Єпископ Кривицький: Ми маємо говорити про “червоні лінії”, через які не можна переступати, щоб не втратити себе як народ

Про напружену ситуацію у суспільстві, роль церкви у подоланні конфліктів та вплив віри на погляди та життя українців розповів Віталій Кривицький, Голова Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Церква має бути відділена від держави, але віра не позбавляє людину почуття патріотизму

Завдяки свободі віровизнання в Україні римо-католики в Україні почуваються добре. Церква добре почувається в державі, коли вона не ототожнюється з політичними рухами, з кордонами, коли церква залишається незалежною і коли ми перш за все говоримо  про Царство Боже. Але і патріотизм нам також є притаманним. Якщо Господь покликав мене до життя саме в цій державі – він дав цю державу мені для того, щоб я нею опікувався і брав участь у суспільному житті.

Незалежність дала українцям релігійну свободу і водночас додала нових викликів

Часи Радянського Союзу “вивітрили” в нас віру, відрізали нас від фундаментів духовного життя. Сьогодні, вже через понад два десятки років після здобуття незалежності, приходять інші тенденції. Люди можуть обирати релігійні вірування, і ми це спостерігаємо. Коли молоді люди переїжджають з інших місцевостей до столиці, їхня віра переживає певний “екзамен”, і це нормальна річ. Чи це проблема? Ні. Я називаю це викликом.

Церква, як представник громадськості, має говорити владі про “червоні лінії”, які не можна переступати

Напрямки Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з новим головуючим не змінюються. Звичайно, цей рік позначився виборами, які відбувалися у нашій державі. Чому Рада Церков і релігійних організацій переживає ці вибори? Тому що ми живемо в державі, і в жодному випадку не хотіли якось втручатися у політику та політичні процеси. Але ми також представляємо громадськість. Тому ми також маємо говорити про певні “червоні лінії”, через які не можна переступати, тому що ми втратимо себе як нарід. Тому ціле півріччя мого головування позначилося цими змінами.

Церква має говорити і про історичні трагедії, і про сучасні проблеми, які відбуваються унаслідок політичних процесів

Якщо говорити про Голодомор – ми визнаємо його, у цей день ми молимося про тих, хто загинув. Ми визнаємо Голодомор як лихо, яке було принесено на наші землі.

Але так само наше завдання – говорити про глибші фундаменти, говорити про людей, які разом з нами переживають “голодомор” унаслідок якихось політичних процесів у нашій державі. Наприклад, коли пенсіонер отримує пенсію меншу від прожиткового мінімуму. Ми маємо про це говорити.

2019 рік для багатьох вірян став можливістю зцілити “хвороби сімей”

Цей рік був можливістю до всіх вірян, як нашої церкви, так і інших релігійних організацій, зрозуміти вартість та глибину родини. Бо навіть маючи якісь зрозумілі речі, як стосунки з батьками, у кризові моменти можна про це забути. Стосунки можуть охолонути, а діти з батьками навіть можуть стати ворогами. Це страшна річ. І подібні речі з родиною відбуваються не лише в Україні, але й в усьому світі. Я вважаю, що цей рік був можливістю повернення до такої “перлини”, складовою якої є родина.

Якщо у когось з родиною є зле, то це не є нормою. І це можна виправити. Наприклад, у нашій церкві у Вінниці відбувся Конгрес сімей. Це можливість свідчення того, що Бог зробив конкретно у родинах. Люди говорили про те, що саме родина врятувала їх від… Від багатьох речей, у кожного своя історія. Родина дала можливість відкрити свої життєві покликання і стати саме тими, ким вони є.

Було багато зустрічей та заходів з подібною тематикою, які допомогли нам зосередитися на цій проблемі. Є багато зцілень від “хвороб сімей” – люди подивилися на свої родини з іншої сторони, не зі сторони свого егоїзму, і побачили Бога всередині.

Слухай розмову повністю в ефірі Українського радіо!

 

Be the first to comment on "Єпископ Кривицький: Ми маємо говорити про “червоні лінії”, через які не можна переступати, щоб не втратити себе як народ"

Напишіть відгук