Як відомо, починаючи з 26 січня цього року, проводився збір голосів під петицією до Президента України за № 22/042484-еп про припинення пропаганди гомосексуалізму та захист традиційних сімейних цінностей, ініційованою Віктором Танцюрою. Станом на вчорашній день, тобто за 30 днів до завершення граничного терміну збору голосів, петицію підтримали близько 23 тисяч осіб з 25000 необхідних згідно закону.

Однак, у ніч з 27 на 28 березня зазначену петицію було видалено з відповідного сайту, а виконавці цього дійства не полінилися блискавично зачистити навіть гуглівський кеш (попри це скрін-шоти петиції збережені).

Безпосередніми приводом для подібного сумнівного рішення з боку Адміністрації Президента України стало звернення такої собі Аксани Філіпішиної,  представниці Уповноваженого – начальника управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ось таким от чином діють чиновники, покликані в незбагненний спосіб поєднувати у своїй діяльності захист прав дітей і водночас відстоювати так звану «гендерну рівність», яка по самій своїй суті суперечить цим правам та праву на життя в цілому.

 

Є очевидним, що всупереч оптимістичним та недалекоглядним очікуванням низки релігійних діячів, у випадку із просуванням так званої «гендерної ідеології» та ідеї «захисту прав ЛГБТ» в Україні ми маємо справу не з малочисельною групою одіозних маргіналів, а з добре фінансованою та організованою силою, яка широко представлена у коридорах виконавчої влади та депутатському корпусі, журналістських та освітянських колах.

Читайте також: Адвокат Сергій Гула про те, чому видалення Петиції з сайту є незаконним

З огляду на вказане вище, Християнська Служба Порятунку закликає всіх християн незалежно від конфесій та деномінацій до невідкладних скоординованих дій – неперервної та повсюдної  молитви у храмах та за їх межами, масових офіційних звернень на адресу влади з боку церковних ієрархів, християнських релігійних, громадських та благодійних організацій, збору підписів християн у парафіях, спільнотах та церковних середовищах, проведення мирних акцій протесту та флешмобів, активного висвітлення проблематики у засобах масової інформації та соціальних мережах, широкої роз’яснювальної роботи на рівні міжособистісного спілкування.

Це справжня Духовна Війна. Інфантильність та байдужість на її фронтах загрожує виживанню українців як християнської нації. А кожна війна, як відомо, складається з окремих битв. І одна із них не може бути програна прямо зараз: зникнення петиції із сайту АПУ сьогодні, яке не зустріне жодної реакції та опору з боку християн, призведе до подальших поразок завтра. Саме так все починалося у колись християнських країнах Західної Європи. Саме так це не може закінчитися в Україні.