Причиною та наслідком руйнування первинного зв’язку людини і природи стає гріх

У рамках діяльності Християнської Соціальної Платформи при Християнській Службі Порятунку у Домі о.Піо при Парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви (РКЦ, м. Київ, Орден братів менших капуцинів – CAP) відбувся екологічний тренінг «Екологічний спосіб життя: розпочни сьогодні!» тих хто хоче бути відповідальним християнином та впроваджувати екологічні навики у свою буденність. Тренінг проводила кандидат географічних наук, еколог, фахівець з охорони природних ресурсів, автор і ведуча радіопередачі «Спочатку було чисто» на радіо «Марія» Мар‘яна Гінзула.

Для наших читачів короткий огляд цього тренінгу.

Екологія як наука – це відносно нова дисципліна в науці. Антропогенний тиск на природні компоненти, природні та антропогенні катастрофи, проблеми зміни клімату, погіршення здоров’я людини – все це сприяло тому, що людство доросло до творення окремої дисципліни, яка займається екологічними питанням – екології. Корінь усіх сучасних проблем людини криється не лише у споживацькому  ставленні до природи, а насамперед у кризі моральних засад та цінностей людства.

Біблія як Книга Книг містить відповіді на всі питання людини. Перші глави Книги Буття Старого Завіту дають нам екологічні знання про людину і природу, та навіть перші витоки екологічної свідомості. Буття 1 показує нам структуру тижня: «…і був вечір, і був ранок, день…» вказуючи на взаємозв’язок і взаємозалежність у Всесвіті. Шостого дня тижня Господь творить тварин та саму людину, що вказує на усвідомлення того, що людина – це також творіння. Але це творіння, якому надана функція управителя і, як наслідок, відповідальність:«Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона управляє рибою морською, птаством небесним, скотиною, усіма дикими звірами й усіма плазунами, що повзають на землі» (Бут. 1, 26).

У 2 главі Книги Буття Господь дає завдання чоловікові:«Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді служити йому і оберігати його». Тобто людство отримує подальше завдання щодо піклування про землю та служіння їй.

Причиною та наслідком руйнування первинного зв’язку людини і природи стає гріх, як людський переступ єдиної заповіді даної Богом. І тепер «…проклята земля через тебе… терня й будяки буде вона тобі родити» (Бут. 3, 17–18).

Загалом Біблійні тексти містять безліч вказівок як треба піклуватися про природу в буденному житті. Низка законів-приписів вказують на дбання про тваринний і рослинний світ та бути мудрим управителем.

Приповідки 6, 6–8: «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!».

Протягом останніх 60 років людство змінює природні екосистеми набагато швидше та інтенсивніше, ніж за будь-який інший аналогічний період в людській історії. Така зміна вигляду планети в значній мірі сприяло покращенню добробуту людей, а також економічному розвитку. Однак з іншої сторони це критично впливає на стан екосистем та призводить до виснаження природних ресурсів.

Найважливішими, проте у свою чергу найбільш вразливими ресурсами є: прісна вода, чисте повітря, ліси, тварини та рослини. Безмірне  використання ресурсів призводить до їх виснаження та зниження якості, що відбивається на здоров’ї людей, оскільки ми є основними споживачами та користувачами природних ресурсів.

Харчування: Деградація рибних господарств та агро-екосистем є причинами недостатнього харчування майже 800 мільйонів людей у ​​всьому світі. Щонайменше, ще один мільярд людей страждає на хронічний дефіцит поживних мікроелементів.

Безпечна питна вода: Інфекційні хвороби, що викликаються водою, забирають 3,2 мільйона життів, що становить приблизно 6% всіх випадків смерті в світі. Понад 1 мільярд людей не має доступу до запасів безпечної питної води, а 2,6 мільярда людей позбавлені належних засобів санітарії. Проблеми, пов’язані з нестачею води, поглиблюються через виснаження і забруднення екосистем.

Забруднення побутовими відходами: на звалища  потрапляють упереміш органічні залишки, пластик, електротехніка, хімічні відходи і багато іншого. У процесі гниття даної суміші і під впливом атмосферних опадів утворюється фільтрат – рідина, насичена продуктами розкладання відходів. Вона проникає в грунт і забруднює підземні води отруйними речовинами і сполуками важких металів. Крім того, в результаті розкладання органічних відходів звалища у величезних обсягах продукують парниковий газ – метан. Це один з основних газів, накопичення якого в атмосфері веде до посилення парникового ефекту. Пластик має термін розкладання більше тисячі років, відповідно він накопичується та може переноситися на величезні відстані, створюючи велику небезпеку для тварин, оскільки тварини, особливо птахи плутають пластик з поживою, проковтують його та задихаються.

Ще 40 років тому в Україні практично не було пластикової упаковки. Продукти харчування продавалися в паперовій обгортці, залізних бляшанках або скляних пляшках. Все це розкладалось у довкіллі або здавалось у пункти прийому вторсировини. Більшість спожитого в сільській місцевості було продуктами власного виробництва, тобто вирощеним на власних ділянках, а отже – взагалі не мало упаковки. В останні десятиліття ситуація радикально змінилась. Майже всі продукти купуються і більшість із них мають кілька шарів пакування, виготовлених із синтетичних полімерних матеріалів.

Щорічно населення нашої країни “виробляє” 17 млн тонн побутових відходів, це приблизно 250 кг на людину. З побутового сміття сортується лише 5,6%, ще 1,4% спалюються на київському заводі “Енергія” – єдиному підприємству в країні по утилізації відходів. Решта 93% вивозяться на легальні та нелегальні звалища.

На превеликий жаль проблема забруднення побутовими відходами актуальна не лише для України, а й для усього світу. У світі, особливо з промислових країн та країн 3-ого світу, більшість побутових відходів потрапляє у річки, потім в океан. Це все призвело до того, що в океані утворилася Велика тихоокеанська сміттєва пляма – водоверть антропогенного сміття у північній частині Тихого океану.

Розглянемо окремі факти:

  • 1977 – рік появи пакетів у супермаркетах.
  • 160 000 пластикових пакетів використовуються в світі щосекунди.
  • 5 трильйонів пакетів виробляється на рік.
  • Пластик є штучно синтезованою сполукою, період розпаду якої триває до 1000 років.
  • Пластиковий пакет забруднює довколишнє середовище, коли починає розпадатися – мікрочастинки просочуються в ґрунт, несучи отруту для рослин.
  • У середньому одна сім’я використовує 15 пакетів за один похід до супермаркету.
  • Від 1% до 3% пакетів піддаються вторинній переробці по всьому світі.
  • Велика тихоокеанська сміттєва пляма – величезне скупчення сміття, в т.ч. і поліетиленових пакетів.
  • Пластик виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти та природній газ, видобуток яких шкодить довкіллю.
  • За останній 15 років ми виготовили більше пластику, ніж за весь час минулого століття.
  • 50% пластика викидається після застосування.
  • 1 мільйон морських птахів і 100 000 морських ссавців щорічно гине від пластику в океанах.
  • Практично кожен шматок пластику, який коли-небудь був виготовлений, все ще існує в якій-небудь формі або вигляді (за винятком невеликої кількості, яке було спалено).
  • Пластикові хімікати можуть поглинатися людським тілом.

Розберемося як через навики розумного покупця і знання про маркування товарів ми можемо впливати на ситуацію.

На упаковках продуктів вказують маркування, яке інформує споживача про матеріал, з якого вони виготовлені. Це маркування підпорядковане чітким правилам: напис над знаком через дріб — це співвідношення кількості матеріалу після переробки і загальної кількості матеріалу, абревіатура під трикутником означає тип пластику, цифра, розташована всередині трикутника, позначає тип пластмаси. На два останні показники треба звертати особливу увагу. Якщо виробник використовує тару для фасування продуктів харчування, що не призначена для цього – така тара може бути особливо небезпечною для здоров’я.

Код 01, тип матеріалу РЕТ або ПЕТ.

Це — поліетилентерефталат, найпоширеніший вид пластмас. Його використовують для виготовлення упаковок для розливу напоїв, соків, води. Також цей матеріал застосовують для упаковки різних порошків, сипучих харчових продуктів. Це безпечний та зручний вид упакування. Звертаємо вашу увагу, що даний вид упаковки призначений лише для одноразового використання.

Код 02, тип матеріалу PEHD (HDPE) або ПВД — поліетилен високої щільності.

Його використовують для виготовлення пляшок та пакетів для молока та води. Із поліетилену високої щільності виготовляють флакони для шампунів, косметичних та миючих засобів, одноразовий посуд, контейнери для продуктів харчування, контейнери для заморожування продуктів, іграшки, різні ковпачки та кришки для пляшок та флаконів, міцні господарські сумки, фасувальні пакети та ящики. Упаковка з такого типу пластику стійка до масел, кислот, лугів та до інших агресивних речовин. HDPE-тара має достатньо високий температурний діапазон експлуатації від -80°С до +110°С. HDPE-вироби вважаються безпечними для здоров’я людини і наразі жодних зауважень з боку науковців немає. Цей тип матеріалу піддається вторинній переробці.

 Код 03, тип матеріалу PVC або ПВХ — полівінілхлорид.

Його використовують для виготовлення лінолеуму, віконних профілів, меблів, упаковки побутової техніки, штучної шкіри, плівки для натяжних стель, сайдингу, труб, ізоляції проводів та кабелів, обгорток для сиру та м’яса, пляшок для рослинних олій, а також дитячих іграшок. Науковцями доведено, що канцерогени, які містяться в цьому матеріалі, можуть проникати у продукти харчування. Для виробництва ПВХ використовують численні додатки, які є доволі токсичними для людини: фталати, важкі метали та інші. Це найбільш отруйний та найбільш небезпечний для здоров’я вид пластмас. Існує інформація, що полівінілхлорид, потрапляючи в кров людини, викликає гормональні порушення, що призводять до раннього статевого дозрівання та безпліддя. Цей тип пластику не піддається переробці.

 Код 04, тип матеріалу PELD (LDPE) або ПНД — поліетилен низької щільності.

З нього виготовляють різні пакувальні матеріали, пакети для супермаркетів, CD, DVD диски. Офіційно його вважають нешкідливим. Проте при виробництві LDPE використовують потенційно небезпечні для здоров’я речовини: бутан, бензол і вініловий ацетат. Цей тип матеріалу піддається вторинній переробці.

Код 05, тип матеріалу PP або ПП — поліпропілен.

З нього виготовляють відра, посуд для гарячих страв, одноразові шприци, мішки для цукру, контейнери для заморожування продуктів, кришки для пляшок, диски, пляшки для кетчупів, стаканчики для йогуртів, труби. У будівництві використовують для шумоізоляції. Багато виробників побутової техніки використовують поліпропілен для виробництва упаковки, відмовившись від отруйного полівінілхлориду. Вважається, що поліпропілен безпечний для здоров’я, але нещодавно група японських вчених встановила, що дрібні частинки поліпропілену, які плавають в водах океану, абсорбують різні токсиканти, розчинні у морській воді. Окрім цього, поліпропілен чутливий до світла та кисню, старіє швидше, ніж поліетилен. Піддається вторинній переробці.

Код 06, тип матеріалу PS або ПС — полістирол.

З нього виготовляють піддони для м’яса і птиці, одноразовий посуд, контейнери для їжі, стаканчики для йогуртів, дитячі іграшки, теплоізоляційні плити, декоративну плитку для стелі, пакувальні таці для продуктів харчування в супермаркетах, фасувальні коробки для яєць. Полістирол хімічно нестійкий, його отримують в результаті полімеризації стиролу, який є канцерогеном. Цей тип матеріалу піддається вторинній переробці.

Код 07, тип матеріалу –  (оther) або інше.

В цю групу входять інші види пластмас і їхнє використання в побуті може бути пов’язане з небезпекою для здоров’я. Полікарбонат, з якого виготовляється деякий посуд для харчування і пляшки, при контакті з гарячими рідинами може вивільнювати бісфенол А. Водночас, в цю групу можуть входити і екологічні види пластмас, які біодеградують в довкіллі за участю мікроорганізмів. В цілому, цей тип пластику не піддається переробці.

Якість поділу сміття залежить від активності і свідомості учасників процесу на всіх етапах. Поділ сміття знаходиться під відповідальністю кожного окремо взятого громадянина країни. Справді, щоб система вибіркового збору сміття приносила очікувані результати, необхідна активна участь кожного, хто викидає сміття. Без цього застосування системи місцевими органами влади буде неефективно. Поділ сміття також вимагає певного часу і докладання зусиль для навчання жителів. Сортування сміття передбачає наявність відповідних контейнерів для кожного виду сміття на спеціально виділеному майданчику-стоянці і такий розподіл побутових відходів. І пам’ятаймо що продукти без маркування до переробки не приймають.

Тепер озброєні інформацією і відповідальні за отримані знання йдіть у світ і зробіть його кращим!

 

 

Be the first to comment on "Причиною та наслідком руйнування первинного зв’язку людини і природи стає гріх"

Напишіть відгук