Військовий капелан Анатолій Кушнірчук склав список дій на випадок війни. Останнім часом з’явилося багато інформації про агресивні дії Російської Федерації й можливу військову операцію на значній території України. Що робити, якщо раптом почнеться війна? Як готуватися Церкві до війни й окупації? Як християнин має діяти у воєнний час? Чи потрібно чинити опір?

Для довідки: Анатолій Кушнірчук – військовий капелан, громадський діяч, волонтер, парламентер, офіцер комітету ООН з прав людини, депутат Бучанськоі міської ради, належить до Ірпінської Біблійної Церкви ВСЦ ЄХБ.

Що робити, якщо раптом війна?

1. Чинити спротив окупації.
 2. Прямо підтримувати свою Армію.
 3. Закликати своїх членів Церкви іти служити в Армію (хтось готовий взяти зброю до рук, а хтось не готовий − це не проблема. Бо в Армії саме стріляє близько 20 % особового складу, а всі інші − роблять інші, надважливі справи оборони).
4. Перекваліфікувати своїх служителів у капеланів, що зможуть служити людям з моральною травмою, травмою унаслідок втрати рідних, душеопікунське служіння у надзвичайних умовах, поза стінами Церкви.
5. Заготовити дрова.
6. Заготовити паливо (ДП, бензин).
7. Підготувати банк їжі, дитячого харчування.
8. Підготувати банк теплого одягу, ковдр, утеплювачів, фанери, ОСБ.
9. Підготувати медикаменти.
10. Підготувати підвальне приміщення капітального будівництва з бетонним перекриттям у Церкві, аби використовувати його, як бомбосховище, мобільний шпиталь, притулок для обігріву.
11. Відремонтувати всі автомобілі та кожному зробити резерв палива (у воєнний час СТО і заправки будуть працювати частково, бо все буде працювати на оборону).
12. Взяти на олівець усіх, у кого є підвали для укриття, усіх, у кого є свердловини (колодязі) води.
13. Приставити до них робочі генератори з запасом палива.
14. Взяти на олівець усіх медиків у Церкві, їхні адреси перебування.
15. Взяти на олівець усіх авто майстрів, електриків, сантехніків у Церкві.
16. У випадку авіаударів і штурму – не буде мобільного зв’язку та Інтернету. Чітко домовитись ключовим людям Церкви про місце зустрічі у такому разі. Розділити усіх членів Церкви на 10-12 людей і призначити у них зв’язкових інформаторів (та їхніх замів) для чіткого донесення інформації.
 17. Визначити сильних молитовників і розподілили їх по групах. У них також мусять бути інформатори і ті, хто їх фізично підтримує (їжа, вода, одяг, медикаменти тощо).
18. Не припиняти зібрання Церкви у неділю.
19. Бути готовим організувати процес чи передати будівлю чи приміщення Церкви під мобільний шпиталь, притулок для тих, у кого зруйноване житло тощо.
20. Під час бойових дій, чи окупації − продовжувати годувати людей гарячою їжею, роздавати одяг, надавати допомогу, прихисток, медичне забезпечення, питну воду.
21. Не припиняти недільні зібрання. У випадку захоплення будівлі Церкви − перейти у формат домашніх груп, у яких буде власний банк їжі, одягу, палива, води, медикаментів, та людина інформатор.
22. Мати зв’язкового інформатора (представника) з Церкви у військово-цивільній адміністрації міста.
23. Вступати до лав батальйону тероборони ЗСУ, що охороняє стратегічно важливі об’єкти інфраструктури, чи всіляко сприяти їм.


Війна може викликати страх і хаос серед людей, тому краще підготуватися, ніж не бути готовим.


Джерело


Тривожна валіза. Що до неї покласти, щоб вижити

Один з можливих сценаріїв, про який нещодавно писали світові медіа: російські війська атакували Україну з кількох боків одночасно. Уявімо ситуацію, що збройні сили чинять опір, однак росіяни застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню та навіть кінетичну зброю (ніхто не розуміє, що це, тож паніка тільки шириться). Лінія фронту стрімко наближається до вашого міста. Ми не хочемо лякати — лише прагнемо, щоб у разі найгірших варіантів ви були напоготові. Що робити за таких обставин?

Перш за все, очевидне: у критичний момент громадяни мають допомогти своїй армії вистояти. Але підтримка цивільних буде продуктивнішою не з міста на лінії вогню, яке сьогодні-завтра окупують, а з більш безпечного плацдарму. Тож якщо ви не маєте достатніх навичок, не можете партизанити або займатись збором інформації — краще подумати про евакуацію заздалегідь.

З чого почати?

Якщо ви мешкаєте неподалік Криму, кордону з Росією чи поряд із нинішньою лінією розмежування — існує велика ймовірність, що план евакуації вам таки знадобиться. 

Одразу визначте, за яких умов будете виїжджати, а за яких — залишитесь. Найбезпечніший варіант — залишити місто ще до початку бойових дій. Однак це не завжди можливо, тож коротко розповімо, як підготувати свою оселю до війни.

Найперше — наклейте захисні смуги зі скотчу на вікна. Це захистить від скалок, які розлетяться навсібіч, якщо у вікно влучить куля чи уламки снаряду. Ба більше: зробіть це навіть у тому разі, якщо маєте твердий намір поїхати з міста.

Памʼятайте, що вода з-під крану, електрика в розетці та газ у плиті — це не дари природи, так само, як і повні полиці супермаркетів. Будь-якої миті всі блага цивілізації можуть зникнути назавжди.

Щоб не опинитися в пастці, забезпечте оселю запасами питної та технічної води, закупіть продукти тривалого зберігання. Придбайте кілька ліхтариків (звичайний і налобний) та запасні елементи живлення до них. Укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги.

Не завадить мати вогнегасник, гасову лампу, свічки, примус для приготування їжі.

Обовʼязково дізнайтесь актуальну інформацію про найближче укриття — як це зробити, ми детально розповідали у матеріалі Мар’яни П’єцух «Куди ховатись, якщо Путін нападе. Усе, що треба знати про захисні укриття».

Як мені зрозуміти, що варто їхати?

Можна діяти на власний розсуд або покладатись на державу. Якщо надзвичайна ситуація таки станеться — про неї оголосить сирена, що означатиме «Увага всім». Тоді треба увімкнути телебачення або радіо і дотримуватись інструкцій: ймовірно, ви почуєте, що слід терміново спуститися в укриття або ж прийти на збірний евакуаційний пункт. 

Для евакуації вам знадобиться стандартний набір речей. Безперечно, централізована евакуація передбачає, що вам не доведеться рубати дрова на багаття десь у лісі, однак на надмірні соціальні гарантії першими днями (а то й тижнями) краще не сподіватися. У разі повномасштабного конфлікту таких, як ви, буде багато, тож покладатись варто лише на себе.

Якщо ви маєте особистий транспорт — простежте, щоб він завжди був у справному стані і з заправленим баком (палива має бути достатньо для того, щоб виїхати з небезпечного району).

Також домовтеся зі своєю родиною, як ви будете залишати небезпечну зону: хто кого забирає, в якій точці всі мають зустрітися тощо.

Що б там не було — в місті, за яке тривають бої, краще не залишатись.

«Державна служба з надзвичайних ситуацій рекомендує те саме, що й ми: завчасно звалити з міста, де можуть початись бойові дії. Якщо у вас немає можливості звалити самому — треба бодай відправити свою родину. Дітей, родичів похилого віку, людей, які хворіють — тих, кому потрібно більше уваги, або медикаменти, які у воєнному хаосі ви просто-напросто не знайдете», — розповідали на своєму каналі «Хлопці з лісу»: вони пояснюють, як вижити за умов початку війни.


Вміст тривожної валізи
Фото: Анна Ульянова / hromadske

Що таке «тривожна валіза»?

Речі на випадок евакуації ліпше скласти заздалегідь. У найкращому разі тривожна валіза вам так і не знадобиться та просто стоятиме в кутку. Але якщо час «Ч» усе ж настане — підготований набір необхідних речей збільшить ваші шанси на виживання. 

«Скласти заздалегідь» — значить, ще до того, як відбудеться вторгнення. Коли росіяни нападуть — із магазинів миттєво зникне все необхідне, і в цьому разі збирати тривожну валізу можна буде хіба що з того, що знайдете вдома.

Що взяти з собою насамперед?

Важливо зібрати всі документи, копії документів (як паперові, так і відскановані й навіть ті, що «закинуті» на флешку): паспорт, водійське посвідчення, документи на право власності, військовий квиток тощо. Завважте, що паспорт краще тримати так, аби його можна було швидко дістати. Решту документів запакуйте в герметичний пакет: підійдуть, наприклад, великий зіплок або канцелярська папка, обклеєна скотчем.

Туди ж можна покласти кредитні картки, невелику кількість готівки. До речі, готівку радять розділити на кілька частин: частину покладіть із документами, частину заховайте на дно рюкзака, частину тримайте в кишені. Не завадить мати ще й кілька доларових чи єврових купюр.

Окрім документів, до папки можна покласти аркуш із базовою медичною інформацією про вас і членів вашої родини: групою крові, наявними проблемами зі здоровʼям (тут, зокрема, варто зазначити інформацію про алергію на медичні препарати), переліком ліків, які ви приймаєте (з описом способу їхнього застосування та дози), рецепти, імена та мобільні телефони ваших лікарів тощо.

Найкраще все це складати у вологостійкий міцний рюкзак обʼємом від 20 до 50 літрів. Але якщо ви плануєте тікати разом з одним-двома іншими людьми, то великого обʼєму краще уникати: це може викликати підозри. Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.


Ліки першої необхідності
Фото: Анна Ульянова / hromadske

Які ліки брати з собою?

Підготуйте стандартний вміст домашньої аптечки: бактерицидний пластир, крем від поверхневого ураження шкіри, активоване вугілля, засіб від нежитю, антибіотики, перекис водню, етиловий спирт. Окрім цього, варто придбати засоби для надання першої допомоги: бинт, лейкопластир, вата, йод, турнікети чи джгути Есмарха, індивідуальні перевʼязувальні пакети. Також купіть таблетки для очищення води.

У матеріалі про тривожну валізу на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій, опублікованому ще у 2016 році, містяться назви конкретних препаратів: парацетамол (жарознижувальне), пенталгін (знеболювальне), супрастин (протиалергічне), імодіум (ліки проти діареї), фталазол (ліки проти шлункової інфекції), альбуцид (краплі для очей). А медикаментів, які ви приймаєте регулярно або періодично, має вистачати щонайменше на тиждень.

Як і документи, аптечка має бути в зоні безпосереднього доступу.


Продуктовий набір
Фото: Анна Ульянова / hromadske

Їжу також потрібно брати?

Продуктовий набір обов’язковий — візьміть хоча б півтора літри води на людину та запас їжі на три доби. Це можуть бути швидкорозчинні супи, вермішель швидкого приготування, тушонка, галети, мʼясні чи рибні консерви, низькокалорійні солодощі, льодяники (їхня цінність у тому, що вони висококалорійні, але не тануть і не псуються на сонці). Все це можна спакувати у невеликий казанок місткістю літр-півтора.

Розігріти їжу допоможе туристичний пальник або таганок.

Взагалі всі продукти з легкістю можуть замінити армійські сухпайки: вони легкі й максимально поживні, з безполумʼяневим розігрівачем. Проте якщо російська армія просуватиметься швидше за вас — ви ризикуєте натрапити на ворожий блокпост, і сухпайки Збройних сил України можуть викликати негативну реакцію в солдатів окупаційного війська. Тому не полінуйтесь розпакувати сухпай та здерти з нього всі наклейки.

Візьміть із собою металевий посуд: горня, флягу, ложку, миску, ніж.


Речі для виживання
Фото: Анна Ульянова / hromadske

Що ще допоможе вижити?

Знадобляться також ліхтарики: налобний з акумулятором і зарядкою та ручний зі змінними батарейками. Також не забудьте герметично запаковані сірники (краще туристичні — їх можна купити в туристичних і мисливських магазинах), запальничку, свічки.

Точно знадобляться швейцарський ніж і мультитул. Вельми ймовірно, сокира або складна пила теж стануть у нагоді.

Можливо, ви опинитесь в ситуації, коли буде треба позначити своє місце розташування: для цього підійдуть свисток, фаєр чи димова шашка.

Ще візьміть пару пачок сухих та вологих серветок і декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів: останні можуть знадобитися навіть для захисту від дощу. Ще краще підійде кілька квадратних метрів міцної клейонки.

Окрім усього цього, до обовʼязкового набору входять голки та нитки, клей, широкий рулон прозорого скотчу — з його допомогою можна й тента змайструвати, і речі захистити від вологи.

Браслет із паракорду — також досить зручна річ: за необхідності його можна розплести й отримати пару метрів міцного шнура. Втім, для деяких ситуацій цього буде замало, тож краще мати десь зо 50 метрів паракорду.

Під час евакуації вас можуть розмістити в спортивному залі школи: у такому разі вам точно знадобляться каремат і спальний мішок або термопокривало.

ДСНС радить також взяти зайву упаковку презервативів — їх за необхідності можна використовувати для захисту від вологи сірників і запальничок, надійного закупорювання ємностей від комах та піску, а також для перенесення води.

Що брати з собою з одягу?

Значну частину часу вам доведеться провести або на вулиці, або у холодних приміщеннях, тож беріть із собою одяг, у якому не змерзнете протягом доби: теплий светр, шапку, рукавиці, шарф. Важливо взяти дощовик (целофановий теж підійде). Взуття має бути зручним, спортивним.

Якщо ви цивільний — уникайте навіть найменших елементів камуфляжу в одязі: вас можуть помилково ідентифікувати як комбатанта ворожої армії.

Як орієнтуватись на місцевості?

Зазвичай радять роздрукувати карту місцевості та позначити на ній місце збору. Для орієнтування вам може знадобитися компас і механічний годинник. Чудово, якщо маєте навігатор (телефон тут програє, бо потребує підключення до інтернету). Якщо ж навігатора у вас немає, а розжитись ним не вийде — заздалегідь встановіть офлайн-навігатор: наприклад, Openstreetmap.

Зрозуміло, що смартфон потрібно взяти з собою. Однак усе зайве з нього краще видалити, зробивши резервну копію у «хмарі». Під «зайвим» мається на увазі абсолютно все, що не допоможе вижити: всі листування, фотографії, історію браузера тощо… Навіть випадкова назва контакту в телефонній книзі може бути приводом для більш прискіпливої перевірки.

Як тримати звʼязок із зовнішнім світом?

Візьміть із собою кнопковий мобільний телефон: він довго тримає заряд. Не забудьте додати туди кілька важливих номерів, і про всяк випадок запишіть їх у нотатнику.

Прихопіть зарядний пристрій і павербанк — дуже зручно, якщо у вас є портативний зарядний пристрій із сонячною батареєю.

Завдяки радіоприймачу ви зможете розуміти, що відбувається навколо (кнопкові телефони також часто мають цю функцію).

І як усе це запхати до наплічника?

Найважче складайте на дно рюкзака. Зверніть увагу: речі з гострими кутами не повинні торкатись спини. У вільні місця кладіть одяг. Ті речі, які знадобляться насамперед, кладіть у зовнішні кишені рюкзака; те, що можна розчавити — нагору. Добре, якщо ви матимете доступ до речей не лише згори, а й знизу. На рюкзак слід одягнути чохол-дощовик (raincover) — його можна замінити сміттєвим пакетом, однак це не дуже надійний варіант.

В ідеалі такий рюкзак має стояти вдома в кожного. Раз на кілька тижнів треба змінювати воду, контролювати терміни зберігання продуктів, переглядати запас одягу — залежно від погоди на вулиці.

Якщо вам треба зібрати евакуаційну валізу якнайшвидше (наприклад, для іншої людини, коли до евакуації лишається обмаль часу) — уявіть, що ви вирушаєте у триденний похід, який може затягнутись і додому ви більше не повернетесь. Але ваше завдання — не забрати матеріальні цінності, а врятуватися самому. З огляду на це міркуйте, що брати з собою, а без чого можна обійтись.

Згідно з рекомендаціями ДСНС, вага «екстреної валізи» не має перевищувати 50 кілограмів. Проте з такою вагою за спиною більшість людей далеко не піде. Найкраще буде, якщо наплічник важитиме не більш як 25 кілограмів.

Джерело