Полювання на драконів: ХСП готується до роботи з ПТСР

Служителі Християнської Служби Порятунку взяли участь у семінарі «Зцілення травм», що проводився Українським Біблійним Товариством на території Української Євангельської Теологічної Семінарії. Цей семінар був першим етапом підготовки фасилітаторів груп зцілення травм, покликанням яких є робота з людьми, що страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Теоретична частина семінару охоплювала такі теми, як страждання, травми серця, скорбота, насильство, домашнє насильство, залежності, опіка про опікуна, принесення болю до хреста, прощення. У якості базового джерела використовувалася книга «Зцілення душевних травм. Як Церква може послужити людям» за авторством Херріета Хілла, Річарда Баже, Маргарет Хілл та Пета Мірсма.

Як відомо, посттравматичний стресовий розлад (PTSD, ПТСР, посттравматичний синдром, «комбатантський синдром», «в’єтнамський синдром», «афганський синдром», «східний синдром» тощо) — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає в результаті переживання однієї чи кількох психотравмівних подій, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, катастрофи, важка фізична травма, побутове чи статеве насильство, загроза смерті або перебування свідком або заподіювачем чужої смерті. Стресовий розлад діагностують 1) серед військовослужбовців після перебування у зоні бойових дій, 2) серед цивільного населення, постраждалого від бойових дій або катастроф, 3) серед дітей, жінок та чоловіків у цивільному житті мирного часу, які пережили екстремальні обставини.

Сьогодні в Україні налічується уже більше 320 тисяч учасників бойових дій, ще близько мільйона людей є членами їх родин. За оцінками фахівців розповсюдженість ПТСР серед військовослужбовців на театрі військових дій на Донбасі оцінюється на рівні 10–15%. Зараз зафіксовано уже більше тисячі самогубств у ветеранському середовищі. У багатьох ветеранів спостерігаються суттєві проблеми із соціальною адаптацією. Стан уражених ПТСР людей також має безпосередній негативний вплив на їх близьких. Окремою групою ризиків є батьки, дружини і діти загиблих воїнів. І з кожним роком ситуація буде лише ускладнюватися.

Про це свідчить і досвід інших країн. Проблема ПТСР протягом 2005–2015 років на порядку денному військової медицини країн Заходу посіла одне із чільних місць. Цей складний психосоціальний феномен вражає самого солдата, безпосередньо його родину, а також громаду в цілому. Наприклад, за даними фахівців США, загальна «базова» розповсюдженість ПТСР серед тамтешніх військових призовників варіює у діапазоні 3–6 %. Оцінювання персоналу наземних підрозділів США на театрі військових дій в Іраку та Афганістані (у 2004–2007 роках) виявили розповсюдженість гострого стресу або ПТСР (за балами опитувальника PCL на рівні 50 та більше) у діапазоні 10–20%, із наявністю чіткої кореляції до частоти та інтенсивності бойових дій. Також у США, кількість ветеранів, які зверталися за допомогою у зв’язку з ПТСР у Міністерство у справах ветеранів США, у 2004—2008 роках зросла із 274 000 до 442 000 осіб.

Отже попереду нас очікує велика битва за душі та долі сотень тисяч українців. Наше покликання привести страждаючих людей до Христа – цілителя. Але для того, щоби бути по справжньому ефективними та готовими до виконання цієї місії, нам треба також оволодіти необхідними спеціальними знаннями. І ми будемо продовжувати вчитися на Славу Божу, щоби принести у життя нації та кожної людини Христові Світло, Любов та Мир.