5 зобов’язань перед “Партнерством Біарріц” на 2021 рік

Минулого року Україна приєдналася до «Партнерства Біарріц» і тим самим прийняла вимоги організації щодо внутрішніх реформ. У зв’язку з цим уряд вже готує план дій щодо всеосяжного забезпечення «гендерної рівності». Хоча сьогодні маємо тільки первинні напрацювання, опубліковані першою леді 8 січня, але із зазначених напрямків можна зробити деякі висновки і звернути увагу на потенційні загрози.

Наразі сформовано п’ять напрямків [1], в яких плануються проводитися заходи для забезпечення виконання зобов’язань.

1. ЗМЕНШЕННЯ РОЗРИВУ В ОПЛАТІ ПРАЦІ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ
Виконання цього плану покладене на плечі Міністерства економіки, яке нібито має подолати «розрив» у 22%.

Хоча міф про нерівність у оплаті праці неодноразово спростовувався економістами, він виринає знову і знову. Феміністки (і чиновники, що взяли на озброєння їх слова) заявляють про несправедливу оплату праці жінок, які нібито вони отримують на 22% меншу зарплату, ніж чоловіки за ту ж кількість годин праці. За даними Time [2], який посилається на низку досліджень [3], [4], розрив у оплаті праці — це просто різниця між середнім заробітком усіх чоловіків та жінок, які працюють на повну ставку без урахування різноманітності професій.

Боротьба з розривом оплати праці є нічим іншим як штучним перенаправленням жінок у ті сфери, які вони самі не обирають. Жінки на будівництві, у шахті чи в ІТ-галузі зустрічаються дуже рідко, хоча середні зарплати в цих сферах є досить високими. «Гендерні експерти» пояснюють це системною несправедливістю, бо нібито освіта жінок та вибір кар’єри обумовлені потужними «сексистськими стереотипами».

Але дослідження науковців демонструють протилежне [5]. Чим більше у жінок свободи обирати, чим займатися в житті, тим більшою є вірогідність обрання ними гуманітарних професій. Таких висновків дійшли спеціалісти з університету Лідса (Велика Британія) і Університету Міссурі (США). Вони проаналізували дані майже півмільйона громадян 67 держав світу і виявили, що в країнах з державною політикою гендерної рівності жінки не прагнуть отримувати математичну, технічну або інженерну освіту. Це може здатися дивним, але в таких країнах, як Алжир і Албанія, відсоток жінок, зайнятих в цих сферах, вище, ніж у Фінляндії, Норвегії та Швеції.

2. РОЗВИТОК БЕЗБАР’ЄРНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ
Тут пані Зеленська обіцяє будувати безбар’єрний простір і посилається на президентський Указ № 533/2020 «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». Детальніше вона розписує свої плани в окремому лонгріді [6].

Цей пункт виглядає як нагромадження риторики і надання гендерної специфіки заходам, які не мають прямого зв’язку із статтю, але стосуються покращення доступу в публічних місцях. Про що йде мова? Про зручність і доступність державних послуг, про пандуси і зручний проїзд для людей на візках. З цим дійсно в Україні є проблеми, але вони стосуються як чоловіків, так і жінок.

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ МАТЕРІ ТА БАТЬКА ЩОДО ДЕКРЕТУ
У Верховній Раді вже проголосовано в першому читанні законопроект №3695, який розширює права чоловіків на відпустку по догляду за дитиною. Чоловіки матимуть право брати одноразову оплачувану двотижневу відпустку, а також володітимуть тими ж правами на основну відпустку по догляду за дитиною, що і жінки [7].

Але і тут є деякі нюанси в меті такого законопроекту. Чи справді законотворці бажають допомогти родинам у можливостях для опіки над дітьми, чи, можливо, це ще один спосіб вирвати жінку з родини, щоб вона могла присвятити свій час кар’єрі, а не доглядом за дітьми? В будь-якому випадку сама ініціатива закону є правильною, але важлива і його медійна інтерпретація.

4. ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ ТА ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ
Боротьба з домашнім насильством — це дуже правильно і благородно. Зазначені Оленою Зеленською заходи [8] щодо надання притулку постраждалим жінкам можуть бути дійсно позитивними кроками. Однак формулювання «гендерно зумовлене насильство» є розмитим і сумнівним формулювання, як і сам термін «гендер».

Також в українських реаліях є небезпека, що одним із нововведень цього пункту може стати ратифікація сумнозвісної Стамбульської конвенції. Цей документ не дає абсолютно ніяких змін для захисту від домашнього насильства, але визначає «гендерні стереотипи» як основну його причину (ігноруючи такі об’єктивні фактори як алкоголізм і наркоманію). Також ратифікація даної конвенції покладає на Україну низку зобов’язань по її впровадженню, включно із перенесенням політичних феміністичних наративів у систему освіти (про це детальніше далі).

5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ІНТЕГРУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В ОСВІТІ
Цього року планується розробити й затвердити Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. На сьогодні практичне втілення таких ініціатив вже наявне в деяких міністерських нововведеннях.

За останні роки ми бачимо дуже багато небезпечних прецедентів. Одним з найбільш скандальних було проведення так званих «антидискримінаційних експертиз» підручників, коли зображення повної сім’ї чи хлопчика/чоловіка в ролі захисника трактувалося як дискримінаційне з вимогою вилучити такі матеріали з підручників. Багатьох християн і педагогів обурило і позбавлення підручника «Основи сім’ї» міністерського грифа та пропозиції вилучити християнську етику з переліку дисциплін за вибором. Деякі зміни відбулися і в змісті освіти (особливо гуманітарних дисциплін) із введенням акцентування на проблемі «гендерної нерівності».

Ілюстрація з підручнику “Основи сім’ї”

Що очікувати від розширення інтеграції цих принципів? Насамперед, це може бути цілеспрямоване впровадження гендерної складової в кожний предмет, у позакласну та виховну роботу педагогів. Таким чином, протяжною метою стане досягнення так званої «гендерної рівності» в тому числі через подолання «гендерних стереотипів» про мужність і жіночність [9].

Якщо відштовхуватися від принципів [10], якими керувалися учасники комісій, що проводили антидискримінаційну експертизу підручників, то на нас чекає повне викорінення розрізнення мужності й жіночності із системи освіти.

Міністр Сергій Шкарлет  заявив, що «Стереотипи про роль жінок і чоловіків мають змінитися».

За найгіршим сценарієм , підручники й програми, що не включатимуть так званої «гендерної складової» і які не будуватимуть «гендерночутливе середовище», не зможуть використовуватися в українській системі освіти. Також пріоритетність цих напрямків для міністерства може пришвидшити включення сексуальної освіти в шкільну програму.


У вересні минулого року Україна офіційно приєдналася до «Партнерства Біарріц», яке має на меті «просування прав жінок і дівчат». Це рішення ухвалювалося без громадської дискусії і без конкретних переваг для нашої країни. На відміну від інших міжнародних організацій, членство в «Партнерстві Біарріц» не несе Україні економічних чи військових переваг. Проте участь у цьому об’єднанні накладає на нас зобов’язання щодо «гендерної рівності», які вимагають фінансування відповідних проектів з бюджету та суперечать українським традиціям, релігійним і морально-етичним наративам нашого народу.

Чорна Мар’яна

Джерело: Християни для України

Be the first to comment on "5 зобов’язань перед “Партнерством Біарріц” на 2021 рік"

Напишіть відгук