Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про медіа», який було прийнято Верховною Радою 13 грудня

29 грудня закон було повернуто до Верховної Ради з підписом президента, йдеться на сайті парламенту.

Як повідомлялося раніше, закон «Про медіа», який входить до переліку так званих «євроінтеграційних», виражає небезпечні тенденції контролю за інформаційним простором відповідно до ліво-ліберальних ідеологічних засад, пише politteo.online.

Серед іншого, закон містить засудження «дискримінації» за сумнозвісними ознаками СОГІ – «сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності». Уже саме вживання у законодавстві формулювання цих ознак передбачає, що держава виходить із того, що люди – це не чоловіки та жінки, а носії різноманітних «гендерних ідентичностей» (хоч водночас закон містить згадки і про стать).

Згідно зі ст. 36 нового закону, «На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати: висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою».

Ст. 111 визначає як «значне порушення» «поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою». За «значне порушення» до суб’єктів у сфері друкованих медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення «порушення».

Основні небезпеки 2693-д

У базовому варіанті закону №2693-д зафіксовані розмиті норми, згідно яких чиновники можуть отримати право на те, аби блокувати сайти та інформаційні ресурси релігійних організацій, якщо на них будуть перебувати матеріали, які можуть трактуватися як дискримінаційні щодо окремих осіб та їх груп на основі сексуальної орієнтації. Тобто матеріали, що містять критичні зауваження щодо різного роду збочень, або такі, в яких дана поведінка називається гріховною. Під ці критерії можуть попадати як текстові матеріали – статті, книги, і т. д., так і відеозаписи проповідей чи записи богослужінь, бо в них міститься осуд зазначених явищ. 

Окрім цього, за вищезгадані порушення застосовується штраф у розмірі від 5 (23615 грн.) до 40 (188920 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати. За декілька фактів порушення (наприклад декілька матеріалів з критикою гей-параду) штраф від 10 (47230 грн.) до 75 (354225 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати.

Абсурдним є те, що згадані порушення прирівнюється до злочинів середньої тяжкості в Кримінальному Кодексі України.

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» містить норму про те, що «Редакційний статут НСТУ визначає вимоги до поширення інформації про різні групи населення (національні меншини, релігійні групи, сексуальні меншини, хворих та осіб з інвалідністю)».

Водночас новий закон містить норми, що відповідають феміністичному порядку денному, а саме моді на квоти. Говорячи про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, законодавці передбачають квотування: «У разі якщо під час попереднього рейтингового голосування декілька кандидатур набрали однакову кількість голосів, черговість голосування щодо призначення кожної з них на посаду члена Національної ради визначається з урахуванням гендерного складу Національної ради станом на день голосування та з наданням переваги представникам статі, кількість представників якої є меншою» (ст. 76).

Представники руху ЛГБТ позитивно оцінили прийнятий закон. Але вони не планують зупинятися на досягнутому і мріють про запровадження більш жорстких і системних норм, покликаних карати українців за незгоду з ЛГБТ-ідеологією.

Так, відомий ЛГБТ-активіст Святослав Шеремет у своєму коментарі підкреслив, що поки що, попри прийнятий закон, противники ЛГБТ мають простір для висловлювання власних думок. У тому числі він відзначив можливість цитувати Святе Письмо. Шеремет розцінює закон про медіа як етап впровадження ЛГБТ-ідеології, за яким має наступити криміналізація дисидентства. «Далі має бути довгоочікуване запровадження відповідальності за злочини, мотивовані нетерпимістю, зокрема гомофобією та трансфобією. Після – впорядкування антидискримінаційного законодавства таким чином, щоб ознаки СОГІ згадувалися не фрагментарно в окремих галузях правового регулювання, натомість перетворилися на необхідну складову політики в галузі прав людини як такої», – зазначив він.

Серед наступних кроків Шеремет також згадав запровадження якщо не «одностатевих шлюбів», то, принаймні, «цивільних партнерств».

Упродовж повномасштабної війни прихильники ЛГБТ не припиняли спроб нав’язати свою ідеологію українському суспільству та державі.

Зокрема, влітку 2022 року набрала необхідну кількість підписів петиція до президента України з вимогою запровадження «одностатевих шлюбів». Відповідаючи на неї, Володимир Зеленський вказав на неможливість цього запровадження з огляду на норми чинної Конституції, а також відзначив, що остання не може бути змінена під час війни. Водночас відповідь Зеленського фактично містила обіцянку сприяти запровадженню так званих «цивільних партнерств».

На жаль, за даний закон, що просуває ЛГБТ-норми, проголосували деякі депутати-християни. Результати голосування – за посиланням. 

Джерело