Молитовний Щит Християнської Служби Порятунку. Господь будує його згідно свого лише Ним визначеного Плану. Зараз у цьому молитовному просторі уже представлені українці, литовці і поляки. Нещодавно служителі ХСП питали у Бога, чи мають до цього духовного сопричастя доєднатися також і християни інших національностей. І Бог відповідає. У різний час і різний спосіб.

Нещодавно німецька родина Міхаела і Неллі Ламбеків разом з трьома своїми дітьми – підлітками вирішила відвідати Ізраїль. Однак, летіли з пересадкою у Києві. І в аеропорту “Бориспіль” за доволі дивних обставин не потрапили на свій рейс на Тель-Авів. Це відбувається в суботу. Протягом кількох наступних днів Ламбеки намагаються все ж вирушити до кінцевого пункту призначення, але їх зусилля не приносять бажаних результатів.

Натомість, щоби хоча – би якось змістовно використати час вимушеного перебування в Києві, Ламбеки починають молитися на вулицях за перехожих – у себе у Франкфурті вони належать до екуменічної молитовної спільноти  Jesus-Bruderschaft. Через деякий час у них виникає розуміння, що їм необхідно зустрітися з київськими католиками – харизматами, про яких вони раніше почули під час зустрічі у Відні в рамках ініціативи  “Together for Europe” від одного з присутніх там лідерів українського Об’єднання Католицьких Спільнот. Віднаходяться контакти і робиться кілька спроб вийти на зв’язок. Врешті решт це вдається. Як зізнався пізніше Міхаел, тільки в цей момент  вперше за кілька днів він відчув Мир і усвідомив, що їх повна несподіванок подорож підходить до свого логічного завершення.

Зустріч була запланована у одному з київських готелів . Без певної зрозумілої мети. Без особливих попередніх очікувань. Але так було лише до таких слів, сказаних Міхаелом Ламбеком уже під час розмови: “Ми хотіли провести деякий час у Землі Обітованій – Ізраїлі. Але виявилося, що на ці дні нашою Землею Обітованою мала стати Україна. Ми дихали цим повітрям, молилися за ваших людей, намагалися слухати Бога. І тепер ми знаємо, що хочемо молитися за Україну разом з вами. Знаємо, що вся наша спільнота буде готова це робити. Скажіть, як ми можемо взаємодіяти на цьому шляху?”.

Уже через дві години Ламбеки вирушили в дорогу. Не в Ізраїль, а в Німеччину. Це був уже четвер. Їх місія згідно не людського, а Божого Задуму була завершена. А наша спільна молитовна робота з подарованими Господом новими соратниками з Німеччини лише розпочинається…