Українські соціологи дослідили ставлення українців до церкви: результати дослідження

Українська церква християн віри євангельської звернулася до науковців із проханням дослідити ставлення до церкви в сучасній Україні: в минулому та в наші дні. Вчені використовували статистику за 2020 рік, яка називається «WVS-7», одну з найбільш популярних в Євросоюзі.
Джерело: slideshare.net


Цінності

Першим предметом вивчення були цінності в житі українців. Традиційно,

на першому місці виступає сім’я — 99 %,
здоров’я, друзі, знайомі — 90 %,
вільний час — 82,9 %,
бізнес — 79,6 %,
політична та економічна стабільність.
Було виявлено, що важливість Бога в Україні у 2020 році стосовно 2011 року, трохи знизилася. Порівняно з іншими країнами, в Україні 62 % людей вважають Бога важливим у своєму житті.

Якщо взяти ставлення людей до Бога в Румунії, на Кіпрі, Греції, то в розмові вони висловлюють свої переживання, що сучасна молодь відступає від віри, християнських принципів. Навряд цих людей не можна назвати на 100 % релігійними, хоча вони позиціюють себе православними, та стурбовані моральним і духовним станом молоді.

Наприклад, в північно-західних країнах Європи більшість населення абсолютно не цікавиться Богом, вважаючи, що Він в житті не важливий.

Релігійність в Україні

Українські соціологи дослідили ставлення українців до церкви: результати дослідження

Науковці відстежили зміни у ставленні до церкви з 2011 року і помітили, що інтерес людей до церкви стає все менше. Довіра до таких соціальних інститутів, як церква, яка колись займала перше місце, падає. Цього року церква вперше втратила головні позиції у порівнянні з іншими соціальними інститутами. Зараз перше місце посідає армія. Ця тенденція тривожить церкву.

Сім’я, друзі та знайомі займають дуже високе місце в пріоритетах українців. У 2020 році порівняно з 2006 роком набагато менше людей цікавиться політикою. Коментувати це можна по-різному, але сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що довіра до тих чи інших соціальних інститутів є чи не існує. Ось чому так сталося – це потрібно розслідувати.

Треба також звернути увагу на цінності, які батьки нав’язують своїм дітям. За даними Центру Разумкова, серед одинадцяти цінностей релігійна освіта за останні десять років традиційно посідає десяте місце. За даними WVS-7, лише 15 % українців вважають важливим вселити довіру дітям. На жаль, зменшилася кількість людей, які вважають важливим виховувати дітей слухняними. Для американців релігійна цінність посідає сьоме місце, а в Росії − останнє. Можливо, в Україні цей звичай пов’язаний із впливом Західної Європи, де храми втратили більшість своєї популярності за останні два десятиліття. Але в Україні першими цінності прищеплюють цілеспрямованість і наполегливість. Їх помітили 45,8 % українців. 35 % населення також вважають незалежність важливою.

За даними досліджень, в Україні частка католиків складає 8,1 %, а протестантів − 0,7 %.

Але за нашими дослідженнями, кількість адептів протестантських напрямків за останні десять років потроху зростає.

У 2020 році опитування «WVS-7» оцінювало також «Прояв релігійності серед людей в Україні».

Одним з основних питань було «На скільки люди вірять таким речам, які є частиною релігійного світогляду: віра в Бога, життя після смерті, пекло та небеса?».

Результати опитування в Україні:

75,8 % — вірять у Бога,
14,3 % — не вірять у Бога,
41,9 % — вірять у життя після смерті,
33,1 % — не вірять в життя після смерті,
40,8 % — вірять в пекло,
33,5 % — не вірять в пекло,
42.1 % — вірять в рай,
32,4 % — не вірять в рай.
Цікаво те, відсоток частоти відвідуваності церкви, окрім свят, як весілля, хрестини та похорони, за останні десять років зріс.

Люди почали частіше відвідувати церкву та молитися. Станом на 2020 рік:

раз на тиждень відвідує церкву — 17 % українців, (для порівняння, у 2011 р. цей показник дорівнював 9,4 %),
раз на день молиться — 15,1 %, (у 2011 р. — 13,6 %).
За даними Центру Разумкова, церква є духовним авторитетом лише для 40 % українців. А довіру до церкви у 2020 році знаходить в собі 72,6 % українців, тоді як до армії — 74,4 %. Також  було помічено що довіра до благодійних і гуманітарних організацій значно зросла.. Важливо відзначити, що в опитуваннях Центру Разумкова були включені церкви всіх православних і католицьких напрямків, не враховуючи протестантських.

У 2020 році спостерігається неприємна тенденція, що 45 % населення України не згодні з викладанням релігії в загальноосвітніх школах. Вони думають, що це не є важливим. Так само 45 % населення України відзначили, що релігійні організації дуже слабкі в соціальній роботі (допомога нужденним, інвалідам, хворим, людям похилого віку). У 2010 році такої думки дотримувалися лише 36,4 % людей. Можливо, причиною такої тенденції є те, що у 2014 році, з початком бойових дій, церква активніше залучалася до гуманітарної та соціальної допомоги, яка зменшилася порівняно з першими роками конфлікту на Донбасі.

Оцінка добробуту та задоволеність рівнем життя


Опитування показало, що в Україні за останні десять років збільшилася кількість патріотів, які пишаються тим, що вони українці.

Якщо у 2011 році показники були такі:

пишаюся — 41 %,
дуже пишаюся — 26 %,
У той час у 2020 році:

пишаюся — 47,5 %,
дуже пишаюся — 34,7 %.
Але в порівнянні з країнами Євросоюзу, в цьому питанні ми не лідируємо.

Наприклад, такий неймовірний показник: у Греції теж важка економічна ситуація, політично країна знаходиться в стані конфлікту, але 68,8 % людей дуже пишаються своїм походженням.

На питання «Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?», показники так само зросли:

щасливими вважають себе 60,3 %,
дуже щасливими — 18 % українців.
В цілому, українці стали значно щасливіші.

Також у цей показник входить ще й показник достатку економічним становищем. Попри економічну кризу, більшість українців кажуть, що вони живуть краще, ніж їхні батьки у відповідному віці. Якщо порівняти ці показники з Америкою та Росією, то Україна тут лідирує.

В Україні 20,7 % людей вважають, що живуть гірше, ніж їхні батьки в тому ж віці, в Америці — 17,9 %, а в Росії — 19,4 %.

Якщо в Росії 47,1 % вважає, що живе краще, а в Америці — 44,9 %, то в Україні цей показник становить 50,4 %. Напевно, молодь вважає, що вони живуть краще, а у людей більш старшого віку інша думка.

Входить в ці показники й медичне забезпечення. У 2020 році 45,4 % людей відзначають своє здоров’я, як хороше. Ці ж люди бачать більше можливостей для підтримки свого здоров’я, оцінюють медицину та інфраструктуру на більш високому рівні.

Можливо, через низький рівень фінансового забезпечення, 13,3 % українців відзначили стан свого здоров’я як поганий.

На питання «Чи відчуваєте ви або ваша сім’я себе в безпеці у своєму будинку або квартирі?» 73,8 % відповіли позитивно. Великий відсоток людей в Україні вважає, що криміногенна ситуація в нашій країні поліпшується.

Однак, на жаль, Україна на першому місці по розпиванню алкогольних напоїв на вулиці, за рівнем насильства, крадіжок, вуличних бійок. Щодо продажу наркотиків, сексуального насильства та прояву расизму Україна не лідирує, існують країни, де цей відсоток вищий. Ці відомості бралися шляхом опитування людей, яким самим довелося бути очевидцями такого прояву на вулицях.

У різних регіонах країни ситуація виглядає інакше, але в цілому зазначалося, що стан життя покращився. І, якщо раніше Україна займала провідне місце за багатьма негативними критеріями, то зараз вона зберігає цю позицію тільки за алкоголізмом

Індекс патріотизму дуже сильно впливає на рівень готовності її захищати. За останні десять років кількість людей, які не намагаються уникнути військової служби та мають бажання захищати свою країну, значно збільшилася, — більше ніж на 16 %. Якщо у 2011 році бажання захищати країну було у 40,3 % українців, то до 2020 року цей показник зріс до 56,9 %.

Для порівняння візьмемо інші країни:

Кіпр — 75,1 %,
Греція — 59 %,
Румунія — 50,6 % і
Німеччина — 47,6 %.
Ця статистика свідчить, що українці вірять у те, що є надія для України та все зміниться на краще.

В Україні зменшилася кількість населення, які незадоволені своїм фінансовим становищем. Якщо у 2011 році незадоволених було 48 %, то у 2020 році — 38,9 %, — тобто відсоток незадоволених зменшився на десять одиниць. А ось кількість людей, повністю задоволених своїм фінансовим станом збільшився — зараз таких 25,1 %.

Ця суб’єктивна оцінка підтверджується й іншими критеріями.

Наприклад, ставили запитання: «Як часто за останні 12 місяців ви або ваша сім’я недоїдали або мали недостатню кількість їжі?». Отож, відсоток відповідей на це питання показав, що добробут українців значно зріс.

Було питання: «Як часто ви залишалися без екстреної медичної допомоги або без медикаментів?».

Відсоток людей, які ніколи не були в такій ситуації також зріс. Люди відчувають себе більш захищеними в цій сфері. Рівень доходу дозволяє їм вчасно користуватися медичною допомогою.

Разом з тим, за останнє десятиліття зросла кількість самотніх, тобто люди обирають жити самостійно. У деяких європейських країнах частка самотніх людей перевищує 50 %. Багато людей дозволяють собі жити окремо і бути самодостатнім. Частка людей, які думають, що мають низькі доходи, зменшується.

Ставлення до релігійних груп

Українські соціологи дослідили ставлення українців до церкви: результати дослідження

Було проведено опитування щодо ставлення людей до різних релігійних груп та етнічних меншин. Ми бачимо, що за останні два десятиліття люди змінили своє ставлення до різних релігійних сект. Наприклад, дещо погіршилося ставлення людей до Православної Церкви, довіра та популярність до якої була найвищою у 2013 році, а в 2020 році вона впала на 7 %.

Але значно зросла популярність католицької церкви, особливо греко-католицької. Зросла також довіра до протестантської церкви. Потрібне ще одне додаткове дослідження, щоб зрозуміти, які стандарти впливають на це. Коли проводилися ці дослідження в 2017 році, були вибрані вісім різних критеріїв, які можуть вплинути на зміни в позитивному чи негативному ставленні людей до протестантської церкви. Науковців  дуже цікавить напрямок п’ятидесятників, але було помічено, що позитивне ставлення різниться від регіону до регіону. На сході була війна, тому гуманітарна допомога була дуже придатною і навіть дуже важливою, тому люди стали краще протестувати проти протестантських церков. Допомога, яку надає церква, є відчутною матеріальною підтримкою воїнів та людей, які постраждали від військового конфлікту.

У Західній Україні важливу роль відігравала просвітницька діяльність церкви. Церкву було видно, бо вона проводила профілактичну роботу серед молоді. В інших регіонах, особливо в центрі, найважливішим позитивним критерієм було життя віруючих за Святим Письмом.

Цікаво було відзначити, що люди, які не належать до протестантських церков, не є віруючими, атеїсти дуже добре знають, як повинні поводитися віруючі. Люди, дивлячись на життя протестантів і порівнюючи його з проголошеними ними принципами, позитивно ставилися до протестантської церкви.

У 2019 році популярність ісламу зросла, а в 2020 році відбулося значне зниження.

Чомусь у дослідженні Разумкова серед інших протестантів виокремлювали євангельські церкви, і я бачу, що у 2000 році ставлення до них було дуже скептичним, але до 2020 року воно значно покращилося.

Те саме стосується греко-католиків, чиє ставлення за цей час різко покращилося. Популярними стали також східні релігії. Сприйняття різних напрямків людей покращилося і стало відкритим. Це означає, що до 2020 року релігійні питання стали цікавішими. Можна відзначити, що в Україні щорічно проводиться оцінка толерантності.

Кількість людей, які не виправдовують аборт, зменшується, але порівняно з іншими країнами в Україні все ще є велика кількість людей, які не підтримують аборти. Якщо у 2011 році 58,1 % негативно ставилися до абортів, то в 2020 році лише 53,9 % не підтримують аборт.

Збільшується і кількість людей, які толерантно ставляться до нетрадиційної сексуальності, хоча така поведінка є неприйнятною для переважної більшості населення. Порівняно з іншими країнами, толерантність до гомосексуалізму в Україні досить низька. Лише 10,2 % людей вважають, що гомосексуальні пари можуть бути такими ж хорошими батьками, як і традиційні, а 56,2 % українців ставляться негативно. В Америці 16,4 % негативно і 51,7 % позитивно для порівняння.

Останнім часом спостерігається вищий рівень ксенофобії. При цьому в десятку небажаних сусідів входять п’яниці, наркомани, гомосексуалісти та неодружені пари. До цієї групи входили також емігранти, люди інших рас і релігій.


Джерело



Be the first to comment on "Українські соціологи дослідили ставлення українців до церкви: результати дослідження"

Напишіть відгук