При згадці Свята Різдва Христового на устах мимоволі з’являється  посмішка, в очах – теплота, а серце і душа наповнюються світлом і любов’ю.

І ось знову Адвент, девятий рік мого перебування в Церкві. Дякуючи Богу, маю можливість в повноті усвідомити спражню сутність Різдва, яке до того часу асоціювалося більше з дванадцятьма стравами під час вечері в батьківському домі (вдячна мамі за традицію також).

Зараз для мене це особливе Свято, – це День народження, втілення Самого Бога, який в особі  Ісуса Христа захотів стати якомога ближчим і доступнішим для ВСІХ людей і для мене зокрема.

Ніколи не забуду Різдва у  2009 році. В період того Адвенту я завершувала підготовку (яка тривала довгих півтора роки)  до Таїнства Покаяння і  Примирення з Богом та  Першого Причастя, яке відбулося під час Вігілійної Служби 24 грудня. З того часу – я нове створіння в Ісусі Христі, який для мене народився тоді особливим чином, для якого я відкрила двері свого серця і назавжди запросила поселитися в ньому.

Кожне наступне Різдво я також очікую з нетерпінням. Славлю Господа за Його Сина і безмежно вдячна Пресвятій  Діві Марії за її «Так», яке   допомогло втілитися Споконвічному Слову. «Він – відблиск Його слави, образ істоти Бога…» (Євр.1:3).

В цей особливо благодатний час підготовки до зустрічі з Новонародженим Спасителем хочеться наголосити ВСІМ, що Він хоче доторкнуся до КОЖНОГО з нас Своєю благодаттю, Він хоче, щоби ми сильніше полюбили один одного і стали знаряддям Його миру у цьому неспокійному світі, і в нашій дорогій Україні, яка потерпає від війни.

Нехай благословить нас всіх Господь і надихне зробити все можливе, щоби бути так як Ісус Христос  гідними зватися дітьми Божими! Зоохочую себе і всіх, хто читає ці рядки, «приготувати Господню дорогу і «вирівняти стежки для Нього» (Мт, 3:3).

advent_lina-1