Ми живемо у часовому вимірі, де зміни постійні. Зміни відбуваються на кожній межі життя і протікають усе швидше і швидше. Про це говорила Галина Канафоцька у своїй доповіді на Міжнародному форумі.
Це означає, що вміння діяти в умовах змін є життєвим навиком, і чим успішніше ми зустрічаємо зміни і працюємо з ними, тим ефективніше пройде цей історичний момент.
Зміни потрібно починати з себе через пізнання себе та інших людей у досвіді створення громад і їх розвитку шляхом лідерства-служіння та ефективного впровадження у життя процесів змін і перетворень.
За умови існування чотирьох принципів, а саме: Хто б не прийшов до вас – це той, хто потрібен; Відбувається саме те, що могло відбутися; Усе відбувається у потрібний час; Усе закінчується у потрібний час – потрібно усвідомити, що не час суддя, а творчий дух, потенціал якого може бути виявлений тут і зараз, і що наше завдання – влитися у груповий потік творчості та зробити свій найкращий внесок у даний процес.
Громада знаходиться у процесі перебудови. Результатом є те, що ми по-новому визначаємо себе і наші взаємовідносини.
Зміни потребують від нас перевершення самих себе, що дозволяє досягти розуміння, яке наповнює змістом усе, що ми переживаємо, і віднайти інструменти, які дозволять зробити свідомий вибір на користь більшого єднання і цілісності.
Рух до усвідомлення єдності буття відбувається шляхом змін свідомості, що і веде до змін парадигми, з якої ми діємо.
Парадигма – це набір норм і правил, які диктують нам, як вести себе всередині конкретних меж, щоб досягти успіху.
У час змін змінюються усталені правила, що і сприяє формуванню нової парадигми, яка вимагає від нас змінити спосіб сприйняття і поведінки.
Для успішного переходу до нової парадигми потрібно усвідомити психологію процесу змін парадигм, яка полягає у розумінні фаз даного процесу, який починається завершенням, а закінчується новим початком, маючи у проміжку нейтральну зону. Кожна фаза має специфічні больові точки, методи їх подолання, вигоди. Зсув парадигми включає у себе формування нових: світогляду, самобутності, ходу думок, реальності. Нова парадигма сприяє співтворчості, відкритості, довірі до якісного досвіду кожного, визнанні дару і цінності внеску кожного у загальну справу, бажанню служити ближнім, єдності громади та забезпеченню благополуччя завдяки росту і зміні свідомості.
Перехід до нової парадигми забезпечується позитивною енергією, пріоритетним пошуком талантів людей, фокусуванням на власній відповідальності і зобов’язанні бути тим, хто ми є, та усвідомленням процесу змін і їх сприйняттям.
Ми повинні зрозуміти, що головна складова громади – це визначення і примноження дарів людей, які її формують.
Be the first to comment on "Роль громад у процесі змін парадигми"