SOS! СВОБОДА СЛОВА І ВІЛЬНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ХРИСТИЯН ПІД УДАРОМ

Як відомо, починаючи з 26 січня цього року, проводився збір голосів під петицією до Президента України за № 22/042484-еп про припинення пропаганди гомосексуалізму та захист традиційних сімейних цінностей, ініційованою Віктором Танцюрою. Станом на вчорашній день, тобто за 30 днів до завершення граничного терміну збору голосів, петицію підтримали близько 23 тисяч осіб з 25000 необхідних згідно закону.

Однак, у ніч з 27 на 28 березня зазначену петицію було видалено з відповідного сайту, а виконавці цього дійства не полінилися блискавично зачистити навіть гуглівський кеш (попри це скрін-шоти петиції збережені).

Безпосередніми приводом для подібного сумнівного рішення з боку Адміністрації Президента України стало звернення такої собі Аксани Філіпішиної,  представниці Уповноваженого – начальника управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ось таким от чином діють чиновники, покликані в незбагненний спосіб поєднувати у своїй діяльності захист прав дітей і водночас відстоювати так звану «гендерну рівність», яка по самій своїй суті суперечить цим правам та праву на життя в цілому.

 

Є очевидним, що всупереч оптимістичним та недалекоглядним очікуванням низки релігійних діячів, у випадку із просуванням так званої «гендерної ідеології» та ідеї «захисту прав ЛГБТ» в Україні ми маємо справу не з малочисельною групою одіозних маргіналів, а з добре фінансованою та організованою силою, яка широко представлена у коридорах виконавчої влади та депутатському корпусі, журналістських та освітянських колах.

Читайте також: Адвокат Сергій Гула про те, чому видалення Петиції з сайту є незаконним

З огляду на вказане вище, Християнська Служба Порятунку закликає всіх християн незалежно від конфесій та деномінацій до невідкладних скоординованих дій – неперервної та повсюдної  молитви у храмах та за їх межами, масових офіційних звернень на адресу влади з боку церковних ієрархів, християнських релігійних, громадських та благодійних організацій, збору підписів християн у парафіях, спільнотах та церковних середовищах, проведення мирних акцій протесту та флешмобів, активного висвітлення проблематики у засобах масової інформації та соціальних мережах, широкої роз’яснювальної роботи на рівні міжособистісного спілкування.

Це справжня Духовна Війна. Інфантильність та байдужість на її фронтах загрожує виживанню українців як християнської нації. А кожна війна, як відомо, складається з окремих битв. І одна із них не може бути програна прямо зараз: зникнення петиції із сайту АПУ сьогодні, яке не зустріне жодної реакції та опору з боку християн, призведе до подальших поразок завтра. Саме так все починалося у колись християнських країнах Західної Європи. Саме так це не може закінчитися в Україні.

 

1 Comment on "SOS! СВОБОДА СЛОВА І ВІЛЬНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ХРИСТИЯН ПІД УДАРОМ"

  1. 228. З вільними союзами пов’язана особлива проблема, що дедалі частіше стає предметом публічного обговорення, – це вимога законодавчо визнати гомосексуальні союзи.Що на суспільному, що на церковному рівнях належне розв’язання цієї проблеми, з усіма її аспектами,
    уможливлює лише антропологія, заснована на повній істині про людину. Ця антропологія демонструє, «якою недоречною є вимога надати статус “подружжя” союзам між особами однакової статі. Перш за все, цьому суперечитьоб’єктивна неможливістьтаких відносин
    стати плідними і передавати життя, згідно із задумом, який Бог вписав у саму будову людини. Інша перешкода – це відсутністьрис міжособистісного взаємодоповнювання, якими чоловіка і жінку наділив
    Бог як на фізико”біологічному, так і на психологічному рівнях. Лише
    в союзі двох осіб різної статі – через єдністьі психофізичне взаємодоповнення – людина може досягти власного довершення».

    Слід цілковито поважати людську гідність осіб з гомосексуальними нахилами і спонукати їх дотримуватися Божого задуму,
    звертаючи особливу увагу на цнотливість. Обов’язок поважати
    їхню гідність аж ніяк не означає визнання законною таку поведінку, яка не відповідає моральному закону, і, тим паче, не виправдовує вимогу визнати право на шлюб між особами однієї статі та прирівняти такий союз до родини.

    «Якщо з правової точки зору шлюб між чоловіком і жінкою буде вважатися лише однією з можливих його форм, то саме поняття шлюбу зазнає радикальних змін, а це завдасть серйозної шкоди
    спільному благу. Ставлячи союзи між гомосексуальними особами
    на один правовий рівень із шлюбом і родиною, держава діє свавільно і всупереч своїм обов’язкам».

    229. Міцність родинного осереддя – це вирішальнийфактор якості суспільного життя. Отже, громадянське суспільство не може залишитись байдужим до дестабілізаційних тенденцій, що підривають його основи. Хоча законодавство іноді й може допустити морально неприйнятну поведінку, воно ніколи не повинно зазіхати на непорушність моногамного подружжя як єдино правдивої форми родини. Тому
    необхідно, щоб державна влада «чинила опір таким тенденціям, які
    роз’єднуютьсуспільствоі завдаютьшкоди гідності, безпеціі добробуту громадян. Вона повинна докладати всіх зусиль, аби суспільство цілковито усвідомило важливість інституту подружжя і родини».

    Завдання християнської спільноти і всіх, хто піклується про благо суспільства, полягає в тому, аби знов і знов стверджувати,
    що «родина – це щось набагато більше, ніж виключно юридична,
    соціальна й економічна одиниця. Вона творить спільноту любові і
    солідарності, і лише вона спроможна передати культурні, етичні, соціальні, духовні і релігійні цінності, необхідні для розвитку та
    добробуту своїх членів і всього суспільства».

Напишіть відгук