Розпочнемо з кінця – з посткриптуму: все, сказане нижче, не претендує на теологічну бездоганність і богословську точність. Це лише приватні роздуми на основі суб’єктивних спостережень…

Отож вперед. І сказано:

Книга Даниїла 2:25-49

«Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об’явить цареві розв’язку сна. Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об’явити мені сон, якого я бачив, та його розв’язку?… Даниїл відповів перед царем та й сказав: 31 Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний. 32 Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді, голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини. Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх. Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю. Оце той сон, а його розв’язку зараз скажемо перед царем. Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу… Ти голова, що з золота. А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею. А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб’є, як залізо, що все розбиває. А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною. А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива. А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.  А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки. Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об’явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв’язка! Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!»

Про що власне був сон Навуходоносора? Про які царства йшла мова? Найбільш очевидні відповіді на ці запитання виглядають так. Першим царством (золотою головою) був Вавілон (606-536 рр. до Р.Х.), який і поневолив єврейський народ, завоював Єрусалим та зруйнував Перший Храм (був збудований царем Соломоном бл. 960 року до Р.Х. та зруйнований Навуходоносором у 586 році до Р.Х). Другим царством, яке постало на руїнах Вавілону, стала Мідо-Персія (срібні груди) (536-333 до Р.Х.). Це царство не досягло величі і блиску Вавілона, а отже і асоціюється саме зі сріблом. Третє Царство – Греція (мідні бедра) (333-31 до Р.Х.). Його історія розпочалася у 333 р. до Р.Х., коли македонський цар Олександр розбив біля кілікійського міста Ісоса персидського царя Дарія ІІІ. Коли Олександр помер у 323 р. до Р.Х., чотири його друга і офіцери розділили імперію і утворили чотири царства: Касандр володів Грецією, Лізімакос –  Фракією та частиною Малої Азії, Селевком – Сірією і Вавілоном, Птоломей – Єгиптом. І зрешту четверте царство – Рим (залізні ноги) (31 р. до Р.Х – 476 р. після Р.Х). Саме у 31 р. до Р.Х. Римський імператор Юлій Октавіан розбив останнє з чотирьох грецьких царств у морській битві при Актії – Єгипет, яким на той момент правила остання з нащадків Птоломея цариця Клеопатра. У 395 р. після Р.Х. ослабіла Римська імперія розпадається на дві частини – західну і східну (дві залізні гомілки). А згодом остаточно гинуть і вони: західна частина у 476 р. після Р.Х. внаслідок перевороту Одаакра, а східна (Візантія) – у 1453 р. після Р.Х. внаслідок падіння Константинополя під ударами турків-османів. Це історія чотирьох царств, які були частинами велетенського боввана зі сну Навуходоносора.

А от як на рахунок «каменя, що з гори відірвався сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото», рознісши вщент сатанинського боввана? Саме про нього ми читаємо у Псалмах: «Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем» (Псалми 118:22). І апостол Петро називає Його Імя: «… нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Діяння 4:10-12). Отже цим каменем є Ісус Христос, який прийшовши на землю, в кінцевому підсумку розтрощив колись непохитну Римську імперію, а з нею обнулив всю історію поганських царств, що поставали одне за одним протягом періоду поневолення Божого Народу – Ізраїлю. Ісус заснував Свою Церкву, яка є Його Містичним Тілом, і це Тіло заповнило всю землю, а Царство Боже, покликане стояти навіки,  явилося у житті народів. Це наслідки Першого Приходу Христа. Саме про це бачив сон Навуходоносор. Це те, що уже в повноті здійснилося у історії людства.

Але як на рахунок Другого Приходу Спасителя, про яке говорили ще старозавітні пророки? Продовжимо тему чотирьох царств. При вавилонському царі Валтасарі Даниїл отримує таке видіння: «Заговорив Даниїл і мовив: «Бачив я в моєму видінні вночі, аж ось чотири вітри під небом розбурхали велике море, і чотири великі звірі вийшли з моря, несхожі один на одного. Перший – ніби лев, і в нього і орлячі крила; дивився я, доки в нього не вирвано крила й підведено його з землі, тож став він на ноги, як людина, й дано йому людське серце.  А ось ще звір другий, схожий на ведмедя, стояв по один бік, і троє ребер було в його пащеці, між зубами; йому так сказано: Встань, їж багато м’яса! Потім бачив я ось ще звір, ніби леопард; на плечах у нього четверо птичих крил, і чотири голови було в цього звіря, й надано йому владу.  Після того бачив я в нічних видіннях, аж ось звір четвертий, страшний, жахливий і надзвичайно сильний; у нього великі, залізні зуби; жер він, трощив, а останки топтав ногами. Він не був схожий ні на одного із звірів, що були перед ним, і мав десять рогів. Дививсь я пильно на ті роги, аж ось ще один ріг, маленький, виступив між ними, а три попередні роги були вирвані перед ним, і ось у цього рога були очі, ніби людські очі, і рот, що промовляв зухвало» (Книга Даниїла 7:2-8).

Що з це за звірі і кого вони символізують? Їх прийнято асоціювати власне із згаданими вище чотирма царствами: Вавілоном (лев), Мідо-Персією (ведмідь), Грецією (чотириголовий леопард) та Римом (жахливий звір). Не відволікаючись у деталях на символізм образів згаданих вище звірів, зазначимо лише, що вони символізують духовну сутність чотирьох царств, які утворювалися одне за одним на руїнах попередника. У цій же главі Книги Даниїла читаємо: «Я приступив до одного з тих, що там стояли, й спитав його про певне значення усього того, і він відповів мені й пояснив мені, що воно значить. Ці великі звірі, що їх чотири, – це чотири царі, що настануть на землі, а потім візьмуть царство святі Всевишнього й володітимуть царством повіки й по віки вічні» (Книга Даниїла 7:16-18).

А тепер читаємо книгу Одкровення: «І побачив я звіра, що виходив з моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діядем, і на головах його імена блюзнірські. 2. А звір, що бачив я, був подібний до барса, ноги ж – як у ведмедя, а паща його – як паща лева. І дав йому дракон силу свою і престол свій і владу велику» (Одкровення 13:1-2). Неважко помітити певну особливість зазначеного звіра – він має ознаки всіх чотирьох царств з пророцтва Даниїла. Одночасно. Що ж символізує цей звір? Він символізує царство антихриста.

Для цього царства, зокрема, характерно таке:

Звір має силу, владу і престол. Це вказує на те, що він є земною тоталітарною силою (Об’явлення 13:2). При цьому Біблія каже, що число звіра, або його ім’я,— 666,— «це число людське» (Об’явлення 13:17-18). Цей вираз також підтверджує те, що звір з 13-го розділу Об’явлення має в першу чергу людське, а не чисто духовне чи демонське походження і вираження.

Звір править над «кожним племенем, народом, мовою і нацією», і тому не є урядом якоїсь однієї країни, а  символізує світову політичну систему  (Об’явлення 13:7). Цей звір поєднує в собі ознаки чотирьох звірів, описаних у пророцтві Даниїла, Отже  звір з 13-го розділу Об’явлення символізує сукупність різних суспільних утворень.

Звір виходить «з моря». Це означає не матеріальний океан чи море, а «море людське», людство в цілому, людську цивілізацію, уражену гріхом і відступництвом від Бога (Псалом 64:8, Ісаї 17:12-13). Це сукупність пороків, збочень і залежностей, носієм яких є значна частина людей незалежно від мови, кольору шкіри чи соціального статусу.

Отож звір з Одкровення, який є царством антихриста, являє собою наднаціональне і загальноцивілізаційне утворення, що протистоїть Царству Божому у світі. Звір проявиться в повноті, коли «земне царство темряви» явно очолить імператор-антихрист – надлюдина і світовий правитель, який втім за своєю природою є лише підробкою і блідою тінню єдиного та істинного Царя – Ісуса Христа. Адже сатана не в стані творити, він в стані лише виготовляти фальсифікат. Однак, багато духовно засліплених  людей, сприймуть цю блискучу фальшивку за справжнє золото. Цьому сприятимуть численні загрози і потрясіння, які уже в недалекому майбутньому переживатиме розгублене і налякане людство, готове обміняти ефемерну гарантію безпеки і ситості на тотальний контроль і неприховану диктатуру. Сьогодні у світовій еліті уже немало тих, хто свідомо чи неусвідомлено працюють на таку перспективу. І вкрадливий голос «звіра із землі»-лжепророка, який «немов агнець, а говорив як дракон», уже потрохи прорізається через галас розрізнених голосів (Одкровення 13:11-15). Власне залишається недовго очікувати до того моменту, коли людство отримає відповідь, чим насправді є сьогоднішня пандемія коронавірусу  COVID-19: останнім попередженням, генеральною репетицією чи початком зворотного відліку.

Святе Писання містить достатньо інформації щодо антихриста і його царства: Книга Даниїла 2:1-49, 4:1-34, 7:1-28, 9:1-27, Євангеліє від Матвія 24:1-31, Друге Послання до Солунян 2:1-12, Перше Послання Йоанна 2:18-20, 4:3, Одкровення 11:1-19:21. Але правда в тому, що вся історія цього царства в його апогеї, включаючи повноту явлення світу пекельної трійці – антихриста,  його лжепророка та сатани (червоного дракона), триватиме всього сім років, а період безпосереднього світового правління антихриста складе лише сорок два місяці. Так, це будуть реально страшні часи: саме на них припадуть сім чаш гніву. В Євангелії від Матея Ісус про цей час говорить так: «Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою… Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться» (Матея 24:15-22).

Однак сутінки Останніх Днів будуть завершені Світанком Другого Приходу Ісуса Христа. Епічною армагедонською битвою ознаменується перехід Христової Церкви з періоду «церкви, об’явленої Святим Духом» до «церкви, завершеної у славі» (Катехизм Католицької Церкви 767-769). І тоді настане нова епоха у історії людства – епоха Тисячолітнього Царства Христа на землі, щоби згодом після другої і останньої есхатологічної битви з сатаною діти Божі побачили нові небо і землю та Єрусалим, що сходить з неба від Бога, і залишилися з Господом у Вічності (Одкровення 20-22).

Ось як описуються армагедонські події у Одкровенні Йоана Богослова: «І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює. Очі Його немов полум’я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. І зодягнений був Він у шату, покрашену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях. А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя! І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами. І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його. І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло. А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами» (Одкровення 19:11-21).

Так закінчиться безславна історія звіра і для самого антихриста, і для його земних васалів. Це було передбачено ще від початку віків. І завершується Святе Писання словами: «Говорить, хто свідчить це: Так, приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе! Благодать Господа Ісуса з усіма святими! Амінь» (Одкровення 22:20-21). Але Церква напередодні того, коли Ісус-Камінь вдруге і остаточно розіб’є сатанинського боввана, має своє Покликання та Доручення від Господа: «Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів» (Євангеліє від Йоанна 1:23).

ДАЛІ БУДЕ… ПРОКИДАЙСЯ, ХРИСТОВА ЦЕРКВО!