Передача:Молитовний щит

Автор та ведуча:Наталя Острікова

Тема обговорення:  “Жодне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне.” (Ефесян 4: 28).
Чому  зневажаємо Бога тоді, коли лаємось, проклинаємо.  

Під час молитви служителів були розпізнання щодо впливу нецензурщини на духовне середовище українців.  Багато людей мають розпізнання необхідності молитись у тому намірі.

Ведуча передачі: Острікова Наталія – волонтер-ведуча Радіо Марія, служитель Молитовного Щита ХСП.Гості передачі: О. Радослав Ходаківський –  монах францисканець. Працює в м. Ковель. Знаємо отця ще з Житомира, коли він працював настоятелем в парафії св Йоанна з Дуклі.

Отець є духовним керівником багатьох людей хто прагне поглибити своє духовне життя , ут.ч., і осіб духовних, є сповідником,  також провадить різні молитовні групи. Пані Регіна Фролова  – служителька Молитовного Щита ХСП, членкиня спільноти «Мараната» парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви.


Одним з намірів на жовтень місяць, які сьогодні у першій частині нашої передачі оголосила служитель МЩ – пані Ірина Зорій є намір:За покаяння та навернення до Бога українського народу, за освячення української землі від скверни гріха, за руйнування духовних твердинь у житті нації, за перетворення української держави у територію Божого Царства.      

Про покаяння та навернення до Бога українського народу , за звільнення , свячення української землі від скверни гріха, можна говорити багато. Якщо до поняття гріха можна застосувати слово, – різносторонній, то гріх дійсно таким і є. І ось про одну з таких сторін гріха ми сьогодні у поговоримо з нашими гостями у студії.      

Сьогодні люди, на жаль, надто призвичаїлися до ненормативної, лайливої лексики. Брутальні слова чуються скрізь. І реакція на них притуплюється. Легко знаходимо собі виправдання, що в такий спосіб знімаємо напруження, видаляємо негативну енергію, послаблюємо стрес чи просто додаємо колориту, так би мовити, „прикрашаємо” своє мовлення. Вимовляння ненормативної, лайливої лексики, вульгарних слів, прокльонів, принизливих прізвиськ, негативно забарвлених слів є порушенням одночасно другої Божої Заповіді: „Не взивай намарне імені Господа Бога Твого”, п’ятої Божої Заповіді: „Не вбивай” та шостої Божої Заповіді : «Не чужолож».

Святий апостол Павло навчає: „Жодне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне.” (Ефесян 4 : 28). Скільки то людей у нетерпеливості або в гніві даремно говорять багато такого, про що потім шкодують. Ісус Христос у Святому Євангелії застерігає нас перед пустими, гнівливими словами і грозить за них Божим судом: „Кажу бо вам – за кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього” (Мт. 12, 36).       

Друга Божа Заповідь стоїть на сторожі пошани Божого імені та пошани усіх Божих створінь. Святий апостол Павло, маючи перед очима зневагу Божого імені, наказує: „Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викоренені з-посеред вас разом з усією злобою” (Ефесян 4, 31). Зневажаємо Бога тоді, коли лаємось, проклинаємо та зневажаємо Божі створіння, тобто самих себе через недостойні вчинки та пусті слова.Церква закликає нас особливо дбати про чистоту тіла та серця. Той же апостол Павло сказав: „Чи не знаєте ви, що тіло ваше – то храм Духа Святого і дух Божий у вас перебуває? Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той – то ви” (1 Коринтян 3, 16-17). Отже кожен із нас – це є Храм Божий і людина, яка ображає іншого чи сквернословить, валить цей храм.

А тепер задумаймось скільки навколо руйнівників, що Храм Духа Святого розвалюють в дуже простий і, на перший погляд, безневинний спосіб: лихослів’я та прокльони.      

Гріх, який виходить з наших уст,  був завжди з людьми і це прикро усвідомлювати, але ще прикріше і небезпечніше, що тепер на ці гріхи, тобто вогонь, який підпалив нашу душу і тіло, ніхто не звертає уваги. Це стає ніби звичне явище. Якби не Боже милосердя, то ми давно би горіли у вогні пустослів’я. У наш час цих слів так скрізь повно, що 95% людей вже не помічають у розмові ні за собою, ні за іншими цього, без перебільшення, тяжкого гріха. Такий гріх належить до гріхів нечистоти і є порушенням шостої Божої заповіді.      

Мова – це дар Божий, даний людині для того, щоб за його допомогою людина славила Господа. Мова була найперше дана як засіб спілкування з Богом, а потім як засіб спілкування з людьми, але ні при яких обставинах не як засіб пустослів’я та лихослів’я. Крім цього, ненормативна лексика виступає як засіб згіршення і є порушенням п’ятої Божої заповіді. Кожен раз, коли ми вживаємо погані слова, то подаємо негативний приклад, особливо дітям. Тому ми несемо за це відповідальність.

Ісус Христос в особливий спосіб осуджує згіршення, кажучи: „А хто спокусить одного з отих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений в глибині моря” (Мт.18,6).

Зважаючи на все сказане, будьмо пильні у тому, що робимо, і у тому, що кажемо. Бо, як відомо: „Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.” Легко говорити, та дуже важко виправити заподіяну шкоду.        

Вимовляючи матюки, людина несвідомо впливає на своє психоемоційне та фізичне здоров’я. Ще давньоримський поет і філософ Публій Сір говорив, що мова – це дзеркало душі.        

Навіть в засобах масової інформації правильна мова зустрічається все рідше. І справа не в жаргонних словечка і численних англицизмах. Зараз відбувається набагато більш серйозний процес: нецензурна лайка перестає бути чимось забороненим.      

Поширене так зване «звичне лихослів’я». Воно притаманне людям із низьким рівнем культури (не плутаємо з рівнем освіти). Для них матюки є звичними і використовуються автоматично. Головним місцем формування звичного лихослів’я є сім’я, а основною причиною – який панує в родині культурний вакуум. Батько і мати – головний авторитет для своїх дітей, саме батьки повинні прищепити дитині найважливіші життєві орієнтири. Якщо дитина з дитинства чує у себе вдома нецензурну лексику, для нього буде природним точно так само лаятися потім і при своїх власних дітей. На жаль, прихильники лайливих виразів не усвідомлюють, що груба лайка має далекосяжні наслідки і чинить серйозний вплив на , хто вимовляє ці слова, і на оточуючих його людей.      

В результаті проведених досліджень встановлено, що регулярне використання нецензурних слів призводить до психологічних відхилень і сприяє подальшій деградації людини. Погіршуються розумові процеси, в результаті індивідуум все частіше приймає помилкові рішення, що позначається на його спосіб життя в цілому.

Регіна Фролова: Хочу почати з тих образливих слів, які ми вживаємо, коли роздратовані і не вважаємо їх чимось шкідливим. Але вони , особливо сказані батьками дітям, впливають на характер і долю. Негативні слова є прокляттям і зброєю стани, який використовує її для знищення душ дітей Божих. Діти отримують емоційні травми і починають вірити в брехню про себе. В Мф.5.22 Ісус каже: “А Я вам кажу, що кожен хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого “рака”( ледащо, нікчемний, блазень, виродок, пустий)підпадає верховному судові, а хто скаже “дурний”  підпадає гієні вогненній. “Бог доручає батькам Своїх дітей  і хоче , щоб вони виросли і ввійшли в Боже призначення. Але ті,  хто були принижені лайливими словами вірять в брехню сатани про себе, що вони  ” ніхто і ніщо”, що не є цінними і  не вірять ,що можуть виконати Божі наміри, що до них.     

Зараз чуємо, що  матерні слова стали нормою для багатьох українців, на жаль. Ці слова походять з давніх часів, коли наші предки поклонялися поганським богам родючості.

В чому тут головне зло?

Філолог Плуцер – Сарно пише, що мат походить від слов’янських, так званих,  заговорів. Його промовляли  в важку хвилину, як звернення до магічних сил, які знаходяться в статевих органах. Тому, коли людина промовляє матері слова, вона звертається до злих духів і це ідолопоклонство , яке ненавидить Бог. Зневага до Бога ще полягає в тому, що Господь освятив стосунки між чоловіком і жінкою для того, щоб ” плодились і розмножувались”, а мати оскверняють Божий задум.     

Вживання “матерних” слів веде до поневолення і  лягають прокляттям на людину і її потомків.

Молитовний Щит — це духовний простір, де християни, небайдужі до сучасних проблем та викликів, роблять свій внесок у Божу справу через молитву.

Служіння «Молитовний Щит» виникло чотири роки тому в лоні Християнської служби порятунку (ХСП) за ініціативи служителів київської спільноти «Мараната».

Пропонуються різні категорії молитовних намірів — Церква, Україна чи Світ. Можна молитися в усіх намірах чи обирати окремі їх категорії. Отож запрошуємо долучатись до нашої спільної духовної війни як воїнів монолітної і могутньої Духовної Фаланги.

Бо усі ми зараз молимось і взиваємо до Господа. Більше інформації ви можете знайти на сайті Християнської служби, а порятунку також зв»язавшись з нашими координатора, контакти яких також є на сайті ХСП та в анотаціях до наших передач на Радіо Марія.

Анотацію і запис передачі можна знайти у розділі – Архів передач. 

Контакти для долучення груп та уточнення деталей: Координатор Молитовного Щита — Тетяна Счаслива. Пишіть у вайбері+380967737335, телефонуйте +48668608904 чи пишіть на ел.пошту prayer.shield.corps@gmail.com 

Національний координатор Молитовного Щита — Ольга Полюга. Пишіть у вайбері +380679307545 

Головний координатор Молитовного Щита — Марина Роменська. Пишіть у вайбері +48692733687.

Слухати запис