Що мають робити християни в умовах війни?

За ці чотири доби ми отримали сотні запитань від християн з усіх куточків України та з багатьох країн: Що робити? Чим допомогти? Як рухатися?

Наша відповідь складається з трьох “само”:

САМООРГАНІЗАЦІЯ, САМОПОМІЧ і САМООБОРОНА.

Дійте там, де стоїте. Дійте в силу свого розуміння і можливостей. Дійте у горизонтальній координації з тими, хто готовий діяти.

Але дійте.

1. Ставайте у духовному проломі за Україну та організовуйте цілодобове молитовне чування у своїх парафіях, спільнотах, родинах, освячуйте молитвою нашу землю та спокутуйте гріхи нашого народу, сокрушайие духовні твердині у житті ворогів і просіть про їх покаяння та навернення у дусі Фатімського Об’явлення.

2. Шукайте будь-якої можливості допомогти фронту: потрібні шоломи, бронежилети, польові аптечки, тепловізори… А якщо не маєте доступу до таких речей, то плетіть маскувальні сітки та постачайте теплий одяг, продукти і медикаменти. Якщо ж знаходитеся в зоні пересування ворожих сил – передавайте максимально повну і достовірну інформацію та як можете перешкоджайте здійсненню планів окупантів.

3. Станьте опорою для сил територіальної оборони і стержнем для формування мережі локальних осередків руху опору.

4. Працюйте над запровадженням різноманітних форм взаємодопомоги і кооперації у ваших територіальних громадах, парафіяльних спільнотах і професійних середовищах, підтримуйте і опікайте тих, хто за сьогоднішеіх умов є особливо вразливим і незахищеним.

5. Служіть пораненим воїнам у госпіталях та постраждалим внаслідк бойових дій цивільним людям молитвою, словом, ділом, обіймами.

6. Допомагайте біженцям – будь-яка матеріальна, логістична чи навіть моральна підтримка є неоціненною.

7. Перетворіть свої парафії у гуманітарні кризові центри та, якщо дозволяють параметри церковних будівель, то і в укриття для місцевих мешканців на випадок бомбардувань чи вуличних боїв.

8. Освоюйте навики з домедичної допомоги, першої психологічної підтримки і виживання в екстремальних умовах, передавайте їх близьким, сусідам, співробітникам, за потреби застосовуйте ці навики на практиці.

9. Беріть участь у інформаційній війні через особисте спілкування і роботу в соцмережах – розвіюйте фейки, гасіть паніку, утішайте і підбадьорюйте тих, хто цього потребує, доносьте правду до людей в Україні і за кордоном, формуйте через ваших іноземних родичів та друзів громадську думку у світі, будіть до усвідомлення істинних реалій ваших контрагентів в Росії і Білорусі.

10. Проповідуйте всюди і завжди Господа нашого Ісуса Христа. Люди врешті мають усвідомити, що наша реальна перемога є можливою лише як Перемога Божа. Що наші національні лідери і наша армія є в першу чергу знаряддями в Його Руках. І поклонятися ми маємо зараз як ніколи саме Йому, служачи країні і народу. Насправді цей перелік можна продовжувати і далі. Брате чи сестро у Христі, просто перестань лякатися, ховатися і тікати. Подивися уважно навколо і Ти обов’язково побачиш своє персональне місце у загальному Тілі Нації, Яка Бореться. Знайди собі подібних, об’єднай з ними віру, волю, зусилля, ресурси і ДІЙ! Християнство – це не лукавий пацифізм і малодушність. Християнство – це релігія Воїнів Божої Любові і Милосердя, одягнених у повну Божу зброю і свідомих величі свого Покликання, Помазання і Влади. Все перераховане вище – це шлях явлення українцям реального і живого Небесного Отця, це спосіб нашої євангелізації, це унікальний шанс відбутися не лише як Нація, але як і істинна Христова Церква. Отож хай у потоці Святого Духа і горнилі випробувань у повноті постане як золоте, очищене вогнем, новітня Божа Армія Останніх Часів, Нація Священників!

Сіль Землі і Світло Світу!

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Не бути лінивою чи лукаво-пацифістською. Що Церква може зробити у час війни?


Уже 6 днів триває повномасштабна війна, за які стало зрозуміло, що Україна не по зубах кремлівському карлику. А тому ми повинні поводитися, як сторона, яка має всі шанси перемогти — боротися і стояти до кінця, не жертвуючи своєю територією, не поступаючись своїм суверенітетом. 

До чого покликана Церква й християни у час війни — розповів програмний координатор Християнської Служби Порятунку Андрій Оленчик.   

Церква покликана діяти.

Церква і кожен християнин зараз покликані до того, щоби діяти: не лякатися, не ховатися, не тікати. Інакше, чим ми тоді відрізняємося від тих, хто не вірить в Бога та Його обітниці?  Церква зараз покликана діяти! Починаючи від ранньої Церкви, завжди, коли відбувалася на території держав лихоліття, християни особливою силою та особливим чином свідчили про Христа. Чи це були війни, чи трагічні епідемії, катаклізми — Церква завжди була попереду. Ми зараз можемо не говорити про Бога, не проводити катехизацію по церквах, але свідчити тим, що будемо йти в епіцентри бойових, воєнних дій, намагатимемося допомогти людям, які страждають внаслідок війни — це буде найкращим свідченням Христа.  Церква не може собі дозволити у цих умовах бути лінивою, лякливою, літеплою та лукаво-пацифістською.

Спосіб дії у сьогоднішніх умовах може бути різноманітним.   

Як мінімум — молитися.

По-перше, Церква зобов’язана молитися. Церква повинна стояти в духовному проломі — у кожному храмі повинна бути цілодобова молитва. Ми маємо обов’язок молитися за захист Батьківщини, за захист і благословення для наших воїнів, за полегшення страждань людей, які опинилися в епіцентрі подій. Ми також повинні молитися за РФ, щоб росіяни прозріли, щоб народ пробудився і став у покаянні, а тамтешній злочинний політичний режим упав. Ми повинні просити Бога про втручання, щоб упали духовні стіни Кремля, тоді впадуть і фізичні, а ми здобудемо справжню перемогу.  Зараз час воювати, а не скиглити та молитися лише за безпеку для своїх родин! Потрібно атакувати, адже правда і Бог на нашому боці!   

Підтримувати захисників.

Другим нашим завданням тепер є підтримувати тих, які зараз знаходяться на фронті. Ми повинні допомагати усім, чим можемо — аптечки, теплий одяг, їжа, шоломи, бронежилети. Контактувати та питати про потреби можна у тих чоловіків на фронті, які виїхали з наших парафіяльних спільнот. 

Бути ініціаторами.

  Ми повинні стати стержнем формування локальних осередків опору у наших громадах, крім територіальної оборони, щоб працювати як рятувальники, миротворці. Християни повинні бути ініціаторами таких підрозділів дії.  Також християни можуть стати тими, які навчатимуть населення умовам виживання в екстремальних умовах. Потрібно інтенсивно вчитися основам домедичної допомоги, елементарним правилам виживання цивільного населення, правилам першої психологічної допомоги і поширювати ці знання й навики.   

Допомагати біженцям.

Безумовно потрібно допомагати біженцям, служити людям, які тікають, щоб зберегти життя своїм дітям. Наші храми повинні стати осередками спокою та безпеки, місцем людей, які надають тепло, підтримку, які є прикладом безстрашності. Ми повинні бути християнами, які уміють ризикувати своїм комфортом.   

Воювати в інформаційному просторі.

Є багато роботи також в інформаційному просторі — заспокоювати людей, боротися з фейками, поширювати правдиву інформацію, давати свідчення, писати іншим слова надії. Можна пробуджувати населення Росії та Білорусі, поширюючи між ними правдиву інформацію стосовно подій, які відбуваються тут, формувати на своїх інтернет-сторінках громадську думку.   

Кожен із нас повинен запитати у Господа: що конкретно я можу зробити в силу моїх можливостей і ресурсів з того місця, де я знаходжуся у цей момент? Кому я можу послужити та яким чином?

Для кожної людини знайдеться застосування, як мінімум — у молитві. Якщо ми учні Христа та Його послідовники, якщо ми воїни Його армії, то це наше покликання — діяти для нашої перемоги; для того, щоб бути зі своїм народом; щоб прославити Христа у цих умовах своєю поставою, своїми діями.   

На першому місці — Бог!

Християни повинні у цих умовах приводити людей до Христа, до покаяння за власні гріхи та гріхи попередніх поколінь. Ми не повинні зараз споруджувати ідолів у вигляді окремих людей чи поклонятися ЗСУ. Чого варта Україна без Бога? Усі ми є лише знаряддям в Божих руках. Повинен бути правильний порядок цінностей: спочатку — Слава Ісусу Христу, а потім — Слава Україні!  

Мине небагато часу і ми будемо слухати про ці сучасні події, які перегукуватимуться з тими біблійними героїчними історіями про звитяжців, про великих воїнів та правителів. Тільки нам вибирати чи станемо ми великими Божими воїнами у сьогоднішній історії. 

Джерело

Be the first to comment on "Що мають робити християни в умовах війни?"

Напишіть відгук