Служителі Християнської служби порятунку 22 жовтня 2016 р. зустрілися з Блаженнішим Любомиром Гузаром. На двогодинній аудієнції вони мали нагоду представити своє служіння, запитати пастирської поради та попросити благословення.

Владика уважно вислухав своїх гостей — тих, які розпочинали це служіння ще з грудня 2013 року, й тих, які щойно провернулися з Сірої зони. Йому розповіли про християнських місіонерів, які з родинами перебралися на Донбас і зараз живуть та служать людям у Сірій зоні… Капелани-рятувальники говорили про те, що, на їхню думку, головне в служінні й що зараз найбільше потрібно країні.

Два питання від кардинала

Блаженніший: «Дозвольте мені поставити вам два питання, які мене і турбують і цікавлять. Сепаратисти, які там є, — чого вони хочуть? І чи те, що ви робите, змінює цих людей?»

Блаженніший Любомир та Керівник штабу ХСП Андрій Чміленко
Блаженніший Любомир та Керівник штабу ХСП Андрій Чміленко

Керівник штабу ХСП Андрій Чміленко: «На мій погляд, є стадії в душі й розумі цих людей. Є люди, які свідомо пішли в глибоке зло. Але більшість — просто обдурених. Через те, що вони не зазнали в дитинстві любові, їхні душі в сум’ятті та пошуку. В такому стані їм підсунули сурогатні ідеї і вони на них повелися… Проблема також у відсутності гідності. Цим людям не дали відчути любов, а через це й відчуття своєї цінності, гідності. Тому вони не наповнені зсередини, відчувають, як душа потребує, як колапсує, як шукає відповідей… і в цей час їм підсовують ерзац. Підсовують ті, хто хоче скористатися цими людьми… Коли душа зранена, змучена чи збурена — дуже легко обманути розум. Дія йде на духовному і людському вимірі? ці люди є жертвами обману…»

Перший заступник командира Андрій Оленчик: «Ніякі політичні реформи, ніякі економічні процеси не з’єднають Україну і не зроблять тут єдиної нації — тільки віра, тільки Бог… Тільки це може дати людям відчуття гідності. Тому від самого початку ХСП не було створене для того, щоб переконувати людей, які там (на Донбасі. — Ред.), яким довго промивали мозок пропагандою; ми не маємо їх переконувати, що Україна — це добре, бо цим із більшим чи меншим успіхом займаються багато людей. Основне завдання ХСП — нести Божу любов, давати досвід Бога, дати людям пережити її і так протистояти сепаратизму».

Сепаратизм як наслідок незнання любові

Командир ХСП Ігор Шулік (Шторм): «Є народні депутати-сепаратисти на нашій стороні. Одна депутатка-сепаратистка зіштовхувала, стравлювала місцеве населення зі Збройними силами України. Казала, що українські солдати ґвалтують дівчат у цьому селі й наговорювала різні такі плітки. І от Андрій із нею спілкувався, її торкнулася Божа любов. Вона сама по собі дуже скандальна жінка, коли дзвонить — то я одразу готуюсь, що мені винесуть ввесь мозок… Але ось вона подзвонила і сказала, що хоче написати подячного листа на ХСП, я був дуже здивований. А потім зрозумів, що Слово, яке сіється, починає змінювати серця людей…»

Поруч із Блаженнішим — Наталя Лучко, дружина Кіборга, голова фонду «Сопричастя», та Олена Ганцяк-Каськів, голова Патріаршого товариства св. Володимира (УГКЦ)
Поруч із Блаженнішим — Наталя Лучко, дружина Кіборга, голова фонду «Сопричастя», та Олена Ганцяк-Каськів, голова Патріаршого товариства св. Володимира (УГКЦ)

Керівник штабу ХСП Андрій Чміленко: «А ця жінка була просто не потішеною. Ісус, коли людей навчав, перед тим їх просто потішав. І от коли ми спілкувалися з цією жінкою, відкрилася її внутрішня рана: виявилося, що нещодавно вона втратила сина. Вона його не віддала Богові. Ця жінка поділися своїм сумом, який у ній кричав; а те, що ми вже бачили, було тільки формою суму, формою бунту… Людину треба було спершу просто потішити.»

Блаженніший Любомир: «Знаєте, це ви цікаво сказали — оте, що там діється на Сході, чи то фронт, чи то “сіра зона”, — то не політична війна, і не релігійна. То духовна війна, я думаю. І виграє той, хто поможе людям бути собою. Справді, люди шукають своєї духовної гідності, свідомості, що Бог їх любить. І як вони це здобудуть — то буде кінець війни. І то буде справжня перемога…».

 

Слово, як постріл у серце

Керівник штабу ХСП Андрій Чміленко: «Мій товариш-мисливець розповів історію. Одного разу на полюванні на нього вибіг лис. Мисливець у нього вистрілив, а лис побіг далі. Товариш подумав, що не влучив, а лис пробіг ще сто метрів і впав. І коли він цього лиса приніс додому і знімав із нього хутро, то побачив, що в серце тварини влучила одна шротинка… Лише одна. Коли я проповідую слово Боже, служачи в АТО, і зараз — на сході, то моє завдання — сіяти Слово. Я не знаю, за яких обставин воно зійде і дасть плід. З мого досвіду, були такі, які наверталися за півгодини до смерті, затяті злочинці, які відсиділи 25 років за вбивство. Перед смертю в них проростало Слово, яке влучило в них, як шротинка…»

 

Реальна зміна — єдність і любов

Блаженніший Любомир: «Я хотів поділитися з вами невеличкою думкою. Бачите, ми говоримо про католиків, про протестантів, про православних… Але я так відчуваю, з того, що я вже почув від вас, що дуже важливим у вашому житті, починає бути поняття “я — християнин ”. Чи православний, католик, чи римо-католик, чи греко-католик — то цілком другорядне. Християнин! І те, що ви згадали тепер, — щоби наш нарід на цій землі почув себе справді християнським народом. Дуже багато з нас ідентифікують себе з певною конфесією. І це мислення є границею власне того конфесійного думання. Те, що я чую, — що поняття християнства як такого починає бути щораз важливішим у вашому житті. Я думаю, що це дуже добре. Бо конфесії нас ділять — але Христос нас єднає. Колосальна надія в тому, що ви, які близько бачите, переживаєте, можете відчути далеко краще ніж ті, що сидять десь спокійно й далеко від всякого такого лиха».

«Це далеко важливіше ніж зброя чи щось інше. Це є справжня розв’язка, якщо ви людину переконаєте, що Бог її любить, ви зробите колосальний вклад в мир в світі…»

Командир Християнської служби порятунку Ігор Шулік (Шторм) представляє Блаженнішому ХСП
Командир Християнської служби порятунку Ігор Шулік (Шторм) представляє Блаженнішому ХСП

Історія від Блаженнішого

«Хочу розповісти вам одну історію… Коли я був молодим священиком, парохом у Сполучених Штатах Америки, на території моєї парохії була в’язниця. Особлива в’язниця-лікарня. В ту в’язничну лікарню присилали хворих в’язнів з інших в’язниць… Там працював мій парохіянин, лікар, у якого було дуже дивне завдання. Він із новими в’язнями провадив не медичне обстеження, а таку собі співбесіду. І от, той лікар мені каже, що на десять в’язнів, з якими він говорив, дев’ятеро жаліються, що, бувши дітьми, вони не пізнали любові. Це підтверджує ту правду, яку ви кажете. Найважливіше — щоб люди, може, вперше в житті, відчули, що хтось їх любить. Що Бог їх любить. А Божа любов проявляється через нас. Це далеко важливіше, ніж зброя чи щось інше. Це є справжня розв’язка, якщо ви людину переконаєте, що Бог її любить, — ви зробите колосальний внесок у мир на світі. Най вам Бог благословить… »

 

Носії Божої любові

Блаженніший Любомир: «…Я не знаю, скільки у нас точно є капеланів. Але тут, я бачу, показується ще одна важлива річ: що не тільки капелани-душпастирі є тут носіями Божої любові, але, власне, і миряни. Церква — то не є виключно духовенство. Церква — то є велике Тіло, правда? І кожний, і кожна з вас у свій спосіб може зробити дуже багато добра, переконавши когось, що Бог їх любить. Мені здається, що це ключ до всього. Дуже важливий ключ. Бо якщо немає того відчуття, то як я можу відчувати себе людиною? Як я згадував вам про тих в’язнів — дев’ять із десяти. Яка страшна статистика! Я підозрюю, що, може на тому Сході й десять на десять. Але, з другої сторони, є такі як ви. І кожного одного, котрого переконаєте, — то є врятована душа… Я дуже вдячний, що ви мені розповідаєте все це. Я з України виїхав в 11 років і повернувся через 40 років. Мені нелегко зрозуміти, що діється. Я, зрештою, не маю такого відчуття географії… Те, що ви розповідаєте, відкриває мені очі на багато речей, які я дотепер цілковито не так розумів… Тепер лиш тільки проблема: як нам треба про це людям говорити…»

Волонтер медіа-служіння ХСП Теняна Калініченко з донькою Соломією
Волонтер медіа-служіння ХСП Тетяна Калініченко з донькою Соломією

Педагогіка війни

Блаженніший Любомир: «…Дивіться, така от річ: треба було війни, треба було такої агресії, треба було тої цілої ситуації там, щоби представники різних конфесій могли так гарно співпрацювати, співжити, розуміти Святе Письмо, розуміти Боже Слово — інакше, може, ніж дотепер. Також друга річ: скільки оця війна дала нагоду робити добро! Кожна людина, яка завдяки вашому трудові зрозуміла, що хтось її любить, — врятувалася. Ми не знаємо статистично — скільки, і що, і як. Але нехай кожна одна душа врятована — ота, що ви називали, жінка-сепаратистка, — якщо людина змінилася, то є врятована людина. І це колосальний здобуток. Все ж таки якось Боже милосердя нас вчить…»

Служителі ХСП із Блаженнішим
Служителі ХСП із Блаженнішим

Довідка: Християнська служба порятунку (ХСП) — екуменічне служіння бійцям і цивільним у зоні АТО, засноване християнськими служителями-мирянами різних конфесій. Наразі близько сотні служителів допомагають фронтові та Сірій зоні. Капелани, рятувальники, медики, психологи та місіонери служать уздовж всієї лінії розмежування вогню по Луганській та Донецькій областях.

Джерело: CREDO