Пройшло менш як два тижні після бліцкриг з ратифікації Україною Стамбульської конвенції, як на горизонті замайоріла нова нагальна ініціатива – легалізація одностатевих шлюбів. Шлях просування схожий, як і з конвенцією. Перший крок – петиція на сайті Президента з закликом легалізувати одностатеві шлюби. Менш ніж за місяць петиція має уже 15 тисяч голосів із необхідних 25.

Варто зазначити, що нині на сайті дві актуальні петиції з даного питання.

Перша Петиція з’явилася на сайті Президента 3 червня – наразі її підписали майже 15 тисяч людей. У ній авторка говорить:

“У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це”, – каже авторка звернення.

Друга петиція про легалізацію одностатевих шлюбів з’явилася уже після ратифікації Стамбульської конвенції – 3 липня і вона більш промовиста та конкретна. В ній автор зазначає:

«Наразі молоді гомосексуальні люди не мають можливості одружитися, а отже вони не мають право на всиновлювання дітей (легальним вітчимом або мачухою буде лише одна людина), спільне майно, відвідування людини у лікарнях з суворим режимом контролю відвідувачів через те, що кохана людина не приходиться тобі по документах твоєю сім’єю, немає досить розвинутої програми захисту гомосексуальних людей від гомофобних формувань та “традиціоналістичних організацій які лише борються за права чоловіків”»

Якщо подивитися на те, яка була динаміка підтримки таких ініціатив останні 7 років, то ми бачимо, що мало не кожного року такі петиції з’являлися на сайті Президента, однак їх підтримка була на рівні 30-40 голосів.

Разом з тим, нова ініціатива має прямо якусь фантастичну динаміку, що змушує ставити собі питання: чому це так?

Чи є петиція про легалізацію одностатевих шлюбів просто моніторингом громадської думки чи це нова перспектива, яка чекає на нас найближчим часом?

Загалом, якщо подивитися на динаміку даних процесів у інших країнах, то вона схожа та йде по приблизно однаковому сценарію: масові гей-паради під охороною поліції, продавлювання у законодавства якогось базового законопроєкту, аби ввести у законодавче поле гендерну ідеологію, створення програм для сексосвіти дітей, прийняття законів, що жорстко карають тих, хто критикує ЛГБТ, легалізація одностатевих шлюбів, усиновлення дітей сексменшинами й т.д.

Нині в Україні війна і всі ми боремося на всіх фронтах за наше майбутнє та нашу долю, саме тому якось не на часі виглядають такі ініціативи, що не об’єднують суспільство, а руйнують духовні та моральні цінності нашого народу.

Джерело