«Отруйні землі»: як росія руйнує довкілля України і навіщо фіксувати екозлочини

Від війни потерпають не лише люди, а й навколишнє середовище. Забруднюється повітря, ґрунти, ліси та водойми — шкода, за оцінками фахівців, катастрофічна.

Нині Стокгольмській декларації з довкілля виповнюється 50 років. Цей документ уперше закріпив важливі міжнародно-правові принципи — наприклад, про те, що люди мають право жити в сприятливому середовищі та охороняти його, а держави повинні нести відповідальність, якщо завдають шкоди довкіллю інших держав.  

За підтримки посольства Швеції розбираємося, як війна нищить українське довкілля та чому важливо фіксувати ці злочини.

Як війна шкодить навколишньому середовищу?

російські військові спричинили 300 потенційних випадків шкоди природі — але це лише висновки активістів ГО «Екодія» станом на 11 червня. Найбільше постраждали Луганська, Харківська, Київська та Донецька області. Частина цих територій досі окупована, тому оцінити реальні масштаби збитків усе ще неможливо.   

«Коли російські ракети влучають в об’єкти нафтової інфраструктури, це найбільша шкода для атмосфери та ґрунту», — каже співзасновниця та голова ГО «Збережи Дніпро» Ірина Черниш. На кінець травня експерти «Збережи Дніпро» зафіксували 36 таких влучень.

«Внаслідок згоряння нафтопродуктів у великих об’ємах виділяється чадний газ, яким людина може отруїтися. Разом із димовими газами в атмосферному повітрі опиняються бензопірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та інше. А ароматичний вуглеводень бензопірен, який утворюється під час згоряння вуглеводневого палива, є потужним канцерогеном та мутагеном, тому дим від пожежі на нафтобазах — надзвичайно токсичний», — пояснює Черниш. 

Доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Маслюківська каже, що великої шкоди боєприпаси завдають і ґрунтам. За її словами, під час вибуху ракети в навколишнє середовище потрапляють залізо, мідь і сірка. Після змішування з водою сірка утворює сірчану кислоту й стікає у ґрунтові води. Це спричиняє опіки та отруєння живих організмів і рослин. Крім того, якщо снаряд вибухає просто в землі, то від цього ущільнюється ґрунт: він губить свою структуру, а з нею — і здатність підтримувати життєдіяльність живих організмів. Відновлюються такі ущільнені ґрунти дуже повільно. 

На думку Ірини Черниш, довкіллю шкодять не лише бойові дії, а ще й те, що українські рятувальники не завжди можуть, наприклад, загасити пожежу, якщо територія окупована і росіяни їх туди не допускають. Таке було в травні на Херсонщині — тоді під загрозою опинилися заповідні території. Самі окупанти вогонь не гасили і не давали іншим цього робити. Експерти «Збережи Дніпро» створили карту пожеж, на яку оперативно додають місця займань на території України. 

За інформацією Державного агентства лісових ресурсів України, через війну кількість лісових пожеж зросла в десятки разів у порівнянні з попереднім роком, а площа загоряння збільшилася майже в 100 разів. Найгірша ситуація у Херсонській області. А в Луганській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській областях за день вигорає близько тисячі гектарів лісу.

Як на довкілля впливають ракетні обстріли та пожежі на промислових об’єктах?

Ракети залишають слід в атмосфері ще під час польоту: вони виділяють чадний, вуглекислий та бурий гази, водяну пару, азот тощо.

«Залишки пального, самих ракет, а також сполук, реакція яких під час детонації не відбулася, забруднюють ґрунт, поверхневі та підземні води. Згодом це позначається на продуктах, які вирощуватимуть на цій землі», — пояснює Ірина Черниш.

За словами експертки, ще більшої шкоди завдають ракети, які влучають у цистерни з хімікатами. У Рубіжному та Сєвєродонецьку, наприклад, загарбники поцілили в ємності з азотною кислотою. У Сумській області російська ракета влучила в цистерну з аміаком.

«Навіть ракета, яку збила протиповітряна оборона, все ще небезпечна. Можна пригадати випадок на Тернопільщині, коли уламки снаряду пошкодили шість резервуарів із мінеральними добривами. Внаслідок цього ґрунт і воду в річці Іква було забруднено аміаком», — каже Ірина Черниш.

«В Україні понад 20 тисяч промислових об’єктів і 3 тисячі складів, на яких зберігаються високотоксичні відходи. І часто саме вони стають мішенню для росіян. ому вплив на довкілля буде суттєвим, — додає керівниця відділу клімату ГО «Екодія» Євгенія Засядько. — Вплив уже значний, проте поки що ми не маємо конкретних даних через відсутність доступу на окуповані території, де тривають бойові дії. Але ж усі розуміють: якщо підірвати цистерну з азотною кислотою — це не може минутися без наслідків».

Які ресурси страждають найбільше: водні, земні чи атмосферні?

Зрозуміти, який глобальний вплив на все середовище має війна, можна на прикладі пожежі на нафтобазі «БРСМ Нафта», що сталася сім років тому на Київщині. 

«Пожежу тоді гасили понад тиждень. Протягом усього цього часу в повітря потрапили шалені дози продуктів горіння бензину. Згодом експерти встановили, що ґрунт на території нафтобази просочений нафтою на глибину до 45 см, а концентрація бензапірену, поліароматичних вуглеводнів і сірки перевищувала норми в різних місцях то в чотири рази, а то й у двадцять шість. Крім того, нафта потрапила в прилеглі водойми, вкривши їх щільною плівкою», — розповідає Ірина Черниш.  

А це ж лише один випадок, тоді як за три місяці повномасштабного російського вторгнення в Україні спалахували десятки об’єктів нафтової інфраструктури. Про наслідки цих пожеж говорити зарано, втім, вони, безперечно, позначаться і на атмосфері, і на водоймах, і на ґрунтах.

Як війна в Україні може вплинути на світ?

Найбільший ризик для світу сьогодні — ядерна безпека. Україна має 15 робочих енергоблоків на чотирьох атомних електростанціях. Запорізьку АЕС (найбільшу в Європі атомну станцію) росіяни в березні обстрілювали, нині вона перебуває на тимчасово окупованій території. 

Євгенія Засядько переконана: якщо на ЗАЕС щось станеться, це може призвести до другої Чорнобильської катастрофи. А з огляду на те, що станція знаходиться неподалік Азовського моря, то в разі чогось постраждають і Румунія, і Болгарія, і Туреччина. 

Поки що відомо про щонайменше три польоти російських ракет над українськими атомними електростанціями.

«Страшно навіть уявити можливі наслідки, якщо ці ракети влучать в атомні об’єкти. Це очевидний ядерний тероризм, який має визнати увесь світ, і насамперед МАГАТЕ — установа, яку створили для захисту атомної безпеки Європи», — каже Ірина Черниш.

«Світ зараз на роздоріжжі щодо енергетичної безпеки, — каже Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Києво-Могилянської академії. — З одного боку, війна підсилила рух до зеленої трансформації: стало зрозуміло, що потрібно відмовлятися від російської нафти. А з іншого, деякі країни ЄС заради енергетичної безпеки можуть передумати закривати вугільні шахти, як планували раніше. Сподіваюсь, вони оберуть перший шлях і таки збільшать інвестиції у відновлювані джерела енергії, адже використання вугілля забруднює довкілля і спричиняє зміну клімату».

Навіщо фіксувати екозлочини?

Може здаватися, що на тлі людських жертв тема шкоди навколишньому середовищу в Україні зараз «не на часі». Проте згодом наслідки руйнацій довкілля проявляться значно відчутніше, бо вже сьогодні українські ґрунти стають непридатними для сільськогосподарської діяльності, а підземні води — для споживання людьми.

Після перемоги Україна ще довго вирішуватиме екологічні проблеми, спричинені росією. Наприклад, у 2011 році вчені заявили, що рівень свинцю та міді у ґрунті певних районів навколо міста Іпр (головного поля битви в Бельгії у Першій світовій війні) все ще підвищений — а це майже за сто років по тому! Саме тому важливо документувати екозлочини рф на території України, щоб згодом росія відшкодувала нам збитки. 

«Домогтися таких репарацій на міжнародному рівні можна на підставі рішення Міжнародного суду ООН чи судів європейських країн. Для цього потрібно сформувати надійну й вичерпну доказову базу. Сьогодні цим займається Державна екологічна інспекція разом із Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. Вони збирають свідчення екологічних злочинів, розробляють методики розрахунку завданих збитків тощо», — каже Ірина Черниш. 

За її словами, у світовій практиці не надто багато прикладів, коли держава-агресор справді відшкодовувала збитки, завдані довкіллю. Приміром, незадовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну Міжнародний суд ООН виніс рішення у справі Демократичної Республіки Конго проти Уганди — вимоги Конго щодо відшкодування збитків, завданих флорі та біорізноманіттю, були відкинуто за браком доказів. 

На думку пані Черниш, Україна має робити висновок з таких справ і збирати міцну доказову базу. 

Євгенія Засядько погоджується з колегою: «У судах жорсткі умови. Наприклад, потрібно знати, яким був стан довкілля перед вибухом, щоб точно оцінити шкоду. Або ж треба довести, що росія хотіла створити екологічну кризу на території України, що саме це було їхньою метою. Це важко, але нам важливо збирати всі дані, щоб поліція відкривала кримінальні справи. Це підвищує шанси на те, що ми отримаємо фінансову компенсацію».

Куди повідомляти про екозлочини?

ГО «Збережи Дніпро» — одна з організацій, яка почала фіксувати злочини проти довкілля. У перші тижні повномасштабної війни разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів установа додала до свого чатботу SaveEcoBot у телеграмі та вайбері функцію «Повідомити про воєнний екозлочин». 

«Наш інструмент працює так, що всі повідомлення анонімні та автоматично потрапляють до Оперативного штабу Міндовкілля. Окрім того, на сайті можна знайти статистику злочинів проти довкілля, про які повідомили через SaveEcoBot», — каже Ірина Черниш.

Нині існують такі інструменти, за допомогою яких можна розповідати про екозлочини росії:

Коли повідомляєте про екозлочин — надавайте якомога вичерпнішу інформацію: опишіть, що сталося, оберіть тип шкоди, залиште координати, додайте відео- або фотосвідчення.

Джерело

Be the first to comment on "«Отруйні землі»: як росія руйнує довкілля України і навіщо фіксувати екозлочини"

Напишіть відгук