Слуга гендеру: Зеленський підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції

Президент України Володимир Зеленський виступає за приєднання до Стамбульської конвенції, яка спрямована на подальше впровадження до законодавства поняття «гендер», а також на запровадження ряду механізмів втручання держави у сімейне життя, а наднаціональних організацій – у життя держави.

Повідомлення про підтримку Стамбульської конвенції з’явилося на офіційному сайті президента ввечері 30 листопада.

Відповідна заява була опублікована у зв’язку з мітингом феміністок і ЛГБТ, який проходив цього дня на Банковій із вимогами ратифікації сумнозвісного документа.

«Наразі в Офісі президента завершується підготовка до подання на розгляд Верховної Ради України проекту закону “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами”. Позиція Володимира Зеленського щодо необхідності приєднання України до цієї Конвенції принципова й незмінна. Після завершення відповідних процедур Глава держави буде готовий внести на розгляд парламенту вказаний законопроект», – говориться в офіційному повідомленні.

Нагадаємо, проти ратифікації Стамбульської конвенції виступають усі основні конфесії України.

Також, виражаючи волю мільйонів українських громадян, проти ратифікації виступили близько 80 місцевих рад включно з обласними. Процес адресування центральним органам влади звернень із вимогами відмовитися від ратифікації триває.

Джерело


Заява ВРЦіРО про загрози, які несе в собі Стамбульська конвенція, та недоцільність її ратифікації


ЗАЯВА
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій про загрози, які несе в собі Стамбульська конвенція, та недоцільність її ратифікації

1. Вірні різних конфесій стурбовані повідомленням Офісу Президента України про намір подати до парламенту законопроєкт про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (відомої як Стамбульська конвенція). Наше занепокоєння викликає ідеологічна заангажованість та окремі положення Стамбульської конвенції, які переконують нас у недоцільності ратифікації саме цього міжнародного документу. 

2. Стамбульська конвенція запроваджує поняття “гендер”, як ідеологічний концепт самоідентифікації людини (стаття 3). З цим не можна погодитися, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов’язане з цим зобов’язання навчати дітей нестереотипним гендерним ролям (стаття 14 конвенції) несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді. 

3. Наше занепокоєння впровадженням гендерної ідеології через Стамбульську конвенцію посилюється свідченнями про насильство, яке вчиняється проти дівчат і жінок тими чоловіками, які заявили про зміну свого “гендеру” і отримали право користуватися жіночими вбиральнями, роздягальнями, душовими приміщеннями. Як приклад, 2021 року резонансний інцидент стався у штаті Вірджинія, США, коли 15-річна школярка зазнала сексуального насильства від хлопця-трансгендера, який користувався жіночим туалетом школи з дозволу адміністрації. 

4. Враховуючи небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї конвенції – Великобританія, Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Вірменія та Туреччина, яка нещодавно скасувала ратифікацію Стамбульської конвенції. 

5. За сприяння ВРЦіРО 2017 року парламент вже прийняв Закон № 2227-VIII, спрямований на імплементацію положень Стамбульської конвенції, оминаючи суперечливі поняття типу “гендер” та “гендерна ідентичність”: була введена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, уточнений зміст статей про сексуальне насильство та про інші злочини, запроваджений механізм обмежувальних заходів і приписів щодо кривдників. Крім цього, був прийнятий спеціальний Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що свідчить про можливість для України йти своїм шляхом і розвивати власне законодавство, яке може бути кращим за Стамбульську конвенцію.

6. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликає Президента України, представників уряду та правозахисних організацій до діалогу щодо спільних дій, у тому числі за участі релігійної спільноти, у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні.

2 грудня 2021 р., Київ

Джерело


БРЮССЕЛЬ ПРОДОВЖУЄ ТИСНУТИ НА СХІДНУ ЄВРОПУ ЧЕРЕЗ СТАМБУЛЬСЬКУ КОНВЕНЦІЮ

Європейський парламент закликав Чехію, Словаччину, Угорщину, Латвію, Литву та Болгарію негайно ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок. Представники цих держав підписали документ у 2011 році, проте парламенти не поспішають його ратифікувати, що можна пояснити зростанням підтримки консервативних партій, які не розділяють цінності та положення конвенції.

Особливо критично щодо конвенції налаштована Угорщина. Євродепутат від Фідес Лівія Ярока, виступаючи в Європарламенті, сказала:

«Усі погоджуються, що наша спільна мета полягає в тому, щоб викорінити насильство щодо жінок, але визначення умов Стамбульської конвенції обов’язковими спричинить розкол, оскільки вона містить ідеологічно обумовлені елементи, які неприйнятні для консервативних християнських громад, які, серед іншого, також є членами Європарламенту… Ми віримо не в ратифікацію документів, а в справи», — підсумувала вона.

Із Стамбульської конвенції вже вийшла Туреччина, а Польща розпочала процес виходу. Більшість країн, які не ратифікували документ, мають свої зауваження щодо його змісту та політизованості питання домашнього насилля. Серед ключових проблем міжнародної угоди виділяють ідеологізованість документу. Окрім використання розмитого і для багатьох неприйнятного поняття «гендер», конвенція не передбачає жодних дій, спрямованих на боротьбу з алкоголізмом і наркоманією (які є основними причинами домашнього насильства), натомість визначає проблемою так звану «гендерну нерівність» та пропонує «боротися з гендерними стереотипами».

Агресивна позиція Брюсселю щодо ратифікації/не ратифікації конвенції є проявом нерівності членів ЄС, недовіри і втручання у їх внутрішні справи. Ще простіше пояснення знаходимо, якщо врахувати ідеологічну складову та маніпуляції довкола причин насилля. Очевидно, чиновники намагаються використовувати пафосні заяви про боротьбу з домашнім насиллям задля уніфікації трактувань і позиції щодо сімейної політики та міжстатевих відносин.

В останні роки спостерігаємо зростання різниці в правових традиціях Західної та Східної Європи. Держави Балтії та Вишеградської групи не поспішають слідувати за сумнівними трендами Європейського Союзу, намагаючись відстояти власний порядок денний. Якщо західноєвропейські політики обіцяють криміналізації так званої «мови ворожнечі» (саме на цьому наголосила комісар ЄС з питань рівності Хелена Даллі на пленарному засіданні Європейського парламенту), то в низці країн Східної Європи сімейна політика направлена на підтримку материнства, боротьбу з сімейним насиллям без так званого «гендерного» контексту, стимулювання народжуваності тощо.

Питання ратифікації Стамбульської конвенції час від часу актуалізують в Україні феміністичні лобістські групи. Вони маніпулюють емоційними гаслами про потребу зупинити насилля в сім’ї, замовчуючи факт наявності змістовного і повного національного законодавства, щоб «синхронізувати» ідейні засади правових актів з лівим трактуванням домашнього насилля.

Джерело: