Сьогодні, 18 серпня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має на меті легалізувати порнографічний контент. Про це йдеться на сторінці законопроєкту №9623 на сайті Верховної Ради України. Назва зазначена в картці – “Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини”. Наразі супровідні документи до законопроєкту (пояснювальна записка, текст законопроєкту) не опубліковані. Автором став народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк. Про це він писав раніше, 15 серпня на своїй сторінці в Facebook.

Автори законопроєкту пропагують твердження, що порно – це нібито прогрес, податки, свобода та інші приємні бонуси. Проте чи справді це так?

Руслан Кухарчук, голова організації «Всі разом!» пише у своєму Телеграм-каналі: «Железняк говорить відверту неправду. Порнографія в усьому світі є дуже проблемною галуззю. І вона завжди і всюди перебуває під особливою увагою місцевих правоохоронців. Бо ця сфера завжди концентрує навколо себе безліч кримінальних ризиків».

Ок, давайте поговоримо про порнографію.
Бо там група нардепів під проводом Железняка з “Голосу” (ну а хто ж ще, якщо не “Голос”) пушить порнолегалайз. Да, от прямо зараз, коли ллється кров рікою, Железняку і його однодумцям пече запустити в Україні легальну порноіндустрію. Бо конопляного легалайзу їм мало.

Що є зараз? В Україні порнографія формально заборонена. В реальності споживання порнографії (перегляд) – вільний і без обмежень. Утім завезення, знімання і поширення порно на території України – поза законом.

Я думаю, що існує доцільність дещо вдосконалити норми кримінального кодексу так, щоб пересилання власних інтимних фото власному чоловіку чи дружині не підпадали за формальними ознакам під статтю 301 ККУ.

Проте…
Одна справа вдосконалити чинні норми, а інша справа запустити легальну порноіндустрію в Україні, що пропонує Железняк, його товариші і товаришки. Вони просувають думку, що порно – це прогрес, податки, свобода та інші плюшки вільного світу. Проте він говорить відверту неправду.

Порнографія в усьому світі є дуже проблемную галуззю. І вона завжди і всюди перебуває під особливою увагою місцевих правоохоронців. Бо ця сфера ЗАВЖДИ концентрує навколо себе безліч кримінальних ризиків.
Порноіндустрія дуже часто пов’язана з торгівлею людьми, проституцією, наркотиками, сексуальним примусом, злочинним грошима, шахрайством, шкодою здоров’ю і навіть вбивствами. Не кажучи вже про педофілію.

Запитайте у Железняка, чому головні платіжні системи світу (Visa, MasterCard, AmericanExpress, PayPal) не бажають мати нічого спільного з порносервісами. Бо це стрьомно для їхньої репутації, бо у більшості випадків гроші з порно – це брудно. А от Железняку не стрьомно і не брудно, і він продовжує з серйозним виразом обличчя розповідати про якісь копійчані податки, які це принесе у бюджет.

І це я ще навіть не починаю розмову про негативний вплив на статеве виховання підлітків.

І ще, до речі, як там справи у протидії об’єктивізації жінки? Здається, “Голос” – головна феміністична фракція у парламенті. Так от – а цій фемінофракції не зашкварно просувати індустрію, яка повністю будується на об’єктивізації жінки?

t.me/ruslanstory/1777

Ок, давайте поговоримо про порнографію.
Бо там група нардепів під проводом Железняка з “Голосу” (ну а хто ж ще, якщо не “Голос”) пушить порнолегалайз. Да, от прямо зараз, коли ллється кров рікою, Железняку і його однодумцям пече запустити в Україні легальну порноіндустрію. Бо конопляного легалайзу їм мало.

Що є зараз? В Україні порнографія формально заборонена. В реальності споживання порнографії (перегляд) – вільний і без обмежень. Утім завезення, знімання і поширення порно на території України – поза законом.

Я думаю, що існує доцільність дещо вдосконалити норми кримінального кодексу так, щоб пересилання власних інтимних фото власному чоловіку чи дружині не підпадали за формальними ознакам під статтю 301 ККУ.

Проте…
Одна справа вдосконалити чинні норми, а інша справа запустити легальну порноіндустрію в Україні, що пропонує Железняк, його товариші і товаришки. Вони просувають думку, що порно – це прогрес, податки, свобода та інші плюшки вільного світу. Проте він говорить відверту неправду.

Порнографія в усьому світі є дуже проблемную галуззю. І вона завжди і всюди перебуває під особливою увагою місцевих правоохоронців. Бо ця сфера ЗАВЖДИ концентрує навколо себе безліч кримінальних ризиків.
Порноіндустрія дуже часто пов’язана з торгівлею людьми, проституцією, наркотиками, сексуальним примусом, злочинним грошима, шахрайством, шкодою здоров’ю і навіть вбивствами. Не кажучи вже про педофілію.

Запитайте у Железняка, чому головні платіжні системи світу (Visa, MasterCard, AmericanExpress, PayPal) не бажають мати нічого спільного з порносервісами. Бо це стрьомно для їхньої репутації, бо у більшості випадків гроші з порно – це брудно. А от Железняку не стрьомно і не брудно, і він продовжує з серйозним виразом обличчя розповідати про якісь копійчані податки, які це принесе у бюджет.

І це я ще навіть не починаю розмову про негативний вплив на статеве виховання підлітків.

І ще, до речі, як там справи у протидії об’єктивізації жінки? Здається, “Голос” – головна феміністична фракція у парламенті. Так от – а цій фемінофракції не зашкварно просувати індустрію, яка повністю будується на об’єктивізації жінки?

Ризики полягають в тому, що порноіндустрія дуже часто пов’язана з торгівлею людьми, проституцією, наркотиками, сексуальним примусом, злочинними грошима, шахрайством, шкодою здоров’ю і навіть вбивствами, і звісно, педофілією.

Нардепи пропонують внести зміни до 301-ї та 302-ї статей Кримінального кодексу:
Статтю 301, яка стосується ввезення, виробництва та поширення порнографії пропонують, викласти у новій редакції. Вона передбачатиме покарання лише за поширення порно без згоди людини, яка у ньому зображена, або за поширення серед неповнолітніх.
Статтю 302 (про організацію “місць розпусти”) пропонують скасувати взагалі. Це означатиме легалізацію публічних домів та борделів по всій Україні.

Голова руху також зауважив, що головні платіжні системи світу (Visa, MasterCard, AmericanExpress, PayPal) не бажають мати нічого спільного з порносервісами. Тоді виникає питання, що їх зупиняє?

«Це небезпечно для їхньої репутації, бо у більшості випадків гроші з порно – це брудно. А от Железняку не брудно, і він продовжує з серйозним виразом обличчя розповідати про якісь копійчані податки, які принесуть у бюджет», – зазначає Кухарчук.

Михайло Шевченко, директор Асоціації сексологів та сексотерапевтів України у інтерв’ю сайту «Всі разом!» зазначає, що після перегляду порнографічного контенту у людини з’явиться неправильне уявлення щодо сексуальності та статевого акту. Згодом, це спричинить до ще більших проблем. Уявлення буде конфліктувати з реальністю та спричинить невротичні стани, наприклад імпотенція у чоловіків.

«Це все призведе до того, що у людей притупиться сексуальне та еротичне відчуття. Щодо того, хто пропихає це у суспільство, Асоціація сексологів та сексотерапевтів України готова зі свого боку допомогти нардепу пропрацювати нереалізовані фантазії», – сказав директор Асоціації.

Нагадаємо, що наразі в Україні порнографія заборонена, проте це здебільшого формально. Тому що, в реальності перегляд порнографії – вільний. Утім завезення, знімання і поширення порно на території України – поза законом.

Джерело