Згідно з новим дослідженням, Україна зіткнулася з демографічною кризою, внаслідок чого рівень народжуваності в країні знизився до критично низького рівня.
Джерело: obserwatorgospodarczy.pl
Україна переживає демографічний колапс. Чисельність населення знизилася до близько 29 мільйонів осіб. Український Інститут Майбутнього заявив, що рівень народжуваності в Україні спустився нижче 1, що є нижчим за критичний рівень.
«Проблема народжуваності в Україні існує вже давно. Війна ще більше посилила цей аспект, адже багато людей виїхали за кордон», − зазначив Давид Блашкевич, політолог, історик, член економічної мережі та президента асоціації Racja.
За даними аналітичної публікації, населення України зменшилося від 51,9 мільйона осіб у 1991 році до 41,2 мільйона осіб у 2022 році. Водночас населення Польщі було стабільним − близько 38,5 мільйонів осіб. Однією з основних причин зменшення населення є велика еміграція через низький рівень життя в Україні.
У 2023 році Польща може похвалитися населенням в 41 мільйон осіб, багато з яких є мігрантами з України. Ці особи не лише підтримують польську економіку, але й сприяють розвитку місцевих компаній.
Законодавство України обмежує можливість чоловіків емігрувати, проте після закінчення війни це може стати актуальним для багатьох сімей.
Низький рівень життя, політична нестабільність і складні державні умови спричинили драматичний зсув у демографічному балансі країни. Близько 17 мільйонів українців зараз є неактивними в економічному плані, що становить 58,6% населення. Це ставить під сумнів можливість України відновитися після війни без зовнішньої допомоги.
За даними Головного статистичного управління, Польща має більше економічно активних громадян − понад 17 мільйонів, тоді як в Україні активних громадян лише 12 мільйонів.
Цей високий рівень економічної неактивності в Україні ставить під сумнів майбутнє країни. Хто ж відбудує Україну після війни, якщо більшість активного населення перебуває за кордоном? Це запитання, на яке ще доведеться знайти відповідь.
Джерело
Буде більше чоловіків, ніж жінок: післявоєнна Україна і її демографічні виклики
Після завершення війни в Україні кількість чоловіків може перевищити кількість жінок − це висновок, до якого прийшли вчені Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. Причина − масова еміграція українок у пошуках безпечного життя.
В Україні війна продовжується, призводячи до значних втрат серед наших військових. Тим часом мільйони українських жінок емігрували в інші країни, щоб уникнути насильства війни. Згідно з даними Державної служби статистики України, у період з 1991 по 2022 рік було 86 чоловіків на 100 жінок. Очікується, що це співвідношення зміниться на користь чоловіків після закінчення війни.
«Наші прогнози, розроблені у травні-червні цього року, показують, що після війни співвідношення жінок і чоловіків буде становити 90-91 чоловік на 100 жінок», − каже Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.
Він роз’яснює, що велика кількість українських жінок, які емігрували під час війни, можуть вирішити не повертатися додому.
Науковець підкреслює, що майбутнє українських жінок, що зараз знаходяться за кордоном, залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, чи зможуть вони знайти стабільну роботу в країні перебування, а також від політики того чи іншого державного устрою щодо біженців, коли війна закінчиться.
«Інший аспект, що є важливим для розуміння цієї проблеми, − наявність житла в Україні, перспектива роботи та сімейний статус − чи живі їхні чоловіки, які залишилися в Україні. Є безліч факторів, які впливають на цю ситуацію, але ключовим є тривалість війни. Велика кількість людей, які зараз живуть за кордоном, є вихідцями зі Сходу України, де війна все ще триває. З цієї причини, ми вважаємо, що багато жінок не повернуться в Україну після закінчення війни», − коментує Олександр Гладун.
Також науковці передбачили, яким буде демографічний тиск в Україні після закінчення війни. Демографічний тиск − це сукупне відношення числа дітей та осіб пенсійного віку до кількості людей працездатного віку. Це категорія, на якій спирається господарство України.
Як наголошує Олександр Гладун, в Україні працездатний вік згідно з законодавством − від 16 до 60 років. Особа в 16 років може вже вступити на робочий ринок, а 60 років − це межа офіційного виходу на пенсію. Однак державні службовці в Україні виходять на пенсію в 62 роки.
«Зрозуміло, що люди в Україні працюють і після досягнення 60 років. Але для нашого дослідження ми взяли саме цей віковий проміжок − від 16 до 60 років. Як це обчислюється? Ми беремо кількість дітей віком 0-15 років, додаємо до них населення віком 60 років і старше, а потім вираховуємо відношення до числа осіб від 16 до 59 років. Потім це число множиться на 1000, тобто розраховується на тисячу осіб. Так от, якщо брати дані на початок незалежності України в 1991 році, то у нас демографічний тиск складав 708 (з них дітьми − 389, а особами старше 60 років − 319), тобто стільки дітей та осіб віком 60 років і старше на тисячу працездатного населення. До 1999 року в Україні переважала вага дітей, а потім − осіб віком 60 років і старше. А на початок 2022 року демографічний тиск в Україні був 688 − 270 за рахунок дітей і 418 за рахунок осіб старше 60 років», − пояснює науковець.
Науковець каже, що їхній прогноз створювався в контексті абсолютної невизначеності щодо народжуваності, смертності та міграції населення.
За основу взяті території України в межах 1991 року, включаючи Крим та тимчасово окуповані регіони.
«Нам довелося здійснити експертну оцінку. У випадку відновлення демографічної статистики після завершення війни та з’ясування реальної кількості людей, що повернулися в Україну, прогноз може бути переглянутий. Цей перегляд може відбутися вже в кінці поточного року, якщо ситуація зміниться. Ревізія прогнозу − це нормальна процедура. Наприклад, ООН для кожної країни розробляє прогноз до 2100 року та оновлює його кожні два роки. Тому якщо ситуація в Україні зміниться, прогноз теж буде переглянуто. На даний час прогноз був зроблений на основі інформації, якою ми володіли в кінці травня та на початку червня цього року», − відзначає Олександр Гладун.
