ЛГБТ виставляють себе жертвами війни і звинувачують українських та російських військових одночасно

Так званий «правозасний ЛГБТ-центр» «Наш світ» підготував звіт «Битва за волю. Становище ЛГБТК в Україні у 2022 році».

Звіт, а також публікації, які його рекламують, становлять собою цікаві зразки маніпуляцій, до яких вдається ЛГБТ-пропаганда.

Так, автори намагаються дискредитувати відразу до збочень, ототожнюючи її з Росією загалом та російськими окупантами зокрема. Але таке ототожнення не має сенсу з огляду на статистику, яку наводять самі ж творці звіту. У звіті згадуються 105 випадків «порушень» стосовно осіб із сексуальними відхиленнями. З них на окупованих територіях трапився лише 31 випадок. Тобто на вільній території України «порушень» було значно більше. При цьому автори ставлять свої ідеологічні інтереси на один рівень із існуванням української держави і нації, пишучи, що «повномасштабне російське вторгнення створило смертельну загрозу самому існуванню української держави, нації та ЛГБТК спільноти».

Серед іншого, автори приписують здійснення «порушень» українським військовим. Вони нарахували 16 таких випадків. Ще 21 випадок числиться за українськими поліцейськими та представниками інших правоохоронних органів.

Одночасно у звіті наведена маніпулятивна теза, буцімто «тисячі ЛГБТК українців і українок, разом зі своїми співвітчизниками та іноземними добровольцями, служать в лавах ЗСУ та Нацгвардії». При цьому автори нарікають, що пересічні українські військові часто не поділяють ЛГБТ-ідеології, а тому особи, які виставляють на показ свої збочення, «можуть стикнутися з цькуванням, дискримінацією та навіть насильством з боку своїх товаришів по службі».

Про те, наскільки поширеним явищем є гомосексуалізм у російській армії, автори замовчують. Винятком є хіба що епізод, де згадуються здійснені окупантами гомосексуальні згвалтування (разом із цим епізодом також згадується трагікомічний випадок, який «трапився… з 32-річним геєм, який напідпитку сам завітав до кадирівців у пошуках гострих вражень, але наступного дня був знайдений біля тієї будівлі мертвим – йому проломили череп», тобто сам же цивільний гомосексуаліст, знаючи про гомосексуальні вподобання окупантів, вирішив скористатися їхніми «послугами», але в підсумку їхні інтереси не зійшлися).

Як повідомлялося раніше, загал крупних українських ЗМІ виразно зорієнтований на ведення ЛГБТ-пропаганди. Одні журналісти щиро підтримують ЛГБТ-ідеологію, інші – намагаються видаватись «своїми» або ж просто баяться цькування. Проте зорієнтованість ЗМІ на ЛГБТ-пропаганду також підтримується і старим перевіреним методом – вливанням коштів.

Організації, що спеціалізуються на фінансуванні ЛГБТ-пропаганди, продовжують замовляти в українських журналістів тематичну джинсу.

Джерело

Українським журналістам продовжують замовляти ЛГБТ-джинсу

Загал крупних українських ЗМІ виразно зорієнтований на ведення ЛГБТ-пропаганди.

Одні журналісти щиро підтримують ЛГБТ-ідеологію, інші – намагаються видаватись «своїми» або ж просто баяться цькування. Проте зорієнтованість ЗМІ на ЛГБТ-пропаганду також підтримується і старим перевіреним методом – вливанням коштів. Організації, що спеціалізуються на фінансуванні ЛГБТ-пропаганди, продовжують замовляти в українських журналістів тематичну джинсу.

Так, нещодавно в Україні пройшов «Конкурс міні-грантів на вироблення матеріалів про досвід ЛГБТІК+ спільноти під час війни». Його організувала ГО «Жінки в медіа» за підтримки Rainbow Beyond Borders Fund.

«Ми надамо 3000 грн на вироблення матеріалів без бюрократичних процедур (ТВ-програма, онлайн-стаття, подкаст чи інше). Матеріал має бути опублікований не пізніше 10 грудня 2022 року», – повідомляли організатори.

При цьому грантодавці поєднали ЛГБТ із фемінізмом: узяти участь у конкурсі могли лише жінки або, у крайньому разі, групи журналіст+журналістка.

Джерело