Прагнення Народу Божого: час для дій на захист Церкви

Отже 4 травня Кабінет Міністрів України прийняв чергову постанову, яка коригує подальший режим карантину, зумовленого триваючою пандемією коронавірусу COVID-19. Однак, як і очікувалося, анонсовані послаблення раніше запроваджених обмежень жодним чином не стосуються церковних спільнот та релігійних організацій. Така ситуація, на наше переконання, є абсолютно неприйнятною і дискримінаційною та зумовлює необхідність невідкладних і консолідованих дій з боку релігійного співтовариства, зокрема Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій (ВРЦРО).

Адже сказано: «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він» (Ді 20:28).

Отож пропонуємо для підписання всіма зацікавленими та небайдужими Прагнення Народу Божого, яке спрямоване на захист інтересів релігійних громад України в контексті проблем, що постали перед Церквою протягом періоду карантину. Наші звернення нададуть вагомості подальшим вимогам церковних лідерів у непростому діалозі зі світською владою.

Наводимо контактні дані для направлення підписаного Прагнення на адресу ВРЦРО (просимо також спрямовувати на адресу своїх ієрархів):

Поштова адреса: вул. Квітки Цісик 57, м. Київ, 04075
(з приміткою: “для Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій”)
Телефони: +38 044 401 82 82, +380505299115
Е-пошта: info@vrciro.org.ua

У пропонований текст Прагнення Божого Народу просимо вносити будь-які зміни і доповнення, які, на вашу думку, є важливими і доречними.

Ось зазначений текст:

Всеукраїнській Раді Церков

І Релігійних Організацій

ПРАГНЕННЯ НАРОДУ БОЖОГО

Вельмишановні пастирі!

Браття у Христі!

Ми — віруючі українських Церков різних віровизнань та юрисдикцій Народ Божий, охрещений в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа (Мт 28, 19), із глибоким занепокоєнням сприйняли Поетапний план зняття обмежень при виході України з карантину, що його представив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі програми «Подробиці» на телеканалі «Інтер» у п’ятницю, 24 квітня 2020 року Божого. Постанова Кабінету Міністрів України  від 4 травня 2020 р., якою карантин продовжено до 22 травня, але водночас анонсовано скасування низки раніше уведених обмежень з 11 травня цього року, лише підтвердила наші попередні очікування.

Підставою для нашого занепокоєння є той факт, що на жодному з етапів плану поступового послаблення карантину взагалі не згадуються Церкви і релігійні організації. Це спонукає обґрунтовано припускати, що вільно відвідувати наші храми уряд дозволить в найкращому випадку на 4-ому етапі, прирівнявши Церкви та релігійні організації до “закладів культури” та “торговельно-розважальних закладів”, або ж навіть на 5-ому етапі, коли планується скасування “інших обмежень”. Ми вважаємо таку ситуацію неприйнятною і відверто дискримінаційною — такою, що безпідставно порушує конституційне право громадян на свободу безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (стаття 35 Конституції України).

Водночас у інформаційному просторі України посадовими особами відповідних державних органів та різного роду експертами систематично поширюються тези про те, ніби саме церковні середовища є чи не основним джерелом поширення коронавірусної інфекції COVID-19 в країні, особливо у період святкування Пасхи. Замість того, щоби належним чином реагувати на конкретні порушення режиму карантину з боку окремих церковних утворень, втім як і на численні зловживання у цій царині з боку певних торгових мереж, закладів харчування та ломбардів, на наше переконання, представниками влади ведеться цілеспрямована кампанія, спрямована на свідому дискредитацію релігійних інституцій та формування негативної громадської думки щодо їх діяльності в цілому.

Поза тим, незважаючи на уведені владою обмеження в зв’язку з триваючою пандемією, які,  між іншим, позбавили громадян, зокрема і християн, можливості реалізувати своє право на мирний громадянський протест, парламент і дотичні центральні органи виконавчої влади продовжують відповідну законодавчу і нормотворчу діяльність з метою запровадження так званої «гендерної ідеології» у ключові сфери суспільного життя нації. Більше того, робляться спроби увести адміністративну та кримінальну відповідальність за публічні прояви незгоди з суспільними явищами, які руйнують інститут родини в її християнському розумінні та просувають сексуальні збочення в якості норми життя, особливо для молодих поколінь. Слід також очікувати, що незабаром з уст певних чиновників ми почуємо тези про необхідність термінової ратифікації деяких одіозних міжнародних конвенцій, опираючись на «статистику» випадків домашнього насильства та непланованих вагітностей під час карантину. З огляду на поточні обставини та практичну відсутність реального діалогу між державними посадовцями і Церквами із зазначених вище питань, такі дії можуть трактуватися як  спроба з боку світської влади за будь-яку ціну продовжити деструктивну політику із запровадження елементів «цивілізації смерті» в Україні.

Принагідно слід відзначити, що навіть у разі швидкого подолання сьогоднішньої пандемії та її наслідків, у майбутньому цілком ймовірно виникатимуть інші ситуації, які даватимуть об’єктивні чи удавані підстави світській владі уводити обмеження та здійснювати адміністративний контроль за діяльністю релігійних організацій в Україні. За таких обставин застосування інструментів «церкви онлайн» має право на життя і очевидно збагачує можливості релігійних середовищ для проповідування, формації та координації. Однак, на наше переконання, такі інструменти можуть бути лише допоміжними і доповнюючими, оскільки Церква Христова за своєю природою була, є і буде «видимим знаком невидимої Благодаті», а основою її буття як Містичного Тіла Христового до кінця віків залишатиметься спільнотне поклоніння Богові, фізична участь християн у богослужіннях та живий доступ вірян до Святих Таїнств. Ось чому видається своєчасним і виправданим пошук шляхів забезпечення і збереження за будь-яких умов повноцінної життєдіяльності церковних спільнот з урахуванням відповідних канонічних засад та в дусі ранньої переслідуваної Церкви.

Тому ми прагнемо, щоби ви як лідери, ієрархи та керівники Церков:

  1. Звернулися до Уряду України з вимогою забезпечити громадянам, об’єднаним у Церкви та релігійні організації, гарантоване статтею 35 Конституції України право на свободу безперешкодно відправляти колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, а саме: зняти обмеження на колективне відправляння релігійних культів та ритуальних обрядів у храмах, молитовних домах та культових спорудах вже на 1-ому етапі поступового послаблення карантину таке відправляння становить меншу небезпеку поширення інфекцій, аніж анонсована на цьому етапі оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами чи відкриття для клієнтів перукарень і салонів краси.
  1. Зайняли однозначну та активну позицію щодо проявів у інформаційному просторі України кампанії з очорненння Церков і релігійних організацій як основних середовищ поширення коронавірусної інфекції, реагуючи публічно та аргументовано на кожний з таких проявів.
  1. Звернулися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади з вимогою невідкладно припинити будь-які спроби прийняття законів та підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на руйнування інституту родини, абортивне вбивство ще не народжених дітей та запровадження елементів «гендерної ідеології» у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальної опіки тощо, без проведення обов’язкових консультацій з ВРЦРО та врахування позиції Церков. Особливо неприпустимою є практика ігнорування позиції вірян в умовах адміністративного обмеження можливостей і засобів для адекватного реагування з боку Церков та об’єднань мирян внаслідок уведення карантинних обмежень. У разі ігнорування зазначеної вимоги релігійні організації мають залишити за собою право на мирний громадянський протест згідно з вченням Церкви та у відповідності до світського закону.
  1. Вжили заходів щодо забезпечення безперервного і реального молитовного та євхаристійного служіння у церковних спільнотах в ситуації, що склалася в зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19, та в подібних ситуаціях, які можуть виникнути в майбутньому, застосувавши всі наявні можливості згідно з Канонічним правом та апостольським досвідом Церкви.

Ваші у Христі

Ім’я та прізвище Церковна спільнота (місцева Церква, парафія, єпархія, дієцезія) Підпис

 

1 Comment on "Прагнення Народу Божого: час для дій на захист Церкви"

  1. целиком поддерживаю с соблюдением здравых антиэпидемических ограничений

Напишіть відгук