Під прикриттям карантину МОЗ запровадив в Україні третю «невідому» стать

Директорат медичного забезпечення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України повідомив про офіційне затвердження наказом Міністерства в бланку направлення на лабораторне тестування матеріалу від особи, яка відповідає визначенню випадку COVID-19, додаткову статеву приналежність “невідому стать” для громадян України.

Про це свідчить відповідь на інформаційний запит та бланк направлення на лабораторне тестування. 

“Надаємо бланк направлення на лабораторне тестування матеріалу від особи, яка відповідає визначенню випадку COVID-19, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.03.2020 №722 “Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)”, – йдеться у відповіді МОЗу.

Понад півсотні гендерів приховують за словами «невідома стать»

Виходячи з оприлюдненої інформації, складається враження, що МОЗ створило нову класифікацію статі – чоловіча, жіноча та третя «Невідома». Документ, що затвердив невідому стать тут.

Офіційний бланк МОЗ з невідомою статтю розміщений на сайті Верховної Ради України.

Дана класифікація свідчить про те, що йде спроба легалізувати у медицині якісь нові «статі», судячи з усього йде мова про так звані «гендери» (яких налічують понад 50, серед яких є такі  яскраві як «лесбіянка», «трансгендер» та інші. Тому поки в законодавстві та Конституції не закріплено більше ніж 2 статі, то схоже в МОЗі вирішили самим придумати таке нове ноу-хау. 

Дивним виглядає це на фоні того, що у 2017 році МОЗ  України уже робив спробу внести невідому третю стать у гарантований Пакет первинної медичної допомоги через «Декларацію про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги», де крім чоловічої та жіночої статі було додано ще третю стать, позначену як «Н» (пункт 4 «Статі» розділу «Дані пацієнта»).

Однак тоді МОЗ хоча б винесло на громадське обговорення дану ініціативу. Завдяки активній позиції громадян і церков тоді МОЗ відкликали даний документ.

Нині ми бачимо, що прикриваючись карантином та тим, що люди були залякані епідемією, МОЗ вирішило одноосібно дописати людям невідому стать під яку, судячи з усього, хочуть приховано легалізувати понад півсотні гендерів.

Отож, хто його знає, але якщо допустим ці перші незаконні зміни, то може бути таке, що скоро нас та наших дітей може чекати те, що при відвіданні лікаря у ваших дітей лікар буде питати:

Чого ти такий сумний? Чого нічого не вдається? Чого з тобою не дружать діти? А може це тому, що в в тебе невідома стать?

А може ти не хлопчик? А може ти не дівчинка, а хтось інший? А ти знаєш, що є так багато людей, які мають  54 статі-гендери .

А хочеш я розкажу про них? Може ти вибереш собі якийсь, який тобі подобається?

Небезпека сучасної освіти: статева невизначеність

23 грудня 2020 року були оприлюднені результати чергової антидискримінаційної експертизи. Характерною для висновків і цього року стала пропаганда унісексу (невизначенності статі людини) в шкільних підручниках та боротьба з християнською культурою.

“Позитивним” моментами підручників були проголошені “знеособленні зображення”, “зображення, на яких неможливо визначити стать людей”, “де немає акценту на статі”, “зображені лише частини тіла, «без зображень людей”.

Але чи справді таке знеособлення людини є безпечним кроком для гармонійного розвитку особистості? Чи є це виправданою необхідністю? Або це крок, за який будуть розплачуватися наші діти?

Не перший рік поспіль антидискримінаційна експертиза ставить акцент на боротьбу зі статевим відмінностями. Прогресивним кроком вважається зображення людини, у якої стать визначити неможливо. Натомість, спостерігаючи за психосексуальним розвитком дитини, можемо помітити зовсім інше. У початковій школі (частково середній) яскраво відчутний природній поділ будь-якого дитячого колективу на гомогенні групи. Хлопці огороджуються своїми танками і проголошують цю територію «вільною від дівчат», їхнім девізом стає: «Вхід для дівчат заборонений!» Дівчата рішуче налаштовані захищати свій дівочий світ від цих «нахаб». У цей трохи «дивний» період діти насичуються потрібними якостями від спілкування з однолітками своєї статі.

І поки західне суспільство б’є на сполох щодо зростання у геометричній прогресії кількості дітей з РГІ (розладом гендерної ідентичності), Україна активно стала на шлях статевого знеособлення.

Джозеф Ніколосі, психіатр і психотерапевт, стверджував, що діти приблизно з 6 до 11 років закривають свої ряди для осіб протилежної статі.

«Такі діти на час стають дуже рігідними і стереотипними у своїй статевій ролі… Це частина нормальної та здорової статевої ідентифікації, а не сексизм.» [Ніколозі, с.57].

Розділення на гомогенні колективи на певний період і здобуття почуття «хлопчачості» або «дівочості» — необхідна умова для того, щоб хлопці й дівчата затвердили свою статеву ідентичність. Без цього етапу неможливі повноцінні контакти з протилежною статтю у більш пізній віковий проміжок.

Період підкресленого асоціювання зі власною статтю стає необхідним етапом у процесі усвідомлення нормальної статевої ідентичності. За рахунок загадковості, якою наповнюється образ представників протилежної статі, у цей період закладається основа для майбутнього романтичного та еротичного потягу до тих,  хто є не до кінця зрозумілий. Цей світ протилежної статі здається дивним, але саме завдяки цьому він вабить.

Відчуття себе хлопчиком або дівчинкою — це більше, ніж просто ідея. Лише спершись на глибинну жіночність в середині себе, дівчина у майбутньому зможе побудувати здорові стосунки з представниками протилежної статі. Так само для повноцінних взаємин з представниками протилежної статі юнакам потрібно мати здорове чоловіче самоусвідомлення. Для цього діти потребують прикладів мужності та жіночності. Дівчата спостерігають за жіночими образами у своїх мамах, подругах, вчительках; хлопці — татах, однолітках, тренерах.

Ще у дошкільний період перед дитиною постає складне завдання самоідентифікації. У перші роки життя, засвоюючи мовні правила використання займенників, дитина відкриває для себе, що світ поділений на дві протилежності (статі): хлопці й дівчата, чоловіки й жінки. Відчувши ці відмінності, дитина повинна з’ясувати, яке її місце у статево-полярному світі.

Для дівчат цей процес проходить трохи легше, оскільки вони і так пов’язані з мамою  від самого народження. Для хлопчиків — це необхідність відділитися від тієї, хто перші роки життя була найближче, і більше приєднатися до тата, як до представника чоловічого всесвіту.  Це дасть можливість хлопцю ідентифікувати себе з батьком і долучитися до когорти чоловіків.

Джон Грей та Уоррен Фаррелл вважають, що “коли тато возиться з хлопцем, вчить його, читає йому на ніч — любов і підтримка тата стає невід’ємною частиною особистості хлопця, як сироп, який просочує млинець. Просочений сиропом млинець вже ніколи не буде колишнім, він змінився назавжди, — так змінюється і хлопець під впливом батька” [Грей, Фаррелл, с.177].

В одному з підручників зазначені «моменти, що не відповідають бездискримінаційному підходу:… мама й доня вишивають,  хлопці майструють, хлопці грають у футбол, дівчата плетуть вінки».

Чи справді поділ на дівчачі та хлопчачі ігри мають під собою лише звички, які занадто сильно вкоренилися у нашій культурі?

Всім відомо, що за допомогою гри дитина пізнає світ, вчиться взаємодії з оточуючими, відточує навички спілкування. Гра — це проекція дорослого світу, в якій відображається те, що оточує дитину, що цікавить, хвилює та захоплює.

Результати дослідження Кінсі, на які часто посилаються сторонники статевого знеособлення,  однозначні:  лише 11% гомосексуальних чоловіків в дитинстві захоплювалися чоловічими іграми, цей відсоток щодо гетеросексуалів становить 70%. Приблизно половина гомосексуальних чоловіків (для гетеросексуальних чоловіків цей відсоток сягає лише 11%) у дитинстві захоплювалися розвагами, які характерні для дівчат. Підсумком дослідження стає твердження, що “гендерна конформність у дитинстві слугує потужним фактором для прогнозу майбутньої гомосексуальності у чоловіків” [Bell].

Дж. Ніколосі стверджує, що “в основі майже кожного випадку гомосексуальності — викривлення фундаментальних уявлень про стать” [Ніколосі, с.23].

Д-р Річард Фітцгіббонс з ним одностайний: “Слабка чоловіча ідентичність — … основна причина гомосексуальності у чоловіків… Подібний стан зазвичай супроводжується відторгненням з боку однолітків… Довготривале відторгнення може бути основним джерелом конфлікта для дитини і підлітка… Негативний погляд на власну мужність та самотність може призвести його до страстного бажання чоловічості своїх однолітків».

На ґрунті підвищеної чутливості до того, чого не вистачає, формується дефіцитарна поведінка.

Працюючи багато років з дітьми, які мають розлади гендерної ідентичності, К. Цукер і С. Бредлі помітили цікавий факт: “хлопці, які захоплені грою у Барбі (або її різновидами), витрачають велику кількість часу на розчісування, одягання і роздягання ляльки. Проте ми дуже рідко заставали їх за грою у материнську турботу, наприклад, за колисанням ляльок” [Цукер, с.30].

Схоже, гра в ляльки хлопцями має під собою не те саме, що вкладають у подібні ігри дівчата. У свою чергу суто чоловічі ігри допомагають хлопцю самоідентифікувати себе як хлопця, дівочі ігри ж розкривають весь спектр жіночої краси у дівчині.

Беззаперечним є той факт, що переплутаність ролей жінки і чоловіка (тата і мами) у суспільстві призводить до дезорієнтації дитини і може сприяти порушенню її статево-рольової поведінки. Натомість, наявність реальних образів здорової чоловічості та жіночості сприяють здоровому психосексуальному розвиткові дитини.

Через мужність або жіночність ми досягаємо зрілості. І дорослим інколи потрібно допомогти дівчатам знайти резервуар жіночності всередині себе, а хлопцям — резервуар чоловічості, щоб приєднатися до нього і закріпитися у своїй статевій ідентичності, а не залишати дітей наодинці з їхніми запитаннями, знеособлюючи цей світ.

Понад тисячу книжок про дівчат-лесбійок закупив український уряд для дитячих бібліотек

Понад тисячу книжок про дівчат-лесбійок закупив український уряд для дитячих бібліотек

За рахунок коштів державного бюджету України були закуплені дитячі книжки про так зване одностатеве кохання. Міністерство культури України та Державна установа «Український інститут книги» придбали 1240 примірників книги «Принцеса+принцеса: довго і щасливо» (автор О’Нілл Кейт, 2019 р.), яка видана у вигляді коміксу на тему ЛГБТ-стосунків. Дітям від 5 років пропонується ознайомитися з історією про двох дівчат, яка закінчується їхнім весіллям.

Коли стало відомо про цей прецедент, офіс руху «Всі разом!» відразу почав з’ясовувати історію питання. Були надіслані запити на доступ до публічної інформації до Українського інституту книги та до Державного комітету телебачення і радіомовлення.

ДИСКВАЛІФІКОВАНІ. Список політиків і держслужбовців, які знищують сім’ю

Відповіді надійшли від Міністерства культури та інформаційної політики. У листі за підписом державного секретаря Яреми Дуля визнається, що книжковий твір «Принцеса+принцеса: довго і щасливо» дійсно був придбаний за державний кошт та поширений серед дитячих та шкільних бібліотек по всій Україні.

Окремо рух «Всі разом!» отримав пакет документів по зазначеному питанню від Українського інституту книги. Серед додатків в наявності є Протокол з рішенням про проведення процедури закупівлі книжної продукції для поповнення бібліотечних фондів за рахунок коштів державного бюджету. У Протоколі зазначено, що перелік книжкової продукції був затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №598-р від 5 липня 2019 року, тобто за часів прем’єрства Володимира Гройсмана.

Також вказано, що уповноваженим за формування переліку книжок від Інститут книги в особі Юрія Марченка, а також видавництво «Рідна мова». Таким чином серед затверджених протоколом Марченка і «Рідної мови» була й книга «Принцеса+принцеса». Загалом тоді було погоджено закупівлю продукції на загальну суму 666000 гривень (без ПДВ).

«Принцеса+принцеса: довго і щасливо» — це комікс про романтичні стосунки між двома дівчатами. Книжка, як зазначається, спрямована на подолання так званих стереотипних уявлень про людські взаємозв’язки. А насправді – містить ознаки агресивної пропаганди одностатевих відносин. Видання, друк та поширення такої літератури серед дитячих бібліотек по всій Україні за рахунок державного бюджету відверто шокує.

Рух «Всі разом!», ознайомившись з зібраною інформацію, нині надсилає лист до Міністерства культури та інформаційної політики з вимогою вилучити всі примірники зазначеної книги з усіх бібліотечних фондів та структурних підрозділі, які функціонують за рахунок коштів державного бюджету. Адже подібні дитячі твори призводять до викривлення уявлень підростаючого покоління про романтичні взаємини між людьми. Ця та інші подібні книжки мають на меті дискредитувати важливий для суспільства інститут природної сім’ї, популяризуючи девіантні моделі поведінки.

У Парламенті зареєстровано законопроект про заборону сексизму

15 січня група депутатів подала до Верховної Ради законопроекти №4598 та №4599, якими передбачається відповідальність за сексизм. Цікаво, що одним із ініціаторів виявився депутат Олександр Корнієнко, який минулого літа відзначився дуже нешанобливими висловлюваннями щодо своєї колеги по фракції.

Найбільша проблема таких ініціатив у надто широкому трактуванні поняття «сексизм».

Депутати пропонують визначати сексизм як «будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі Інтернет або поза нею і скеровані на (або спричиняють): порушення власної гідності або прав людини чи групи людей; сексуальну, психологічну шкоду або страждання особи чи групи осіб; створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища; перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб; підтримку та посилення ґендерних стереотипів».

Цими законопроектами передбачені зміни до Адміністративного кодексу України та зрівняння сексизму з домашнім насильством. За вчинення вищезазначених дій депутати пропонують карати штрафом, виправними роботами чи адміністративним арештом до 7 діб. Арештовувати за сексизм буде поліція. Будь-який жарт чи допис в інтернеті, який трактуватиметься як сексизм, стане причиною притягнення до відповідальності як за «хуліганство».

Очевидно, такі ініціативи мають чимало проблем. Найперше, депутати взялися регулювати такі аспекти приватного життя, які регулюються хіба в авторитарних державах. Серйозне занепокоєння викликають межі поширення закону (дії, жести, візуальні прояви, слова у публічному і приватному житті та в інтернеті). Таким чином, законопроект охоплює більшість способів передачі інформації. Враховуючи українські традиції свободи слова і самовираження (особливо в інтернеті) фіксувати будь-який сексистський контент просто нереально. Тому або законотворці хочуть створити загальну тотальну систему нагляду, або свідомо реєструють закон, який неможливо виконати.

Далі ми зіштовхуємося із трактуванням «перешкоджання здійсненню прав людини» та «створення образливого середовища». Не секрет, що питання сексизму є одним із предметів дискусії між феміністками та захисниками сімейних цінностей, а тому такі формулювання в законі є перешкодою будь-якій антифеміністичній діяльності.

В контексті ідеологічного протистояння загрозливим для християн є формулювання «підтримку та посилення ґендерних стереотипів». Що ж сьогодні вважається гендерними стереотипами? Наприклад, твердження, що чоловік — захисник, а жінка — господиня; біблійна цитата «чоловік — голова дружини» із Послання до ефесян; означення жінок як прекрасної статі і половини людства, яку варто захищати; розділення поведінкових моделей на чоловічі й жіночі та й сам факт визнання двох статей, бо гендер є «спектром ідентичностей», яких може бути необмежена кількість. Таким чином, будь-який спротив поширення гендерної ідеології може розцінюватися як сексизм і незаконна дія.

Окремо слід звернути увагу на формулювання «практика чи поведінка». Якщо законотворці визначають сексизмом «ґендерні стереотипи», а в законі йдеться, що він поширюється на приватну сферу також, то практика розподілу обов’язків у родині визнаватиметься незаконною? Чи не забагато сторін життя держава хоче регулювати?

Ці законопроекти прямо загрожують свободі слова та віросповідання та суперечить принципу невтручання в особисте життя. Проте їх скандальність і неможливість повністю реалізувати, напевне, завадить схвальному голосуванню.

Джерела:

https://sobor.com.ua/news/moz-zaprovadiv-nevidomu-stat

http://c4u.org.ua/u-verhovnij-radi-zareyestrovano-zakonoproekt-pro-zaboronu-seksyzmu/?fbclid=IwAR0s1lE9BK9mxQBG2AvpXNaKo_IGCSBAi6EZ9jGALEJG8AXuJdVrGvf8EW8

https://www.rodyna.org.ua/nebezpeka-suchasnoi-osvity-stateva-nevyznachenist/

https://vsirazom.ua/news/ponad-tisyachu-knizhok-pro-divchat-lesbijok-zakupiv-ukra%D1%97nskij-uryad-dlya-dityachih-bibliotek

Be the first to comment on "Під прикриттям карантину МОЗ запровадив в Україні третю «невідому» стать"

Напишіть відгук