Російські окупанти та їхні посібники з числа місцевого населення активно відроджують на захоплених землях символи часів СРСР.

З перших місяців окупації помітним явищем було використання радянських прапорів, а також встановлення пам’ятників вождеві більшовицької революції Леніну.

Нині окупанти взялися за топоніміку. Так, в Мелітополі вони перейменовують на радянський лад 55 вулиць, 30 провулків та 1 площу. Переважно йдеться про назви на честь більшовицьких ватажків, учасників радянської репресивної системи, інших радянських функціонерів, а також представників лівацьких середовищ на Заході.

Наприклад, вулицю на честь націоналістичного і консервативно-християнського публіцста Дмитра Донцова перейменували на честь відомого представника радянських спецслужб Павла Судоплатова (варто зазначити, що обидва вони справді були уродженцями Мелітополя).

Дуже показовою виявилася ситуація з вулицею Ярослава Мудрого: замість неї окупанти воліють бачити вулицю Рози Люксембург. Таким чином загарбники відкидають пам’ять одного з найбільш визначних володарів середньовічної Русі, підтримуючи культ сумнозвісної феміністки і соціал-демократки (щоправда, слід визнати, що сама українська влада, попри декомунізацію, роками толерувала діяльність Фонду імені Рози Люксембург).

Ситуація в окупованих українських містах розгортається на тлі того, що радянська міфологія активно підтримується і в самій Росії. Так, як нещодавно повідомлялося, згідно з соцопитуваннями переважна більшість росіян – 80% – вважають більшовицьку епоху хорошим часом, а 63% шкодують про розпад СРСР. Приблизно одночасно з ініціативою зміни топонімів у захопленому Мелітополі у російському Волгограді встановили пам’ятник Йосифу Сталіну.

Нагадаємо, католицький інформаційний проект із Польщі PCh24TV презентував документальний фільм «Всі маски Кремля. Чи справді Росії навернулася?» Фільм присвячено спростуванню стереотипів про Росію як християнську країну, зокрема – про нібито консервативну спрямованість путінського режиму.

Джерело


Більшість росіян вважають часи комунізму хорошими

Переважна більшість росіян – 80% – вважають більшовицьку епоху скоріше хорошим часом, а 63% шкодують про розпад СРСР.

Про це свідчать результати опитування російського Фонду громадської думки, пише УП.

Соціологи зазначають, що СРСР вважають хорошим часом 74% людей до 50 років і 87% старше 50 років. Водночас радянський час бачать хорошим і переважна більшість – 64% – росіян у віці від 18 до 30 років, які Союзу не застали.

Шкодують про розпад СРСР 82% людей, старших 50 років, і 46% людей, молодших 50 років. Серед 18-30-річних росіян шкодують про розпад СРСР майже третина опитаних.

Дослідження ФГД проходило 16-18 грудня 2022 року. Було опитано 1 500 респондентів із 53 суб’єктів РФ (104 населених пункти). Статистична похибка не перевищує 3,6%.

Як повідомлялося раніше, російські правоохоронці не побачили екстремізму у закликах руйнувати храми, які містить популярна радянська пісня «Красная Армия всех сильней».

Як неодноразово відзначалося, російське суспільство лишається радикально секуляризованим. Так, різдвяні богослужіння на початку минулого року відвідали 1,4 млн мешканців РФ, тобто близько 1% населення.

Джерело


«Всі маски Кремля»: поляки зняли фільм про фальш російського християнства і консерватизму

Католицький інформаційний проект із Польщі PCh24TV презентував документальний фільм «Всі маски Кремля. Чи справді Росії навернулася?»

Фільм присвячено спростуванню стереотипів про Росію як християнську країну, зокрема – про нібито консервативну спрямованість путінського режиму.

У зйомках фільму взяли участь історики та публіцисти, зокрема Мечислав Риба, Ґжеґож ҐурниАнджей Новак. Вони поділилися експертною думкою щодо російського минулого та сьогодення.

Творці фільму пояснили, чому окремі дисиденти на Заході радо вірять у образ консервативної Росії, а сам Кремль активно підтримує цю віру. Фахівці розповіли історію російського месіанізму від його витоків до теперішніх пропагандистів на кшталт Алєксандра Дугіна. Водночас вони наголосили, що, експлуатуючи консервативний образ, російські еліти всього лише переслідують власні макіавелістські цілі.

Особливим чином у фільмі показано провалля між образом Росії як «бастіону християнства» та реальною Росією – однією з найбільш атеїстичних країн світу, суспільство якої переживає радикальний моральний занепад.

Фільм було презентовано 13 жовтня з нагоди річниці Фатімських об’явлень.

Джерело


Лише близько 1% росіян узяли участь у великодніх богослужіннях

Українські ліберали часто використовують у своїй пропаганді образ Росії як консервативної держави. Попри це, населення Російської Федерації залишається малорелігійним, причому тенденції його секуляризації посилюються.

Реальну кількість практикуючих християн можна оцінювати тільки за чисельністю тих, хто регулярно бере участь у недільній Літургії. Одначе навіть на великодні богослужіння прийшло всього лишень 1,1% росіян. Як інформують російські ЗМІ, храми на Пасху відвідали 1,6 млн мешканців Росії. При цьому чисельність населення РФ становить близько 145 млн осіб.

Посиленню процесів секуляризації ймовірно посприяли жорсткі карантинні заходи, в яких Глава РПЦ патріарх Кирило закликав не бачити засіб боротьби з релігією.

Слід зауважити, що Україна виявилася ненабагато релігійнішою за Росію. Згідно з повідомленнями поліції, у великодніх богослужіннях взяли участь 740 тис. осіб, що становить близько 1,7% від чисельності її населення.

Для порівняння: у Польщі, попри падіння показників релігійності, у 2019 році щонеділі церкву відвідували 36,9% населення. В окремих районах сходу країни цей показник сягав 60-80%.

Як свідчать дослідники-соціологи, попри те, що значне число росіян ідентифікує себе з православ’ям, це не впливає на реальні показники релігійності. Зокрема, «православними» можуть називати себе росіяни, які дотримуються виразно атеїстичних поглядів.

Джерело


Більшість росіян шукають у Церкві «патріотичної ідентифікації»

«Православними» називають себе близько 70% росіян. Але більшість із них не ведуть релігійного життя, а дехто й узагалі дотримується атеїстичних поглядів.

Керівник Всеросійського центру вивчення громадської думки Валерій Фьодоров у нещодавньому інтерв’ю пояснив таку ситуацію тим, що більшість росіян вдаються до радикальної інструменталізації конфесійної ідентичності.

«Існує ось такий розрив – православними себе називають 70% громадян, а воцерковленими – 8. І він більшою мірою вказує на те, що люди шукають у Церкві не стільки релігійного життя, скільки патріотичної ідентифікації», – розповів соціолог.

«Було відчуття, що всі, хто вчора називав себе атеїстами, назвалися православними. І більш глибоке дослідження такої православності виявило, що її носії не вірять у життя після смерті, не читають православних книг, не причетні до Таїнств Церкви», – додав Фьодоров.

За словами соціолога, елементарне релігійне відродження розпочалося серед росіян наприкінці 1980-х років. Проте з середини 1990-х релігія почала використовуватися як елемент ідентичності. «В ці роки, переживаючи кризу ідентифікації, ми почали шукати себе: хто ж ми? Виявилося, що ми не можемо просто стати однією з країн Заходу… (…) В такій ситуації Російська православна Церква стала розглядатися як елемент нашої ідентичності, самості, несхожості на інших. І в цей період відбулося дуже сильне зближення Церкви з державою», – пояснив він.

Зростання рівня довіри до Церкви за умов відсутності реального воцерковлення згідно з поясненнями соціолога є дуже хитким явищем. За словами Фьодорова, молодші покоління росіян все менше цікавляться номінальним православ’ям. «Сьогодні у молоді інші кумири – від Ґрети Тунберг до Моргенштерна (популярний російський музикант. – ПТ), – і Церква багатьом із них здається чимось архаїчним, несучасним, незрозумілим», – зазначив дослідник.

Джерело