Безпека дітей – першочергове питання, яке заслуговує на увагу як з боку батьків, так і з боку держави задля створення ефективних сімейних впливів та розробки державних заходів. Якщо раніше це стосувалося здебільшого пересування дитини і її взаємодії з іншими людьми при живому спілкуванні, то тепер, в часи переважання інформаційного простору, це стосується також “кібербезпеки”.

Інтернет виступає важливим  фактором  соціалізації  дітей та  підлітків. Як позитивне явище він полегшує процес отримання корисної інформації, разом з тим він став джерелом викривленої інформації та потенційних небезпек. Однією з яких є порнографія.

Беручи свою назву від грецьких термінів “порна” та “графеїн”, порнографія дослівно означає “написання про повій”. Ще одним перекладом слова porne є “полонені жінки”.

Порноіндустрія – комерціалізація людиною, де сексуальність людини стає товаром, як і проституція. Порнографія виводить людську сексуальність із природного контексту – близькості між двома людьми – і робить її продуктом, який можна купувати і продавати. Шляхом знецінення людського тіла та оцінки його, порнографія просуває сексуальність людини як продукт для споживання [26].

Непристойні матеріали, які направлені на стимуляцію сексуального збудження, відомі з давніх часів, проте їх поширення було обмежене внаслідок складності розповсюдження. З появою технологій для друку, виготовлення фотографій та відеоматеріалів, ситуація змінилася. Після винаходу в 40-і роки ХІХ століття фотографічних дагеротипів сексуально відверті зображення вперше стали доступним предметом масового користування [4]. Розширення мережі Інтернет наприкінці 1990-х сприяла масовості і прибутковості секс-сайтів. Через своє розповсюдження табу, яке колись накладалося на порнографію, значно зменшилося. Порнографія та широка секс-індустрія вривається через засоби масової інформації, комп’ютери та мобільні телефони.

Сучасні дослідження показують, наскільки діти призвичаїлись переглядати порнографічний контент. Для багатьох це стає частиною їхнього повсякденного життя.  Згідно з різними опитуваннями, перше знайомство з порнографією дитини відбувається у віці від 7 до 14 років.

Спробуємо дати відповіді на запитання: наскільки безпечною є порнографія? Чи впливає перегляд порнографії якимось чином на людину? Як реагує організм на споживання порнографічних матеріалів?

Ряд досліджень підтверджують, що охоплення інтернет-порнографією у молодому віці може призвести до органічних змін в головному мозку, впливаючи на дофамінову систему заохочення. В результаті розвивається залежність набагато небезпечніша, ніж це прийнято вважати, що може призвести до депресії, зниження лібідо,  порушення ерекції та проблем з еякуляцією.

Різноманітні дослідження підтверджують зв’язок між використанням порнографічних матеріалів і схильність до сексуальних дисфункцій, зниження реакції мозку на сексуальні подразники. Підтверджено різке збільшення еректильних дисфункцій і низького лібідо серед молодих чоловіків.

До останніх двох десятиліть показники еректильної дисфункції були на достатньо низькому рівні. Зараз середні показники еректильної дисфункції коливаються в проміжку 14-37 %, низького лібідо – від 16% до 37%. Для порівняння, в доповідях А. Кінсі 1940-х років еректильні дисфункції складали менше 1% у чоловіків до 30 років, і до 3% чоловіків 30-45 років [8]. У дослідженні 1999 року (дані зібрані 1992 року) серед чоловіків 18-59 років, результати якого були опубліковані в журналі Американської медичної асоціації, повідомлялося, що рівень еректильної дисфункції складає менше 5%, а низький сексуальний потяг – 5% [12].

Дослідження серед швейцарських чоловіків віком 18-24 років у 2012 році показало, що рівень ЕД у них вже сягнуло 30% [18]. У бразильських чоловіків 18-40 років (дослідження 2010 року) цей показник дотягнувся до позначки 35% [17].

Дослідження, проведене серед канадських підлітків не стало винятком. Згідно з ним, 53,5% чоловіків у віці 16-21 років мають сексуальні проблеми. Найбільш розповсюдженою є еректильна дисфункція – 27%, низьке сексуальне бажання – 24% і проблеми з оргазмом – 11%. Автори дослідження були вражені тим, що показники сексуальних дисфункцій чоловіків перевершили жіночі дисфункції, що суттєво відрізняється від даних в раніше опублікованій літературі [16].

У 2015 році дослідження італійських старшокласників (18-19 років) показали, що 16% з тих, хто використовує порнографію частіше ніж 1 раз на тиждень, мали аномально низьке сексуальне бажання [20].

У 2015 році серед канадських чоловіків було проведене опитування, за яким серед тих чоловіків, які переглядали порно 7 і більше годин на тиждень, 71% мали сексуальні дисфункції [25]. 2018 року у Великобританії були опубліковані результати дослідження, які говорять, що кожний другий чоловік у віці 30 років має труднощі з ерекцією [9].

Традиційні фактори, які колись пояснювали сексуальні складнощі чоловіків, здаються все більше недостатніми, щоб пояснити різкий ріст еректильної дисфункції, відтерміновану еякуляцію, зниження сексуального задоволення і зниження лібідо під час сексуальних відносин у чоловіків до 40 років. Зміни в мотиваційній системі мозку розглядаються в якості можливої етіології, яка лежить в основі порнографії, пов’язані з сексуальною дисфункцією [7]. Зазвичай еректильна дисфункція розглядалася як проблема, що залежить від віку і неабиякий вплив на це мають паління, алкоголізм, зайва вага, малорухливий спосіб життя, діабет та інші “вікові надбання [17].

Еректильна дисфункція, як правило, класифікується як психогенна (депресія, стрес, тривога) або органічна (гормональна, судинна, нейрогенна, фармакологічні побічні ефекти). Для чоловіків до 40 років найбільш розповсюдженою є психогенна ЕД і лише 15-20 % мають органічне походження. Разом з тим, жодний з кореляційних факторів щодо психогенної ЕД не є достатнім для пояснення такого швидкого збільшення сексуальних труднощів у юнацькому віці.

Дослідники Інституту Кінсі були одними з перших, хто побачив прямий зв’язок між порнографією й еректильною дисфункцією, а також пряму залежність між порнографією і зниженням лібідо. Дослідники помітили, що велика кількість використання порнографічних матеріалів призвели до зниження чутливості, що, в свою чергу, вимагає використання більш екстремального відео матеріалів [15].

Нові сексуальні образи викликають сильніше збудження та більш швидку еякуляцію порівняно з тим, що людині знайоме.

Уільям М. Струтерс порівнює порнографію з отрутою, а перегляд порнографії зі споживанням сексуальної отрути, яка стає частиною тканини розуму [26].

Гарі Вілсон, колишній викладач з анатомії та фізіології, фахівець з нейрохімії залежності, спаровування і відносин, наголошує, що  здатність порнографії як унікального надприродного подразника змінювати мозок має велике значення для споживачів (особливо в підлітковому віці). На той час, коли юнаки знаходять справжніх партнерів, можливо, минають десятиліття інтенсивних “тренувань”.  Ці юнаки спрямовували свою сексуальну реакцію на екрани, наодинці, шукаючи постійно новизну. Їх проблеми з ерекцією зі справжніми партнерами вирішувалися лише через кілька місяців після того, як вони припиняли перегляд порнографії [13].

Аспірант-нейробіолог і дослідник з канадського Університету Лаваля Рейчел Енн Бар довела, що перегляд порно руйнує важливу ділянку мозку. Вона зазначає, що наука лише починає досліджувати неврологічні наслідки порнозалежності, але вже стає зрозумілим, що психічне здоров’я і статеве життя широкої аудиторії тих, хто регулярно переглядає порнографічні матеріали, страждають і зазнають катастрофічних наслідків. Доступність та анонімність онлайн порнографії робить нас більш вразливими. Наш мозок підключений до відповідної реакції на сексуальну стимуляцію викидами дофаміну. Цей нейротрансміттер найчастіше пов’язаний з очікуванням винагороди, також слугує для програмування пам’яті та зберігання інформації в мозку. Ця адаптація означає, що коли організм потребує чогось, наприклад, їжу або секс, й отримує це, то мозок запам’ятовує, куди потрібно повернутися, щоб отримати таке ж задоволення в майбутньому [22]. Якщо підліток призвичаївся отримувати задоволення від перегляду порнографічних матеріалів, то його мозок кожний раз буде надсилати його до джерела отримання задоволення.

З точки зору нейробіології порнозалежність пояснює доктор Джим Пфаус: “Після кожної еякуляції відбувається зниження збуджуваності після попереднього збудження. У вас відбувається викид опіоїдів, серотонину та ендоканабіноїдів. Це вводить вас в стан екстазу, дає відчуття спокою. З кожною новою еякуляцією у хронічних мастурбаторів ця реакція пригнічення стає сильнішою завдяки збільшенню кількості серотоніну, що суттєво знижує здатність досягнення наступної ерекції і тим більше – наступної еякуляції. Щоб подолати реакцію гальмування, такі люди потребують доступу до стимулів, які будуть все активніше активувати їх симпатичну нервову систему” [11].

Те, що відбувається з мозком чоловіка, коли він мастурбує, пояснює неврологія як феномен, який може мати негативний вплив і на тіло мастурбатора, і на тіло його жінки, а що найбільш вражає – і на мозок жінки. Терапевти і консультанти у сфері сексу бачать прямий зв’язок між захопленням порнографією і ростом імпотенції, а також проблем з затримкою еякуляції у здорових чоловіків [19].

Деякі лікарі вважають, що залежність від порнографії є набагато сильнішою навіть від наркотичної залежності. У випадку з порнографією, за словами доктора Мері Ен Лейден, яка більше 25 років пропрацювала психотерапевтом у Пенсільванському університеті, “внаслідок хімічних процесів, які відбуваються в мозку, зображення назавжди закарбовуються в пам’яті людини”. Тому навіть через багато років вона може чітко пригадати порнографічні сцени. Д-р Лейден зазначає: “Це перша «речовина», яка викликає залежність і не виводиться з організму” [5].

Лейден проводить дослідження взаємозв’язку між порнографією та торгівлею людьми. Вона стверджує, що “не бачила жодного випадку сексуального насильства, який би не був так чи інакше пов’язаний з порнографією. Це бізнес. І як тільки ти говориш, що це продукт, отже можеш купити, значить ти можеш це і вкрасти. Це дві взаємопов’язані речі. Якщо ти можеш це купити, то ти можеш це і вкрасти. Тому індустрія сексуальної експлуатації, будь то стриптиз-клуб, проституція або порнографія — це сфера, де ти можеш купити. Сексуальне насильство – це спосіб вкрасти. Зґвалтування, розбещення дітей і сексуальні знущання – це крадіжка. Тому ці речі міцно пов’язані. Неможливо провести лінію і розділити зґвалтування, проституцію, порнографію та розбещення дітей. Це неможливо” [5].

У 2010 році були опубліковані результати мета аналізу, в якому був виявлений взаємозв’язок між переглядом порнографії та позитивним ставленням до насильницьких дій щодо жінок. Встановлено, що таке відношення частіше співвідноситься з переглядом порнографії насильницького характеру. Хоча і перегляд ненасильницької порнографії викликав позитивне ставлення до насильства, але відсоток в цьому випадку був значно нижчим [14]. Використання порнографії, швидше за все, призведе до сексуального насильства, коли порнографія носить насильницький характер, коли особа підтримує сексуальне насильство і коли людина підкреслює безособовий секс. У деяких випадках перегляд порнографії служить переломним моментом, який призводить до того, що людина, маючи схильність до агресії, вдається до насильницьких дій.

Порнографія регулярно зображує об’єктивізацію і насильство над жінками. Ці образи створюють ненормальні сексуальні очікування, що призводить до небажаних сексуальних бажань, які можуть призвести до насильства.

Д-р Джудіт Райсман, директор інституту (Institute for Media Education), робить висновок: “Дослідження нервової системи, а зокрема рефлекторної реакції мозку на порнографічні сцени та звуки, показують, що порнографія формує перекручений погляд на секс і сильно впливає на біологічні процеси в мозку. Оскільки дитячий мозок ще розвивається, то такий вплив є небезпечний, бо порушує здатність правильно сприймати реальність, шкодить розумовому і психічному здоров’ю дітей та загрожує їхньому добробуту і щастю”.

Статистика говорить, що 88% сцен у порнофільмах містять акти фізичної агресії, а 49% сцен – словесну агресію [21]. Сімдесят відсотків агресивних вчинків були вчинені чоловіками, і 87% діяння вчинялися проти жінок.

Накопичені дані залишають мало сумнівів, що люди, які частіше споживають порнографію, більше схильні до сексуальної агресії та вступу до фактичних сексуальних актів агресії, ніж особи, які не споживають порнографії або споживають порнографію рідше [10].

Ніл Маламут з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі ґрунтовно вивчив зв’язок між порно та сексуальним насиллям. Одне його опитування охопило 300 чоловіків, і висновок був невтішний: схильні до сексуальної агресії чоловіки, які переглядають багато порнографії зі сценами насильства, скоріше за все, чинитимуть акти сексуальної агресії і в житті.

Аналізуючи порнографічний контент, можна дійти висновку, що метою всієї галузі є дегуманізація жінки через неабияку ненависть до неї. Творцями порнографії виступають люди, які отримують задоволення від приниження жінки та мають потребу відчувати повну владу над нею.

“Що в порнографії завжди відсутнє, так це рамки, зобов’язання та відповідальність (наприклад потреба шлюбу та виховання дітей), що структурує статеві відносини в реальному житті. В ідеальному порнографічному світі, принаймні поки користувач в нього занурений, життя зводиться до механіки статевого акту” [4].

Людина – надзвичайно складне і красиве творіння, і наша сексуальність є одним із складніших аспектів того, ким ми є, не одна з його найпростіших. Але ми більше, ніж просто сексуальні, відтворюючі тварини [26].

Автор: Марія Єршова — психолог та тренер

зі статевої та сексуальної грамотності

Джерело: Асоціація сексологів та сексотерапевтів України