Голова ватиканської Дикастерії у справах підтримки єдності християн кардинал Курт Кох поспілкувався з пресою: швейцарським виданням «NZZ am Sonntag» та німецьким католицьким тижневиком «Die Tagespost».

У німецькому «синодальному шляху» бракує місця на дискусії щодо суперечливих питань, вважає куріальний кардинал. Він підкреслив, що цього не вдасться зробити, коли висловлювання обмежуються хвилинним регламентом. Ієрарх поділяє папські застереження стосовно німецької синодальності. «Папа зокрема критикував той факт, що не залучено всіх вірних. То головно розпорядники формують дискусію», — сказав кардинал Кох, який сам брав участь у засіданнях.

Також швейцарський кардинал визнав рації Папи, коли той дорікнув німецьким католикам, що вони більше займаються структурами, аніж основоположними питаннями про Євангеліє і його переказування. Кардинал Кох запевняє, що Церква має майбутнє також і в нашому світі, бо людина — істота «невиліковно релігійна» і постійно постає перед тими самими головними питаннями життя.

Ієрарх бачить певні паралелі між нинішніми дискусіями на тему реформи Церкви й тими, що відбувалися за часів нацизму. «Мене дратує, що окрім об’явлених джерел Святого Письма і Традиції приймаються нові джерела; і мене вражає, що діється це — знову — в Німеччині», — сказав він для «Die Tagespost».

Це явище, нагадав кардинал, «існувало вже за часів диктатури націонал-соціалізму, коли так звані ‘німецькі християни’ вбачали нове об’явлення Бога у крові та у возвеличуванні Гітлера».

«Християнська віра має завжди бути інтерпретована таким способом, який є справедливий зарівно щодо її джерел і щодо сучасності», — підкреслив кардинал. Тому Церква зобов’язана серйозно трактувати знаки часу. «Але вони не становлять нових джерел Об’явлення. У триступеневому процесі правильного пізнання — бачити, оцінити, діяти — знаки часу належать до побаченого, і в жодному разі не до оцінки паралельно з джерелами Об’явлення. Мені бракує цього доконечного розрізнення у тексті, який запропонував німецький Синодальний шлях», — сказав ієрарх. Так він прокоментував вересневе засідання у Франкфурті-на-Майні, де було представлено проєкт реформи Католицької Церкви в Німеччині. Цей текст вважається теологічним фундаментом для наступних засідань і рішень. Він охоплює також зміщення акцентів у доктрині й практиці Церкви. Згідно з цим документом, найважливішими джерелами віри для християн є Біблія, Традиція, Магістерій, теологія і — що є новинкою — «знаки часу» та «чуття віри Божого люду». На думку кардинала Коха, шлях до «справжньої реформи Церкви» полягає у «наверненні до Ісуса Христа, який є справжньою Новизною, що її жодна інша новизна наздогнати неспроможна». «Справжня реформа має за мету відновлення віри і Церкви, а не нову віру й нову Церкву», — підкреслив ієрарх.

На переконання кардинала Коха, у нинішній німецькій теології панує сильна тенденція виходити зі свободи як найвищої цінності людини та оцінювати на цій підставі, що ще можна визнати істинами віри, а що треба відкинути. «Тільки правда робить людину вільною, а не свобода визначає правду», — зазначив префект Дикастерії у справах підтримки єдності християн.

Як голова екуменічної дикастерії, ієрарх сказав, що московський патріарх кіріл прагнув укласти з Ватиканом стратегічний союз на захист християнських цінностей. Кардинал Кох добре знає кіріла, навіть цінує його як людину, але визнає, що його позиція «стосовно конфлікту в Україні» стала для нього великою несподіванкою. Куріальний кардинал не очікував, що православний ієрарх зайде аж так далеко і буде виправдовувати війну. Уже раніше, зазначив кардинал, кіріл за кожної нагоди нападав на УГКЦ.

В інтерв’ю для «NZZ am Sonntag» глава ватиканського відомства позитивно оцінив переказування Україні зброї. «Абсолютний пацифізм, який тільки збоку приглядається до насильства, не є християнським. Якщо справа дійшла до несправедливої агресії, а я можу втрутитися, то я повинен це зробити. Сам Папа на зворотному шляху з Казахстану визнав надання Києву зброї морально виправданим, якщо завдяки цьому жертви нападу можуть захищатися», — додав кардинал.


Джерело