Модуль «Переосмислення майбутнього у період змін» курсу «Основи соціального лідерства-служіння»

Модуль 2.2.1.

«Переосмислення майбутнього у період змін»

із циклу модулів підтеми 2.2.

«В майбутнє через минуле»

теми 2.

«Переосмислення лідерства у період змін як можливість руху до лідерства-служіння»

загального курсу

«Основи соціального лідерства-служіння».

Суспільство, як сукупність видима і духовна водночас, триває в часі:

 воно вбирає в себе минуле і готує майбутнє.

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п. 149)

Автор: Галина Канафоцька, координатор Центру стратегічних комунікацій та моделювання ХСП, тренер-викладач.

Цільова аудиторія: Різні фокус-групи від старшокласників до дорослого населення різного роду діяльності, релігійних, політичних та ідеологічних вподобань, різного рівня знань та компетентностей, різного рівня свідомості з високою мотивацією до власного зростання та бажанням відкриття свого потенціалу/талантів на шляху досягнення особистого і колективного розвитку та спільного блага і руху до відкриття та формування власного лідерства на засадах лідерства-служіння.

Вид: Семінар-диспут.

Контекст модуля: Модуль «Переосмислення майбутнього у період змін» подається з метою усвідомлення і розуміння питань, над якими треба задуматися для того, щоб переосмислити майбутнє через призму уроків минулого, розкритих і трактованих у світлі Компендіуму соціальної доктрини Церкви.

Учасники модуля матимуть змогу під час диспуту обговорити отриману інформацію, що дозволить переосмислити майбутнє через призму розуміння реалій і світу, в якому ми зараз живемо, з наміром усвідомлення можливостей впливу на процеси змін в своєму оточенні, в організаціях, в яких працюємо, та в зовнішньому середовищі по відношенню до наших організацій, у своїх громадах, а також в політичних системах своєї держави і навіть в усьому світі.

Дещо з презентаційних слайдів модуля:

Шість кроків до переосмислення майбутнього

Переосмислення:

  • принципів;
  • конкуренції;
  • управління;
  • лідерства;
  • ринків;
  • світу.

 Крок 1. Переосмислення принципів

  • Цей крок означає новий погляд на принципи, якими керуються організація, суспільство в цілому і кожен в особистому житті.
  • Він оптимістично стверджує, що нам під силу творити майбутнє.
  • Однак нас заохочують запитати себе: Що ми фактично робимо і навіщо?
  • А також пропонують зосередитися на осмисленні нерозгаданого світу, в якому ми живемо.

 Крок 2. Переосмислення конкуренції

Це стосується:

  • основних змін, які відбуваються у світі конкуренції,
  • створення спільних цінностей разом зі своїми конкурентами.

Це допомагає:

  • зосередитися на забезпеченні перспектив завтрашнього дня.

« …Бог прагне дати людині все необхідне для її зростання, свободу самовираження, позитивні результати праці і багатство взаємин з іншими людьми.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.428 )

«В основі будь-якої форми роботи лежить поняття відносин, які ми можемо і повинні мати з тими, хто відрізняється від нас самих.»

(Енцикліка Святішого отця Франциска «Laudato Si»

Про турботу за наш спільний дім, п.125)

«Творчість і співробітництво – риси справжньої ділової конкуренції: латинською cumpetere означає шукати разом найкращі рішення, щоб задовольнити виникаючі потреби.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.343 )

«Прошу вас, не утворюйте «закапелочків» у вашій роботі. – Це знецінить ваші апостольські починання: бо якщо «закапелочок» почне – врешті-решт! – керувати вселенською справою…, як швидко вселенська справа перетвориться на закапелок!»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер,«Шлях», п.963)

«Сьогодні підприємства працюють у широкому економічному контексті, де національні держави демонструють обмеженість у керуванні стрімкими процесами перетворень, що впливають на міжнародні економічні і фінансові відносини. Це змушує підприємства брати на себе нову і більшу, порівняно з минулим, відповідальність. Їхня роль, як ніколи, стає вирішальною у справі істинного цілісного і солідарного розвитку людства. Так само важливе, з цього погляду, усвідомлення, що «розвиток або охоплює всі регіони світу, або відбувається регрес навіть у регіонах, позначених постійним рухом уперед. Це засвідчує природу істинного розвитку: або всі народи світу беруть у ньому участь, або цей розвиток не є справжнім.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.342 )

 «Моральна складова економіки вказує на те, що економічна ефективність і сприяння солідарному розвитку людства – це не дві окремі чи альтернативні мети, а одна неподільна….Таким чином, економічна діяльність, що здійснюється на моральних засадах, становить взаємне служіння…»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.332)

 Крок 3. Переосмислення управління

Стосується того:

  • Як створити і керувати організацією нового століття?
  • Як забезпечити перехід від управління до служіння?

Це крок до організаційної інфраструктури, призначеної створювати колективне натхнення  і системне мислення із запровадженням принципів переходу від управління до служіння.

 «Христос відкриває людській владі, яка постійно спокушається бажанням панувати, її справжнє і повне значення – служіння.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.383 )

 «Служіння людині – першочергове завдання, яке стоїть перед мирянами в соціальній сфері.

  • Перший крок на шляху до здійснення цього завдання – прагнення і зусилля, спрямовані на оновлення свого внутрішнього світу.
  • Навернувшись серцем, людина починає піклуватися про іншу людину, яку вона любить як брата чи сестру.

Це допомагає зрозуміти, що ми зобов’язані оздоровлювати інститути, структури й умови життя, які суперечать людській гідності. Тому миряни повинні водночасно прагнути і навернення сердець, і вдосконалення структур, зважаючи на історичну ситуацію і використовуючи законні засоби, щоб ці соціальні структури поважали й утверджували гідність кожної людини.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.552 )

 Крок 4. Переосмислення лідерства

  • Допомагає подивитися по-новому на лідерство.
  • Дозволяє усвідомити, що життєвий ідеал людини – лідерство.
  • Забезпечує розкриття лідерства кожного з наміром скористатися ним при формуванні і забезпеченні власного росту і розвитку при реалізації свого життєвого плану перспектив у процесі формування позитивних взаємовідносин.

Дійсними символами досягнень в майбутньому стануть не лише розсудливість і цілеспрямованість, до яких будуть прагнути лідери нового покоління, а й принципи і цінності, на підставі яких будуть прийматися особисті чи організаційні рішення, а також моральність та служіння.

 Які чесноти є необхідними умовами особистісної самореалізації та лідерства?

  • Великодушність;
  • Смирення.

(за А.Хавардом)

 Великодушність:

  • це прагнення жити повноцінним життям;
  • це утвердження власної гідності й величі;
  • народжує високі задуми.

Смирення:

  • це прагнення любити і жертвувати собою задля інших;
  • це утвердження гідності й величі іншого;
  • cкеровує високі задуми в русло служіння;
  • це звичка служити.

 (за А.Хавардом)

 Крок 5. Переосмислення ринків

Цей крок має на меті ідентифікувати:

  • найбільші зміни в сутності споживача,
  • зміни у взаєминах між споживачем і організацією.

Зрозуміти:

  • Як цінності споживача формують робочі принципи організації?

Крок 6. Переосмислення світу

Тут мова йде про безпрецедентні зміни, що відбуваються на глобальному рівні:

  • в структурах;
  • в суспільстві;
  • в культурі;
  • в економіці;
  • в політиці;
  • в громадянському суспільстві.

«Громадянське суспільство – це сукупність взаємовідносин та культури і асоційованих ресурсів, які відносно незалежні від політичної й економічної сфери.»

 « …громадянське суспільство має провідне значення, оскільки саме в ньому політична спільнота виправдовує своє існування.»

«Політична спільнота відповідальна за побудову відносин з громадянським суспільством  згідно із принципом субсидіарності.»

 (Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.417-419)

«Характерний наслідок реалізації принципу субсидіарності – участь, суть якої проявляється у низці різних видів діяльності, завдяки якій громадянин, окремо чи спільно з іншими, безпосередньо чи через власних представників, робить внесок у культурне, економічне, соціальне і політичне життя громадянського суспільства, до якого він належить.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.189 )

«Який вплив має оточення!» – сказав ти мені. – І я не маю що заперечити: твоя правда. Саме тому твоя формація повинна бути такою, щоб ти міг, абсолютно природно, завжди носити з собою власне оточення, щоб задати свою «тональність» суспільству, в якому живеш.

– І тоді, якщо опануєш цього Духа, я впевнений – ти розповідатимеш мені з захватом перших апостолів, які споглядали перші плоди чудес, учинених їхніми власними руками в ім’я Христа: «Який вплив ми маємо на оточення!»

( Св. Хосемарія Ескріва де Балагер,«Шлях», п. 376)

 «Соціальне вчення… діє там, де християнське життя і свідомість перетинаються з реальним світом, і стосується індивідуумів, родин, працівників культурної, соціальної сфери, і політичного, державного апарату – усіх тих, хто прагне реалізувати його на практиці, привнести в історію.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.73)

«…весь час, звертаючись до історії і займаючись поточними справами, соціальна доктрина Церкви демонструє здатність до постійного оновлення. Неухильно дотримуючись власних принципів, вона не перетворюється в жорстку навчальну систему, а залишається Вчительством, яке є відкритим до нових речей, але не змінює під їхнім впливом свою природу.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.85)

На що, завдяки чому і яким чином  ми здатні впливати?

Багато говоримо про економічний розвиток. Він насправді змінює соціальні умови життя людей, посилює їх матеріальну, інтелектуальну й соціальну незалежність та захищеність, підвищуючи імовірність закріплення гуманітарних цінностей та демократії. Але  в основі забезпечення цього мають бути саме ціннісні орієнтації населення, які й задаватимуть режим функціонування політичних інститутів і політичних режимів. 

  • «Безпосереднє завдання соціальної доктрини Церкви – запропонувати принципи і цінності, опираючись на які можна побудувати суспільство, гідне людини.
  • Один із цих принципів, принцип солідарності, в певному сенсі, включає в себе всі інші: це «один із основних християнських принципів соціальної і політичної організації суспільства».

 (Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.580 )

 Економічний рух, позбавлений ціннісного наповнення, обертається проти людей.

 «Людина є джерелом, центром і метою всього економічного та суспільного життя

(ІІ Ватиканський Собор.

Душпастирська конституція Gaudium et spes про Церкву в сучасному світі)

  • «Людська особа – це основа і мета політичного життя.»
  • «Політична спільнота знаходить своє справжнє втілення у відносинах з народом.»
  • «Головна характеристика народу – це участь у спільному житті і спільних цінностях, що слугує підвалиною для духовного і морального сопричастя… суспільні цінності не лише зумовлюють, а водночас спрямовують різні прояви культурної сфери, економічних і соціальних інститутів, політичних рухів і режимів, законодавчої системи та інших структур, за допомогою яких суспільство набуває зовнішніх форм і постійно розвивається.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, пп.384-386 )

«Участь – обов’язок, який кожен повинен виконувати свідомо, відповідально і задля спільного блага.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.189 )

 «Спільне благо – це не проста сума окремих благ кожного суб’єкта суспільства. Воно належить кожному, одночасно залишаючись «спільним», оскільки неподільне, і досягти, збільшити і зберегти його, зокрема й на майбутнє, можна тільки разом…Адже спільне благо можна розуміти як суспільний і спільнотний вимір морального добра.»

 (Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.164 )

«Християнська надія спонукає нас багато працювати в соціальній сфері і дає впевненість, що можливо побудувати кращий світ, навіть якщо «раю на землі» ніколи не буде.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.579 )

Переосмислення і переформатування майбутнього є нескінченний процес. Завтрашній день – це завжди провідна мета! А це означає: якщо ми перестанемо     переосмислювати  своє ставлення до майбутнього, ми змушені будемо починати все спочатку.

«Наше сьогодні – результат нашого вчора, нашого минулого.

  • В Україні близько 10-15% (у кращому випадку, до 20%) людей з прогресивнішими цінностями – самореалізації, самовираження, розвитку, але на відміну від розвинених країн, значно переважають відсталіші – цінності виживання.»

(Роман Кудлай «Як Україні вийти в перший світ»)

 Принцип 10

  • Тут, на Місійній Землі, ми маємо вчити людей жити, а не виживати.
  • Вчити брати відповідальність за своє життя, життя своїх родин, життя своїх громад.
  • Вчити вчитися та проявляти ініціативу.
  • Вчити об’єднуватися та взаємодіяти заради спільного блага.
  • Так реалізуються даровані Творцем свобода і гідність людини.
  • Господь прагне змінювати життя своїх дітей, що уповають на Нього.
  • Але для цього також має змінитися і спосіб мислення, пройшовши еволюцію від свідомості раба до свідомості вільної людини. Щоби знову і знову не повторювалася історія євреїв, що вийшовши із єгипетського рабства, так і не зуміли увійти у Землю Обітовану.

 (З «Десять принципів присутності ХСП на прифронтовій території,

яку ми називаємо Місійною Землею.») 

Напрямки формування нових якостей/навичок/досвіду

Самоосвіта і самопізнання дають змогу:

  • досягти збалансованої самооцінки,
  • відкрити можливості для росту і розвитку,
  • розкрити і реалізувати власний потенціал.

Розширення світогляду дозволяє:

  • розглядати проблеми, що виникають, з різних точок зору,
  • бачити ситуацію в комплексі.

Зміна способу мислення сприяє:

  • подоланню інертності,
  • вчасному перегляду усталеної практики,
  • відмові від стереотипів.

Накопичення досвіду, обмін досвідом, творення нового досвіду забезпечує:

  • підвищення особистої і  групової ефективності;
  • синергійний ефект командної кооперації;
  • спільний ріст і розвиток.

«Християнське послання пропонує універсальне бачення життя людей і народів на землі, що дає нам можливість збагнути єдність людського роду…. Отже, завжди буде існувати об’єктивна потреба сприяти універсальному спільному благу, тобто спільному благу всього людського роду.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.432)

«Універсальний моральний закон, вписаний у серце людини, мусить бути дієвим і незмінним, як живий прояв спільного для людства сумління, як «граматика», за правилами якої будується майбутнє світу.»

(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.436)

Творення нового

  • «Очікування, що ґрунтуються на досвіді, якщо вони справджуються, не можуть нікого здивувати.
  • Здивувати може лише те, чого не чекаєш.
  • Тоді доводиться мати справу з новим досвідом.
  • Отож прорив горизонту очікувань творить новий досвід.»

(Німецький історик Райнгарт Козеллек)

«Лідерство України :

  • це здатність давати відповіді на виклики часу,
  • це здатність формувати новий шлях розвитку людства і запропонувати світові нову цивілізаційну модель.
  • Україні є чим збагатити світ.»

(Олексій Толкачов «Від руїни до глобального лідера»)

Якщо Вас зацікавив модуль, тоді слідкуйте за нашими анонсами, приєднуйтеся до нашої групи дописувачів, а в подальшому слухачів і учасників курсу «Основи соціального лідерства-служіння».

Ваші відгуки і коментарі важливі для нас і ми заздалегідь вдячні за них.

Курс уже на старті. Інформацію про час і місце проведення модуля буде розміщено на сайті ХСП. Тож слідкуйте за інформацією і долучайтеся до нашого курсу.

Далі буде…

Be the first to comment on "Модуль «Переосмислення майбутнього у період змін» курсу «Основи соціального лідерства-служіння»"

Напишіть відгук