Мікроагробізнес – органічність, ефективність, економічність. Успішні практики в Україні!

«Необхідні радикальні йтермінові зміни, аби відновити цінність сільського господарства та селян як фундамент здорової економіки, а також задля розвитку всього соціального співтовариства»647

Компендіум соціальної доктрини Церкви, ст.185

За підтримки фонду громад “Рідня”, при безпосередній участі Християнської Служби Порятунку і за благословення Владики Тараса та співпраці із Стрийською єпархією УГКЦ діє програма “Добрий господар” покликана поширювати ідеї самоосвіти, запроваджувати у життя громад конкретні механізми і технології, спрямовані на підвищення якості життя на християнських засадах самоорганізації, взаємодопомоги та колективної ініціативи.

Наша мета – створення економічних структур, які працюють на добробут своїх членів, що мотивовані змінювати якість свого життя самостійно, використовуючи знання, досвід та самоорганізацію у різних сферах життя. Ми розпочали із того, що найближче – земля. Як зробити, щоб вона стала нашою годувальницею у прямому і переносному значенні. Як найкраще подбати про органічність, здорові продукти і високу ефективність та віддачу кожного метра квадратного землі.

Чи може віра та християнські цінності повернути людей до належного земного життя та зберегти майбутнє для наших дітей та онуків, а Україну для світу? Як бути ефективним у “традиційно” неефективному аграрному секторі? Чи може бути конкурентним мікроагробізнес, за яких умов? Як організувати вирощування та переробку овочів і фруктів? Чи поєднувані органічність та ефективність? Які технології органічного землеробства можна використовувати на присадибній ділянці? Як кооператив “Стрийський Ясь” має стати практичним майданчиком економічної самоорганізації? Як отримати високу продуктивність та максимальний дохід від землеробства в домогосподарствах – нові підходи до збереження та розвитку потенціалу земельної ділянки.

Про це та інше йшлося на конференції “Мікроагробізнес – органічність, ефективність, економічність. Успішні практики в Україні!”, яка відбулася 18 грудня 2020  у місті Стрию на Львівщині.

Про цю подію словами учасників конференції.

Петро Маковський, голова Спостережної ради Фонду громад “Рідня”: “… в 2019 році ми домовилися з Християнською службою порятунку про створення спеціальної програми “Добрий господар” і підписали Меморандум. Ми почали діяти в напрямку, як зробити так щоб людина, яка має землю, витрачала менше часу, отримувала більше ресурсів або більше прибутку з своєї земельної ділянки, була більш ефективною при роботі на землі, щоб людина не мала потреби їхати на заробітки в Польщу. Бо земля це Божий дар і кожен має обов’язок ефективно управляти землею.  Згодом, Стрийська Єпархія провела Собор. На Соборі програма “Добрий господар” отримала підтримку у священників. І це дуже показово. Спільно з священниками ми навчали людей як створювати органічні грядки Розума. Спочатку ми створили 3 грядки, потім 5. Сьогодні є 11 органічних грядок. Потім, ми зачепилися за ідею відродження кооперативу з вирощування квасолі “Стрийський Ясь”, розробили стратегію його розвитку і будемо її втілювати у 2021 році.  Досвід інших господарств, які вирощують квасолю яську показує, що заробіток може складати 6 тисяч євро з гектара. Ми хочемо задіяти людей у тому плані щоб вони мали органічне землеробство, високопродуктивне землеробство, щоб вони брали участь у спільній економічній структурі. А спільною економічною структурою, на наш погляд, може бути кооператив “Стрийський Ясь”, як ідея, яка може поєднати дуже багатьох дуже дрібних виробників. В цьому плані ми мали системні навчання і практику. Тут долучилися і Преосвященний Владика Тарас Сеньків, і науковці і багато інших людей…”

Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Єпарх Стрийський УГКЦ: “… радянська генерація залишається домінуючою не лище на вершинах політики, але десь і на місцевому рівні. Заробітчанство ніби і добре – люди привозять з-за кордону гроші, але з іншої сторони руйнується цілісність суспільства. Люди скоріше об’єднуються в якісь спілки за кордоном тому, що там попадають в чуже середовище і відчувають потребу на когось опертися. Але тут їм завжди бракувало, і на жаль далі бракує, тої свідомості солідарності, свідомості потреби об’єднуватися і робити спільне, об’єднуватися робити добро для інших. Робити добро для інших було першою ідеєю, яка об’єднала і Стрийську Єпархію і Фонд “Рідня” і Християнську службу порятунку. Формувати дух солідарності, щоби люди відчували себе учасниками чогось великого. І одним з інструментів, тут, стала програма “Добрий господар”. Єпархія це є Народ. Надіюся, що ми зуміємо у цих тяжких, незвичних обставинах продовжувати нашу спільну добру справу. Вона отримала початок і Бог буде відтягувати її кінець…”

Олег Шмілик, координатор програми “Добрий господар” Фонду громад “Рідня”: “…з історичних першоджерел пізнаємо, що ще в 1909 році у Стрийському народному домі проходила Перша хліборобська виставка де селяни представляли власноруч вирощену продукцію. Виставка відбувалася під патронатом митрополита Андрея Шептицького, а директором виставки був доктор Євген Олесницький. Починаючи з 1904 року функціонував Союз руських молочарських спілок “Маслосоюз”, заснований в селі Завадові поблизу Стрия місцевим греко-католицьким священником о.Остапом Нижанківським. Продукція Маслосоюзу продавалася у країнах Європи. Сьогодні дрібне сільське господарство не забезпечує відповідного рівня доходів і прибутків, низька частка доданої вартості сільськогосподарської продукції, незадовільно розвивається переробка. Економіку Стрийщини тримає нафто-газотранспортна галузь, машинобудування, деревообробка. Але, в силу різних обставин, ці галузі не зможуть розвиватися і економіка регіону буде трансформуватися у напрямку фермерства, сільськогосподарської кооперації, органічного землеробства та переробки продукції селянства. У 2020 році, у рамках програми “Добрий господар”, ми вивчали досвід кооперації у Японії, організували школу органічного землеробства, відбули навчальні поїздки по господарствах Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини, вивчили досвід започаткування мікробізнесу з вирощування лікарських рослин, навчилися  створювати грядки використання яких дозволяє менше витрачати праці та мати кращий врожай, вивчили як мікориза впливає на відновлення ґрунтів та розвиток рослин, навчилися як переробляти гілки дерев у біочарне вугілля. Розроблено стратегію розвитку кооперативу “Стрийський Ясь” на період до 2023 року. Набуті знання і досвід сформовані у базу знань, яка буде передаватися бажаючим займатися аграрним виробництвом…”

Андрій Оленчик, співзасновник Християнської служби порятунку, співзасновник програми “Добрий господар”: “…Християнська служба порятунку започаткована в 2015 році. Це була реакція християн різних конфесій на війну, яка тоді була в активній фазі на Донбасі. Почалася зі служби капеланів, місіонерів, рятувальників на лінії фронту, оскільки було дуже багато руйнувань, екстремальних ситуацій. З часом, віримо що Бог нас так рухав, служіння розвивалося і на даний час охоплює чотири простори. Перший – духовний простір, пов’язаний з молитовною активністю. Другий простір пов’язаний з продовженням місіонерської роботи в зоні війни та в тилу з військовими і цивільними, які  постраждали від війни. Третій простір сформувався як суспільний простір і багато уваги приділяється зараз питанням протидії руйнуванню інституту родини, протидії абортам, гендерній ідеології, викликам, які набирають великих обертів в Україні. Четвертий простір – соціальний,  був для нас несподіваним. На етапі місіонерської роботи в зоні війни ми не прогнозували, що будемо цим займатися, коли служіння стартувало. Але, знову ж таки, Бог показав нам, що війна йде всюди, а не тільки на Сході. Це війна в духовному світі, в фізичному світі. Таким чином, ми розпочали розвивати програми, суть яких полягає щоби порядкувати в Божий спосіб, але абсолютно ефективно, з використанням всіх сучасних знань, як на рівні особистого простору людини, так і на рівні родинного простору та спільнотового простору. Мова йде і про територіальну громаду і про парафіяльну громаду. Власне в цьому контексті і виникла ідея програми “Добрий господар”. В цій програмі  ми визначили три сфери в яких будемо просуватися: кооперація, енергоефективність та екологія. Але чи власне цими прикладними технологіями тільки і вимірюється програма “Добрий господар”? Є золоте правило – мислити глобально, діяти локально. На глобальному рівні, підписуючи декларацію про співпрацю і цінності, ми започатковували християнський соціальний простір, який мав назву “Стрийська кооперативна ініціатива самоорганізації та практичного просвітництва”. І програма “Добрий господар” це перша практична програма, яка реалізується у межах цього християнського соціального простору. Основна ідея, яка тут закладалася – поєднання трьох елементів: сприяти розвитку реальної правдивої християнської духовності у людей,  проведення всеохоплюючої просвіти людей, запровадження різноманітних форм економічної самоорганізації в середовищі територіальних та церковних громад…”

Володимир Розум, науковець, винахідник, автор технології органічних теплих грядок Розума: “…те, що ви робите в Стрию з часом знайде поширення і по Україні. У людей запит на технології органічного землеробства є, але люди не мають ще відповідних знань. І те, що ви таку інформацію доносите до людей це добре. Також, потрібно організовувати практичні заняття для людей з вивчення конкретних технологій. І тут важливим є залучення науковців в аграрній сфері. Важливим є, щоб наукові знання кожен міг застосувати на своїх земельних ділянках. Зараз розроблено методики як залучати до вивчення органічних грядок дітей, починаючи з дитячих садочків. Вихователі дитячих садочків проводять такі заняття з дітьми. До навчання створення та використання органічних грядок будуть долучені школи та училища. Тобто, вибудовується ланцюжок поглиблення своїх знань з органічного землеробства. За результатами домовленості з Львівською обласною державною адміністрацією буде розроблено програму впровадження у навчальний процес шкіл та училищ питань використання органічних грядок. Використовуючи запропоновані технології ми будемо утворювати “живу” землю, яка сама себе буде відновлювати…”

о.Василь Білаш, священник УГКЦ: “…поняттю “католицька акція” вже більше як 150 років. Католицька акція є міжнародним рухом мирян католиків, які ставлять собі за мету духовне і моральне відродження суспільства, працю з дітьми і молоддю, працю з дорослими, об’єднаними у парафіяльні спільноти, різні професійні спілки, асоціації, союзи та інші. Дітище католицької акції – міжнародна організація “Карітас”. Католицька акція дала поштовх до розвитку церкви, церкви не просто як ієрархічної структури, а як рух всіх членів церкви, рух мирян.  Це не просто одноразова дія, а постійна дія членів церкви, мирян. Людина, яка розуміє для чого Бог її створив починає ділитися, починає служити іншим. Католицьку акцію активно розвивав митрополит Андрей Шептицький. Розуміючи принципи Католицької акції митрополит Андрей організовує різноманітні її структури у Західній Україні: студентське товариство “Обнова”, Генеральний інститут Католицької акції, Католицька акція української молоді, яку очолював провідник Організації Українських Націоналістів Андрій Мельник. Відтак, була створена організація Українська Молодь Христові. Ця подія дала надзвичайний запал нашій молоді, і яка почала ще більше об’єднуватися у парафіяльних гуртках та отримувати формацію. Якщо ми хочемо налагодити добру формацію, щоб вона була масовою, це найкраще завжди робити на парафіях, і це залежить на скільки нам вдасться заохотити священників, а радше їм допомогти в тому, щоб вони могли мати і відповідні знання, і матеріали, і розуміння того як їм втримати молодь і дорослих щоб мати контакт для налагодження подальших справ, реалізацію соціальних проєктів. Зрештою, подібно як є з Фондом громад “Рідня”. Програма “Добрий господар” є добрим ґрунтом для священників починати формацію на парафіях…”

Котовська Оля, начальник управління інновацій Департаменту освіти Львівської обласної державної адміністрації: “…ми зараз на етапі завершення розробки Програми розвитку освіти Львівщини на 2021-2023 роки. Сформовано бачення щодо принципів організації харчування у закладах дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти. У закладах освіти мають готуватися і реалізовуватися тільки органічна їжа. Для приготування їжі використовувати, у тому числі, продукцію вирощену на пришкільних ділянках, фермах, земельних ділянках профтехучилищ. До вирощування органічної продукції навчальний заклад має залучати вихованців та учнів…”

Про заготівлю та переробку овочів і фруктів розповідали Інна Ткачук – директор Соціального кооперативу “Файні ябка” з Івано-Франківщини та Олег Левченко з Вінничини.

Михайло Вишньовський, спеціаліст Львівської аграрної дорадчої служби розповів про завдання, потреби та виклики, що стоять перед сільським господарством в Україні.

Павло Дигдало, директор Сільськогосподарського дорадчого центру “Фермерська країна”, що на Львівщині, розповів чим може бути корисним центр сільськогосподарському виробнику.

На закінчення конференції учасники ознайомилися з пропозиціями від компанії Export Trading Group LTD з Івано-Франківщини щодо можливостей кооперації у вирощуванні лікарських рослин. Прослухати повну версію виступів на конференції можна в мережі Інтернет за посиланням:

Частина 1: https://youtu.be/giVBmiMVTVo?list=PLma7cJ4WbzlHxaxiDidB3qipy1Ce3sS6F

Частина 2: https://youtu.be/C_uZLMFPHCI?list=PLma7cJ4WbzlHxaxiDidB3qipy1Ce3sS6F

Олег Шмілик, координатор програми “Добрий господар” на Стрийщині          

Be the first to comment on "Мікроагробізнес – органічність, ефективність, економічність. Успішні практики в Україні!"

Залишити відповідь