Роздуми студентів з есе на тему «Що для мене означає лідерство-служіння?» в контексті курсу «Лідерство-служіння»

Галина Канафоцька,

автор,

розробник методики,

 викладач курсу

«Ти не станеш лідером, якщо люди для тебе –

 лише трамплін для власного звеличення. –

 Станеш лідером, коли прагнеш урятувати всі душі.

Ти не маєш відвертатися від людей:

 у цьому служінні ти повинен зробити їх щасливими

(Св. Хосемарія Ескріва де Балагер. «Шлях», 32)

«Для мене – лідерство-служіння, це той образ,

до якого кожному з нас варто прагнути.

Бути слугою і дійсно усвідомлювати свою здатність вести людей

дуже складно.

Стати на цей шлях і прийняти своє покликання як слуги –

 ніколи не пізно.

 І той, хто, вибудовуючи цінності та думаючи в першу чергу про людей,

як про ціль, а не як про засіб,

 зможе досягти цього.»

(з есе одного зі студентів УКУ – учасника курсу «Лідерство-служіння»)

Даний допис має за мету продовжити, доповнити попередні дописи  Узагальнений аналіз за результатами впровадження експериментального курсу «Лідерство-служіння» та Про вплив курсу «Лідерство-служіння» на світоглядні та ціннісні трансформації його учасників через призму розгляду їхніх програмних заяв і завершити аналіз курсу «Лідерство-служіння», який протягом семестру проходили студенти Українського Католицького Університету першого року навчання. В цьому дописі наведемо роздуми студентів з есе на тему «Що для мене означає лідерство-служіння?». Знову нагадаємо, що учасниками курсу були студенти Гуманітарного факультету та факультетів Суспільних наук, Прикладних наук та Наук про здоров`я  за спеціальностями Системний аналіз,  Комп’ютерні науки,  Політологія, Право,  Психологія, Культурологія: різні не лише за обраною спеціальністю, а й за своєю унікальністю та неповторністю, що дозволяло кожному, – у притаманний лише йому спосіб проявити свою творчу складову при написанні есе як обов’язкової для усіх учасників складової завершення курсу.

Нижче наведений матеріал подається без означення, ким він написаний, хоча для викладача було дуже важливо побачити за есе кожну особу, що його писала, та відчути, чи насправді відбувся той вплив курсу на неї, як було означено в анкетному опитуванні, що проводилося після написання есе, та яке подано в першому дописі. Нагадаємо: «Якщо аналізувати курс за фактом його впливу особисто на кожного з його учасників, а саме: на їхній світогляд  (60%), на ріст їхнього рівня свідомості (53% ), на зміну форми мислення,  на потребу руху до власної зрілості й цілісності, на потребу формування своєї незалежності, на відкриття власного лідерства, на особисту потребу руху до лідерства-служіння (по 47% кожен), на відкриття внутрішньої мотивації до власного росту і розвитку(40%) студентів, то саме ці дані можуть свідчити про забезпечення якісних показників навчання за курсом «Лідерство-служіння». І роздуми студентів в есе стали тому підтвердженням, про що свідчать нижче наведені, в дуже скороченому і в дещо систематизованому викладачем порядку, матеріали, з якими варто ознайомитися, особливо тим, хто не сприймає служіння в лідерстві як основу забезпечення особистої та колективної ефективності розвитку та досягнення успіху.

Отже, про що написали студенти в своїх есе:

Про сам курс «Лідерство-служіння»:

  • Протягом всього другого семестру, я вивчала надзвичайно цікавий і несхожий на інший курс – курс «Лідерство-служіння». Записуючись на нього, я припускала, що мене навчать бути лідером, основною фігурою в компанії і так далі. Але я навчилась чогось значно більшого.
  • Курс лідерства-служіння неймовірно збагатив мої знання та усвідомлення всього, що відбувається навколо. Я здобула велику кількість мудрості і в кінцевому результаті це дало мені змогу визначити для себе, що ж таке лідерство-служіння.
  • На перший погляд може здатись, що лідерство-служіння це непоєднуване та абстрактне словосполучення. Мені також так здавалось. Однак протягом вивчення курсу у мене сформувалось певне поняття щодо лідерства-служіння.
  • Курс лідерства-служіння для мене був пізнавальним, відкрив очі на теми, про які я раніше не задумувався. Нестандартний погляд на лідерство, на людські чесноти та стосунки між лідером та іншими людьми спонукають до самопізнання та самоосвіти. Запам’яталася тема про тайм-менеджмент, яка допомогла мені ефективніше панувати свій час. Змінився мій погляд на керівництво людьми: якщо колись я бачив лідерство як певну вищість над рештою, то тепер бачу, що лідер – насамперед слуга, і в основі лідерства стоїть не егоїзм та не гординя, а бажання служити іншим. Загалом, для мене лідерство-служіння означає шлях до самовдосконалення, до ефективнішої роботи із людьми. У майбутньому планую практикувати вивчене на курсі.
  • Усі ми чули та читали про безліч різноманітних підходів до розвитку власних лідерських здібностей та персональної ефективності. Курс, що я відвідав цього семестру, дав мені змогу зрозуміти, що лідерство-служіння, в першу чергу, виграє завдяки своїй різноманітності. Тут не розглядають єдиний підхід до будь-якої проблеми – в універсальні інструменти лідерства-служіння входить достатньо підходів, щоб правильно ставитись до майже кожної конкретної ситуації. Найпершим ми розглянули, мабуть, один із ключових факторів для розуміння усього подальшого курсу – взаємодію людини із її зовнішнім середовищем. Було виділено найголовніші тези, якими має володіти Людина для вдалої зміни власної парадигми, серед яких найбільше на мене вплинули інструменти досягнення мрій та формування впевненості у собі. Саме завдяки попередньому пункту весь подальший курс відкрився мені на всі сто відсотків: від моральних чеснот до позитивного сприйняття конфліктів.
  • Чомусь речові результати я відчуваю ціннішими, аніж ті емоції, що залишаються в людей. Водночас, я відчуваю, чи більше розумію, що це неправильно, тому ще не все втрачено. Ідея служіння є геніальною, адже вона перевертає світ. Тепер твоєю основною метою є не задоволення власних потреб, які є доволі обмеженими, а значить, і твоє життя є обмеженим, а нескінченна допомога іншим людям, яких мільйони, з їхніми особливостями, в досягненні спільних цілей. Таким чином отримуєш задоволення і від мети, і від того, що допомагаєш. Наприклад, у мене був у житті період, коли я планував кожні 5 хвилин свого дня. Інколи навіть вдавалося діяти згідно з складеним графіком. Проте такий детальний підхід мав багато недоліків. По-перше, через необхідність відповідати записаному графіку складалося відчуття, що не я прагну працювати, а графік мене змушує. По-друге, слідування за графіком вбивало творчість у діях, адже творчість – це щось нове, відповідно, непередбачене і тому – незаплановане. А ще такий план заважав взаємодіяти з іншими людьми, тому що мої плани погано поєднувалися з планами інших. Тому я перейшов до погодинного планування, але і таке планування обмежувало. У результаті я обрав таку схему: приблизне планування по годинам, якому не обов’язково слідувати і чіткий список справ на день. З курсу «Лідерство-служіння» я вирішив розставляти приорітети для справ.
  • На початку курсу «Лідерство служіння» зі Світоглядного ядра, я майже не мав поняття, що це взагалі таке. У мене в голові не вкладалися одна річ: як може поєднуватися лідерство та служіння. Адже ці поняття в корені різні, як і люди, які є лідерами та слугами.  Це і було однією із причин, чому я обрав саме цей курс. Мені було цікаво, як ці поняття поєднуються і що вони можуть принести людині, яка хоче вести за собою інших. Отже, далі я розповім про те, що нового я дізнався з цього курсу, та що це все для мене означає. Протягом курсу в мене з’явилося чітке уявлення про те, як насправді працює бізнес. Я зрозумів, що такі типові написи, як «Дружній колектив чекає на тебе», «У нашій компанії тебе чекатиме підтримка та взаєморозуміння» та «Наша головна цінність – повага та розуміння» звичайний обман, наживка, яку керівники використовують для того, щоб привабити людей. Адже кожен хотів би знайти справжніх друзів або товаришів серед своїх співробітників, з якими можна було б відпочити та поділитися проблемами, які стосуються не тільки роботи, а й особистого життя. Натомість, у більшості випадків, люди отримують абсолютно протилежне. Що ж панує в такій компанії? Кожен відстоює свої особисті цілі, ніхто не думає про інших, всі намагаються здобути більше влади та готові зрадити та підставити будь-кого заради підвищення чи премії. Колектив в такій компанії ніколи не буде постійним та  дружнім, адже буде нескінченний потік нових людей і нормальної співпраці не буде. Але як цю ситуацію може змінити лідерство-служіння? Що нового воно принесе, як керівнику, так і робітникам? Багато бізнесменів, почувши фразу «лідерство-служіння», сказали б, що такий підхід неможливий, через те, що всі перестануть поважати керівника, що у свою чергу призведе до повного розслаблення персоналу. І взагалі, чому лідер повинен служити? Все ж має відбуватися з точністю до навпаки! Але лідерство-служіння не передбачає керівника, який буде бігати на побігеньках у всіє команди, намагаючись прислужитись усім. Воно створює того ж керівника, з усіма лідерськими якостями, тільки наділяє його  такими якостями, як уміння слухати, уміння давати іншим людям висловити свою думку, вміння бути уважним та чутливим до людей, які тебе оточують, уміння допомагати іншим у разі потреби (але не виконувати всю роботу замість них!) та, кінець кінцем, уміння вчитися на своїх помилках. Укупі, усі ці якості дозволять створити та підтримувати дружній та міцний колектив, який буде любити та поважати свого керівника. До того ж, така діяльність керівника зміцнить та зблизить самих людей, що у свою чергу забезпечить більш сталий розвиток компанії, адже людям набагато легше працювати з тими, до кого воно звикли, і кого вони розуміють «з півслова». Але для цього потрібно бути досить сміливою людиною – людиною, яка готова змінюватися. А в наш час ця якість присутня у дуже небагатьох персон. І тут криється одна із дуже важливих речей, які відкрились для мене під час проходження курсу. Я почав більше думати про інших. Усе частіше я помічаю різні негаразди у групових проектах, яких запросто можна було б уникнути, використовуючи ті чи інші знання з курсу. Люди дійсно досить часто потребують допомоги від тих, хто має більше знань та досвіду, адже Google не завжди дасть вірну відповідь на ваше запитання. Поки я застосовував певні навички з лідерства-служіння лише два чи три рази, але вже тоді я помітив, що люди тягнуться до людей, які готові не лише командувати, а й допомагати та розуміти інших. Співпраця ставала легшою та набагато ефективнішою. Зі власного досвіду можу сказати, що це досить важко: – допомагати, вислуховувати, а найголовніше, – розуміти інших людей. І не завжди приємно брати на себе роботу інших у разі потреби. Але, безсумнівно, результат того вартий. Побачиш ти його не одразу, але слід пам’ятати, що лідерство-служіння діє більше на довгострокову перспективу, аніж на результат тут і зараз. Але чи є це кінцем того, що включає в себе лідерство-служіння? Для мене аж ніяк ні. Я вважаю, що це ціла сукупність факторів, у які входять, крім вище згаданих, вміння розвиватися та приймати правильні рішення, уміння впливати на інших, розуміння своїх меж та меж своєї команди, відповідальність за свої вчинки, уміння як говорити, так і слухати, уміння правильно планувати та володіти своїм часом. Усе це дозволить виховати в собі ідеального лідера. Але якщо ти хочеш стати справжнім лідером, то спершу маєш розібратися з собою. Зрозуміти, де захований власний потенціал і розкрити себе у цій справі, а тоді вже переходити до керування іншими. Таким чином людина зможе ліпше зрозуміти інших, бо сама пройшла шлях до власної реалізації. Звісно, що неможливо зрозуміти, до чого лежить душа, без взаємодії з оточуючим середовищем і людьми. Якщо узагальнити, то лідерство-служіння для мене – шлях реалізації з максимальною користю людству. У першу чергу, мудрою є ідея служіння людям. Далі, – ця концепція містить основні чесноти: чесність, відповідальність, гуманність, виваженість, підтримка балансу, організованість, альтруїзм та багато інших. Курс «Лідерство-служіння» описує цікаві для мене принципи розкриття потенціалу, позитивного ефекту від визначення своїх меж, не як обмеження, а як можливість краще розвинутися, взаємодії з іншими, і, як результат, взаємозалежності, ефективного планування. Не менш важливими були схеми роботи в команді, розстановки пріоритетів, обирання перспектив.
  • Курс «Лідерство-служіння» як узагальнююча база для розвитку людини як лідера у всіх сферах, яку можна детально розглядати в розрізі конкретної справи.
  • Курс «Лідерство-служіння», який ми проходили, скерований на формування знань та навичок, які дозволяють організувати свою діяльність на шляху до своєї зрілості та незалежності. І згодом прийти до усвідомленої взаємозалежності та лідерства-служіння. 
  • Лідерство-служіння можна характеризувати як філософію «від верху до низу», тобто розширення наших інтересів: від служіння самим собі ми переходимо до служіння іншим.
  • Лідерство – своєрідний двигун організації на шляху до ефективності. За концепцією курсу лідерства-служіння стоїть глибока ідеологія, яка може послужити основою для нової парадигми управління. До такого лідерства приходять через внутрішню мотивацію, саморозвиток і особисте лідерство.

Лідерство-служіння для всіх і для кожного:

  • Лідерство-служіння для мене – можливість розкрити свої здібності як лідера. Подолавши власний егоїзм та почавши служити, можна краще пізнати власні можливості та покращити ефективність роботи.
    • Гадаю, що такий термін як «лідерство-служіння» є дуже обширним і кожен сприймає це по-своєму. Це «ділянка», на якій можна погратись з креативністю, своїм власним баченням та уявленням. Не дивлячись на той факт, що чисто теоретично пояснення може бути й одним, кожен з нас є унікальним, а відносно й визначення та усвідомлення нами лідерства-служіння також.
    • Лідерство-служіння дає можливість кожній людині та особистості проявляти себе, приходить відповідальність, яка супроводжується розумінням своїх обов’язків та потреб. А що найважливіше, – розбудовується громада, яка продовжує тяглість традиції та підтримує, розвиває лідерство-служіння всіма можливими способами.
    • У Євангелії від Марка ми читаємо, як Христос повчає своїх учнів: “…хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.” (Мк. 10,41) В якості лідера-слуги можна надати приклад патріарха Йосипа Сліпого. Людина була ув’язнена в радянських концтаборах протягом вісімнадцяти років свого життя. Яку велику силу духу потрібно мати, щоб продовжувати виконувати обов’язки пастиря і митрополита. Ризикуючи життям, таємно проводити служби, хрестити і освячувати, влаштовувати серед в’язнів лекції та дискусії на філософські і релігійні теми та підтримувати підпільну церкву в Україні. Після того, як Йосипа Сліпого звільнили, він почав активно об’єднувати українську діаспору за кордоном. Ця людина знала мету свого життя і впевнено прямувала до неї. Завдяки невтомній праці архиєпископа був заснований Український католицький університет, перекладено багато церковних праць на українську мову. Також як приклад лідера-слуги можна подати митрополита Андрея Шептицького, що невтомно працював та служив власному народу. Справжні лідери готові служити оточенню, слухати і розуміти його, знати його потреби, ефективно його змінювати і скеровувати в правильне русло. Лідер веде людей, така особа діє і подає приклад іншим.
    • Становлення майбутнього лідера є початком зародження чогось великого і важливого. Не кожен має такі здібності й можливості, що виведуть його на шлях лідерства. Але й не кожного цьому навчають. До прикладу, виховуючи дитину, батьки часто нехтують розвитком лідерських якостей у ній, що потім має вплив на розуміння її особистості, як нижчої серед інших людей. Такі думки пригнічують й не дозволяють сповна розкриватись чи то ще у школі, університеті чи вже на роботі. Більше того, навіть серед натовпу людей буває легко побачити лідера й того, хто не має ніяких лідерських якостей і впевненості в собі. Отже, лідер – це передусім приклад, а лідерство-служіння – неабиякий виклик при становленні цього прикладу. Лідер тим і особливий між іншими членами команди або ж групи: – набором таких характеристик, яких немає у інших людей, або ж вони є, але зовсім слабо розвинені. Тут важливо розуміти, що колектив хоч і збирає людей, які є об’єднані однією метою й ціллю, але вони можуть бути цілком різні у плані особистих якостей. Тож для лідера критично важливо бути різнопланово розвиненим й розуміючим, щоб знайти такий підхід до людини, щоб вона розуміла його авторитетність й важливість його слів, й таким чином бачила в ньому уособлення прикладу для себе. Лідерство-служіння – це трохи парадоксальна назва, адже лідер – це той, хто веде за собою інших, а слуга – це той, хто підкоряється іншим. У цьому і суть: лідер – це аж ніяк не диктатор, це той, хто своїми лідерськами особливостями служить на благо інших людей, які за ним слідуюють. Без лідера команда була б недовершена й навряд чи змогла би досягти великих висот. Саме через лідерство-служіння лідер розкриває власну ширину особистих можливостей, а також можливостей, що отримують інші, спираючись на нього. Його цінності та цінності інших членів команди при їхньому співпадінні формують базу, на якій згодом виростає велика кількість можливостей для розвитку.
    • У команді, побудованій на принципах лідерства-служіння, стосунки тепліші та сповнені довіри.
    • Коли я вперше почула це словосполучення «лідерство-служіння», я не до кінця розуміла, як ці два слова можна поєднати. Адже, на перший погляд, лідерство це про владу та вплив, а служіння – навпаки, про покору та слабкість перед іншою особою. Та я глибоко помилялася. Лідерство – це здатність впливати на окремі особистості і групи, скеровуючи їх зусилля на досягнення цілей організації. Тобто, мета лідерства – не влада, а спільна візія. Дуже часто найвпливовіші люди не є лідерами. Не кожен президент є лідером, а не кожен лідер є президентом. Звісно, найкраща ситуація вимальовується тоді, коли представник країни є одночасно і лідером, і президентом, але реалії нам часто диктують зовсім інші умови. Тепер варто розібрати слово служіння. Служіння – це не про слабкість, це про віддачу задля інших та суспільного добра. Це сила, яку може проявити кожен із нас. Тож, лідерство-служіння – це дуже гармонійне поєднання, яке властиве найкращій формі лідерства.
    • В житті ми постійно зустрічаємося із прикладами лідерів: в сім’ї, на роботі чи у навчанні. Якщо лідер у своїй діяльності послуговується принципами лідерства-служіння – це запорука розвитку та процвітання середовища, де діє такий лідер. Батько – забезпечує благополуччя в сім’ї, керівник – прибутковість компанії, студент – успішність команди. Сутність лідерства-служіння може проявлятися і в посаді Президента держави, закріпленої в Конституції України. За своєю природою посада Президента заснована на фундаментальних принципах лідерства-служіння. Він, як гарант конституційних прав людини та громадянина, також зобов’язується виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Тут Президент зображається, в першу чергу, саме як слуга, що працює на благо інших, а не на свою користь.
    • Наше суспільство стоїть на порозі великих змін. Покоління, що пережили гіркий досвід гніту тоталітарних систем та діяльності псевдо «гарантів» усвідомили, які вектори свого громадського та політичного життя для них неприйнятні. Провідник має бути грамотним, високоосвіченим політиком, який розуміє економічні процеси, тямить у міжнародних відносинах та внутрішньому управлінні державою, має чітку патріотичну та націоналістичну позицію. Здатність приймати виважені та справедливі рішення також необхідна. «Такі люди взагалі існують? – запитаєте Ви, – Казка та й годі!» Можливо, цей образ і справді радше ідеал, який має мало спільного з реальністю. Проте я вважаю, що коли людина щиро бажає принести користь суспільству, змінити щось – вона і сама змінюється на краще. Усвідомлює, що зможе стати авторитетом, якщо буде високоморальною, освіченою та гідною. А довіра Богу і віра в себе творять чудеса – з’являються сили, щоб змінити світ! Одна річ, яку я дуже сильно люблю – те, що кожен із нас змінює те, що йому болить. І кожному із нас точно щось болить. У якийсь момент ми розуміємо, що є проблема, на яку ми можемо хоч трішки, але вплинути. Мене хвилює якась проблема – я буду її вирішувати, …буду з цим щось робити. В цьому і полягає основна суть лідерства-служіння. Брати відповідальність в суспільстві, залучати інших, визначити курс дій та вести за собою заради спільної корисної мети.
    • Служіння – це, на мою думку, здатність віддавати свою енергію, весь свій ресурс, потенціал людям, поширювати його з іншими. Також я б охарактеризував служіння таким визначенням: «Це допомога людям, яким вона потрібна. Подібне до Христового служіння виникає із щирої любові до Спасителя та любові й турботи про людей, яким Він дає нам нагоду і наказ допомогти. Любов – це не просто почуття. Якщо ми любимо людей, то бажаємо допомагати їм.»
    • Лідерство-служіння – це про людей. Якщо вже когось обрали лідером, то перш за все, така людина має бути слугою. Вона має служити іншим не заради власної вигоди, а задля покращення нашого з вами світу.
    • Лідерство-служіння – це не просто лідерство, це про службу людям, яка є направлена на певне благо. Це філософія, за якої у колективі є добрі та довірливі стосунки.
    • Можна однозначно сказати, що бути лідером, який служить, однозначно не просто, але саме ця філософія приносить свої результати у довгостороковому періоді.
    • Отже, що дійсно для мене означає лідерство-служіння? Зараз я більше схиляюсь до думки про те, що це не просто уміння взяти контроль над іншими. Для мене це щось схоже на психологію. Адже кожна із складових цього типу лідерства базується на психології, яка має глибинний вплив на рішення людини. Саме тому лідерство-служіння приносить результат лише у довгостроковій перспективі.
    • Лідери-слуги бачать мету, заради якої готові служити людям. Вони в змозі встановити і підтримувати «здоровий клімат» всередині та за межами організації. Мабуть, такі індивіди справді можуть змінити світ.
    • Змінюють світ ті, хто готовий безкорисливо служити спільноті та брати на себе відповідальність. Саме таких лідерів потребує сучасне суспільство.
    • «То що ж для мене лідерство-служіння?» – запитав сам у себе я. Відповідь складно вмістити в одне речення, але я все ж постараюся якнайкраще це зробити. Ось моє формулювання: вміння поєднати смиренність та цілеспрямованість задля загального блага спільноти. Це дуже тонка межа, на якій балансує лідер, використовуючи не лише перевірені часом інструменти лідерства, але й застосовуючи нові підходи та техніки, постійно самовдосконалюючись. Лідерство-служіння – деякий ідеал, «золота середина», до якої кожен лідер має прагнути. Усі ми живі люди, припускаємося помилок та здатні їх виправляти вдосконаленням самих себе. І лідерство-служіння, вказуючи правильний вектор розвитку, дуже вдало враховує цю тезу.
    • Лідерство – невід’ємна частина людського буття. Та здається, до чого ж тут служіння? На мою думку, це слова синоніми, адже бути лідером – це служити своїй ідеї, команді, моральним принципам.
    • У моєму баченні лідером-слугою може бути кожен, адже рано чи пізно настане момент усвідомлення своєї важливості для спільноти, а уже з цим сформуються всі необхідні риси та команда.
    • Я довго думала над тим, що для мене є лідерство-служіння. Я думаю, що навіть зараз я не знаю точної відповіді. Але я знаю точно одне – це питання я буду досліджувати протягом усього життя, як і будь-яка людина.
    • Тож що для мене лідерство-служіння? Це парадигма змін, завдяки якій я можу рухатися і розвиватись у світі. Це мотивація і основа, на якій я можу змінюватися. Це збірка цінностей та принципів. Це фільтр, через який я дивлюсь на світ.
    • Лідерство-служіння – це про велику любов до світу і людей, про ту любов, яка прагне творити і відновлювати, у тій, що дає, а не забирає, у тій, що будує мости, а не перешкоди. Людина тоді розуміє, що її призначення – бути хорошою людиною, залишити після себе максимально значний внесок у розвиток людства, бути світлим спогадом в серцях людей довкола, докластися до творення світу і суспільства нового покоління: сучасного, прогресивного, толерантного, із жагою до знань і руйнуванням стереотипів, з прийняттям і повагою до відмінностей, з любов’ю до всього довколишнього світу, з вражаючою відвагою й жертовністю, з бажанням і готовністю змінювати на краще, з вільним духом, щирим серцем і ідейним мисленням. Нове покоління – це люди майбутнього, які впевненими кроками перебирають естафетну паличку у свої руки. І хто знає, яким буде цей світ за 50 років… Та я впевнена, що точно кращим, ніж зараз!
    • Лідерство-служіння для мене – щось, що неодмінно веде до прогресу, успіху, взаєморозуміння та злагоди. Це тривала робота над помилками, емпатія та взаємозалежність між членами суспільства. Та як досягти цього «лідерства-служіння»? Першочергово, до цього потрібно прагнути. Прагнення – це заряд, який надає нам життєвих сил та мотивації, це надихає нас на підкорення нових вершин. Кожен трактує мотивацію, як щось своє, власне, адже усі ми особистості, і кожен опирається на призму власного, неповторного досвіду. Також мотивація спрямовує нас на позитивні зміни у майбутньому, ми зважуємо минуле і теперішнє, робимо висновки, вчимося і робимо кроки до самовдосконалення.  Тільки спільними зусиллями ми можемо змінити світ на краще, отже потрібно займатися власним просвітництвом, працювати над прийняттям себе та інших, мотивуватися та бути мотиваторами для інших. Показувати хороший приклад, допомагати тим, хто цього потребує, цінувати те, що маємо та прагнути до гармонії із собою та світом. Ми – суспільство можливостей. Від нас усе залежить. Ми самі формуємо світ таким, яким хочемо його бачити. Працюймо над цим, поважаймо один одного, піклуймося про наш ментальний стан.
    • Лідерство-служіння – найефективніша форма лідерства, яка приносить успіх.
    • Лідерство служіння – наша задача. Досягнувши цього, ми отримаємо усе людське найкраще.

Тут просто нічого додати, окрім висновку про те, що викладання курсу «Лідерство-служіння» однозначно позитивно впливає на відкриття внутрішньої мотивації його учасників до власного росту і розвитку та на відкриття ними власного лідерства й особисту потребу руху до лідерства-служіння, що у перспективі й призведе до позитивних суспільних змін і трансформацій в нашій державі. За ними майбутнє України! Задля цього варто продовжувати вдосконалювати і якомога більше поширювати курс «Лідерство-служіння» серед молоді, і не лише: – розуміння і сповідування лідерства-служіння потребують усі покоління, бо насправді, як написали студенти УКУ: – «Лідерство служіння – наша задача. Досягнувши цього, ми отримаємо усе людське найкраще.»; «І хто знає, яким буде цей світ за 50 років… Та я впевнена, що точно кращим, ніж зараз!».

Be the first to comment on "Роздуми студентів з есе на тему «Що для мене означає лідерство-служіння?» в контексті курсу «Лідерство-служіння»"

Напишіть відгук