Цивілізація смерті: віхи часу

Знищення сім’ї: прецедент, коли у дитини є три батька і жодної матерії

Хоча ця новина з’явилася в американських ЗМІ в середині грудня, вона не отримала значної уваги з боку громадськості. Новина полягала у визнанні трьох чоловіків «батьками», також з’явився відповідний запис в свідоцтві про народження трирічної дівчинки Пайпер згідно постанови каліфорнійський суду, винесеної в 2017 році. У дівчинки є молодший брат, 14-місячний Паркер; двоє дітей насправді є сводними один одному – вони народжені завдяки донорській яйцеклітини і сурогатної матері. Вельми цікаво, що новина від 2017 року раптово виявилася в ЗМІ в кінці 2020 року.

Ян Дженкінс і Алан Мейфілд були парою протягом 17 років. Вісім років тому Джеремі Аллен Ходжес приєднався до їхньої «сім’ї», і таким чином народилася «поліаморна сім’я», яка отримала офіційне визнання постановою 2017 року, цим самим проклавши шлях для нових подібних судових справ.

Судячи з усього, суддя в Сан-Дієго, штат Каліфорнія, спочатку заявила, що не зможе задовольнити запит щодо включення трьох чоловіків в свідоцтво про народження Пайпер і що вона не в змозі «створювати прецедент». Однак пізніше, «зі сльозами на очах» від хвилювання, вона знайшла можливість використовувати вже наявні закони, щоб «створити свою сторінку в історії права».

Ян Дженкінс – лікар. Він майстерно використовує соціальні мережі, щоб поділитися історією своєї «сім’ї». Ян написав книгу, вихід якої запланований на березень, під назвою «Три тата і дитина» (перегукуючись з фарсової комедією 1987 року «Три чоловіки і дитина», хоча то була зовсім інша історія). Крім розповіді про незвичайну «сім’ю», книга запропонує «корисні поради» іншим «батькам».

Instagram profile

Крім очевидної медійної та економічної експлуатації цієї історії і, в кінцевому рахунку, цих дітей, чиї обличчя «потрапляють на перші шпальти газет» і викладені по всьому інтернету, слід зазначити і її юридичні аспекти, оскільки постанова про Потрійне батьківство створює нові прецеденти: так, в липні 2020 року в Сомервілль, штат Массачусетс, було прийнято рішення, яке гарантуватиме людям, залученим в поліаморні відносини, деякі юридичні права, якими володіють подружжя в шлюбі. Наприклад, можливість бути вписаним в медичну страховку партнера, бути присутнім в лікарні в разі госпіталізації або операції, як пояснює «Нью-Йорк таймс».

У попередні роки також приймалися інші «історичні» рішення щодо аналогічних справ, в яких обґрунтовували «шлюб» між людьми однієї статі за вимогами ЛГБТ-співтовариства. У 2004 році в Массачусетсі ввели законний «шлюб» між гомосексуалістами, і це відкрило шлях всьому, що сталося пізніше: наприклад, ситуації, коли три молоді жінки створили «сім’ю» шляхом «зв’язування рук», давнього язичницького обряду, поєднавши його за допомогою досвідченого юриста з «юридично значущими документами.

Більш того, «з грудня 2013 року багатоженство в США вважається законним, відповідно до рішення суду штату Юта, яке представляє собою юридичний прецедент, дійсний на всій території країни. 

У 2015 році «федеральний Верховний Суд узаконив “шлюби” між гомосексуалістами у всіх 50 штатах США, винісши рішення, яке федеральний суддя Верховного суду Антонін Г. Скалія (1936-2016) визначив, як загрозу американській демократії. Ця постанова призвела до того, чого раніше побоювався голова Верховного суду Джон Робертс: «Хоча більшість суддів в різних місцях говорять про “пару”, вони не обгрунтовують, чому у визначенні шлюбу можна зберегти критерій кількості (двох осіб), але не можна зберегти критерій різностатевості».

Тепер це слово «двоє» стало новою лінією фронту, як в цьому випадку з трьома «батьками» для дитини – навіть при тому, що це рішення злочинно і безвідповідально ігнорує емоційний вплив на дітей, в яких може виникнути плутанина соціальних ролей і самовизначення при наявності трьох «батьків» і «жодної» матері. 

Така “сім’я” впливає на все суспільство: це не просто виконання бажання трьох (або більше …) людей, гомосексуалістів або гетеросексуалів, переконаних, що вони люблять один одного і хочуть жити разом, як чоловік і дружина. Йдеться про юридичне визнання відносин, які абсолютно суперечать всім принципам природного права. І таке визнання вже не є приватною подією: воно в повній мірі стає громадським фактом, що має значення для всіх.

Як трансгендерні «глітерні мами» руйнують життя дітей

Трагедія в тому, що «ЛГБТ» -активісти давно переросли підліткову та просто брутальну поведінку. Тепер багато хто з них займаються злою і підлою справою, спокушаючи дітей приєднатися до їхнього трансгендерного способу життя, активно спонукаючи їх покинути свої сім’ї і приєднатися до «глітерної сім’ї».

Інтернет повний трансгендерними «глітерними мамами» і історіями про те, як вони приносять спустошення дітям та сім’ям. Це чоловіки, які вирішили жити так, ніби вони жінки. Більшість з них стали радикальними прихильниками трансгендерної ідеології і поводяться агресивно по відношенню до людей, які ставлять під сумнів науковість твердження, що хтось дійсно «замкнений не в тому тілі».

«Речел» МакКіннон – одна з таких «глітерних мам». Народжений в Канаді чоловік, імовірно на ім’я Ріс, вирішив зробити «перехід» у 29 років після вивчення «гендерних досліджень» в коледжі і захисту дисертації. МакКіннон переїхав в США, де став професором в коледжі Південної Кароліни, захопився велоспортом, вирішивши змагатися проти жінок. Маючи переваги чоловічого тіла – більші силу, швидкість, м’язову масу, розмір серця і легенів, червоних кров’яних тіл і т.д. – він швидко став перемагати жінок в змаганнях. МакКіннон став першим так званим трансгендерним чемпіоном світу з велоспорту, поставивши світовий рекорд швидкості у своїй віковій групі. Перемога МакКіннона викликала багато критики, в тому числі – від відомої «ЛГБТ» -активістки і колишньої чемпіонки з тенісу Мартіни Навратілової, яка сказала, що це нечесно, коли чоловік може змагатися з жінками. МакКіннон різко і презирливо відповідав Навратіловій і всім іншим критикам, в тому числі дозволивши собі заявити, як він щасливий, коли молода жінка заперечувала гендерну ідеологію і померла від раку. З невідомих причин МакКіннон тепер наполягає, що його звуть «Вероніка Іві».

З огляду на таку передісторію, можна зрозуміти, наскільки сильне занепокоєння викликає те, що МакКіннон представляє себе в інтернеті, як люблячу  «глітерну маму» і закликає гендерно дезорієнтованих дітей йти зі своїх сімей, якщо сім’ї не повністю підтримують дитину, яка заявляє, що є трансгендером і народилася в неправильному тілі. «Я хочу, щоб ви знали», – заявив МакКіннон онлайн – «що це нормально – піти від сім’ї, яка не підтримує, не поважає ваш вибір. І я хочу дати вам надію: Ви можете знайти те, що ми називаємо глітерною сім’єю, Вашої квір-сім’єю. Ми тут, поруч. І відносини, які ми створюємо в наших глітерних сім’ях, так само реальні, так само значимі, як і у Ваших кровних  сім’ях».

«Рейчел» МакКіннон (або «Вероніка Іві», як він тепер себе називає) – не єдина «глітерна мама». «Мунро» Бергдорф з Великобританії – чоловік, який оголосив себе «транс-жінкою» і здобув деяку популярність як перша (ий?) трансгендер-модель великої косметичної компанії L’Oréal в Сполученому Королівстві. Бергдорф, у якого більше 650 000 підписників в соцмережах, запропонував всім трансгендерним дітям писати йому особисті повідомлення в інстаграм, пообіцявши: «Я подбаю, щоб ви отримали ту допомогу, яку ви заслуговуєте. Ви заслуговуєте бути щасливими ».

Громадська організація, що займається питаннями трансгендерів, transgenderabuse.org, повідомляє, що «батьки по всьому світу втрачають емоційну і фізичну опіку над дітьми на користь “глітерних мам”, які <…> знають, що є кращим для Вашої дитини”.

Війна лібералізму і здорового глузду у кінематографі

Триває активне обговорення нових тенденцій у світі кіно, за якими історичних європейських постатей грають темношкірі актори. Кіномани обурюються такій політкоректності і вважають це викривленням історичних фактів. В мережі інтернет уже з’явилися жартівливі меми, де ситуація дзеркальна: темношкірого героя або азіата грає білий актор. Розпочалася інформаційна війна псевдотолерантності із здоровим глуздом.

Перший гучний скандал розгорівся навколо історичного серіалу «Велика» 2020 року про Катерину ІІ. Режисер  – Метт Шекман, країни – Великобританія та Австралія. Роль князя Ростова у серіалі зіграв темношкірий актор, також серед інших епізодичних ролей є афроамериканці. Критики вважають таке «мистецтво» образою та перекручуванням історичних фактів.

Нова хвиля обурення з’явилася через міні-серіал про Анну Болейн. Британську королеву, яка жила у 1507-1536 роках, та її брата грають темношкірі актори. Причому, у серіалі вони ніби протистоять білим героям – королю та суперниці Анни. Таким чином, англійська знать у серіалі постала у вигляді афроамеринканців.

Раніше були обурення в мережі інтернет із вибором актриси на екранізацію казки Русалочка. Замість звичної блакитноокої і рудої героїні із казки Ганс Крістіана Андерсена Disney обрав мулатку. А сам образ Русалочки змінив і в мультфільмах.

Натомість в мережі з’явилася й альтернативна позиція, яка показує всю абсурдність таких історичних видозмін у пошуках толерантності. Зокрема, якби в біографічному фільмі про азіата або темношкірого головну роль зіграв білий. Такі порівняння виглядають комічними та ще раз підкреслюють безглуздя погоні за коректністю, яка перекреслює історію.

Біл Гейтс підозрює у расизмі… математику. І вирішив її виправити

Біл Гейтс заявив, що математика є расистською наукою. Він вирішив надати фінансування групі організацій, які займаються очищенням математики від так званих расистських практик, до яких  відносять демонстрацію своєї роботи та пошук правильної відповіді.

Некомерційна організація «Фонд Білла та Мелінди Гейтс» надала фінансову допомогу групі громадських організацій, основною метою яких є підготовка нового покоління толерантних вчителів. Об’єднання складається з двацяти п’яти організацій та має назву «Шлях до рівності у викладанні математики». Розмір допомоги склав 140 мільйонів доларів. Як зазначає видання The Washington Free Beacon, на випуск антирасистського «інструментарію» або путівників для вчителів об’єднання отримало від Фонду Гейтса 86 мільйонів доларів, у тому числі грант у розмірі 3,6 мільйона доларів.

Особливо «Шлях» сфокусувався на математиці. У першому путівнику  під назвою «Демонтування расизму в інструкціях з математики» містяться рекомендації для вчителів щодо того, як математика «використовується для відстоювання капіталістичних, імперіалістичних та расистських поглядів».

Виходячи з путівника, саме прохання вчителя до студентів показати свою роботу та знайти правильну відповідь і є невід’ємною расистською практикою. Так, в офіційному підручнику для підготовки вчителів є цілий підрозділ присвячений «білому расизму у шкільній освіті». Одним із напрямів діяльності організації є спроби впровадити в школи критичну теорію раси — ідею про те, що американські політичні та економічні інститути по своїй суті є расистами.

«Ми бачимо білий расизм у шкільній освіті, наприклад, коли вчителі перевіряють роботи учнів. Від учнів вимагають, щоб вони показували свої роботи. Це походить від потреб учителя розуміти, як мислить учень. Але це не допомагає учню, а просто підкреслює поклоніння написаному слову та патерналізму. Натомість, слід, наприклад, просити щоб учні робили відео на TikTok присвячені математичним концепціям, або вголос обговорювали відповіді«, — написано у путівнику.

Також цей путівник рекомендує вчителям поважати випадки, коли студенти використовують неправильні стратегії вирішення проблем, і визначають «практики супрематизму білих» у системі освіти як причину «відставання» учнів різноманітних меншин.

Слід зазначити, що концепція гендерної рівності та різноманіття на Заході досягла свого апогею. Коли певну ідеологію намагаються запровадити в точні науки, які за своїми властивостями не мають нічого спільного із рівністю, це схоже на маячню. Математика — це точна наука із законами та правилами, яка не може  піддаватися ідеологічним впливам.

Люди дедалі рідше мають статеву близькість, задовольняючись цифровими технологіями

Попри перемогу сексуальної революції, омріяне її ідеологом Вільгельмом Райхом збільшення показників «виробництва оргазму» так і не відбулося. Навпаки, люди все рідше вступають у безпосередню статеву близькість.

Одними з головних замінників такої близькості стали соцмережі та порнографія. Свою роль також відіграє впровадження феміністичних ідей.

Падіння частоти вступу у сексуальний зв’язок було особливо помітним на тлі карантинних заходів 2020 року. Одначе ситуація, пов’язана з COVID-19, лиш продовжує динаміку попередніх років. Причому ця динаміка стосується як розпусти, так і статевого життя у шлюбі.

Те, що люди все рідше мають реальну статеву близькість, визнають та намагаються по-своєму пояснити і ті, кого важко запідозрити у консервативних поглядах. Так, днями матеріал на цю тему оприлюднило відоме прихильністю до ліво-ліберальних ідей Громадське.

Згідно з одним із досліджень, на які посилається автор публікації, уже на початку другої декади нашого століття американці вступали у близькість у середньому на 9 разів менше на рік, ніж у кінці 1990-их. Тенденція була подібною для чоловіків та жінок різних рас, регіонів країни та освіти. Впродовж 2016-2018 років ця тенденція посилилася.

«Але зниження сексуальної активності – не суто американська проблема. Одне з недавніх досліджень показало, що те саме відбувається у Великій Британії. Дужче це виявляється серед одружених пар чи тих, хто живуть разом. Подібні тренди дослідники спостерігають в Австралії та деяких інших країнах», – говориться в матеріалі.

В «Громадському» визнають, що до падіння показників близькості спричинилися речі, які заведено вважати елементами прогресу: науково-технічний розвиток та руйнування традиційних моральних норм, зокрема поширення порнографії: «Упродовж лише кількох останніх десятиліть наше життя стрімко змінилося – в ньому з’явилися соціальні мережі, необмежений доступ до порнографічних матеріалів, а робота часто забирає ледве не весь наш час. Усе це може впливати на нашу сексуальну активність».

Соцмережі часто штовхають людей до форм комунікації, альтернативних побудові реальних міжстатевих стосунків (позбавлене вектора «дружнє» спілкування між статями, «лайкання» та коментування фото тощо). Що стосується порнографії, то вона б’є по сексуальності подвійним чином: по-перше, дає багатьом одиноким людям ерзац сексуальної самореалізації, тим самим відштовхуючи їх від пошуків реального партнера, по-друге, руйнує саме сексуальне здоров’я (порнографічні образи призводять до втрати смаку стосовно реальної близькості). Щоправда, в «Громадському» вважають, що вплив порнографії на сексуальність не настільки однозначний.

Також слід згадати про натхненну феміністичними ідеями боротьбу з «сексуальними домаганнями», «харасментом», «мачизмом». Навіть у публікації «Громадського» у якості одного з чинників, що призводять до падіння показників сексуальної близькості, згадують страх, пов’язаний із «ризиком потенційно бути звинуваченим у порушенні чиїхось кордонів». Сучасна боротьба з «сексуальними домаганнями», що часто проявляється не тільки в пропагандистських заходах, але й у безпосередній державній політиці, фактично спрямована на нав’язування жінкам образу чоловіка-кривдника, а також на позбавлення самих чоловіків ініціативності у відносинах.

Джерела:

https://www.rodyna.org.ua/znyschennya-instytytu-sim-i-koly-u-dytyny-e-try-batka-i-zhodnoi-materii/

https://www.rodyna.org.ua/yak-transhenderni-hliterni-mamy-trolyat-v-interneti-i-ruynuyut-zhyttya-ditey/

https://vsirazom.ua/news/zminiti-istoriyu-bo-netolerantna-vijna-liberalizmu-i-zdorovogo-gluzdu-u-kinematografi?fbclid=IwAR3RpsPSU6G2WN2aT0HS40fr0Gq5GgLQeF32_HYq6C7aDhxaGlCfvK5OS0I

https://vsirazom.ua/news/bil-gejts-pidozryu%D1%94-u-rasizmi-matematiku-i-virishiv-%D1%97%D1%97-vipraviti

https://politteo.online/novyny/lyudy-dedali-ridshe-mayut-statevu-blyzkist-zadovolnyayuchys-czyfrovymy-tehnologiyamy/

Be the first to comment on "Цивілізація смерті: віхи часу"

Напишіть відгук