Систематичне публічне звітування як знак якості для громадської організації

«Обов’язок кожної людини полягає у тому, щоб завжди прагнути істини, поважати її і відповідально свідчити про неї431. Життя в істині має особливе значення в суспільних відносинах, адже, коли співіснування людей у спільноті засноване на істині, воно впорядковане, плідне і відповідає гідності людини432. Що більше люди і суспільні групи намагаються розв’язати соціальні проблеми, керуючись істиною, то більше вони уникають зловживань і узгоджують свої дії з об’єктивними вимогами моралі».

Компендіум соціальної доктрини Церкви, ст. 198

На Стрийщині триває реалізація програми “Добрий Господар”, яка реалізується Християнською Службою Порятунку і структурами Стрийської Кооперативної Ініціативи під егідою Стрийської єпархії УГКЦ. Вчимося господарювати на своїй землі та розбудовувати різноманітні форми самоорганізації і взаємодопомоги. Отож сьогодні поговоримо про деякі аспекти діяльності фонду громад “Рідня”.

Вважається, що публічне звітування є необов’язковим, і кожна організація вирішує сама, робити публічне звітування чи не робити.

Публічне щорічне звітування на загальних зборах – це подія,  на якій організація наочно представляє свою діяльність за минулий рік. Організація інформує клієнтів, співробітників, партнерів і громаду в цілому про те, як реалізує цілі, закладені в її місії або стратегічних планах. Звіт базується на реальних фактах і виконує одночасно звітну, інформаційну,  презентаційну і навіть фандрайзингову функції –  у будь-якому поєднанні.

Відкрите звітування допомагає організації оцінити і осмислити власну діяльність за рік, оцінити сильні та слабкі сторони, врахувати їх при плануванні подальшої роботи. Крім того, коли видно результат роботи, підвищується мотивація тих, хто працює в організації (“мовляв, не даремно я саме тут”, “тут є і мій особистий внесок”). Члени організації, які залучені у  процес підготовки до публічного звіту, краще уявляють основні напрямки її діяльності,  витрати і доходи, а значить, можуть сформулювати конструктивні пропозиції щодо оптимізації діяльності.

11 лютого 2021 відбулися чергові Загальні звітно-виборні збори Фонду громад “Рідня”.

ФГ “Рідня” заснований у 2011 році кредитною спілкою “Вигода” та Стрийською єпархію УГКЦ. Передісторія фонду така, що кредитна спілка довгий час ставила собі за завдання створити спеціальну структуру – благодійний фонд, який би взяв на себе управління благодійною допомогою, яка в 2007-2008 роках річно досягала вже 250 – 300 тис грн. У 2010 році Петро Маковський та Марія Сюма побували у США в місті Чикаго на запрошення кредитної спілки “Самопоміч”, де познайомилися із її зовсім свіжим досвідом щодо створення своєї благодійної фундації – фонду громади. Ідея була дуже проста і зрозуміла. Кредитна спілка частину свого прибутку спрямовувала у цей фонд, формуючи ендавмент, а фонд підтримує українську громаду, її культурні, церковні, молодіжні організації та проєкти. Власне це і було потрібно кредитній спілці “Вигода”, ця форма якраз найбільше їй підходила. Так було створено фонд громад “Рідня”, який активно збирав пожертви та організовував конкурси проєктів, переможці яких й отримували зібрані кошти. Новинкою цього підходу стало формування неподільного капіталу, тобто коштів, які не витрачалися, але відсотки з їх дохідності йшли на покриття адміністративних витрат. Так діє фонд і дотепер.

Запрошені на збори гості, волонтери, представники місцевої влади були проінформовані про головні події, які проводив фонд у 2020 році, про доходи і витрати фонду, про результати напрацьованого Плану стратегічного розвитку на 2021-2025 роки.

Дбати про гідність громади, формуючи солідарність у суспільстві, плекаючи християнське благочестя та використовуючи для цього фінансові інструменти, соціальні зв’язки та інформаційні технології – так визначено місією Фонду громад “Рідня”.

Окремим питанням порядку денного на зборах був  звіт за результатами роботи за програмою “Добрий господар”.

Нагадаю, що у 2011 році співзасновником фонду «Рідня» став друг Петра Маковського – Андрій Оленчик,  заступник директора-розпорядника голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У 2015 році пан Андрій став засновником Християнської Служби Порятунку для допомоги людям на лінії зіткнення, яким після бойових дій важливо було пристосуватися до життя християнського, життя у громаді. Робота на власному городі є найкращою терапією і всіх об’єднує, таке виявилося у процесі навчання людей ефективно працювати на землі.

24 серпня 2019 року фонд «Рідня», спільно із ХСП, з благословення владики Тараса (Сеньківа) та за участі Стрийської Єпархії УГКЦ започатковує програму «Добрий господар». Одним із пріоритетів було обрано розвиток грядок Розума – органічних грядок, які дозволяють: а) забезпечити органічність і безпечність роботи на землі; б) у 5 – 10 разів збільшують продуктивність, віддачу землі; в) є дуже простою технологією, яку можуть навчитися використовувати навіть діти; г) ідеально підходить для присадибної ділянки, для грядки біля хати.

Ми зробили 6 таких демонстраційних ділянок за 4 місяці. За підсумками роботи у 2019 році з’явилася ідея проведення семінару-практикуму з мікроагробізнесу. Ми успішно провели його за участі 50 учасників (50% це були священники!) та автора винаходу –  Володимира Розума. На семінарі було представлено багато інших, дуже цікавих практик в мікроагробізнесі.

Однією із тем на цьому семінарі  була історія успіху та невдач існуючого на Стрийщині (село Підгірці)  кооперативу з вирощування квасолі “Стрийський Ясь”, позаяк до його ідеї та створення мала стосунок кредитна спілка “Вигода” та безпосередньо голова Спостережної ради Петро Маковський, а становленням кооперативу займалася його добра знайома Ганна Антонюк – науковець Львівської аграрної академії.

Тоді й виникла ідея поєднати грядки Розума із вирощуванням квасолі яськи, а також взятися за системне вивчення та вироблення стратегії розвитку кооперативу “Стрийський Ясь” як економічної форми самоорганізації людей на селі. Це такий собі легкий вхід у мікроагровиробництво, щоб можна було мати додатковий дохід із своєї ділянки вирощуючи якусь частину продукції на продаж.

Впродовж року діяльності програми “Добрий господар” відбувалося накопичення агротехнічної інформації та залучення людей для практичної роботи на землі. Владика Тарас Сеньків, започаткував на своїй присадибній території грядку Розума та почав вирощувати квасолю. Тим самим заохочуючи священників  Стрийської єпархії до практичних кроків господарювання  на землі.

У грудні 2020 року, в рамках програми “Добрий господар”,  ми провели підсумкову  конференцію “Мікроагробізнес: ефективність, економічність, органічність”. Було проаналізовано стан справ, ділилися цікавим досвідом і заохотили людей до економічної діяльності на своїй землі.

Наша мета – залучити до кооперативу  1000 людей, які здатні виростити і продати для кооперативу 20 кг квасолі кожен. Тоді, маючи 20 т вирощеного продукту, кооператив «Стрийський Ясь» стане економічно самодостатнім і вже тоді можна міркувати про  вихід на міжнародний ринок, системне просування бренду “Стрийський Ясь” тощо.

Сьогодні для фонду “Рідня” є важливим, окрім вже відпрацьованих каналів поширення інформації про нові агротехнології через священнослужителів та волонтерів фонду, також увійти у громади Стрийської ОТГ  через сільських  старост. Ми запропонували спільно із керівництвом об’єднаної громади  мати системні зустрічі на місцях з представниками громад для коротких презентацій та розповсюдження інформаційного бюлетня про форми економічної самоорганізації людей, а Стрийська ОТГ могла би передбачити у бюджеті певні грошові ресурси для таких цілей. Тут нашими партнерами вже є кредитна спілка “Вигода”, Стрийська єпархія та наша волонтерська спільнота фонду. Ми прагнемо щоб кооператив “Стрийський Ясь” розпочав важливий процес творення самодостатніх сімейних господарств, які можуть стати таким собі “якорем” для багатьох людей на селі, які почуваються розчарованими і не бачать виходу із цього тупика. Кооператив повинен стати центром мережі виробників сільськогосподарської продукції, заохочувати людей пізнавати і знайомитися з іншими практиками ефективного господарювання на земельній ділянці.

Олег Шмілик

Be the first to comment on "Систематичне публічне звітування як знак якості для громадської організації"

Напишіть відгук