На сході України тривають бойові дії, незважаючи на Мінські угоди щодо припинення вогню. Особливо складну гуманітарну ситуацію переживають найбільш уразливі верстви населення.

Конфлікт забрав уже близько 9,5 тисяч життів. 800 тисяч осіб, що живуть в зоні військових дій або поруч із нею, потребують гуманітарної допомоги, яка доходить до них із великими труднощами. Кілька днів тому – вперше за останні п’ять місяців, – конвої агентства ООН у справах біженців доставили в район Луганська будматеріали для тих, чиї будинки були пошкоджені або зруйновані.

Про ситуацію на сході України в інтерв’ю Радіо Ватикану розповів Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті.

Апостольська Нунціатура в Україні подає переклад інтерв’ю:

— На жаль, останнім часом ситуація погіршилася. Відновилися збройні сутички, а також збільшилися жертви.

Що стосується гуманітарної ситуації, які найбільші потреби?

— Допомога тим, що живуть у зоні, де конфронтують два контингенти: сепаратисти та українські війська. Це зона, вкрита мінами; дуже важко донести допомогу, тому що є ризик підірватися. Також у тій зоні продовжуються обстріли, багато домів — без даху, люди залишаються в основному ізольованими. Друга група найбільш постраждалих — це ті, що живуть у зоні під контролем сепаратистів, тому що це передусім літні люди. Третя група — це переселенці, яких зараз Україні, напевно, понад мільйон осіб.

Як у кожній війні, найбільш незахищені жертви жінки, діти, літні люди. Що можна для них зробити?

— Вони, по суті, являються головним об’єктом уваги Комісії, створеної Святішим Отцем, аби розподіляти велику гуманітарну допомогу, яку він організував для України. Є багато матерів, що залишилися самі з дітьми, тому що чоловік або на війні, або так чи інакше залишив сім’ю. Звісно, ці матері, маючи маленьких дітей, не можуть, загально кажучи, ходити на роботу, а тому йдеться про виживання сім’ї. Інша категорія ризику — це літні люди, яким практично ніхто не допомагає: дуже часто їхні доми знищені чи серйозно пошкоджені, їм важко отримати доступ до їжі, а особливо великі труднощі в отриманні життево необхідних ліків. Що стосується доставки допомоги у різні зони, то вона дуже ускладнена.

— Наскільки утруднена доставка допомоги з боку громадських організацій, Церкви в зони, залучені у конфлікт, чи в прикордонні райони?

— Доставка дуже ускладнена. Частина, що перебуває під українським контролем, має відносно легкий доступ. Але в так званій «сірій зоні» — навколо лінії зіткнень — а особливо в зоні під контролем «влади де-факто» (сепаратистів — ред.), це дуже складно, також і тому, що змінилася валюта. Також є дуже суворий механізм визнання організацій, що мають дозвіл на доступ та поширення допомоги. У цій зоні також для нас дуже серйозні труднощі: зараз ми можемо, певним чином, планувати допомогу, яка має початися в кінці серпня, лише завдяки допомозі Організації Об’єднаних Націй.

— Конфлікт в Україні від 2014 року призвів до більш ніж 9500 загиблих. Два мільйони осіб були змушені покинути свої домівки. Здається, що тепер він став тихим конфліктом, тому що увага засобів масової інформації переключилася на інші широти. Але напевно заклик Папи Франциска в квітні та збірка для України трошки привернули увагу до цієї країни.

— Напевно. Акція, яку розпочав Святіший Отець, це передусім гуманітарна акція і люди дуже чутливі на цей жест Папи, який також зробив великий особистий внесок. І мушу сказати, що також і Європа внесла свою частину з певною щедрістю. Без сумніву, був певний зріст уваги до цього регіону. Необхідно також сказати, що з політичних причин не модно говорити про Україну, тому що це земля, яка поглибила труднощі, що існували поміж Сполученими Штатами та Європою з одного боку, та Росією — з іншого, поставивши шах обидвом сторонам. Тож говорити про це — це як говорити про власні невдачі. І я не думаю, що це мовчання є повністю спонтанним: в тому значенні, що Україна, котра очевидно оберталася в зоні Російської Федерації, вирішила, також під тиском, без сумніву, західних спільнот, звернутися у напрямку Європи та Сполучених Штатів. Був феномен Майдану, тож було фактичне відділення від Росії, з усіма наслідками з точки зору економіки. Але з іншого боку, з різних причин, які довго пояснювати, Захід не посів місце Росії, щоб спробувати полегшити життя людей тут. Тому у цей момент Україна втратила на всіх (двох) фронтах. Один елемент, який дає уявлення, це заробітна плата: перед Майданом становила 100, а тепер 25 вартості. Тож до проблеми війни додається збільшення загального зубожіння населення по всій Україні. І є ризик, що якщо ця ситуація не вирішиться, почнеться війна між бідними.

Довідка CREDO:

24 квітня 2016 р. в усіх церквах Європи за ініціативою Папи Франциска збиралася гуманітарна допомога для постраждалих від війни в Україні. Гуманітарна акція має назву «Папа для України». Також Папа Франциск призначив від себе особисто допомогу для України у розмірі 5 мільйонів євро. Розподілом гуманітарної допомоги займається Технічний комітет, який очолює єпископ Ян Собіло.

Переклад: бр.Патрик Оліх OFM
Фото: Анна Котвицька

Джерело: CREDO
Хочеш знати більше про ХСП?
Підпишися на новини та отримуй оперативну інформацію про служіння ХСП