НЕМОВЛЯ ВІД ЗАЧАТТЯ Є ОСОБОЮ!

Одним із найваждивіших текстів з біблійної антропології є уривок з Книги Буття 1, 26 – 27:

Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі”.27 І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх (Бут 1, 26 – 27).

Господь, творячи людину на свій образ і на свою подобу, творить їх чоловіком і жінкою, тобто творить спільноту. Таким чином спільнота чоловіка і жінки (подружжя, родина) відзеркалює небесну спільноту Отця і Сина і Святого Духа. На цю тему Катехизм Католицької Церкви повчає:

ККЦ: 1604 Бог, Який створив людину з любові, покликав її також до любові, яка є основним і вродженим покликанням кожної людської особи. Бо людина була створена на образ і подобу Бога (Пор. Бут. 1, 27.), Який Сам є Любов (1 Iв. 4, 8. 16.). Оскільки Бог створив людину чоловіком і жінкою, їхня взаємна любов стає образом абсолютної і вічної любові, якою Бог любить людину.

В подібному дусі навчає св. Йоан Павло ІІ:”В Трійці можемо узріти прототип людської родини, яка складається з чоловіка і жінки, покликаних, щоб бути взаємним даром в спільноті любові відкритої на життя. В Пресвятій Трійці віднаходимо також прототип родини, якою є Церква, в якій усі християни мають будувати справжні узи спільноти і солідарності. Ця любов є конкретним знаком віри в Отця і Сина і Святого Духа” (св. Йоан Павло ІІ, Ангел Господній з дня 7 червня 1998 року.)

Це означає, що від самого початку, тобто від зачаття ЛЮДИНА Є ОСОБОЮ, бо сотворена на образ Божий і покликана до відносин любові.

Це вписується в християнське визначення особи, яке сформулював Боецій: PERSONA EST RELATIO!

Когось може здивувати, що немовля в лоні матері є здатним до відносин (і то від самого зачаття).

Як це? Якщо ми як християни віримо, що Бог в моменті зачаття творить безсмертну душу, то такий малюк в ембріональному стані є у відносинах як мінімум з Богом своїм Творцем, отримуючи дар Життя, перебуваючи у цілковитій заледності від Нього в цьому творчому акті, є також у відносинах зі своїми батьками, перед усім з матір’ю. Можливо ці відносини можна окреслити як пасивні. Немовля більше отримує, ніж дає. Однак вже сама його поява здається давати багато радості.Очевидно, що така крихітна особа не має ще здатності вживати інтелекту, але це не забирає в неї гідності особи. Подібно як і доросла людина, яка по причині якоїсь фізичної травми втратила здатність керуватися розумом, не перестає бути ОСОБОЮ.

Звернімося ще раз до Катехизму:

ККЦ 1703: Людська особа, наділена «духовною і безсмертною» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes», 14.) душею, є «єдиним творінням на землі, яке Бог обрав для Себе ж Самого» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes», 24.). Від свого зачаття вона (тобто ЛЮДСЬКА ОСОБА) призначена для вічного блаженства.

І на закінчення ще раз прочитаймо повчання св. Йоана Павла ІІ цим разом з енцикліки Evangelium Vitae:

Саме тому, незалежно від філософських тверджень і наукових дискусій, у яких Магістерія не брала безпосередньої участі, Церква завжди навчала і далі навчає, що плід як єство людського зачаття від першого моменту його існування має право на безумовне пошанування, якого морально заслуговує людина в її тілесній і духовній єдності: “Людська істота має бути шанована і трактована

ЯК ОСОБА ВІД МОМЕНТУ СВОГО ЗАЧАТТЯ, і тому від цього самого моменту за нею належить визнавати права ОСОБИ, серед них, передовсім, непорушне право кожної невинної людської істоти на життя

Джерело

Be the first to comment on "НЕМОВЛЯ ВІД ЗАЧАТТЯ Є ОСОБОЮ!"

Напишіть відгук