ХСП: прифронтова хроніка

Про служіння Християнської Служби Порятунку на прифронтових територіях уже написано і сказано немало. Багато в чому воно схоже на інші подібні служіння, які на Слава Божу здійснюють тисячі християн різних конфесій і деномінацій в усіх куточках нашої країни. Однак все ж відмінність є, і вона суттєва. Адже лише на перший погляд прифронтові території живуть своїм буденним життям, яке нібито нічим не відрізняється від того, яке триває десь під Одесою, чи у Чернігові. Але тут є одна особливість – зовсім поряд війна. Ось, як це описує служитель ХСП-Мар’їнка Тетяна Мойсеєєва: «Каждую ротацию сталкиваюсь с одним и тем же ощущением. Сидишь на улице и наслаждаешься спокойным вечером. Гавкают собаки, плачут дети, каждый занимается своими делами. И кажется, что нет войны, что это не в нашей стране происходит. Нет, нет, это не у нас… И тут, сначала стрелковое, затем идёт тяжёлое и ты возвращаешься в реальность. Война все-таки есть и очень близко. И война как физическая, так и духовная. И может мы бы хотели от этого отмахнутся, но мы все принимаем в них участие. В этих обеих войнах…».

Війна ХСП – це війна за душі людей. І ця війна переважно не є показово героїчною, а складається з сотень невеликих майже буденних епізодів. Але в центрі кожного з таких епізодів знаходяться люди, втомлені, зневірені, зневажені, забуті. І власне все служіння при всій різноманітності форм і обставин зводиться лише до одного – являти Любов, якою є Бог. Не більше, і не менше.

Ось кілька щоденних епізодів зі буднів служіння ХСП у «сірій зоні».

У Піонерському, що під Маріуполем, продовжує роботу дитячий табір «Бог є любов». Його організували служителі Християнської Служби Порятунку.

Одного дня діти поринули у цікаву пригоду та шукали великий скарб. На своєму шляху вони зустрічали перешкоди, а для їхнього подолання потрібні були знання та неабияка спритність. Але кінцевою метою пошуку був найбільший скарб, який може у своєму житті знайти людина, – Ісус.

А крім цього діти наводили порядок на території табору та брали участь у катехезі на тему: «Чисте серце, чисте узбіччя».

А ще діти пізнають дію молитви у своєму житті. Вони моляться за свої родини і за свою землю. І дитяча молитва досягає Небес.

Не є забутими також і дорослі мешканці «сірої зони»: служителі ХСП допомагають їм в рамках проведення євангелізаційних курсів «Альфа» та під час домашніх біблійних зустрічей відшукати Любов Божу.

Для багатьох людей, як дорослих, так і дітей, поступово невід’ємною частиною їх духовної дійсності стає участь у Євхаристії та життя Святими. Таїнствами.

Часто люди «сірої зони» знаходяться у гострій матеріальній скруті. ХСП і у цьому намагається бути поряд з ними, не забуваючи про своє основне духовне покликання. У Майорську, Зайцевому, Жованці, що під Бахмутом, є багато людей, які мають гостру потребу в продуктах харчування, одязі, медичній допомозі та духовній підтримці. Служителі ХСП у таких населених пунктах максимально долучаються до того, щоб забезпечити мешканців найнеобхіднішим.

А супроводжується гуманітарний процес молитвою і проголошенням Євангелія для спасіння людей і освячення землі, де і сьогодні розриваються снаряди, ллються сльози і кров.

Під Авдіївкою служителі ХСП за сприяння офіцерів – сіміків з ОТУ ЦВС «Схід» доставили пожертвувані благодійниками речі (продукти харчування та одяг) для мешканців селища Піски. Тут, фактично в ізоляції від решти світу, проживає кілька десятків людей похилого віку і дітей, для яких матеріальна опіка з боку ХСП є одним із небагатьох способів для фізичного виживання. А духовна опіка з боку служителів ХСП для цих людей до сих пір залишається єдиним способом для пізнання Христа. «Слёзы встречи, объятия, доброе слово – ты понимаешь, что стал частью перемен сознания у этих людей. Капля за каплей подаренная любовь и забота в их жизни, научила людей любить Бога», – описує свої відчуття від зустрічі служитель ХСП-Авдіївка Олена Єрохіна.

Служителі ХСП разом з сіміками також впорядкували територію біля військового меморіалу «Промка», відвідали з приємними сюрпризами та подарунками Захисників Батьківщини.

Десь у Старобільску в цей момент служителі ХСП працюють з самотніми літніми людьми, відігріваючи їх одинокі зранені душі, які на схилі років вогняним шлейфом торкнулася війна.

А в цей же час десь у Мар’їнці інші служителі з місцевої тактичної групи продовжують своє виховне служіння для молоді і дітей, даючи їм шанс на майбутнє з Богом.