Святу Софію передали представникам найвищого турецького духовенства, котрі планують розпочати там свої богослужіння, сплюндрувавши таким чином одну з найбільших християнських святинь світу. Ісламські фундаменталісти в Туреччині святкують перетворення Святої Софії на мечеть і вітають рішення турецької Держради та суду про загарбання християнської святині.
На початку минулого року Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляв, що один із найстаріших православних храмів – Софійський собор у Стамбулі, який зараз має статус музею, може бути перетворений на мечеть з безкоштовним входом.
На днях президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган ознайомився з роботами, що проводяться в Айа-Софія перед першим намазом. Ердогана супроводжували міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой і губернатор Стамбула Алі Йєрлікая, а також глава Управління по зв’язках Адміністрації президента Фахреттін Алтун, глава МВС Судейман Сойлу і глава Управління у справах релігій Алі Єрбаш.
Державна рада Туреччини 10 липня скасувала рішення уряду країни від 24 листопада 1934 року про статус собору Святої Софії. Потім Ердоган підписав указ, згідно з яким Айя-Софії дозволено бути мечеттю. Перший намаз відбудеться 24 липня. Зображення лику християнських святих в стамбульському соборі Святої Софії, який дозволили зробити мечеттю, будуть покриті тканиною або лазерами під час молитов. Ердоган заявив, що ніщо не змусить його змінити своє рішення щодо собору Святої Софії.
Собор Святої Софії був побудований у VI столітті, він є символом «золотого віку» Візантії. У 1453 році, після захоплення Константинополя турками, султан Мехмед II (Фатіх) розпорядився перетворити православний храм на мечеть. У 1934 році Мустафа Кемаль Ататюрк, засновник сучасної турецької держави, постановив зробити собор Святої Софії музеєм. У рік його відвідували близько 3 мільйонів осіб, це був другий за відвідуваністю музей Туреччини. У Туреччині надалі зберігаються тисячі монументів Ататюрка як «батька нації». Тепер Держрада пояснила, що в майнових актах від імені Фонду Мехмеда Фатіха, названого в честь османського султана, який завоював Константинополь у XV столітті, Свята Софія була зареєстрована як мечеть, і ця кваліфікація не може бути змінена.
29 травня, за ініціативою президента Реджепа Таїпа Ердогана, Туреччина пишно відзначила 567-му річницю взяття Константинополя, що ще більше додало олії у вогонь обурення грецького уряду, який тоді називав можливе перетворення Святої Софії на мечеть «реакційним».
Раніше офіційний представник грецького уряду Стеліос Пецас назвав історичною помилкою рішення президента Туреччини Ердогана перетворити собор Святої Софії (Айя-Софія) у Стамбулі з музею в мечеть. Греція висловила обурення тим, що в соборі Святої Софії в Стамбулі цієї п’ятниці відбулися читання Корану.
Відповідну заяву зробило МЗС Греції, «Читання уривків із Корану всередині Святої Софії, пам’ятки світового рівня, що охороняється ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої спадщини, який функціонує як музей з 1935 року, є не лише неприйнятною спробою змінити сприйняття цього місця як пам’ятника, а й ображає релігійні почуття християн у всьому світі», – йдеться в заяві.
У МЗС Греції переконані, що ця акція є образою для міжнародної спільноти і вкотре викриває Туреччину, яка зобов’язана поважати як Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, так і ЮНЕСКО, членом якої вона є.
«Ми вкотре закликаємо Туреччину дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань та припинити ставити внутрішню доцільність перед її дуже привілейованою роллю як охоронця пам’ятника, настільки важливого як Свята Софія, що належить усьому людству», – заявили у МЗС Греції.
Рішення Туреччини розкритикувала грецька міністр культури Лені Мендоні, за словами якої — це політично мотивована «відкрита провокація перед усім цивілізованим світом», бо Свята Софія — це пам’ятка всього людства. Заразом вона наголосила, що не має намірів втручатися у внутрішню політику Туреччини. Хоча Греція все ж пригрозила Туреччині «наслідками».
«Мої думки линуть до Стамбула. Я думаю про Святу Софію, і я сповнений болю», — заявив Франциск у неділю, 12 липня, під час своєї щотижневої проповіді на площі Святого Петра в Римі, цитує агенція новин «Рейтер». Варто зазначити, що турки окупували західну частину сучасної Туреччини ще до розколу християнства на східну та західну гілки, тому Свята Софія є надбанням усього християнського світу, а не лише православних.
Жалкує про надання собору Святої Софії в Стамбулі статусу мечеті також Франція. Про це заявив глава французької дипломатії Жан-Ів Ле Дріан. «Необхідно зберегти цілісність цього релігійного, архітектурного та історичного скарбу, який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — символу свободи релігії, толерантності та різноманіття», — зазначив міністр.
На думку патріарха Константинопольського Варфоломія, яку він оприлюднив за тиждень до прийняття рішення турецької Держради та суду про загарбання християнської святині, зміна статусу Ая-Софії може викликати міжнародну напруженість: «Перетворення Святої Софії на мечеть налаштує мільйони християн по всьому світу проти ісламу. Свята Софія, сакральне місце, де Схід зустрічається із Заходом, може розділити ці два світи в той самий момент, коли людство, яке страждає від смертельної коронавірусної пандемії, потребує єдності й спільних орієнтирів».
Предстоятель Православної церкви України Епіфаній висловив підтримку позиції Вселенського Патріарха в питанні Святої Софії та закликав молитися за Матір-Церкву. Про це він заявив під час проповіді на літургії у Михайлівському соборі Києва, повідомляє сайт ПЦУ. Митрополит підкреслив особливу роль собору в історії прийняття християнства в Русi-Україні за часів святого князя Київського Володимира та зазначив, що собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже, згідно з літописом, саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність.
Раніше наміри Туреччини щодо християнської святині розкритикували також ЄС, Росія, США і ЮНЕСКО. Турецькому уряду доведеться взяти до уваги також цю думку ЮНЕСКО, у список Всесвітньої спадщини якого Св. Софія входить наразі у статусі музею.
Рішення Реджепа Таїпа Ердогана розкритикував голова організації «Турецька громада в Німеччині» Ґьокай Софуоглу. «Софійський собор — це об’єкт світової спадщини і символ мирного співіснування релігій. Перетворити його на мечеть — абсолютно хибне рішення», — сказав він у інтерв’ю редакції RedaktionsNetzwerk Deutschland. За словами Софуоглу, «Туреччину тепер засуджуватимуть як країну, яка не вміє поводитися з такою спадщиною».
Політолог Ахмет Інсел в інтерв’ю виданню franceinfo зазначає, що рішенням про ісламізацію Святої Софії Ердоган сподівається повернути собі довіру мусульманського електорату, тодi як його популярність падає на тлі економічної кризи в країні. За його словами, в Туреччині зростає вплив політичного ісламу, ідеалам якого прагне відповідати Ердоган. «Це його світ. Завоювання Константинополя, Стамбула — це Свята Софія. Він виріс iз цим мусульманським ідеалом», — підкреслює експерт.
Турецький уряд запросив іноземних лідерів взяти участь у першій мусульманській молитві в соборі Святої Софії, статус якої нещодавно змінили для перетворення на мечеть.
У Святій Софії на 24 липня запланована перша П’ятнична молитва. Очікується, що на ній будуть присутні близько 1000-1500 осіб.
У соборі буде присутній президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, турецькі міністри і лідери правлячої Партії справедливості і розвитку.
Очікується присутність лідерів Азербайджану та Катару. Щодо інших лідерів інформації немає.
Нагадаємо, що 29 травня 1453 року Константинополь впав перед натиском турків-османів. Дана подія стала остаточним завершенням існування Візантії та значно звузила межі християнського впливу у світі. В Середньовіччі Візантія залишалася однією з найбільших християнських держав, проте починаючи з ХІ століття турки-османи, що прийшли зі Сходу, почали захоплювати спочатку Близькосхідні території, а потім Анатолію та західні території Візантії. Остання тривалий час переживала внутрішню кризу; перелік військових поразок перед османським наступом не лише спричинив загибель цієї держави, але й утворення найбільшої ісламської імперії, що частково включала територію Європи. Хоча взяття Константинополя і стало доленосною подією для всього християнського світу, проте османська загроза нависла над Середземномор’ям задовго до цього. Станом на 1453 рік турки завоювали майже всю колишню територію Візантії окрім частини острівних та європейських земель включно з Константинополем.
Захоплення столиці колись могутньої православної держави розпочалося з облоги 6 квітня 1453 року. Час від часу відбувалися незначні сутички, але в перші тижні облоги значних зрушень не було. Пізніше на допомогу візантійцям прибули венеціанці, генуезці та греки, які постачали в місто продовольство і зброю. Католицькі союзники брали участь в багатьох морських боях проти турків. На початку травня рейди турецьких військ на Константинополь почастішали й загарбникам вдалося пробити стіни міста в кількох місцях. 28 травня розпочався остаточний штурм, на який турецький султан Мехмед ІІ кинув усі сили. Варто зазначити, що чимало слов’ян, угорців, німців та італійців воювали на боці османів в рядах башибузуків (нерегулярних військ), більшість з яких загинули при штурмі стін. Всі, хто міг тримати в руках зброю, захищали місто до останнього і навіть імператор Костянтин пішов в контратаку, проте загинув у бою. 29 травня місто було захоплене і Візантійська імперія припинила своє існування. На її місці постала Османська імперія, що спричинило пошук європейцями нових торговельних шляхів в Азію, а відтак XV століття стало добою Великих географічних відкриттів. Також слід згадати, що в той самий час на іншому кінці Європи іспанці успішно проводили Реконкісту і через це на Заході мусульманський вплив постійно зменшувався.
До початку ХХ століття Османська імперія становила постійну загрозу як Балканам і Східній Європі, так і західноєвропейським державам. Чого тільки варта османська облога Відня в 1529 році, коли туркам вдалося захопити мало не чверть Європи. Протягом багатьох століть європейці оборонялися від натиску турків-османів, усвідомлюючи цивілізаційну небезпеку для всього християнського світу. Хоча Османської імперії вже майже 100 років, як немає, проте в ХХІ столітті небезпека ніде не поділася. Сьогодні Європа знову стоїть перед загрозою ісламізації та втрати цивілізаційної єдності, але тепер експансія проходить не шляхом прямого завоювання, але через масштабні міграційні процеси та деградацію національної свідомості європейців. Сьогодні ще є час зупинити цивілізаційну загибель Заходу, але для цього необхідна критична маса людей, які будуть твердо стояти на справжніх європейських християнських цінностях та не боятися відстоювати їх навіть коли це стане небезпечно.
Джерела:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/07/21/7112387/
Be the first to comment on "Константинопольська Свята Софія: викрадення символу"