Душа «сірої зони»: біль, відчай, сльози… і пошук світла та надії

«Сіра зона»… Тут не до абстрактних мрій і філософських роздумів. Тут щодня на порядку денному одне питання – питання виживання тисяч людей. Людей, що потребують найпростішого для тіла і душі. Саме це покликані дати таким людям передові команди служителів ХСП по всій лінії розмежування. Лінії злиднів матеріальних та духовних.

Зокрема, так це виглядає під Маріуполем:

А наприклад так це виглядає під Бахмутом. Тут у селах «сірої зони» постійні руйнування від обстрілів. Електропостачання немає уже більше дев’яти місяців, тому постійно необхідні свічки та бензин для генераторів. Практично відсутнє паливо для обігріву осель. Сюди рідко привозять хліб та речі першої необхідності, а подекуди доводиться доставляти навіть питну воду.

Але поряд з водою та хлібом матеріальним служителі також постачають людям цього відрізаного від решти світу острівця воду Живої Віри та хліб Божого Слова.

 

Be the first to comment on "Душа «сірої зони»: біль, відчай, сльози… і пошук світла та надії"

Напишіть відгук