ІПСО – паралельний фронт сучасної війни

Інформаційно-психологічні операції (ІПСО) стали невід’ємною частиною російсько української війни.

В новітню епоху, коли Інтернет та соцмережі стають все поширенішими, ІПСО стають все масштабнішими. Хоча, інформаційна війна точиться не тільки в ЗМІ та Інтернет-просторі. В майбутньому ми розглянемо інші види ІПСО, а зараз повернемося до ролі в них Інтернету, електронних ЗМІ та соцмереж.

Ще до початку повномасштабного вторгнення рф, вона проводила низку інформаційних кампаній проти України, використовуючи ті чи інші інформаційні приводи.

Це робилося як на підставі банальних «вкидів» –   фейків, так і шляхом перекручування та видирання з контексту тієї чи іншої інформації. Так робиться і зараз з ще більшою динамікою. Що цікаво, на свої інформаційні кампанії, пропагандистські ЗМІ москва дійсно не шкодує грошей та ресурсів.

З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві різко зріс попит на інформацію. Мільйони українців щодня користуються соцмережами, різними електронними інформресурсами тощо. Вони дають змогу оперативно дізнатися про найактуальніші новини, дізнатися про повітряну тривогу і т.д. Тому, розуміючи це, ворог особливо активний серед цього сегменту інформресурсів. 

Нещодавно була оприлюднена інформація, що спецслужбами України було викрито близько 300 телеграм-каналів, які активно проводять антиукраїнську інформаційну кампанію. При чому, їхня діяльність зводиться, як правило, не стільки на прямо антиукраїнських меседжах, а на тих самих «вкидах» з неправдивою інформацією, яка спрямована дезінформувати українців, посіяти паніку, зневіру, розкол в суспільстві тощо. Як правило, ці телеграм-канали, групи мають зовсім не російські чи сепаратистські назви. Вони можуть називатися й типовими назвами, на кшталт «Украина новости», але нести в собі дезінформацію, маніпуляцію та інший деструктив.


Що найчастіше постять ці ресурси? 

Найбільш розповсюдженими темами, які публікуються на цих каналах являються події в Україні та навколо України. Там методично та цілеспрямовано просуваються думки, що Захід втомився від війни в Україні та все дедалі неохоче готовий підтримувати Київ, що ситуація йде до поступового заморожування конфлікту й Україна назавжди втратила Південь і частину Донбасу з Кримом, що нам не будуть постачати озброєння, що ми не переживемо зиму, нас занурять в холод, голод та пітьму, що Польща та Угорщина тільки й чекають вигідного моменту, щоб анексувати Західну Україну тощо. 

Звісно, зараз непрості часи й їх виклики, які стоять перед фронтом, перед економікою, перед енергетикою, перед країною загалом треба оцінювати реально, без зайвого оптимізму (хоча, оптимізм не безпідставний). Але одна річ тверезо дивитися на новітні виклики та проблеми й примати адекватні рецепти їх вирішення, й зовсім інша річ – сіяти зневіру, паніку та підривати єдність українців, які чи не вперше за 30 років стали справжньою єдиною нацією. 

Матеріали, які виходять на згадуваних ресурсах, дуже часто підкріплюються коментарями неіснуючих осіб або простіше кажучи ботами. При чому, ці боти на вигляд (за нік-неймом, аватаркою) аж ніяк не російські, на перший погляд. Але їхня мета підкріпити той чи інший вкид своїм коментарем. Наприклад, найбільш примітивним меседжем, який просувається у ворожих групах є анексія Західної України Польщею та Угорщиною. Спочатку виходить така стаття (чи пост), а потім набігає купа ботів, які пишуть. Що чули і бачили, як по Львову чи Тернополю вже ходять польські поліцейські і як поляки стають у нас суддями, прокурорами та чиновниками. Якщо з’являється пост про труднощі, пов’язані з відключення світла, однозначно важка ситуація в енергетиці змальовується ще більш катастрофічною і під таким матеріалом негайно боти пишуть коментарі, що «немає сечі терпіти ці пекельні борошна» чи щось в цьому стилі.


Окремо треба сказати, що деякі з таких каналів ведуть чи активно постять в них ті політики, блогери, експерти та громадські діячі, які виїхали правдами і неправдами з України. І як бачимо, всі їхні запевнення, що вони були в опозиції не до країни, а до влади лопаються як мильні бульбашки. Тому, що сіяння паніки, завідома неправдивої інформації, зрадницьких настроїв – це не бути в опозиції до влади, це якраз – бути в опозиції до України, що й треба було довести. 


Проте, всі ці та інші ІПСО дедалі менш ефективні. Українці ще з перших днів війни згуртувалися та повірили в себе, ЗСУ та інші сили оборони. А перемоги під Києвом, Миколаєвом, на Донбасі, деокупація Зміїного, Харківщини, Херсона тільки додають українцям впевненості та віри в перемогу. 

Джерело

Be the first to comment on "ІПСО – паралельний фронт сучасної війни"

Напишіть відгук