Війна вигнала людей із зони комфорту

Поки ми спимо, їмо і ходимо на роботу, турбуємося про свої будні, плануємо, що приготуємо на вечерю, який фільм переглянемо на вихідних і просто живемо своє життя, — десь далеко (а водночас дуже близько) є люди, які живуть життям та проблемами інших.

Це волонтери Християнської служби порятунку. Їхній план на сьогодні й завтра — подбати, аби інші люди, ті, що живуть на лінії розмежування, мали їжу, тепло і не почувалися самотніми та всіма покинутими.

CREDO не припиняє слідкувати за працею неймовірних волонтерів ХСП, і сьогодні нашим співрозмовником є Андрій Чміленко — командир штабу і координатор руху Християнської служби порятунку, батько трьох дітей, відданий католик, людина з великим серцем. Зараз він, разом зі своєю командою, реалізовує у сірій зоні проекти ХСП у співпраці з акцією «Папа для України».

Андрій Чміленко та Олена Кулигіна, прес-секретар акції “Папа для України”

— Як ви та ваші волонтери зважилися на такий крок: ви фактично живете на лінії фронту?

— Бог поклав на серце небайдужість, і важко всидіти на місці, коли ти знаєш, що можеш допомогти людям і принести Богові славу. Може, такі слова звучать як загальники; але ми це відчуваємо і саме ці відчуття підштовхнули кожного з нас бути там, де ми зараз є, і робити те, що робимо. Ми намагаємося служити людям.

— Які завдання вважаєте пріоритетними?

— Приїхавши на місце, ми провели моніторинг, зробили соціальні паспорти по населених пунктах, виявили, які саме проблеми в людей, і зараз ми намагаємося їм служити, вирішуючи ці проблеми: по господарству, зі здоров’ям, із документами. А найголовніше — ми прагнемо їх підтримати, надихнути, показати, що вони комусь потрібні, й насамперед самому Богові, що вони не покинуті, що вони улюблені. Допомагаємо їм налагодити діалог із Богом, а також діалог між собою — спершу в сім’ях, потім між сусідами, а далі у громаді.

— Чи вдалося ХСП знайти однодумців в інших організаціях, які б допомагали і надавали ситуаційну підтримку?

— Ми працюємо у складі груп СІМІС. Це Цивільно-військове співробітництво — офіцери, чиє завдання полягає у вирішенні проблем та питань, пов’язаних зі співіснуванням військових і цивільних на лінії фронту та у сірій зоні: перепустки, проїзди, різні дозволи; також інші потреби — такі як забезпечення електрикою, газом, водою, ліками. Це просто прекрасні люди: для нас честь співпрацювати з ними, співслужити, жити серед них. Вони справді неймовірні, я ними щиро захоплююсь і хочу, аби читачі CREDO знали, що у нас є багато достойних і прекрасних офіцерів. Крім того, ми співпрацюємо з людьми різних конфесій. Більшість із них відкриті і на допомогу, і на контакт.

— Як саме ви організовуєте роботу?

— Наша команда на кожен день має план. Сьогодні ми реалізуємо один із проектів акції «Папа для України» — постачання паливних брикетів. Ми розвозимо їх по населених пунктах і роздаємо насамперед тим людям, які не можуть себе забезпечити такими речами самотужки. Їжа і тепло — це базові потреби людини, і ХСП докладає багато зусиль, щоб ці потреби забезпечити. Ми дуже вдячні Папі Франциску за допомогу та підтримку, за те, що ми можемо бути посередниками у наданні цієї допомоги.

Наступний проект, який ми реалізовуємо спільно з акцією, — це облаштування майданчика у м. Кремінна, у сиротинці-інтернаті для дітей. Крім того, постійно втілюємо наші невеличкі проекти, які ми можемо реалізовувати своїми силами: забезпечення ліками, продуктами, одягом. Ми вдячні всім жертводавцям, які поділилися одежею, дитячими іграми, книжками. Ми у своїх ХСП‑центрах за місцем знаходження волонтерів організували для дітей заняття: декупаж, пластилін, настільні ігри, рухливі ігри, а також Боже Слово. З дітьми приходять дорослі — їхні батьки, які також беруть участь у заняттях. Дорослі жінки з великим задоволенням розмальовують дощечки, ліплять, розважаються разом із дітьми. Для нас теж радість брати у цьому участь — діти дуже відкриті.

— Війна це не в останню чергу також і політика. Економічна блокада, весь той шум довкола неї та контрабанди, — вплинули якимось чином на вашу роботу?

— Ми безумовно слідкуємо за новинами: це наша країна, наші люди, ми молимося за ясність і порозуміння, за те, щоб ми розуміли, як і що нам робити, щоб ми відрізняли правду від неправди, — але бути у вирі цих подій у нас немає часу, бо у нас багато роботи, а часу мало.

Важко було прихилити до себе місцевих, налагодити з ними контакт?

— Були випадки відкритого неприйняття, були непорозуміння, особливо у наших центрах в Авдіївці та навколишніх селах, але це поодинокі випадки; загалом люди приймають допомогу і переважно відкриті на спілкування. З часом ті, що нас не сприймали, змінили свої погляди, — хоча й не всі. Але наше завдання не переконувати когось у чомусь, наше завдання — жити поряд із цими людьми, допомагати і проповідувати Боже Слово, жити Словом і всім своїм життям показувати, що воно живе і діяльне, і більше того — практичне, бо жити Божим Словом — вигідно. І для нас це також відкриття: ми люди, які вийшли з радянської системи, і також відкриваємо для себе Бога й те, як Він діє. Наше завдання — самим пересвідчитися та іншим показати, що жити Божим Словом вигідно. Виконання Заповідей — це корисно і в цьому житті, і на добре вийде у вічному житті.

— ХСП це ж міжконфесійна організація. Як це сприймається ззовні?

— Війна всіх людей вивела із зони комфорту, змінила їхні уявлення про життя, які були сформовані ще за радянських часів. І зараз вони готові говорити і слухати, з нетерпінням чекають на зустрічі, прагнуть Слова Божого, і це така радість! Нас питають часто, хто ми, і ми відповідаємо, що ми християни; тоді нас питають, до якої Церкви ми належимо, — і тут виникає цікава ситуація, бо поряд стоять католики, протестанти, православні, й ми кажемо, що ось ми всі тут із різних Церков. Часто це породжує недовіру в людях, бо як це можливо, що всі ми — такі різні й поділені, а працюємо разом. Але це наш спосіб показати, що людей об’єднує не лише спільна біда, але також і любов до Бога та ближнього. І ми стараємося, як можемо, занести її до цих людей.

— Дякую за розмову, за вашу невтомну працю. Нехай Господь береже!

Автор: Віта Якубовська

Фото з сайту Християнської служби порятунку

 

Хочеш знати більше про ХСП?
Підпишися на новини та отримуй оперативну інформацію про служіння ХСП