Великі храми і молитовні будинки не повинні залишатися пустими

Великі храми і молитовні будинки не повинні залишатися пустими, коли у віруючих є потреба у душпастирській опіці та духовній розраді в складні часи карантину.

Про це йдеться в оприлюдненій 13 листопада заяві Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій.

Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій звертає увагу уряду на незбалансованість карантинних обмежень.

Як відомо, 11 листопада Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 641 від 22.07.2020 року, згідно яких усі богослужіння та інші релігійні заходи обмежені кількістю у 20 осіб. Одначе, заявляють у ВРЦіРО, такий узагальнений підхід не враховує особливостей функціонування великих храмів, інших культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, які можуть умістити одночасно сотні чи, навіть, тисячі віруючих.

«Як наслідок введених обмеження, сотні тисяч віруючих не зможуть отримати належної душпастирської опіки та реалізувати своє конституційне право на свободу віросповідання. При цьому великі храми і молитовні будинки залишатимуться майже порожніми у той час, коли Уряд дозволив функціонувати кінотеатрам і театрам за умови наповнення не більше 50 % передбачених місць у кожному окремому залі», – наголошується у зверненні ВРЦіРО на адресу уряду.

Задля виправлення такого дисбалансу Всеукраїнська рада Церков пропонує уряду забезпечити конституційне право на свободу віросповідання, зважаючи на карантин, у такий спосіб:

1) у будні дні передбачити можливість безперервного функціонування культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, за умови їх наповненості не більше ніж 50% передбачених стаціонарних місць для сидіння;

2) релігійні заходи у приміщеннях без стаціонарних сидінь та на відкритому повітрі доцільно обмежувати не конкретною кількістю осіб, а вимогою дотримання безпечної фізичної дистанції щонайменше у 1,5 метри між присутніми.

А в цей час битва за право на свободу проведення Богослужінь триває не лише в Україні.

1. Англія: небезпечний прецедент

У відповідь на схвалення Палатою громад другого блокування єпископат Англії та Уельсу не відмовився від тону критики, вказуючи на необхідність дотримуватися урядових правил солідарно з тими, хто підпадає під обмеження. Тими, на яких карантин так само серйозно впливає: на їхнє життя та засоби до існування.

У заяві єпископат стверджує: «Важливо визнати, що ці закони не є посяганням на релігійні вірування. Однак вони демонструють принципове нерозуміння суттєвого внеску релігійних громад у добробут, стійкість та здоров’я нашого суспільства”.

Кардинал Вінсент Ніколс цитує послання св. Павло до Тита: «Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй». Ми закликаємо всіх служити і підтримувати одне одного. Цей шлях молитви та служіння – це королівський шлях, яким ми повинні йти, як свідки милосердя в сучасному суспільстві », – наголошує єпископат Англії та Уельсу.

21 листопада, напередодні святкування Ісуса Христа, Царя Всесвіту, єпископат оголосив національний день молитви про закінчення пандемії.

Головний науковий радник Великої Британії визнав, що вчені-пандемісти “не мають переконливих доказів”, щоб виправдати закриття культових місць в Англії та Уельсі. Однак це сталося. У дискусії, яка передувала голосуванню щодо другого блокування, було порушено питання про закриття культових місць. Найкрасномовнішою була критика колишнього прем’єр-міністра Терези Мей, яку на цій посаді замінив Борис Джонсон. Вона висловила занепокоєння тим, що майбутні уряди Великої Британії можуть мати “найгірші наміри”, повністю заборонивши публічне сповідування віри згідно з чинним рішенням. За її словами, “сьогоднішній уряд, вважаючи незаконним здійснення публічних актів з найкращими намірами, створює прецедент, який може мати небезпечні наслідки в майбутньому і бути використаний урядами з найгіршими намірами”.

2. Французькі католики вимагають повернення меси

По всій Франції організовуються мирні акції протесту проти заборони уряду на літургію разом з вірними. Незважаючи на апеляцію, подану єпископами, це рішення було підтверджено Державною радою. “Ми будемо протестувати, доки влада не поверне нам месу”, – наголошують учасники молитовної мобілізації французьких католиків.

“Цього разу ми не будемо погоджуватися на меси лише за комп’ютером”, – підкреслює 53-річний Марк Білліг, який разом із другом організував акцію протесту минулої неділі перед собором Нанта. Вони не очікували такої великої реакції на свою кампанію, опубліковану у Facebook, і, згідно із законом, раніше повідомляли про це в місцевій префектурі. За даними місцевої поліції, у молитві перед собором взяли участь близько 600, переважно молодих людей. Подібно було в Ліоні та Версалі, де вірні разом молились вервицю перед замкненими брамами соборів.

“Ми сподіваємось, що, побачивши цей масовий протест католиків, французька влада зрозуміє, наскільки важливо для віруючих брати участь в Євхаристії”, – наголошує парафіянка з Нанта. Вона зазначає, що вірні не мають наміру порушувати закон, і про всі демонстрації повідомляють заздалегідь у місцевих префектурах та мають поліцейський захист. Також дотримуються санітарні обмеження. У наступні дні такі молитовні акції протесту відбуватимуться у багатьох французьких містах. У п’ятницю перед паризьким собором Нотр-Дам католики помоляться на вервиці. Французи, які беруть участь у молитовному протесті, нагадують владі, що обмеження, спричинені пандемією, не можуть позбавити їх основної свободи, а саме свободи віросповідання та свободи сповідувати свою віру.

3. Італія: Меси для вірних, також у червоній зоні

Хоча загроза коронавірусу в Італії не зменшується, Церква не відмовляється від Євхаристії з вірними. У країні, поділеній на різні зони ризику, відкрита літургія є одним з небагатьох елементів, спільним для всіх, від Альп до Сицилії, – наголошує о. Вінченцо Коррадо з літургійної комісії італійського єпископату. У червоних зонах храми також залишаються відкритими, і там причащаються. Йдучи до церкви, віруючі повинні заповнити посвідчення із зазначенням місця та часу літургії. В Італії участь у Євхаристії вважається основною потребою, поряд з роботою, відвідуванням лікаря та магазинів.

На своєму останньому засіданні італійські єпископи вирішили не відмовлятися від публічної Євхаристії. Однак рекомендується обмежити душпастирську діяльність за особистої участі вірних. Проте остаточне рішення мають прийняти місцеві єпископи.

В рамках обмежень пандемії пропонується викладати катехизис дистанційно, знову відкласти Перше Причастя, конфірмацію, зустрічі хору хору та парафіяльної ради. Молодіжне служіння також має приймати іншу форму. У регіонах з найвищим ступенем зараження діяльність так званих ораторіїв, які пропонують молоді різні види діяльності, найчастіше спортивні, припинена.

Як зазначив о. Вінченцо Коррадо, єпископи не хочуть відмовлятися від Євхаристії, бо знають, що кількість вірних у церкві значно зменшилась. Не вистачає, як людей похилого віку, які належать до групи найвищого ризику, так і молоді, якій батьки забороняють брати участь в Євхаристії.

Ірландські священики: “Парафіяни сприймають онлайн-служби, як телешоу”

Вони перемикають канали в пошуках кращого «контенту»

Ірландські священики скаржаться, що парафіяни сприймають онлайн-служби, як телешоу або YouTube блоги, перемикають канали, оцінюють «контент», рейтингують священиків за кількістю переглядів, засуджують проповідників, повідомляє theguardian.

Багато представників ірландського католицького духовенства відчувають дискомфорт через складнощі онлайн служіння і сприйняття служб парафіянами, які не соромляться залишати погані відгуки і засуджувати пастирів. Серед онлайн-прихожан багато жертв так званої «кліпового свідомості», які замість духовного зосередження безперервно скачуть з каналу на канал у пошуках суєтних вражень, яскравих картинок, оцінок, переглядів і коментарів.

За даними Асоціації католицьких священиків (Association of Catholic Priests, ACP) Ірландії, миряни чинять тиск на священиків, спонукаючи тих встановлювати веб-камери під різними кутами, вводити елементи режисури для «оживлення» служб і залучати глядачів за прикладом комерційних каналів. За словами отця Брендана Хобана (Brendan Hoban), карантинні обмеження змусили церкви налагодити онлайн-служби, і тепер багато парафіян почали судити і оцінювати священиків, немов телеведучих або блогерів. «Багато стрибають від служби до служби, немов перебираючи зразки товару, – сумує отець Хобан. – Священики відчувають величезний тиск від цієї суєтної маси. Їх судять, немов зірок естради. Парафіяни порівнюють цифри переглядів різних служб, немов змагання у популярності. За цими результатами пошуку вони оцінюють свій храм – чи настільки він добрий, як храм за рогом. 

«У нашої меси 47 переглядів, а у тій, у сусідньому храмі вже 2000. Щось ж ти підкачав, отче. Чому так мало глядачів? » Вони дорікають своєму священику, бо він не настільки вправний в акторстві, сценічному мистецтві, не володіє навичками презентації». Подібні коментарі, за його словами, священики все частіше чують в особистих бесідах і по телефону.

Отець Тім Хейзелвуд (Tim Hazelwood), офіційний представник ACP, озвучив цю проблему на щорічних загальних зборах асоціації. За його словами, деякі священики вже ухиляються від онлайн-служб через «атмосферу неприйняття, судження і оцінок». «Реальність така, що багатьом з нас далеко до сценічних виконавців, – зазначив отець Хейзелвуд. – Багато хто з нас скромні, немолоді, лисі, не красномовні, не здатні до сценічного лицедійства». Тому кліпові «стрибуни» (mass hoppers) часто-густо виносять священикам суворі вироки. «Я знаю, що деякі з братії сильно страждають від подібних оцінок, – з гіркотою визнав священик. – А тут ще й вічні підрахунки числа підписників. Кожне таке судження, навіть якщо ви намагаєтеся відсторонитися, все ж проникає всередину і ранить. Це дуже боляче. Деякі наші пастирі навіть перестали служити [в он-лайні], оскільки не змогли впоратися з цим тиском ».

Отець Хобан зазначає, що ці проблеми особливо важкі для літніх і вразливих пастирів, які не здатні протистояти масовому засудженню. За його словами, середній вік священиків в Ірландії нині становить 72 роки, більшість з них самотні і слабкі здоров’ям. Їм важко підлаштовуватися до нових технологій. Багатьом обтяжливо і незвично читати службу в абсолютно порожній церкві під холодною зіницею веб-камери. «Вони не розуміють, де знаходяться їхні слухачі, хто вони, вони не відчувають живого дихання і душевного відгуку прихожан. Ці парафіяни тепер можуть слухати службу з Японії з тією ж легкістю, як з [графства] Мейо. А скільки їх, слухачів? Священик не знає. Їх може бути двоє, а може тисяча. Священикам важко служити Месу таким способом, вони цього не навчені ».

З іншого боку за словами отця Хобана на священиків тиснуть консервативні парафіяни, які прагнуть залучити священиків в боротьбу з урядом заради зняття карантинних обмежень на церковну діяльність. За його словами, священики з хронічними захворюваннями переживали через велику кількість таких відвідувачів богослужінь. 

COVID використовують для обмеження релігійної свободи – суддя Верховного суду США

Covid і Церква

Заходи, які позиціонують як засіб протидії поширенню коронавірусу, «призвели до немислимих раніше обмежень людської свободи».

Про це заявив суддя Верховного суду США Семюель Аліто.

Виступаючи 12 листопада перед членами Федералістського товариства, Аліто зазначив, що жодною мірою не заперечує небезпеки COVID-19, одначе вважає дуже небезпечними прецеденти суттєвого обмеження прав.

«Ми ніколи раніше не бачили настільки суворих, інтненсивних і тривалих обмежень як ті, які спостерігаємо впродовж більшої частини 2020 року», – зазначив представник Верховного суду.

Суддя висловив побоювання щодо збереження цих обмежень і в майбутньому, коли хвороба буде приборкана.

Особливим чином Аліто наголосив на небезпеках для релігійної свободи. Він навів приклади жорстких обмежень релігійних зібрань, які запроваджувалися під вивіскою протистояння COVID-19. Верховний суд розглядав два позови з приводу цих обмежень, одначе в обох випадках із мінімальною перевагою голосів (5 проти 4-х) став на бік штатів.

Така тенденція, за словами судді, свідчить про небезпеку перетворення релігійної свободи на «право другого класу», з яким можна не рахуватися.

Також Семюель Аліто відзначив виклики для релігійної свободи з боку руху ЛГБТ.

Тяжко хворий на Covid кард. Бассетті: “Євхаристія має бути центром життя”

Президент італійського єпископату, тяжко хворий на Covid-19, пише листа вірним: “Євхаристія має бути в центрі життя”.
В кінці жовтня коронавірус був виявлений у голови італійської конференції єпископів кардинала Гуальтьєро Бассетті. Через кілька днів його доставили до лікарні, де його стан почав стрімко погіршуватися. 3 листопада кардинала перевели в реанімаційне відділення, а генеральний секретар Італійської єпископської конференції єпископ Стефано Руссо закликав усіх католиків країни молитися у намірі важкохворого єрарха.
Багато людей пам’ятають слова кардинала Бассетті під час першої хвилі пандемії. Тоді він закликав вірних відмовитись від пасхальної меси, назвавши це «дуже благородним вчинком». На підтримку цієї позиції 6 квітня в інтерв’ю Corriere della Sera він сказав:

“Італійська церква прийняла цей напрямок, оскільки здоров’я вірних є нашим пріоритетом. Душа безсмертна, але мешкає в крихкому тілі”.

Тоді багато італійських католицьких журналістів звинуватили його у нехтуванні Євхаристією та у переоцінці значення мирських справ над справами спасіння. Тому таким великим здивуванням став лист, який важкохворий кардинал надіслав своїм вірним.
Варто процитувати слова цього листа:

“Боже, Ти мій Бог! Я шукаю тебе на світанку! Так бажає Тебе моя душа…»(Пс 63). Отець Діво Барсотті  навчив мене зранку звертатися до Всемогутнього такими словами.

Я ізольований через позитивний тест Covid-19, однак всеодно маю можливість приймати Святе Причастя, яке щодня приносять у невеликій капсулі і залишають біля дверей моєї кімнати. Це переживання хвороби було мені необхідне, щоб зрозуміти, наскільки правдивими є слова Апокаліпсису, в яких Ісус говорить ангелу Церкви Лаодикії: “Ось, стою при две­рях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною” (Об 3:20).

Євхаристія, особливо в ці важкі часи, не має залишатися на узбіччі. Її місце – в центрі християнського життя. Євхаристія – це не тільки таїнство, в якому приймається Христос, і ми отримуємо запоруку майбутньої слави, але це душа світу і точка відліку, на якій зосереджений весь Всесвіт. Зрештою, Євхаристія є «pro mundi salute», тобто для спасіння світу, і «pro mundi vita», для життя світу (Ів. 6:51).

В Євхаристії Ісус відновлює і уприсутнює пасхальну жертву смерті та воскресіння, але Його присутність не обмежується невеликим шматочком освяченого хліба. Цей освячений хліб виходить за межі самого вівтаря, охоплює весь Всесвіт і всі проблеми людства, бо Тіло Ісуса тісно поєднане з містичним Тілом, яким є ціла Церква. Немає людської ситуації, в якій неможливо було б шукати Євхаристії. Навіть ті драматичні події, які ми переживаємо сьогодні в Італії – швидке поширення епідемії, важка економічна криза, що торкнулася багатьох робітників і компаній, незахищеність наших школярів. Всі вони не залишаються поза Святою Євхаристією. Я пам’ятаю, як отець Турольдо з великою ясністю навчав нас цього: “Немає втіхи, немає відновлення, немає сліз, які не стосуються Ісуса в Євхаристії”.

Це невелике повідомлення я хочу надіслати своїм священикам, богопосвяченим особам, молоді, сім’ям та дітям Архієпархії. У цей період стількох страждань я хотів би, щоб рест не був нестерпним тягарем, а славним хрестом. Тому що солодка присутність Христа та Його ласки в Євхаристії роблять рамена хреста двома крилами, як казав дон Тоніно Белло, що ведуть нас до Ісуса.
Як каже св. Павло “я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас”. Ми «з нетерпінням» чекаємо споглядання Божого обличчя, «Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?» (Рим. 8;18.24) Тому абсолютно необхідно сподіватися проти всякої надії. “Spes contra spem”. Тому що, як писав Шарль Пегі: “Надія – це “незмарнована” (nieredukowalnа) дитина. Що стосується віри, яка “є вірною дружиною”, і любові, яка “є матір’ю”, надія, на перший погляд, здається зайвою. Але насправді все навапаки як пише Пегі, саме Надія «прийшла у світ на Різдво» і вона «пройде світами, несучи на собі інших».

Джерела:

https://politteo.online/novyny/uccro-calls-on-ukrainian-government-to-balance-covid-19/

https://www.rodyna.org.ua/karantynna-saga-ta-zamkneni-hramy-dosvid-viryan-angliyi-frantsiyi-ta-italiyi/

https://www.rodyna.org.ua/irlandski-svyashhenyky-parafiyany-spryjmayut-onlajn-sluzhby-yak-teleshou/

https://politteo.online/novyny/covid-1511/?fbclid=IwAR2ICeJzheFfC8PcO1OG64dDtvnHF5HdfXklHFMJquhuB55GAbLodWPrvTQ

https://www.rodyna.org.ua/tiazhko-khvoryi-na-covid-kard-bassetti-ievkharystiia-maie-buty-tsentrom-zhyttia/

Be the first to comment on "Великі храми і молитовні будинки не повинні залишатися пустими"

Напишіть відгук