Українська Верховна Рада ухвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу у першому читанні. Це рішення було попередньо обговорювано і дискутувалося протягом довгого часу, але депутати не могли досягти згоди через свої протилежні погляди. Проте, законопроєкт отримав підтримку у першому читанні з боку 268 депутатів.
Джерело: BBC
Ухвалення цього законопроєкту в Україні відкриє шлях для використання канабісу у медичних цілях, зокрема для лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, пов’язаних з війною.
За словами Михайла Радуцького, депутата і голови профільного парламентського комітету, мільйони українців потребують лікування препаратами на основі медичного канабісу. Ці препарати використовуються для хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту, ревматизму, астми, хвороб Альцгеймера, Паркінсона та інших серйозних захворювань. Поранені та військові з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) також потребують цього виду лікування в Україні.
Він також зауважив, що поліція та державна служба здоров’я введуть суворий контроль в цьому питанні.
Крім того, громадські активісти, журналісти, блогери та політики широко підтримують легалізацію медичного канабісу.
Президент Володимир Зеленський також закликав депутатів прийняти це рішення, стверджуючи, що всі найкращі світові практики повинні бути впроваджені в Україні, щоб українські громадяни не страждали від болю, стресу та травм війни. Президент підкреслив необхідність чесної легалізації канабісу як медичного засобу для всіх, хто його потребує. Виступаючи у Верховній Раді 28 червня, він висловив свою підтримку цьому кроку.
Також відомо, що у питанні легалізації медичного канабісу президент Зеленський кілька разів змінював своє рішення. Під час передвиборчої кампанії у 2019 році він підтримував легалізацію, але після обрання на посаду президента заявив, що це неактуально. Ймовірно, це пов’язано з його бажанням зберегти високий рейтинг і уникнути контроверзійного питання.
Міністерство охорони здоров’я багаторазово закликало парламент прийняти це рішення, оскільки воно підвищить рівень охорони здоров’я в Україні, наблизивши її до європейських стандартів.
Наприклад, сусідня Польща вже з 2018 року легалізувала використання медичного канабісу для пацієнтів, що страждають від серйозних захворювань. Крім того, інші країни, такі як Канада, Ізраїль, Австралія, Чехія, Австрія, Франція і Німеччина, також дозволяють використання канабісу як медичного препарату для певних станів.
У чому небезпека?
Проте багато політиків не підтримують це рішення і вважають, що воно пов’язане з особистими інтересами окремих підприємців або груп.
На думку депутата Дмитра Разумкова, це питання може бути легко регульоване урядом, і завдяки його рішенню всіх хворих, хто потребує медичного канабісу, можна було б постачати цими препаратами і раніше.
Водночас політик стверджує, що цей законопроєкт приховує під собою чисто комерційну схему, яка може породити нові корупційні практики в країні. Законопроєкт містить положення про вирощування та обіг конопель не лише в медичних, а й в промислових та рекреаційних цілях, що може призвести до практично легалізованого широкого поширення їхнього вживання.
«Пацієнти України» відреагували на заяву Разумкова, заявивши, що рішення уряду щодо цього питання не ефективні, оскільки дорогі закордонні ліки все ще не доступні в Україні.
«Виробники навіть не зацікавлені проходити реєстрацію в Україні, оскільки ці препарати дуже дорогі (вартість деяких − близько 2000$), а український ринок для них зовсім малий. Крім того, постанова уряду − це ненадійний правовий фундамент. Змінився керівник − скасували документ», − наголошують «Пацієнти України».
Усі українські церкви висловили єдину позицію проти легалізації медичного канабісу. Всеукраїнська рада церков висловила свої серйозні застереження та закликала депутатів утриматися від розгляду цього законопроєкту. Вони також звернулися до президента з проханням уникнути «негативних наслідків поетапної легалізації наркотичних речовин на основі канабісу», які можуть виникнути під приводом лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
«Чи можна вважати реальною допомогою нетермінальним хворим надання їм препаратів, які мають наркотичний ефект, викликають звикання та з високим ступенем вірогідності призводять до наркотичної залежності та переходу до споживання “важких” наркотиків? І це при тому, що у хворих створюється хибне враження, ніби вони вживають ліки, а не наркотичний небезпечний препарат», − зазначається в заяві церков.
Було додано, що надання медичного статусу препаратам канабісу не змінює їх характеру як наркотичних засобів, і вони не стають автоматично безпечними ліками.
Флешмоб #знеболь7457: Заклик до підтримки легалізації медичного канабісу в Україні
В українських соцмережах поширюється флешмоб під хештегом #знеболь7457, який закликає депутатів підтримати легалізацію медичного канабісу.
До флешмобу долучилися військові, громадські активісти, журналісти, депутати та знаменитості, серед яких Яніна Соколова, Севгіль Мусаєва, Євген Клопотенко, Валерій Харчишин, Євген Галіч, Оксана Мороз та інші. У своїх Facebook-постах вони акцентують на важливості медичного канабісу для хворих пацієнтів та військових, які мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і закликають депутатів підтримати законопроєкт №7457.
«Медичний канабіс — це не про “ги-ги, оце торкнуло”. Препарати на основі медичного канабісу мають допомогти багатьом українцям з онко, епілепсією, розсіяним склерозом та іншими захворювання, які в побічці дають перманентний біль та судоми м’язів. Більш того, ці препарати мають допомогти нашим військовим, які внаслідок цієї страшної війни пожертвували своїм фізичним та ментальним здоров’ям», − написав шеф-кухар Євген Клопотенко.
Також Журналістка Яніна Соколова поділилася своїм особистим досвідом використання медичного канабісу під час боротьби з онкологією.
«На третій день зле так, що не допомагає жоден із препаратів знеболення. Найсильніші пластирі та ін’єкції не давали жодного повного знеболювального ефекту. Навпаки. Давали побічну дію. Блювоту, висипку і купу різних шлункових наслідків. Хотілося лізти на стіни. Викручувало тіло так, ніби сотні бджіл жалять судини. Все це було до покупки моїм другом сигарети з олією канабісу всередині. Це був просто подих спокою. Без побічної дії. Хіба що їсти хотілося», − написала Соколова.
Як повідомляє BBC, перед початком повномасштабної війни, спричиненою Росією, понад 2 мільйони пацієнтів вже вимагали ліків на основі медичного канабісу. Внаслідок війни це число збільшиться до принаймні 6 мільйонів людей, включаючи поранених військових і цивільних осіб.
Джерело
Звернення ВРЦіРО щодо законопроєкту № 7457 (про “легалізацію медичного канабісу”)
Звернення
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій
щодо законопроєкту № 7457
(про “легалізацію медичного канабісу”)
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій має низку суттєвих зауважень до способу, в який пропонується здійснити так звану легалізацію в Україні рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності. У зв’язку з цим ВРЦіРО просить парламент та уряд зняти з розгляду проєкт закону № 7457 від 10.06.2022 року. Закликаємо також Президента України не допустити згубних наслідків покрокової легалізації канабіоїдних наркотичних речовин, для чого маніпулятивно використовується теза про їхнє медичне використання та нібито ефективність у лікуванні посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.
Запропонований законопроєкт, який Верховна Рада планує розглянути вже поточного тижня, містить надання дозволу на контрольований обіг канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також основної наркотичної речовини конопель – тетрагідракарбінолу для їхнього використання “в медичних та промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності”. Як зазначається у поясненні до проєкту, йдеться про правове врегулювання питання вирощування, переробки, ввезення, вивезення, транспортування територією України, зберігання та реалізації рослин роду конопель (Cannabis) тощо. Задекларованою метою законопроєкту є розширення доступу хворих до лікування онкологічних та інших тяжких захворювань, що зумовлюють сильний біль та страждання пацієнтів, а також лікування посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок бойових дій.
Ми цілком поділяємо переконання, що держава повинна створювати умови для забезпечення громадян якісними медичними послугами, для запобігання страждань пацієнтів та допомоги їх одужанню від складних захворювань. І немає жодних сумнівів у тому, що військовослужбовці, які отримали фізичні чи психологічні травми внаслідок війни, мають бути забезпечені усім необхідним для їхнього одужання.
Однак чи можна вважати реальною допомогою нетермінальним хворим надання їм препаратів, які мають наркотичний ефект, викликають звикання та з високим ступенем вірогідності призводять до наркотичної залежності та переходу до споживання “важких” наркотиків? І це при тому, що у хворих створюється хибне враження, ніби вони вживають ліки, а не наркотичний небезпечний препарат.
Всім, хто дискутує навколо проблеми канабісу, слід чітко і ясно усвідомлювати, що це – наркотична речовина, вживання якої несе ті самі ризики, що й вживання інших наркотичних речовин. Надання препаратам канабісу “медичного” статусу не перетворює наркотичний препарат у безпечні ліки. Якщо спробувати пояснити дуже просто, у споживанні “медичного канабісу” для лікування є стільки ж реального лікування, скільки і у споживанні “медичного спирту”.
Найбільш виправданим використання таких препаратів є у паліативній медицині для знеболення пацієнтів з невиліковними хворобами. Інші сфери застосування так званого “медичного” канабісу пов’язані з багатьма ризиками для пацієнтів, які об’єктивно є більшими, ніж очікуваний позитивний ефект від лікування. Йдеться про швидке звикання, формування залежності, появу спокуси перейти на більш сильнодіючі препарати при тривалому застосуванні, значне зниження фертильності, когнітивні розлади, втрату мотивації, ризик народження дітей з відхиленнями розвитку тощо. Всі ці ризики – не уявні, а науково доведені за підсумками досліджень, зокрема здійснених у країнах, де вживання канабісу легалізоване.
Легалізація використання канабісу в Україні створить хибне уявлення, насамперед у підлітків і молоді, про нібито безпечність і законність вживання канабісу як нібито “медичного препарату”. Вже зараз під час публічної дискусії ми бачимо, як швидко вимоги до канабісу, як наркотичної речовини, випадають з поля зору. Як швидко прихильники “легалізації” від риторики на захист “медичного канабісу” переходять до ідеї “легалізації канабісу” як такого, щоби було дозволене споживання наркотичної речовини з “рекреаційною” метою – для отримання задоволення.
Згідно до Всесвітньої доповіді ООН про наркотики 2023 року: “Молодь, як і раніше, є найбільш уразливою з точки зору вживання наркотиків групою населення. У всьому світі у 2021 році поширеність споживання канабісу протягом року серед осіб віком від 15 до 16 років склала 5,34 %, тоді як серед дорослих цей показник становив 4,3 %”.
В ООН наголошують: “Канабіс, як і раніше, безумовно, є найбільш споживаним наркотиком у всьому світі. На канабіс припадає значна частка шкоди, заподіяної наркотиками у всьому світі, … 41% наркологічних розладів у всьому світі становлять розлади, пов’язані із вживанням канабісу”. При цьому що “проблеми, пов’язані з наркотиками, несуть у собі підвищену загрозу в контексті конфліктів та переміщення населення у поєднанні з економічним спадом, інфляцією та іншими супутніми кризами”.
Канабіс є одним із найпоширеніших і найнебезпечніших наркотиків у світі і його маскування терміном “медичний” не зменшить загрози, якої він може завдати здоров’ю українського народу. На наше переконання, легалізація вирощування, переробки та обігу канабісу під час війни є надзвичайно безвідповідальною та небезпечною ініціативою. Держава, яка всі свої сили зараз витрачає на боротьбу з російським агресором, просто не матиме змоги належно проконтролювати величезний обсяг наркотичної сировини та препаратів, який додатково виникне у випадку ухвалення законопроєкту, не зможе ефективно зупинити поширення “легалізованої” наркоманії.
Адже описаний у законопроєкті державний контроль за вирощуванням та обігом канабісу в реальності не буде ефективним. Доказам цього є той факт, що попри численні спроби, державі досі на вдалося налагодити ефективний контроль щодо продажу підакцизних товарів, бо за достовірними даними до 60% їхнього обороту досі здійснюються через тіньові та злочинні схеми.
Лобістські зусилля з легалізації канабісу дуже нагадують часи “опіумних воєн”, коли заради прибутків торгівельні компанії та держави, які за ними стояли, силою нав’язували країнам легалізацію торгівлі опіумом. Продавцям опіуму це справді приносило шалені прибутки, але водночас руйнувало здоров’я і життя мільйонів людей, які споживали наркотик.
Загально відомо, що і нині тіньові та злочинні прибутки від обороту наркотиків в рази перевищують “доходність” низки інших видів злочинної діяльності. Відтак цілком очевидно: існує реальний ризик, що значна частина сировини конопель, які містять наркотичні речовини, та препаратів на основі канабісу, потрапить у тіньовий обіг.
Численні фахівці, зокрема медики, дотепер неодноразово надавали пояснення, що коли для ефективного лікування та знеболення пацієнтів потрібні певні препарати, виготовлені на основі канабісу, це може вирішити Уряд на рівні підзаконних актів без необхідності ухвалення законопроєкту № 7457. Для цього достатньо розширити перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та надати дозволи для їхнього застосування у медичних цілях шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року та інших діючих підзаконних актів.
Враховуючи ці факти для нас стає очевидним, що конкретний законопроєкт № 7457 спрямований не на створення додаткових можливостей для лікування тяжкохворих пацієнтів, а на легалізацію вирощування сировини конопель, яка містить наркотичну речовину, її переробки та реалізації в Україні. Відтак, цей законопроєкт – переважно про бізнес на наркотиках, а не про медицину та турботу про постраждалих від війни.
Зважаючи на це, закликаємо Верховну Раду та Кабінет Міністрів зняти з розгляду та відхилити законопроєкт № 7457 від 10.06.2022 року про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності. Натомість закликаємо розширити перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та надати дозволи для їхнього застосування у медичних цілях шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року та інших діючих підзаконних актів.
У разі ухвалення законопроекту просимо Президента України Володимира Зеленського застосувати до нього право “вето”, щоби відвернути згубні для суспільства наслідки, коли під виглядом медичної допомоги створюватиметься база для поширення наркоманії з усіма її згубними наслідками.
Київ, 12 липня 2023
МЕТАМОРФОЗА КАНАБІСНОГО ЛЕГАЛАЙЗУ В УКРАЇНІ: ВІД ПРАВА ПОКУРИТИ – ДО МІФУ ПРО ЗДОРОВ’Я
Канабіс в Україні – дуже «багатостраждальна» рослина. Як її тільки не намагалися легалізувати, на яких кобилах до неї лише не під’їжджали. Все почалося ще десь у 2005 році, коли у Києві провели перший так званий «Конопляний марш». Потім ще кілька років поспіль українські планокури проводили ці свої дійства. Тоді у середині нульових їхні вимоги були відверті, неприховані і не завуальовані під медицину. Вони просто вимагали дати їм право курити шмаль і не арештовувати за виявлення у кишені пакуночка з травою.
Але багаторічні зусилля любителів марихуани узаконити свої пристрасті і вподобання не знаходили необхідної підтримки ані в суспільстві, ані в парламенті. Бо одне лише слово – «наркотики», – і відразу виникає закономірна відраза та інші негативні емоції. А тому у підсумку довелося визнати – треба шукати інший спосіб для конопляного легалайзу. І тут раптом згадали (точніше – придумали) історію про чудодійні медичні властивості рослин конопель – канабісу.
Тоді було ухвалене рішення – почати розгойдувати словосполучення «медичний канабіс», щоб воно лунало ледь не з кожної праски. Типу, це ж ми тепер не про наркотики, це ж ми тепер про медицину і здоровЛя пацієнтів. Але найкумедніше, що промотують концепцію так званого «медичного канабісу» ті ж самі люди, які у 2005 році організовували «Конопляні марші» за право безперешкодно курити траву. Як от Тарас Ратушний.
Так, з 2019 року починається марафон появи все нових і нових канабісних законопроєктів з різними експериментальними назвами, які б не різали слух, а навпаки сприяли м’якому просуванню цієї наркотичної ініціативи. Згадаємо про кожний з них…
2019 рік
Легалізацію канабісу штовхають зі словосполученням «право особи на життя». Група народних депутатів з різних фракцій першого пост-революційного скликання реєструє законопроєкт №10313 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення фундаментального права особи на життя». Тут вперше почали застосовувати в контексті коноплі аргумент про медицину. Але кумедно те, що профільним комітетом став чомусь не Комітет з охорони здоров’я, а Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Мабуть, спрацювало колективне підсвідоме, бо головне в розумінні авторів – право людини на коноплю, а не на здоров’я.
Але вже за три місяці співавтори відкликали законопроєкт і поховали його. Бо шансів у нього не було жодних. Прожив цей законопроєкт від 20 травня до 29 серпня і… сконав.
2020 рік
Словосполучення «право особи на життя» не допомогло українській коноплі, тому в розробку пішли слова «наука» і «промисловість». 29 грудня група народних депутатів вже чинного скликання з різних фракцій реєструє законопроєкт №4553 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості». Тут вже до справи долучається нардеп Ольга Стефанишина, яка далі постійно буде пробувати просувати через Раду конопляну та іншу різноманітну дичину.
Але й навіть така науковоподібна і технократична назва не допомогла, автори відкликали законопроєкт як безперспективний. Цей прожив трохи довше, але теж сконав через п’ять місяців – 28 травня наступного року.
2021 рік
Цього разу вирішили слово «промисловість» з назви прибрати. Може, хоч це допоможе.
2 червня група нардепів реєструє законопроєкт №5596 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій та науково-технічній діяльності». Тут слід зазначити, що рослини конопель в Україні завжди були дозволені в науково-технічній діяльності. Але яке це має значення? Треба просто брехати і робити свою справу, вважають автори законопроєкту.
На відміну від попередніх законодавчих ініціатив, цю навіть поставили на голосування. Але отримали – повний провал. Верховна Рада відмовилася підтримати цей проєкт закону. Бо депутати добре розуміли мотиви цього канабісного легалайзу. Принаймні, більшість з них. Бо йшлося не про науку, а про наркоту.
2022 рік
В Україні розгорнулася найбільша війна в Європі після Другої світової. Прямо в цей момент наші воїни боронять у кривавій боротьбі Сєвєродонецьк, що на Луганщині. І от прямо у ці дні на засідання Уряду з подачі Міністерства охорони здоров’я ухвалюють рішення про реєстрацію проєкту закону № 7457 з назвою «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни»
Цього разу суб’єктом законодавчої ініціативи вперше виступає вже не група нардепів, а Кабінет міністрів України. І водночас продовжують експериментувати з назвою. При чому цього разу МОЗ і Кабмін вдаються до максимально безсоромних маніпуляцій, експлуатуючи тему війни і поранених військових. Цей законопроєкт донині є актуальним, саме його зараз намагаються пропхати в Верховній Раді хоча б у першому читанні.
У промоутерів конопляного легалайзу немає нічого святого. Їхня головна мета – заробляти шалені гроші на канабісі і легалізації наркотиків. Заради цього вони будуть використовувати найбрудніші і найманіпулятивніші техніки. І якщо вже навіть запевнення в подоланні ПТСР за допомоги коноплі не допоможе, тоді я вже не знаю, як той легалайз протягнути.
Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко голосує за легалізацію канабісу
Хто лобіює
Лобістів багато. Але наведемо тут лише одну ілюстрацію про системний лобізм наркотиків. В Україні у цій справі лідирує організація, яка має назву – на хвилиночку – “100% життя”. Це колишня – ЛЖВ («Мережа людей, які живуть з ВІЛ»). Керівник – Дмитро Шерембей. Це ресурсна структура, працює в Україні понад 20 років. Тематика наркотиків завжди була в переліку їхніх ключових пріоритетів.
Тепер – увага! Саме ЛЖВ (“100% життя”) у двохтисячних виконала стратегічне завдання – просування і впровадження метадонової програми в Україні. Йдеться про так звану замісну терапію, яка передбачає легальне і безкоштовне поширення синтетичних наркотиків серед наркозалежних. Спочатку – за рахунок міжнародних донорів. Потім – за рахунок державного бюджету України. Зусиллями ЛЖВ та Дмитра Шерембея ринок закупівель метадону зріс рекордно за рахунок такої величезної країни, як Україна.
І ще раз – увага! До легалізації метадону в Україні метадонових наркоманів у нас була мізерна кількість. У реабілітаційний центрах – 1 з 10. Але зараз саме метадон є ГОЛОВНИМ НАРКОТИКОМ В Україні, від якого гинуть наркозалежні українці. У реабілітаційних центрах понад 80% наркозалежних – саме метадонщики та амфетамінщики.
Ідея так званої замісної терапії була використана для максимального масштабування наркотичної біди і максимального збільшення доходів виробників цієї смерті. І чи в курсі ви, що метадон дуже часто і досі називають «лікарським засобом»?
А зараз “100% життя” і Шерембей з однодумцями типа Стефанишиної розгойдують свою нову тему конопляного легалайзу – під будь-яким приводом. Лобіювання навколонаркотичних ініціатив – звична для них багаторічна справа. А у підсумку – загибель українців і надприбутки бенефіціарів легалайзу.
Михайло Радуцький
А Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації під керівництвом Михайла Радуцького не забариться – відразу і поспіхом підтримає конопляні наркотичні ініціативи. Бо стоїть надзавдання – екстренно легалізувати канабіс і створити в Україні ще один потужний наркоринок, поки суспільство займається війною.
З метадоном вдалося – тепер люди гинуть.
З коноплею дуже хочуть, щоб теж вийшло.
Закінчені негідники.
ВІДПОВІДІ НА ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ
І наостанок коротко пройдемося по основним питанням стисло:
Чи існує медичний канабіс?
– Ні, такого поняття як «медичний канабіс» не існує. Є просто рослини конопель різних сортів, які відрізняються рівнем вмісту тетрагідроканнабінолу (ТГК) і каннабідіолу (КБД).
Чого добиваються промоутери т.з. «медичного канабісу»?
– Вони добиваються законодавчого дозволу на вирощування саме наркотичної коноплі – з якої потім роблять марихуану та інші препарати психоактивної дії. Тобто йдеться про намагання добитися законного дозволу на культивацію рослин з високим вмістом ТГК і КБД.
Тобто «медичний канабіс» – це про наркотики?
– Так, коли ви чуєте словосполучення «медичний канабіс», йдеться саме про рослини з наркотичним потенціалом.
Чому всюди говорять про «медичний канабіс»?
– Тому що просувати закон про легалізацію права «покурити траву» складнувато. Це робили з 2005 до 2017 року. Потім придумали словосполучення «медичний канабіс» – і справи у них пішли дещо краще.
Чи дозволено в Україні вирощувати коноплі?
– Так, дозволено, і ніколи не було заборонено. В Україні давно діють десятки підприємств, які абсолютно легально вирощують коноплі з низьким вмістом ТГК/КБД і переробляють їх для подальшого використання у легкій та харчовій промисловості. В Україні навіть діє багато десятиліть державна академічна установа – Інститут луб’яних культур, – яка займається цим питанням.
Чи мають рослини коноплі медичний/терапевтичний потенціал?
– Таке припущення можна зробити. Але станом на зараз чутки про чудодійні медичні властивості рослин коноплі занадто перебільшені. І тим більше немає підстав стверджувати про унікальні і незамінні медичні властивості рослин коноплі.
І все ж таки може доцільно допустити використання медичних препаратів, вироблених з рослин з високим вмістом ТГК/КБД?
– З цим жодних проблем немає. Якщо українські медичні академічні установи і Міністерство охорони здоров’я ухвалять рішення про доцільність використання відповідних медичних препаратів, для цього видається відповідний наказ МОЗ. Давати дозвіл на використання медичних препаратів – це повноваження уряду. Для цього не потрібна участь парламенту і не потрібні нові закони.
Чому тоді конопляні лобісти хочуть саме закон?
– Вони виконують замовлення великих міжнародних фармакологічних корпорацій – передусім з Канади та Німеччини. Це абсолютно лобістський комерційний проєкт, покликаний перетворити Україну на велику європейську плантацію з вирощування наркотичної коноплі. Все це робиться в інтересах кількох великих міжнародних гравців, які вже зараз виробляють саме наркотичні препарати саме для наркотичних, а не медичних цілей (хто був в Канаді в останні роки – тим пояснювати це не потрібно).
Чи отримує голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Радуцький, Стефанишина та інші промоутери т.з. «медичного канабісу» гроші за цей легалайз?
– Ви вже знаєте відповідь на це запитання.
Сподіваюся, що народні депутати України не дозволять цим лобістським і смертоносним ініціативам імплементуватися у закон і у життя.
Руслан Кухарчук, голова організації «Всі разом!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Канабіс – у закон, гроші – у кишеню, людей – на цвинтар
Легалайз канабісу: про що говорять експерти?
Лікарі – про канабісний легалайз: пряма мова
Відео: Руслан Кухарчук про конопляні перспективи в Україні
