Народному дому міста Стрия, головному підмурівку українців – 120 років!

Історія має значення. Плекання памяті про минуле творить сьогодення заради майбутнього. Отож пропонуємо вашій увазі матеріал, підготовлений нашим другом і соратником по програмі «Добрий Господар» Петром Маковським. Мова йтиме про Народний дім у Стрию – потужний бастіон істинного християнства, національного духу і української самоорганізації на теренах регіону.

Поширенню ідей самоосвіти, запровадженню у життя громад конкретних механізмів і технологій, спрямованих на підвищення якості життя на християнських засадах самоорганізації, взаємодопомоги та колективної ініціативи слугували активні українські громадяни, об’єднані в патріотичні осередки та товариства.

У періоді з 1895 до 1901 року, за ініціативи Товариства «Просвіта» Стрийщини, було збудовано Народний дім. Жертводавцями були осередки товариства, яке на той час охоплювало територію Стрийського повіту та до якого входили сьогоднішні Сколівщина, Жидачівщина, Миколаївщина, Болехівщина, Рожнятівщина.

Цікаво прослідкувати історію подій та послідовність кроків активної української громади, яка привела до цієї ідеї. І як завжди тут ключовим є люди і структурні одиниці, які вони творять. Такою особою на Стрийщині став Євген Олесницький, родом із Тернопільщини з села Великий Говилів, адвокат, який на прохання української громади Стрия приїхав до нашого міста як молодий адвокат, почав тут практикувати і розбудовувати українське життя у місті, яке на той час складалося із рівних частин польського, жидівського та українського населення.

Відразу після свого приїзду і відкриття адвокатської контори Євгеном Олесницьким 01 серпня 1891 року, в 1892 році, створюється осередок товариства “Просвіта” у місті Стрию. Нагадаю, що товариство “Просвіта” вже діяло у Львові із грудня 1868 року, у багатьох селах були вже осередки цього товариства, зокрема у моєму рідному селі Великі Дідушичі, селі Дуліби і інших. До товариства др.Євген Олесницький пригортає українців, які стають осердям подальшої розбудови українського життя на Стрийщині, а саме – о.Остап Нижанківський, о.Олекса Бобикевич, Ольга Бачинська. Слід також додати, що територія тогочасної Стрийщини охоплювала велику територію відповідно сучасній Сколівщині, Жидачівщині, Миколаївщині, Болехівщині та Рожнятівщині. Перше головне завдання, яке поставило собі товариство – створення товариств “Просвіта” по всіх селах Стрийщини. Це завдання не було таке просте, як ніби може здатися, бо в той час московська пропаганда діяла не менш активно сьогоднішньої. Більшість священників були москвофілами, які задурманювали український люд ідеями “русского міра”, по селах діяли москвофільські товариства ім.Качковського. Москва щедро субсидіювала ці товариства, щоб сіяти у головах українців хаос. Щоб краще зрозуміти довготривалий вплив москвофільства на українців, можна проаналізувати результати виборів в сучасній Україні та Україні періоду польського панування. Скажімо, у селі Верчани на Стрийщині, активно діяло товариство ім.Качковського, там були перші комуністи і т.п. Ви для себе відкриєте наскільки глибокий вплив здійснювала московська пропаганда – на століття! Це потребує окремого дослідження.

Власне товариство “Просвіта”, як структура із своїми осередками, практично у кожному селі тогочасної Стрийщини і стало промотором ідеї будівництва українських громадських інституцій майбутньої держави, поживним ґрунтом для українських культурних, громадських та структур економічної самоорганізації. Це закономірно. Спочатку є дух, і якщо він є, то обов’язково з’явиться тіло. Власне цим українським духом, який мотивував, організовував, ставив високу планку для українських громад і стало товариство “Просвіта” і його тогочасні провідники.

Згодом, у 1894 році, стрийська “Просвіта” береться за ще одне завдання економічного плану – засновує кредитну спілку “Задаткова каса” і починає її вправно розвивати, доклавши багато зусиль для її становлення і розвитку. Це була своя(!) фінансова установа, яка позичала кошти на підприємництво українців, на викуп землі, творила можливості заощаджень та формування ресурсів у громаді. Ключовою особою тут виявилася Ольга Бачинська, яка була професійним бухгалтером, громадсько-активною особою, яка дбала про добро громади, точність ведення операцій, а також дуже багато вкладалась у розвиток жіночого руху – Союзу Українок, жіночих кооперативів, навчання дівчат. Вона також збирає велику колекцію місцевих українських вишиванок та костюмів.

Народний дім стає осередком українського життя. Тут відбуваються різноманітні культурні події, створюються нові товариства, розвивається політичне і економічне життя. У 1904 році членом управи Народного дому о.Остапом Нижанківським у селі Завадові засновується перша молочарська спілка, яка стала початком великого і знаменитого, не тільки в Україні, кооперативу “Маслосоюз”. Центральний осідок Маслосоюзу довгий час був у Народному домі, а згодом спромігся побудувати свій будинок відразу біля Народного дому (сьогодні там розміщені структури соцзабезу). Народний дім відвідують всі визначні особи того часу – Іван Франко, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька, Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Лесь Курбас. Тут виростає і мужніє у Пласті провід ОУН – Степан Бандера, Олекса Гасин, Степан Охримович. Тут проводиться у 1909 році Перша Хліборобська виставка, у якій взяло участь понад 400 учасників, було виставлено 1478 експонатів, відвідало понад 36 000 людей. У 1914 році відбувається грандіозне відзначення 100-річчя від народження Тараса Шевченка, про що свідчить меморіальна таблиця на його фасаді.

У час Першої Світової Війни Народний дім переходив із рук у руки від москалів до австрійців. А вже після війни і надалі залишався осередком життя українців в умовах Польської держави. У 1939 році товариство «Просвіта» було ліквідовано як «антисовєтська» організація. У тому ж році Народний дім був конфіскований у власність держави та переданий Міністерству оборони. Оригінали цих документів зберігаються у музеї Товариства «Просвіта».

Не дивно, що повернення Народного дому громаді почалося 26 грудня 1988 році із заснування Товариства української мови ім.Тараса Шевченка у м.Стрию, яке згодом отримало назву Товариство “Просвіта” ім.Тараса Шевченка, створило структури по всіх селах Стрийщини та на підприємствах і включилося у політичну та культуру боротьбу за національне відродження. Ключовим питанням стало повернення Народного дому. І це сталося тільки вже у незалежній Україні.

За ініціативи товариства «Просвіта» у листопаді 1991 року Народний дім був повернений у власність громади – на баланс Товариства «Просвіта» (рішенням виконкому) із формулюванням “повернути громаді міста Стрия в особі Товариства “Просвіта”. Для забезпечення такого рішення виконком Стрийської об’єднаної ради провів складний обмін майном: будинок культури ВРЗ було передано відділу культури об’єднаної ради, а районний будинок культури по вул.Бельцівській було передано Міністерству оборони. Міністерство оборони передало Народний дім, за актом, Стрийському Товариству «Просвіта».

Товариство «Просвіта» створило окрему юридичну особу «Народний дім Стрийщини», як культосвітню установу із своїм керівництвом – Управою Народного дому, яка обиралася на конференції Товариства «Просвіта». Тривалий час головою управи був Нестор Бордуляк, нині покійний. Народний дім знову став осередком громадянського суспільства на Стрийщині. Тут свою домівку отримало жіноче товариство “Союз Українок”, був створений камерний хор ім.Михайла Вербицького під керівництвом Ігоря Михайліва, запрацювала домівка Пласту, було засновано молодіжну організацію Українська Молодь Христові (УМХ), діяв клуб “Українська родина”, тут було створено мистецьке об’єднання “Стрий-КО”, були започатковані зустрічі з видатними українцями, молодіжні забави “Торба щастя” і інше. Наслідуючи наших попередників, 14 червня 1992 року, в Народному домі 13 членів товариства “Просвіта” створили кредитну спілку “Вигода”, яка стала першою! у незалежній Україні і на сьогодні це перша! фінансова установа незалежної країни, яка стабільно працює вже майже 30 років – понад 60 000 клієнтів, понад 100 млн. грн активи, 60 працівників, понад 5 млн грн податків щорічно. Ціннісна орієнтація цієї фінансової установи служити громаді захоплює всіх, хто знайомиться із її діяльністю глибше. Кредитною спілкою “Вигода” і Стрийською єпархією УГКЦ заснований Фонд громад “Рідня”, який реально впливає на розвиток доброчинства у громадах та залучає багато людей до справи служіння у спільнотах. Кредитна спілка отримала авторитетне визнання “Fide Dignus” (“Гідні довіри”). У Народному домі проводилося два Всесвітні фестивалі українських кредитних спілок (2012, 2017) із участю сотень учасників із світу.

Вже сприймається природним, що штабом і Помаранчевої революції і Революції гідності на Стрийщині був Народний дім.

Народний дім, до 1994 року, утримувався за рахунок господарської діяльності та пожертв, а з 1994 року частково фінансувався із міського бюджету.

У 1993 році за поданням виконкому Стрийської міської ради Львівська обласна рада включила Народний дім у перелік об’єктів комунальної власності та закріпила за Стрийською міською радою. У 1995 році Стрийська міська рада прийняла рішення про прийняття Народного дому в комунальну власність територіальної громади міста Стрия.

23 серпня 2006 року виконком Стрийської міської ради прийняв рішення про оформлення права власності на територіальну міську громаду керуючись вищезгаданими ухвалами обласної та міської рад. Питання дискусійне, з точки зору справедливості, повернення конфіскованого майна структурі, яка його будувала і утримувала – товариству “Просвіта”. Інше питання, чи на той момент товариство “Просвіта” було спроможне давати собі раду із цим майном, адже було ослаблене внутрішніми негараздами і повним нерозумінням своєї місії в сучасних умовах України. А тому рішення можна вважати оптимальним.

Важливо, щоб Народний дім і надалі залишався центром громадського життя нашої громади, розвивав громадські ініціативи та проєкти, гуртував біля себе активну частину суспільства, яка бере на себе відповідальність змінювати якість життя у громаді. А тому, дуже добре, що тут діє Фонд громад “Рідня”, Університет Третього Віку, товариство “Стрийський просвітянин”, ГО “Майдан Стрийщини”, Туристично-інформаційний центр “Стрий”, “Союз Українок”, УМХ, є Пластова домівка і інші. Треба всіма силами розширювати майданчики для управління Народним домом громадою, залучати активних людей до його стратегування, щоб він став каталізатором змін у нашій спільноті в різних напрямках, як новітній центр розвитку громадянського суспільства на Стрийщині і був би прикладом в Україні!

На завершення. 2021 рік на Стрийщині має бути проголошений роком Народного дому міста Стрия! Думаю, що із цією думкою важко сперечатися.

Варто провести комплекс заходів у рамках цієї визначної дати нашого центру українського життя, а саме:

1) провести конференцію громадськості на тему “Народний дім Стрийщини -120 років: центральний осередок українців, центр громадського життя, розвитку кооперації та економічної самоорганізації, інституція, яка змінила хід історії у нашому місті. Історія та сучасна практика”.

Провести її тривало у часі, можливо впродовж 5-6 місяців по 1-3 дні у місяці, де би працювали різні секції: Народний дім і “Просвіта”; Народний дім і кооперація; Народний дім і жіночий рух та українське жіноцтво; Народний дім і визначні особи; Народний дім і його економіка; Народний дім і театр; Народний дім в період окупації; Народний дім і Степан Бандера та інші провідники руху опору; Народний дім і хор Стрийський боян; Народний дім і Пласт; Народний дім і Перша хліборобська виставка 1909 р.; Народний дім і українські революції (1988-1991, 2004, 2013); Народний дім – історія його повернення у лоно громади; Народний дім і його управління- історія та сучасність; Народний дім і філантропія (доброчинство); Народний дім як архітектурна перлина; Народний дім як інструмент активації громади; Народний дім і священство; Народний дім і волонтерство; Народний дім і кредитна спілка “Вигода”-перша спілка та фінансова установа України, як це було? Феномен Народних домів у Галичині, Буковині, Закарпатті! Включити в програму конференції тему “Феномен новоствореної організації Фонд громад “Рідня” (10 років від заснування) як приклад гуртування громади, покладання на власні сили та творення власного середовища існування громади”.

До підготовки конференції задіяти науковців музею, вчителів історії, громадських діячів і волонтерів, і, найголовніше – молодь, дітей старших класів щоб вони були доповідачами, а наукові керівники, до прикладу, асистували. Залучити науковців із Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Чернівців. Все це у змозі зробити наша громада – ми маємо потужні інституції, які утримуємо громадою – відділ культури, освіти, музеї, бібліотеки, є також активні громадські середовища. Тобто цілий комплекс, якого не мали українці аж до 1991 року.

2) у рамках конференції :

– виставка історичних архівних матеріалів, документів щодо Народного дому, а краєзнавчий музей “Верховина” має їх достатньо;

– виставка-презентація літератури про Народний дім та пов’язаних із ним подій;

– виставка – презентація громадських формувань Стрийщини, їх місії, їхні завдання, інструменти для роботи, їхні результати;

– пленер художників із України – малюємо Народний дім та місто Стрий – одна картина Народний дім і друга будь-що в місті Стрию;

– конкурс на найкращу екскурсію Народним домом для школярів, для стриян, для гостей міста;

– пошанування фундаторів Народного дому – Євгена Олесницького, Остапа Нижанківського, Ольгу Бачинську, Олекси Бобикевича – поминальне богослужіння, молитва на могилах;

– круглий стіл на тему “чи може громада знайти рішення щодо будинку родини Бобикевичів та викупити його для потреб громади, музею і громадського простору”;

– збір пожертв на ремонт туалету на першому поверсі та облаштування туалету на 2 поверсі;

– круглий стіл на тему “що робити із Народними домами ОТГ (будинками культури) по селах. Оптимальні моделі їх використання”;

– стратегічне планування розвитку Народного дому, як осередку розвитку громадянського суспільства на Стрийщині із залученням громадськості, владних структур, підприємців;

 – хор громади із піснею “Гуцулка Ксеня”, автор слів якої, Роман Савицький, із Стрийщини.

Всі пропозиції, напрацьовані на конференціях, під час круглих столів, стратегічного планування розвитку Народного Дому врахувати при плануванні розвитку міста, регіону та України з метою підтримувати його роль як майданчика плекання та реалізації громадських ініціатив, формування відповідальної громади через активність у сприянні покращенню якості життя наших людей.

Народний дім міста Стрия всі 120 років був і залишається осердям життя нашої української спільноти, повинен виконувати унікальну роль формування нашої української ідентичності через культуру, економічну самоорганізацію та політичне життя.

Многая літа, дорогий і любий наш Народний доме! Многая літа нашому прихистку українського світу на Стрийщині!

Петро Маковський,

перший директор Народного дому м. Стрия у незалежній Україні в 1992-1994 роках.

Be the first to comment on "Народному дому міста Стрия, головному підмурівку українців – 120 років!"

Напишіть відгук