Про роботу Св. Йоана Павла ІІ «Теологія тіла» у програмі «Modus vivendi»

У програмі «Modus vivendi» магістр наук про родину Люблінського Католицького Університету ім. Івана Павла ІІ, а зараз докторантка Папського Університету Івана Павла ІІ, Марія Сохацька розповідала про «Теологію тіла» св.Івана Павла ІІ.

«Ніхто у 20 столітті не написав кращої роботи, аніж ІванПавло ІІ». – Марк Ярхауз, доктор клінічної психології і магістр теології (США), протестант, про «Теологію тіла».

– Св. Йоан Павло ІІ будував «Теологію тіла» через молитву, глибоке спілкування з Богом, а також через постійне спілкування з молоддю.

– «Теологія тіла» – потужна і правдива відповідь на сексуальну революцію, в рамках якої формувалося бачення людини як інструменту задоволення сексуального бажання.

– Кароль Войтила цінував кожну людину, яка була на його шляху, і саме потреби молоді заохотили його до написання «Теології тіла».

– Правда – завжди актуальна і сучасна.

– Гріх – протилежність до Божого задуму. Гріх – це брак правди, доброти.

– Через тіло ми проявляємо те, що є невидимим – нашу душу.

– До гріха Адам і Єва були нагими, і могли дивитися одне на одного комплексно, згідно з Божим задумом.

– Наслідок гріха – бути проти Бога і бути проти людини. В тому числі, і проти тілесності людини.

– Ісус Христос повернув нам втрачене і навіть більше. Відбулося Воскресіння людини у широкому смислі.

– Пізнання добра і зла означає, що люди самі почали вирішувати, де добро, а де зло. Звідси – непослух Богові.

– Нагірна проповідь (Мт 5:27-28) є ключовим моментом у «Теології тіла» Св. Йоана Павла ІІ. У Нагірній проповіді – звернення до серця людини, що допомагає їй відкрити повноту життя.

– Для того, щоб перебувати у Божій присутності і прямувати до щастя, яке Бог приготував для нас, треба постійно працювати. Перші кроки є дуже важкими, але надалі Божа ласка допомагає у цій праці.

– «Потрібно повстання на захист сім’ї. У ньому має взяти участь кожен – свідчити власним життям». – Св. Йоан Павло ІІ.

– Відхід від Бога – відхід від науки і від правди.

– У подружніх стосунках важливо зрозуміти, чи дивимося на свого подруга як на особу, чи як на засіб.

– Ставлення одне до одного закладається на етапі романтичних стосунків.

– Ми покликані до зростання в напрямку до Бога.

– Людина може віднайти себе через дарування себе самої.