“Душевна рана – це не подія, а процес”, – координатор програми «Зцілення душевних ран в Україні» Вікторія Райчинець

Вікторія Райчинець, керівник благодійного фонду «Надія від серця до серця», координатор програми Зцілення душевних ран – Trauma Healing – гість програми Modus Vivendi на Радіо Марія – про те, як Церква може послужити людям у подоланні їхніх душевних травм.

– У кожному стражданні ми завжди знаходимо духовний підтекст.- Існує 3 джерела страждань: диявол, гріх (безпосередньо), вибір людини.

– Бог не є джерелом страждань людини, хоча може допускати їх.

– Душевну рану не видно візуально, хоча вона має прояви, подібні до фізичної рани.

– Якщо душевній рані не приділяти належної уваги, то вона також може загноїтися.

– Люди «надягають маски» через неправильну реакцію оточуючих на духовну рану. Види масок: замкненість, агресія, озлобленість (всі у чомусь винні).

– Бог завжди використовує страждання на благо людини, хоч Він не є джерелом страждання. Побачити це можна тільки озираючись назад.

– Під час страждань важливо відчути Бога поруч.

– Християни мають навчитися вислухати, прийняти людину. Важливо вислухати, не даючи порад.

– Душевна рана – це не подія, а процес.

– Біль – це синець після травматичної події.

– Стадії душевної рани: заперечення, безнадія, новий початок (відновлення). Часто люди у своїх стражданнях ходять по колу, не доходячи до третьої стадії.

– Людям, які повернулися з війни, важче, аніж іншим, подолати етапи болю, адже у них додається ще й моральний аспект.

– Допомагаючи при душевних ранах, головне – не нашкодити.

– На кожному етапі переживання болю людина може бути від 1 до 3-х місяців. Проблемою є, коли етап розтягується більше, ніж на півроку.

– Особливості травм у дітей: дитина не розуміє, чому так відбувається; дитина не може самостійно впоратися із своїми емоціями.

– Псалми плачу – чудовий засіб при стражданнях.