Нове дослідження начисто ховає ідею про так званий гей-ген. Фактично, вчені стверджують, що геями не народжуються, а стають під впливом зовнішніх факторів.

Будь-яке дрібне дослідження з такими висновками було б одразу оголошене спекулятивним і таким, що ллє воду на млин противників гей-руху.

Однак, це дослідження, що проводилося міжнародною групою вчених зі США, Великої Британії, Швеції та Данії з ініціативи Національного інституту здоров’я США, і яке отримало фінансування звідти ж, включало майже 500 тис. жителів США і Великої Британії.

Від такого аргументу не відмахнутися. І в західних ЗМІ ця новина одразу ж викликала бурхливі дискусії.

Відомий логічний ланцюжок, що погоджує якісь гіпотетичні «гей-гени» зі спадковою схильністю до певної сексуальної орієнтації, досі залишається аргументом у дискусіях між тими, хто вважає «нетрадиційну» орієнтацію нормальною і противниками цієї точки зору.

Думка про те, що приблизно 10% людей народжуються вже геями або лесбійками, досить міцно укріпилася в масовій свідомості.

Вона вибивала ґрунт з-під ніг прихильників «традиційних цінностей», які відчайдушно прагнуть обмежувати права геїв і боротися з ними на тій підставі, що «цепротиприродно».

Тепер же наука начебто ставить підніжку саме тим, хто виступає за природність нетрадиційної орієнтації. Чи ні?

НВ розібралося з тим, що з’ясували дослідники, і якими наслідками загрожує це відкриття.

Що за дослідження?

Геномне дослідження ДНК проводилося серед майже 500 тис. американців і британців європейського походження (це важливе застереження, детальніше про це нижче).

Крім генетичного аналізу проводилися опитування учасників. Вони відповідали на запитання про частоту їхніх одностатевих сексуальних стосунків.

У дослідженні брали участь тільки геї і лесбійки, а також люди, які мали одностатеві сексуальні контакти в минулому.

Результати дослідження були опубліковані в авторитетному журналі Science.

«Це — найбільше і найретельніше дослідження генетики одностатевих стосунків за всю історію науки», — стверджує провідний автор роботи Бен Ніл з Гарвардського університету.

Ніл і його колеги дійшли висновку, що не існує ізольованого гена, який визначає сексуальний потяг до представників своєї власної статі.

Це не означає, що генетика взагалі не має стосунку до сексуальної орієнтації. Вчені визначили, що у геїв і лесбійок присутні п’ять різних генетичних змін. І в цілому оцінили роль генетичного фактора у становленні тієї або іншої сексуальної орієнтації приблизно на 8−25%. І не більше, підкреслює Ніл.

Автори дослідження підкреслюють, що аналізували геном людей європейського походження. Тому їхні висновки не можуть бути спроектовані на все населення планети Земля.

Як відомо, у різних рас — різні генетичні особливості. Серед найвідоміших випадків проявів цих особливостей (крім очевидних відмінностей за кольором шкіри тощо) — наприклад, нездатність деяких азіатів переносити алкоголь, до якого ті ж європейці дуже толерантні.

З цього випливає, що й механізм, який має 30%-ий вплив на сексуальну орієнтацію у європейців, може працювати зовсім інакше у жителів інших регіонів планети і представників інших етнічних груп.

Що означають ці результати?

Автори дослідження підкреслюють, що аналізували поведінку людей, а не їх сексуальну ідентичність або орієнтацію.

Фактично, вони не заперечують, що схильність до тієї чи іншої сексуальної поведінки може значною мірою визначатися генетикою.

По-перше, навіть 25% від п’яти генетичних змін, про які йшлося вище, це вже багато. По-друге, можуть існувати й інші генетичні фактори, про які ми ще не знаємо.

У будь-якому разі, генетичні фактори взаємодіють з не генетичними, тобто не спадковими (виховання, оточення, психологічні особливості, життєвий досвід, культурний «фон» тощо), підкреслює Ніл.

Але тим не менше, тепер з певністю можна стверджувати, що немає генетичного фактора, який сам собою міг би передбачити, що та чи інша людина стане геєм чи лесбійкою.

Критика

Одразу після публікації дослідження у нього з’явилися критики. Їхній основний аргумент — надто велика розмитість висновків дослідження.

Також критики говорять, що і дослідники упустили один важливий момент — вони аналізували ген лише тих людей, хто мав або постійно має одностатеві стосунки. Але вони не взяли до уваги людей, які відчувають потяг до своєї статі, але ніколи не були в одностатевих стосунках або бояться розповідати про це.

Крім того, дослідники не включили в свою роботу людей, які змінили стать, або ідентифікують себе не так, як це зазначено в їхньому свідоцтві про народження.

Представники гей-рухів також активно критикують дослідження, говорячи, що воно ллє воду на млин «традиціоналістів».

Дослідники фактично говорять, що геями не народжуються, а стають при певному збігові як генетичних, так і не генетичних факторів. Значить, створивши певні умови в суспільстві, можна зробити так, щоб геями ніхто не ставав. І це — саме те, що мріють почути противники сексуальних меншин. Раніше вони чули це тільки від представників радикальних релігійних і ультраправих організацій. А тепер це фактично говорять вчені.

Джерело: НВ