками та серцями,бо ми Його діти,діти Світла та любові,бо це найголовніше що нас супроводжує. Якщо любиш то скажеш про це, якщо любиш то збережеш,якщо любиш то не завдаси шкоди, якщо любиш то не ображеш – так просто!

Цього разу своє любов’ю огорнули хлопців: Pawel Gonczaruk , о.Войтек та команда карітасу м.Харків, Olga Shpak  та команда ГО ” Звичайні Люди”, Руслан колесов, пані Агата та команда друзів м.Кам’янец -Подільського, а також Пан Роман. Дякую Вам усім за прояв емоцій щастя на обличчі захистників та захистниць – бо до них торкалася ваша любов та повага!!!А ми далі збираємо необхідне у наступну поїздку у пекло.Дякую усім причетним.

14 січня

Завдяки Християнській Службі Порятунку і нашим добродіям діти з Соколової отримали сьогодні невеличкі подарунки.

14 січня

Просили показати, який вигляд має наша мобільна стоматологія. Заразмаємо все, щоб надавати стоматологічну допомогу і доїжджати на 2-3 лінію фронту.

 Кабінет ще треба доукомплектувати меблями, але то вже між роботою і як будуть кошти.

https://www.facebook.com/elena.legenchuk/videos/723483759214300/

17 січня

Де кордони твого кола?

Твоя сім’я?

Чи будиночок з ділянкою?

Може край твого міста?

А як щодо області?

А може довкола тільки тебе самого?

Є люди, яким прийшлося залишити свої зруйновані дома та спасати життя своїм сім’ям.

Але головне: вони не втратили Людяність!

17 січня

Цікава рефлексія капеланського волонтерського служіння:

Коли ти їдеш у чергову поїздку, спочатку є розуміння, планування і хвилювання, а коли повертаєшся, завжди є вдячність і сум.

Вдячність Богу за те, що Він робить і всім, хто долучився і допоміг зробити все це, а сум, що хочеться доторкнутись до кожної людини і кожної проблеми, але ти не зміг:(Але це життя і воно є таким!Ця поїздка добігає свого завершення і в серці є молитви за кожного, хто почув сьогодні Слово Боже.Їхні обличчя перед очима і в серці.Глибока вдячність всім, хто допоміг з паливом!400 людей почули Благу Звістку, змогли прийняти Христа і за багатьох ми молились за їх зцілення.Пакунки, обігрівачі, буржуйки…

Але, найголовніше – ХРИСТОС!

17 січня

Капеланський тренінг у християнському центрі “Слово Життя”.

 Хто покликаний – хай чує!

18 січня

Наші капелани з церкви “Спасіння” єпископ Юрій Бабинець та пастир Валентин Сліпуха отримали відзнаки з рук Міністра оборони Олексія Резнікова. На славу Божу і на благо України!

19 січня

Якась частина мене лишилась в новому терміналі Донецького аеропорту.Саме тому мене туди постійно тягне. Саме тому річниця підриву термінала мені щороку боляче. І хоч зараз при роботі над кінцем терористичної держави, здається легше, але пам‘ять я бережу, хай як би вона не мучала. Я пам‘ятаю вас, хлопці. Я передам істоію про ваш подвиг іншим. Ми потім будем сильними, як ви.

20 січня

Вітаю дорогі друзі!Продовжуємо звершувати капеланське служіння. Сьогодні відвідали нашого брата в шпиталі Харкова. Його історія, це приклад Божої охорони, коли з взводу вижило лише кілька людей. А в нього лише важкий перелом руки і кантузія!Слава Господу!

https://www.facebook.com/100010554617376/videos/576112377324772/

20 січня

Підсилив роботу нашої команди стоматолог-хірург Олексій. Вдалося виконати роботи, що потребують хірургічного втручання.

Звіт за 17.01.2023

Кількість пацієнтів : 15 військових

Пломбування зубів: 10

Видалення зубів: 20

 Щиро дякуємо за підтримку

Молитовний Щит

17 січня

 Оновлена група “Орлине Око” розпочала свій розвідувальний політ.

Завдання групи – в молитві слухати Бога і бути коригувальником духовного вогню для інших підрозділів Молитовного Щита. Благословенного споглядання, друзі!

17 січня

Каплиця отця Піо у київській парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви. Щомісячна Свята Меса в намірах Християнської Служби Порятунку. Католики зі штабної команди традиційно молилися за всі корпуси і простори служіння ХСП та за все багатоконфесійне братство її служителів.

21 січня

Продовжується спеціалізована духовна формація: “Зрощення орлів”, яку проводить британський служитель Домінік МакДермот.

Тепер модуль 2: “Битва – духовна війна”. Отож продовжуємо готувати армію духовних воїнів-орлів.

Be the first to comment on "Наша духовна битва триває (Дайджест ХСП №111)"

Напишіть відгук