Модуль «Стратегія і поле перспектив» курсу «Основи соціального лідерства-служіння»

Модуль 3.3.1.

«Стратегія і поле перспектив»

із циклу модулів підтеми 3.3.

«Лідер успішної громади»

теми 3.

«Лідерство-служіння в забезпеченні успішного розвитку громад»

загального курсу

«Основи соціального лідерства-служіння».

«Нове світло! – Як ти зрадів, що Бог відкрив тобі новий континент!

Скористайся такими моментами: зараз час заспівати подячний гімн,

а також вичистити закамарки своєї душі, позбутися рутини, діяти більш надприродним способом, не давати, по змозі, поганого прикладу ближньому…

Одним словом: нехай твоя вдячність виразиться в конкретному намірі.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 298)

 «Візія спрямовує нас у майбутнє, але мислиться в сучасному.»

                   (Ентоні Д’Суза. «Сьогоднішні лідери  – надія на завтра»)

Автор: Галина Канафоцька, координатор Центру стратегічних комунікацій та моделювання ХСП, тренер-викладач.

Цільова аудиторія: Різні фокус-групи від старшокласників до дорослого населення різного роду діяльності, релігійних, політичних та ідеологічних вподобань, різного рівня знань та компетентностей, різного рівня свідомості з високою мотивацією до власного зростання та бажанням відкриття свого потенціалу/талантів на шляху досягнення особистого і колективного розвитку та спільного блага і руху до відкриття та формування власного лідерства на засадах лідерства-служіння.

Вид: Творчий диспут-тренінг.

Контекст модуля: Модуль «Стратегія і поле перспектив» подається з метою: розуміння процесів і задач стратегічного планування та його оцінки; перегляду та коректування  усталених існуючих практик управління та прийняття управлінських рішень; розуміння складових та чинників переходу від обмежених ресурсів менеджменту до необмежених ресурсів істинного лідерства – лідерства-служіння.

Учасники у процесі творчого диспуту та у тренінговому режимі отримають відповідну інформацію про сучасні тенденції розвитку організацій, знання і навички, необхідні для формування власного поля перспектив та поля перспектив своїх структур, а також умов для забезпечення інтеграції усіх підрозділів організації на досягнення стратегій.

Дещо з презентаційних слайдів і матеріалів модуля:

Основна загальна мета організації – чітко виражена причина її існування – визначається як її місія.

Щоб зробити ефективний стратегічний вибір, керівники вищої ланки повинні мати чітку, зрозумілу і погоджену всіма концепцію організації і її майбутнього.

«Початок – для всіх. Витривалість – для святих.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 983)

«Розпочинає справу будь-хто, але витривало ведуть її до кінця святі.
Хай твоя витривалість не буде сліпим наслідком першого захоплення, ні діянням сили безладу. Хай це буде витривалість свідома.
Скажи Йому: «Ось я, бо Ти кликав мене!»
Вирощуй та зміцнюй той шляхетний ідеал, який щойно в тобі народжується. Тільки подумай: навесні від квітів рясно, проте восени овочі видають лише деякі із них.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 983-984, 987)

 «Істинно досконалим підприємцем, ремісником, учителем, лікарем, є тільки свята людина.»

(Антоні Пацьоре. «Біблія для кожного і на кожен день»)

«Виправлятися. – Потроху щодня. – Це твоя постійна праця, якщо насправді хочеш стати святим.

Ти маєш обов’язок освячувати себе.

До кожного без винятку наш Господь сказав: ««Будьте досконалі, як Отець наш Небесний досконалий

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 290-291)

 «Досконалість і святість – це синоніми величі.»

(Олександр Діанин-Гавард. «Створений для величі» )

«Визнання власної гідності і величі – це вияв … смирення, оскільки це наближає нас до істини про себе самих.»

(Олександр Діанин-Гавард. «Створений для величі» )        

Організація як єдиний живий організм

Шлях досягнення

  • Органічне об’єднання особистостей, здатних продукувати нові ідеї і втілювати у життя необхідні зміни.
  • Нові ідеї – результат творчої діяльності людини.
  • Результат змін – синергетичний ефект розвитку організації.
  • Основа результату – зміна свідомості у новій парадигмі змін.

Зміна свідомості – зміна реальності

«Щоб перемінити світ, досить аби хтось один, навіть малий, здобувся на відвагу почати.»   

(Бруно Ферреро. «Часом досить промінчика»)

 «Найкраще змінювати світ завжди від себе.»

(Олег Романчук.» Жити серцем»)

 «Якби кожен думав про те, щоб змінити самого себе, то цілий світ став би ліпшим.»

(Бруно Ферреро. «Спів польового цвіркуна»)

 Зміни свідомості

  • Це зміни парадигми, з якої ми діємо.
  • Зміна способу мислення сприяє подоланню інертності, вчасному перегляду усталеної практики, відмові від стереотипів.
  • Розширення світогляду дає можливість розглядати проблеми, що виникають, з різних точок зору, бачити ситуацію в комплексі.

«Коли ми у будинку – ми його не бачимо, перебуваючи усередині

(Східна мудрість)

Визначення парадигми (за Джоелом Баркером):

Набір правил і норм (писаних чи ні), що має дві складові:

  • він обмежує або визначає кордони;
  • він диктує вам, як себе вести в середині цих меж, щоб досягти успіху.

Перегляд усталених практик – нові парадигми управління

Нова парадигма – менеджмент творчості

Ця парадигма сприяє відкриттю і реалізації творчого потенціалу членів колективу, що гарантовано забезпечує ефективні результати та ріст і розвиток як особистісного, так і колективного рівня.

Нова парадигма сприяє:

  • співтворчості,
  • відкритості,
  • довірі до якісного досвіду кожного,
  • визнанні дару і цінності внеску кожного у загальну справу,
  • бажанню служити ближнім,
  • єдності громади та забезпеченню благополуччя завдяки росту і зміні свідомості.

Менеджмент творчості скерований на ідеальний варіант, при якому співробітники матимуть можливість:

  • забезпечувати свої внутрішні й зовнішні мотивації,
  • виявлятимуть високий рівень свідомості,
  • керуватимуться визначеними в організації загальними цінностями,
  • продукуватимуть інновації,
  • вдосконалюватимуть як себе, так і організацію,

чим впливатимуть на вдосконалення і зовнішнього оточення.

Практика свідчить  про те, що  при існуючих парадигмах це зробити  практично неможливо. Але саме завдяки прагненню досягти ідеалу, ми привносимо зміни у діючі системи, чим пришвидшуємо загальні процеси змін і позитивних перетворень у суспільстві.

Організація –це:

  • органічне об’єднання людей, соціальний організм,
  • цілісна група людей, що взаємодіють одне з одним і навколишнім оточенням для досягнення спільної мети.

Дві групи функцій, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності організації:

  • управління взаємодією з навколишнім середовищем;
  • управління взаємодією між елементами самої організації.

Організація – складна соціотехнічна система, котра працює тим ефективніше, чим більше у неї ознак колективного організму (за Ігорем Каганцем), таких як:

  • Цілеспрямованість
  • Функціональність
  • Спеціалізація
  • Компетентність
  • Цілісність

Цілеспрямованість

  • Організація існує для виконання певної місії, необхідної для життєдіяльності надсистеми ( міста, регіону, нації, людства).

Функціональність

  • Якісне виконання основних груп системних функцій (наприклад, відстежування розвитку зовнішнього середовища, синхронізація внутрішніх ділових процесів, стратегічне управління, виробництво і надання послуг).

Компетентність

  • Здатність кожного суб’єкта виконувати свою функцію визначається здібностями і відповідною кваліфікацією.

Спеціалізація

  • Суб’єкти організації виконують лише одну системну функцію.

Цілісність

  • «Все впливає на все»,
  • стан кожного суб’єкта організації впливає на всю організацію, отже – і на всі інші суб’єкти системи.

 Люди – творці успіху!

«Ти не станеш лідером, якщо люди для тебе – лише трамплін для власного звеличення. – Станеш лідером, коли прагнеш урятувати всі душі.

Ти не маєш відвертатися від людей: у цьому служінні ти повинен зробити їх щасливими.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 32)

Коли людина зростає як професіонал, то тим самим вона зміцнює позиції організації, тому  намагайтеся поєднати плани кожної людини зі стратегією розвитку організації.

Планування – порядок

«Тобі бракує твердості характеру: з яким завзяттям ти хапаєшся за все! – Ти  вперто намагаєшся бути сіллю в кожній справі…  Та не ображайся, якщо я скажу відверто: в тобі замало здатності бути сіллю, бо не вмієш розчинятися і пройти непоміченим, як ця приправа.

Тобі бракує духу жертовності; зате є надмір порожньої цікавості та позування.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 48)

«Без життєвого плану ніколи не матимеш порядку.

«Дотримуватися життєвого плану, розкладу – це так нудно!» – кажеш мені. А я відповідаю: «Тобі нудно, бо тобі бракує Любові.».

Якщо не вставатимеш вранці в установлену годину, ніколи не виконаєш життєвого плану. Чеснота без порядку?Дивна чеснота!
Упорядковуючи своє життя, ти помножуєш свій час, отже, стаєш здатний віддавати Богові більшу хвалу, більше працюючи у служінні Йому.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 76-80)

«Усе роби задля Любові. – На цьому шляху немає дрібниць: усе велике. Витривалість у малих речах задля Любові є героїзмом.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 813)

«Нехай твоя витривалість не буде сліпим наслідком першого пориву, інерцією: нехай це буде витривалість розсудлива.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 983)

«Віра, радість, оптимізм. – Але не безглузде заплющування очей на реальність.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 40)

«Коли вручиш себе Богові, не існуватиме жодних труднощів, спроможних похитнути твій оптимізм.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 476)

Плануванняодин із способів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль всього колективу для досягнення спільної мети.

Процес стратегічного плануванняце інструмент, що допомагає приймати управлінські рішення.

Плануванню передує управлінське обстеження, що представляє собою методичну оцінку функціональних зон організації, призначену для виявлення її стратегічних сильних і слабких сторін.

Управлінське обстеження є складовою SWOT-аналізу, в якому дається, окрім оцінки слабких, сильних сторін організації, оцінка  можливостей і небезпек зовнішнього оточення по відношенню до організації, після чого формуються стратегії  її діяльності.

Типові питання для функції планування

  • Яке наше надзавдання чи природа нашої діяльності?
  • Де ми знаходимось у даний час?
  • Куди ми хочемо спрямувати свої зусилля?
    • Які зміни проходять в зовнішньому оточенні і як вони відображаються і можуть відобразитися в майбутньому на організації?
    • Якими повинні бути наші цілі?
    • Які стратегію і тактику варто було б обрати для досягнення поставлених цілей?
  • Яким чином ми це намірені зробити?

Задача стратегічного плануваннязабезпечити нововведення і зміни в організації в достатній мірі.

П’ять питань з метою дати оцінку процесу стратегічного планування:

  1. Чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?
  2. Чи передбачає стратегія допустиму ступінь ризику?
  3. Чи володіє організація достатніми резервами для реалізації стратегії?
  4. Чи враховує стратегія зовнішні небезпеки і можливості?
  5. Чи є дана стратегія кращим варіантом застосування резервів організації?

Бачення, або  перспектива, – невидиме поле

  • Як розвинути поле перспективи, яке наділяє команди відчуттям правильності обраного напрямку і цілі?
  • Лідерам згідно з новою парадигмою менеджменту прийдеться змінити саму концепцію своєї роботи, взаємодію одне з одним, з організацією та з оточуючим її середовищем.
  • Жоден гуру менеджменту, консультант чи експерт не опише і не дасть відповіді на питання, якою повинна бути ваша організація.
  • Знаходження рішень і перевірка їх на дієздатність – це більше процес взаємодії одне з одним, спільне експериментування, спільна гра з новими ідеями – творчою складовою управління.

Спільне поле перспектив/ візія

  • веде і об’єднує;
  • створює умови для забезпечення інтеграції та синергетичного ефекту командної кооперації.

Синергетичний ефект командної кооперації створюється завдяки:

  • Формуванню зрозумілого усім членам команди поля перспектив;
  • Забезпеченню умов для прояву творчості;
  • Визначенню місця кожного в організаційній структурі у відповідності з природними нахилами та кваліфікацією;
  • Формуванню спільних організаційних цінностей та норм і правил, що їх підтримують;
  • Формуванню ефективних комунікацій зі зворотнім зв’язком;
  • Формуванню можливостей долучення членів колективу до випрацьовування та прийняття важливих управлінських рішень;
  • Формуванню і створенню довіри між членами команди.

«Довіра стає дією, коли ви доносите до людей їхню цінність і потенціал так ясно, що це надихає їх на розпізнання в собі потенціалу і цінності.»

(Стівен Кові. «Восьма звичка»)

У менеджменті, що скерований всередину організації, завжди є обмежені ресурси, особливо внутрішні, включаючи людський фактор, а от у лідерстві, який скерований зовні, є необмежений ресурс у плані людського потенціалу, відкриття якого потребує забезпечення певних умов в організації.

«Зусилля кожного з вас, взятого окремо, не приносять результату. – А коли вас об’єднає Любов Христова, ви будете вражені плодами.»

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 847)

«Люди не хочуть, щоб ними керували. Вони хочуть, щоб їх вели. Якщо ви хочете керувати, то керуйте собою… Досягніть у цьому успіху, і ви зможете перестати керувати і почати вести.»

             (Ворен Бенніс і Бурт Нанус.» Лідери:  стратегія управління»)

Якщо ми говоримо про основозасадничі зміни у наших організаціях, то  їм притаманно фокусуватися не на лідері, а на місії, візії та спільних організаційних цінностях.

«Для того, щоб люди відчули, що ви їх ведете, – будьте лідером, здатним сформувати візію, місію та спільні організаційні цінності своїх структур.»

(Ентоні Д’Суза. «Сьогоднішні лідери  – надія на завтра»)

«Візія має апелювати до потреб інших членів організації, їхніх прагнень та надій. Коли це резонує, то візія має силу.» 

(Ентоні Д’Суза. «Сьогоднішні лідери  – надія на завтра»)

«Зосередивши увагу на візії, лідер працює з емоційними та духовними ресурсами, її цінностями, зобов’язаннями та устремліннями. І саме ефективний лідер зобов’язаний допомогти працівникам пізнати гордість та задоволення від своєї роботи. Це емоційне апелювання до однієї з найбільш фундаментальних людських потреб – потреб мати вагу, почуватися корисним, бути частиною успішної та доброї справи

(Ворен Бенніс і Бурт Нанус. «Лідери:  стратегія управління») 

«Участь, взаємодія і  мобілізація – це ключі до перетворення мрій та візій на справжню реальність.»

(Ентоні Д’Суза. «Сьогоднішні лідери  – надія на завтра»)

Якщо Вас зацікавив модуль і Ви маєте намір поглибити свої знання з питань стратегічного планування і формування особистого поля перспектив та поля перспектив своїх структур, а також  вдосконалити свої  навички в цьому, тоді слідкуйте за нашими анонсами, приєднуйтеся до нашої групи дописувачів, а в подальшому слухачів і учасників курсу «Основи соціального лідерства-служіння».

Ваші відгуки і коментарі важливі для нас і ми заздалегідь вдячні за них.

Курс уже на старті. Інформацію про час і місце проведення модуля буде розміщено на сайті ХСП. Тож слідкуйте за інформацією і долучайтеся до нашого курсу.

Далі буде…

Be the first to comment on "Модуль «Стратегія і поле перспектив» курсу «Основи соціального лідерства-служіння»"

Залишити відповідь