«Що ви їм зробили – Мені зробили»

Служителі Християнської Служби Порятунку  продовжують допомагати людям в населених пунктах так званої «сірої зони». Крім нестачі продовольства, засобів особистої гігієни та побутової хімії чи інших речей першої необхідності, ці люди також потребують звичайної людської уваги. Їхня гостинність, відкритість на приймання в своєму домі  показує, як Господь чекає кожного, хто шукає і хоче прийти до Нього.

***

Цього разу служителі ХСП  вдруге завітали  до однієї родини в  с. Піонерське. «Вони гостинно нас зустріли, запросили в дім. Чесно кажучи уже ми не дивуємося, що люди з радістю нас очікують. Вони знають хто ми та з якою місією ми тут є.  Сусід розповідає своєму сусіду, той-своєму, хтось-брату, сестрі. У кожного є своя історія, свій біль, своя радість» – ділиться враженнями Оксана Завадська.

Цього  разу  служителі ХСП  занесли  одяг для дітей та дорослих разом з продуктами до цієї родини.

А родина велика – шість чоловік, двоє з них маленькі діти, ніхто, на жаль, не працює, бо немає роботи.

Жінки запросили на чай та спілкування. Наталія поділилася своїм болем: «До війни ми жили добре, на все нам вистачало, але зараз, на жаль, не маємо змоги навіть купити дітям нові речі!».

Наталя згадувала той час, коли за її молодості сусіди могли приводити дітей до неї додому, маючи впевненість, що вони будуть доглянуті, оскільки мала досвід роботи в дитячому садочку. «Як дружно і весело ми тоді  жили, ходили один до одного в гості, але тепер все змінилося, люди сидять по домівках, війна…» – журиться вона.

До всього, Наталя має хворі ноги, їй важко ходити, та незважаючи на це, має добре, любляче серце. Крім того, піклується про свою сім’ю, також доглядає свого брата, який переніс три мікроінсульти.

Ділиться Володимир Завадський: «Познайомившись з братом Наталі, я побачив доброту і любов в його очах. Від Наталі я дізнався, що брат віруючий, любить читати Слово Боже, тому коли я запропонував разом помолитися, з великим бажанням піднявся на ноги,  перехрестився. Ми молилися разом за мир та за його оздоровлення».

З Наталею проживає її донька яка має своїх двох маленьких дівчаток, які дуже веселилися, поки  служителі перебували з ними в домі.  Але не все так добре,  як здавалося на перший погляд.

Як виявилося, старша донька дуже налякана   пострілами і вибухами, і коли чує чергові  постріли, переживає гострий напад тривоги. Починає трястися, і від такого нервового напруження у неї починається рвота.

Найменша дівчинка,  якій  лише 2 роки, ще не зовсім, слава Богу, розуміє, що таке війна, інколи говорить: «дядя бах-бах!»…

Дивлячись на віру  цієї сім’ї, яка прагне більше пізнати любов Бога,  розумієш, що з ними є Бог.  Бог, Який через їхні відкриті серця запрошує нас працювати на Божій ниві, адже «жнива великі, але робітників мало…».

***

Служителі ХСП продовжують також опікуватися  12-річною Дашенькою,  у  якої неї  хворі ніжки. Вона змушена боротисяся з хворобою – діастрофічна дисплазія (деформації верхніх та нижніх кінцівок).

Вона, як і кожна дитина, мріє ходити, бігати і танцювати.

Для неї служителі  знову привезли необхідні ліки. А цього тижня, вже в  Харкові,  вона буде проходити крапельниці та готуватися  до операції.

***

Опікуючись сім’ями прифронтових населених пунктів, служителі ХСП  не забувають і про постійного підопічного – хворого дядька Петра.

По при хворобу та інші негаразди переселенця, він все ж має велике бажання одужати, знову ходити. Оптимістично говорить, що  коли встане буде допомагати ХСП служити іншим людям на славу Господа.

Дякуючи зусиллям благодійників, Християнська служба порятунку цього разу змогла привезти інвалідну коляску.

«Молімося,щоб Господь почув бажання цих знедолених людей і здійснив їхні мрії» – звертаються до  усіх небайдужих Володимир та Оксана Завадські.

Be the first to comment on "«Що ви їм зробили – Мені зробили»"

Напишіть відгук