Масові заворушення у США: театр абсурду чи керований хаос?

В Єльському університеті скасовують мистецький курс, мовляв, він представляє лише “білих художників”. HBO Max видаляє у себе фільм “Віднесені вітром” через “расизм”. У рамках протестів Black Lives Matter почалися повалення пам’ятників, зокрема, зіпсований пам’ятнику серу Вінстону Черчилю. Якщо в Google ввести слова “золота труна”, то на першому місці пошуковик запропонує дописати Джорджа Флойда, а на другому  фараона Тутанхамона. Похорон Флойда стане національним трауром та вражаючим за своїми масштабами шоу. Незбагненним чином амністований рецидивіст, який 5 разів сидів у в’язниці, і в крові якого на момент затримання  знайшли наркотики, стає національним героєм, знаменом боротьби за права чорношкірого населення і всіх пригноблених у цілому світі. Розпочнуться бурхливі вуличні протести, погроми, мародерство, терор і цькування щодо будь-кого, хто осмілиться мати відмінну думку.

Особливого розмаху ця масова істерія і вакханалія набуває на територіях, де контроль уже не одне десятиліття залишається за демократами і ліві мають тут сильні позиції. А Сіетл навіть стає містом, де протест переріс в окупацію кількох кварталів і формування там анархістсько-лівацької комуни. Тут бойовики “Антифа” захопили ключові державні установи та проголосили утворення “Автономної зони капітолійського пагорба”(ЧАЗ).  Після окупації протестувальники висунули низку вимог, серед яких розпуск поліції та перенаправлення коштів, виділених для забезпечення правопорядку на соціальну допомогу. Також ліві вимагали скасувати плату за навчання у коледжах і стверджують, що “автономна зона” має стати доказом того, що поліція не потрібна. Однак, насправді, попри деклароване “свято рівності”, у “ЧАЗі” традиційних американських свобод немає, бо свобода слова, преси і віросповідання тут закінчується, коли погляди людей ідуть в розріз із позицією радикальних лівих та “Black lives matter”.  Наразі там панує хаос і беззаконня, адже за відсутності поліції посилилися грабунки та мародерства. Найбільше постраждали магазини та заклади громадського харчування, які і раніше переживали скруту через карантин, а тепер частині малого і середнього бізнесу доведеться оголосити про банкрутство. Окрім цього, керівник поліцейського департаменту Діана Нолетт заявила про погрози і вимагання анархістами грошей від підприємців.

Багато людей у ці буремні тижні очевидно задаються запитанням: а що власне відбувається у США? І тут важливо усвідомити, що насправді ми спостерігаємо за чудернацьким поєднанням кількох незалежних і водночас тісно переплатених між собою процесів. Суть цього явища стає зрозумілою, якщо розглядати його через призму теорії так званого «керованого хаосу». Перша складова- звичайний для західної демократії протест  з боку цілком притомних громадян по факту надлишкового і фатального  застосування сили поліцією щодо хай і не ідеального, але все ж американця, який має гарантовані законом права. Друга складова – мародерство, погроми, підпали з боку як чорношкірих люмпенів, так і білої гопоти, користаючись слушною нагодою і сприятливими обставинами, зумовленими частковою втратою дієздатності з боку правоохоронців.

Третя складова – лівацький бунт з боку бойовиків Black Lives Matter та «Антифа», а також ситуативно осмілівших різношерстих авантюристів та ідеалістів анархістського толку. Слід відзначити, що цей фактор, який виявиввся дещо несподіваним для багатьох зовнішніх спостерігачів, не знайомих з поточними реаліями суспільного життя США, є безумовно маргінальним, але його небезпеку для традиційного укладу існування американської держави, не варто недооцінювати. І це чітко продемонстрував той факт, що на недавніх праймеріз президентських виборів, на яких визначався кандидат від  Демократичної партії, перемогу мало не отримав такий собі Бернард «Берні» Сандерс, політик з відверто лівими поглядамисенатор США від штату Вермонт з 2007 року. Сандерс є прихильником так званого  демократичного соціалізму і скандинавської моделі соціал-демократії. Брав участь у президентських праймеріз Демократичної партії 2016 року, але поступився Гілларі Клінтон у співвідношенні 43 % до 55 % голосів. У 2020 році його чудом уже на останньому відрізку праймеріз обійшов Джо Байден, класичний представник американського політичного істеблішменту. Це стало дуже тривожним фоновим сигналом щодо очевидного і загрозливого тренду – десь там у тінях Статуї Свободи, все виразніше проявляється привид, який уже колись фатально побродив по Європі – «привид комунізму».

Четверта складова – на ситуації вирішили по повній хайпанути «демократи» напередодні президентських виборів, які мають відбутися у листопаді. Вони уже давно не відрізняються особливою розбірливістю в засобах і не соромляться часто на грані фолу загравати з місцевим «пролетаріатом» заради голосів на найближчих виборах. Тому і не дивно, що «демократи» по факту підтримали навколо-флойдівські заворушення, а у містах та штатах, де вони знаходяться при владі, спостерігається дивовижна лояльність до відверто екстремістських дій з боку частини протестувальників. Зокрема, це стосується і згаданого вище Сіетлу, а також багатьох інших міст західного побережжя США. Зараз ще важко оцінювати, чи надасть така політика значні електоральні дивіденди «демократам», але подібна поведінка з їх боку виглядає доволі безвідповідальною і недалекоглядною з точки зору довгострокового збереження класичних засад існування США, закладених ще батьками-засновниками наприкінці 19-ого століття.

І нарешті п’ята складова, яка стосується духовного виміру американського соціуму. У християнському світі США ось уже як кілька десятиліть проходить знаковий процес – поділ християн не стільки за деномінаціями, скільки за готовністю прогнутися під реалії апокаліптичного світу. За цим принципом американських християн умовно можна поділити на «консервативних» і «прогресивних». Останні готові до послаблення церковної дисципліни щодо ЛГБТ,до  зміни доктринального сприйняття гендеру та абортивного вбивства, до практикування так званого «богослов’я успіху» і т.д. і т.п. на дорозі компромісу зі світом. «Консерватори» до цього всього не готові і послідовно тримаються багатовікової релігійної традиції. Таким чином, переважно «консерватори» складають електорат республіканців в той час, як «прогресисти» із зрозумілих причин тяжіють до демократів. У останні роки протистояння між цими довма християнськими «партіями» стає все більш запеклим, а подекуди і брутальним. Цей факт яскраво проявився і в ситуації з «флойдівськими» заворушеннями. Один із протестантів українського походження, який давно проживає у США та за поглядами належить до консервативного табору, у відповідь на запитання щодо істинної суті останніх подій в США та відношення до них християн з його оточення написав таке: «Все іде до кінця. Я знаю християн які далі кричать про Ісуса, але є частиною цієї проблеми. З ними неможливо більше спілкуватися, то ж я перестав. Ти або з ними погоджуєшся, або ж ти ворог. Повний ступор. Є нова хвиля консервативних молодих політиків, на яких ми розраховуємо на президентських виборах-2024. При всіх проблемах з Трампом, вибрати Байдена в листопаді буде трагедією. В 2024 вже не буде що рятувати. Християнство тут просто доб’ють. Антихрист встає на повний зріст».

Все перераховане вище у динамічній комбінації і генерує ту строкату і на перший погляд абсурдну картинку, яку ми спостерігамо останні тижні. Ось як описує у соціальних мережах свої враження від цих подій одна із мешканок Нью-Йорка: «Вже котрий день найпотужніша держава планети прощається з одним з кращих своїх синів. Так не ховають навіть президентів. Золота труна, сотні тисяч скорботних плачуть, тисячі уклінних ідіотів просять вибачення у чорного населення. Мер Мініаполісу, вчепившись руками за труну (щоб не впасти від горя) з тілом найдостойнішого із достойних громадян Америки, ллє крокодилячі сльози і соплі. Ридання його перериваються криками “Виииибач, виииии…”.
Захлинаючись слиною, ридає колишня дружина вбитого. Щоправда, востаннє вона бачила його 6 років тому, коли він кинув її з тримісячною донькою. Грошей на дочку за ці роки він не послав колишній дружині жодного разу, але нещасна вдова вже тиждень кричить про те, що залишилася без годувальника. Тому жалісливі американці зібрали їй зі світу по нитці 20 000 000 доларів, і гроші продовжують надходити.
Масачусетський університет заснував стипендію імені Джорджа Флойда. Чи вмів цей учений муж принаймні читати — ми не знаємо. Імовірніше всього — ні. У в’язницях цьому не вчать. Якщо події розгортатимуться подібними темпами, то Нобелівську премію можуть перейменувати у Флойдівську.

Великий Флойд сидів за пограбування, за поширення наркотиків, за збройні розбої (останній раз він тримав свою колишню вагітну жінку за горло, приставивши дуло пістолета до її живота, вимагав грошей). Він пішов на угоду зі слідством, здав всіх своїх спільників, чим на кілька років скоротив собі термін ув’язнення.
При розтині його тіла в крові виявили наркотики. Ось такий національний герой Америки 21-го століття. Не вберегли ми свій промінь світла. Але залишилися послідовники. Справа Флойда живе і розростається. Масові грабунки і насильство в знак поваги і скорботи за Джорджем поглинули демократичні штати США. Рознесені в мотлох красиві райони різних міст, включаючи Нью Йорк і Лос Анджелес. Убито 89 поліцейських. Жахливо згвалтована 17-річна дівчинка. Спалені сотні поліцейських, і не тільки, машин. Засрані і забльовані вулиці, площі, алеї парків. Звернуті шиї білих лебедів, що жили надто сито в кожному міському ставку (до зустрічі з флойдівцями).
Кандидат у Президенти Сполучених штатів Джо Байден з важкою формою старечої деменції, сьогодні теж упав на коліна. Встати сам, щоправда, не зміг — знадобилася допомога. Але сотні тисяч шанувальників “святого Флойда” це не збентежило. Вони будуть голосувати на виборах за це викопне створення, чого, власне, демократи і домагаються, не гребуючи нічим. На коліна?! Не питання — на коліна!!! Мордою в лайно?! З нашим превеликим задоволенням! Все, що накажете, “флойди”!».
Очевидно, що сказане вище не стосується  власне особи самого Джорджа і жодним чином не слугує виправданням для поліцейського, який фактично вбив затриманого, перевищуючи свої повноваження, а також не підважує все ж існуючу проблему расизму. Хоча для справедливості треба зауважити, що лише 4% американців вважають проблему расизму суттєвою в США, а білі злочинці помирають в кілька разів частіше, ніж чорні, при затриманні. Саркастичний тон направлений перш за все на шалений театр абсурду та лицемірство, з яким значна частина американських політиків і обивателів та зрештою весь світ підхопили слоган американських погромів Black Lives Matter (Чорні життя важливі), абсолютно не цікавлячись стражданнями чорношкірого населення в дійсно гарячих точках нашої планети. І  лише на перший погляд видається дивним те, як саме міжнародне товариство та великі ЗМІ ставляться до трагедій цілих чорношкірих народів на тлі гучних заяв та показного каяття перед афроамериканськими громадянами США. Деякі дані щодо трагічних подій, які стосуються чорношкірого населення в світі з часу від 25 травня (смерті Джорджа Флойда) до сьогоднішнього дня наведено у короткій довідці наприкінці даного матеріалу. В цьому допомогла підбірка світових подій польської секції Vatican news.

А поки що надамо слово ще одній жінці. Кендес Овенс є американською політичною активісткою консервативних поглядів, яка відкрито виступає проти наративу Black Lives Matter, абортів, радикального фемінізму. А ще, вона темношкіра жінка.

Відколи загинув Джордж Флойд і в Америці почались заворушення, вона не коментувала ці події. Проте зрештою наважилась, записавши про це відео на Фейсбуці. І це спричинило хвилю палкої підтримки — з одного боку, і обурення та лайки — з іншого. Проте, що такого в цьому відео?

Вона почала з того, що процитувала письменника Шелбі Стіл (Shelby Steele), який сказав: «Громада темношкірих унікальна, як і їх культура. Тому, що ми єдина спільнота, яка обслуговує нижній знаменник нашого суспільства». В цих словах він вкладав той сенс, що лише представники темношкірого населення Америки борються, кричать та вимагають підтримки для тих людей у своїй спільноті, які не є зразком хорошої поведінки. Чи будуть євреї обстоювати інтереси свого представника, який вчинив злочин, відсидів у в’язниці, вийшов — і під час вчинення нового злочину загинув? Навіть в Південній Америці, якщо людина вчинила злочин кілька разів, і відсиділа за них, люди не стануть підіймати заворушення і робити з нього героя.

Дерек Шовін, поліціянт, який став коліном на шию Флойду — повинен понести покарання за злочин, який він вчинив. Справедливий вирок повинен бути виконаний. Проте це не робить з Флойда автоматично героя. «Мені було важко йти проти популярної думки, що Флойд був жертвою, — додає Кендес. — Це один з тих моментів, коли є настільки сильний тиск на тебе, що ти волів би промовчати! Проте чим більше я мовчала, тим більше розуміла, що нас годують брехнею, яка шкодить як темношкірим, білим, так і всій Америці. Я не приймаю наратив того, що Джордж Флойд — це найкращий представник темношкірого населення! Не можна робити зі злочинця — героя, лише за одну ніч».

В межах слідчих дій було з’ясовано, що на час затримання Флойд мав в крові фентаніл та метамфетамін. Ці речовини сприяли тому, що він дивно себе вів, надмірно боявся, чинив спротив арешту. В магазині він намагався розрахуватись фальшивою купюрою. На момент затримання він випустив з рук маленький білий пакетик, про що мовчать ліволіберальні медіа. Інформація про вміст пакетика приховується.

Отже захищати офіцера, який вбив Флойда — не можна. Проте робити героя з людини, яка такою не була — теж не варто. Тим паче руйнувати магазини, вчиняти акти вандалізму та вбивати невинних людей! Девід Дорн був темношкірим поліціянтом, який у віці 77 років, став свідком хвилі бунтів після вбивства Флойда. Захищаючи магазин від протестуючих, він був вбитий сам. То яка істинна суть цих бунтів?

А наратив про те, що існує расово мотивована жорстокість поліціянтів, легко деконструювати. Вірогідність, що від жорстокості поліції помре білий жорстокий злочинець на 25%  вища, ніж щодо інших рас. У 2019 році від рук поліції загинули 9 темношкірих людей, і 19 білих. 6% темношкірих чоловіків відповідальні за 44% вбивств (відповідно до статистики 2018 року). 13% всього темношкірого населення вчиняють половину всіх злочинів. Зрештою, робити з себе жертву легше, ніж взяти відповідальність за себе. Ті темношкірі люди, які відмовились слідувати наративу Black Lives Matter, швидко були засуджені активістами. Серед них, зокрема, Бен Карсон та Каньє Вест.

ДОВІДКА щодо ситуації, у якій сьогодні знаходиться темношкіре населення у деяких африканських країнах:

Ангола

У людей є вибір або залишитись вдома, зберігати режим карантину і голодувати, або вийти на вулиці і шукати хліба, щось обміняти. Отець Селестіно Епаланга зазначив, що 70% населення цієї африканської країни живе в режимі пошуку їжі, неформального обміну. Якщо ситуація з продовольчою допомогою не зміниться, це призведе до загибелі для багатьох ангольців від голоду – попереджає священик.

Нігерія

Нещодавно християнські ресурси писали про жорстоке вбивство пастора та його вагітної дружини, але для християн Нігерії жорстокі вбивстви стали повсякденним явищем і тривають щонайменше з 2009 року. Відтоді бойовики кочового народу Фулані та ісламісти Боко Харам вбили більше 30 000 мирних жителів, а тільки від початку 2020 року – 620 нігерйських християн. Ісламський уряд Нігерії воліє домовлятися з терористами, а не захищати громадян, які є християнами. Міжнародна спільнота, здається, просто звикла, що в Нігерії постійно вбивають і окрім заяв занепокоєння, нігерійці не отримують жодної допомоги.

Малі

На днях християнські сайти писали також про спалені живцем 27 осіб в цій країні, однак так само, як і в Нігерії, погроми та вбивства стали частиною життя місцевого населення протягом довгих років. На цей раз зловмисники прибули на мотоциклах і відкрили вогонь по беззахисному населенню. “Вони захопили нас зненацька”, – сказав представник одного із сіл Reuters. В Малі діє організація Боко Харам та ісламісти з народу Фулані. З 2016 року джихадисти ведуть війну за північні території Малі. Їхня мета – створити там Ісламську державу та запровадити закони шаріату. Минулий рік був одним із найбільш кривавих. Внаслідок ісламістської діяльності сотні людей загинули або мусили покинути свої села. Малі посідає 29-те місце у світі за переслідуванням християн у Всесвітньому списку спостережень відкритих дверей США 2020.

Сахель

Сахель – це регіон, який межує з пустелею Сахарою та поясом саван, охоплює кілька африканських країн, зокрема Сенегал, Мавританію, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Нігерію, Чад, Судан і Еритрею.  Пандемія коронавірусу вдвічі збільшила кількість дітей, які потребують негайної підтримки в Сахелі. Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) стверджує, що трагічні наслідки коронавірусу зачіпають щонайменше 12 мільйонів дітей у цих країнах, з яких 2,3 мільйони знаходяться в небезпечній для життя ситуації. “Усі школи закриті під час пандемії. Тому частіше, ніж зазвичай, діти стають жертвами сексуального та економічного насильства, стаючи рабами, їх примусово вербують до збройних формувань “, – наголошує  Ms. Marie-Pierre Poirier, відповідальна за ЮНІСЕФ у країнах Сахелю. Постійний конфлікт у цих країнах та пандемія можуть стати джерелом найбільшої гуманітарної катастрофи в регіоні.

Південний Судан

Пандемія припинила практично всі поставки гуманітарної допомоги до Південного Судану. Все більше людей голодують і не бачать надії на краще майбутнє. Так говорить єпископ Едуард Хіборо Куссала про ситуацію в цій наймолодшій африканській країні, яка повільно виходить з кривавої війни.

Суданська ієрархія зазначає, що обмеження, спричинені пандемією, не сприятливі для виконання мирної угоди, досягнутої в січні. Це було плодом жесту папи Франциска, який рік тому став на коліна перед південно-суданськими політиками і цілував їхні ноги, благаючи миру. Єпископ Куссала вказує, що перехідний уряд досі не створений, що може призвести до подальшої ескалації конфлікту.

Конго

250 000 конголезців, в основному діти, повинні були покинути свої будинки з початку року і через значну ескалацію насильства шукати допомоги у переповнених таборах біженців. Їм не вистачає води, їжі та основних медикаментів. ЮНІСЕФ повідомляє про драматичну гуманітарну ситуацію на сході Демократичної Республіки Конго. Внаслідок активізації повстанців у всій провінції Ітурі 70% соціальних закладів припинили свою діяльність. Люди, що збираються у таборах для біженців, щодня борються за доступ до води, продуктів харчування та гігієнічних засобів.

Більшість шкіл було розграбовано або повністю знищено. Невідомо, чи вони коли-небудь відновлять навчання. Повстанці також викрадають неповнолітніх і змушують їх воювати. Організація виявляє зростання насильства над дітьми, включаючи зґвалтування неповнолітніх. Дитячий фонд ООН попереджає, що без конкретної гуманітарної допомоги тисячам конголезців загрожує голодна смерть.

На цих стражденних землях роками безнаказанно вбивають мирне населення, дітей гвалтують та примушують воювати, люди потерпають від голоду та спраги. Зараз в часі карантину перериваються гуманітарні поставки. Буквально мільйони поставлені на межу виживання, мусять битися за воду, щоби вижити. Чи допомагають американські чорношкірі брати, борці проти расизму африканцям, чиї чорні життя також мають сенс – питання риторичне. Але що так – роблять, це нищать храми Церкви, яка чи не найбільше допомагає потребуючим чорношкірим Африки, Церкви, яка зупиняє конфлікти та кровопролиття, відправляє своїх місіонерів, віддає життя своїх священиків,  утримує найбільше лікарень та шкіл на чорному континенті.

Джерела:

http://c4u.org.ua/v-sietli-livi-zasnuvaly-narodnu-respubliku/

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10213855517661127&id=1803588409

http://c4u.org.ua/kendes-ovens-flojd-ne-ie-muchenykom-za-temnoshkire-naselennia-i-os-chomu/

https://www.rodyna.org.ua/2020-6-11/

 

Be the first to comment on "Масові заворушення у США: театр абсурду чи керований хаос?"

Напишіть відгук