Цифровий концтабір: уже не футурологія…

У четвер, 8 січня, Facebook, Instagram і Twitter закрили президенту США Дональду Трампу доступ до його власних акаунтів. Це – абсолютно безпрецедентний крок, який вкотре продемонстрував: корпорації все більше визначають політику і можуть закрити рота навіть чинному главі держави. Безсумнівно, особливо загострилася ситуація саме у період американської президентської виборчої кампанії 2020 року.

Все це призводить до того, що мільйони користувачів йдуть з Facebook та Twitter через політику цензури у цих соціальних мережах. Світ з домінуванням лівацької ліберальної цензури перестає влаштовувати все більше людей. Тому альтернативні майданчики соціальних медіа та соціальних мереж швидко збільшують кількість своїх користувачів. Передусім йдеться про Telegram, Parler та GAB (аналог Twitter), Rumble (аналог YouTube), MeWe (аналог Facebook).

Згадані соцмережі стрімко набирають обертів, обіцяючи надавати всім рівні можливості висловлюватися і не цензурувати своїх користувачів за ідеї. Наприклад, у MeWe наголосили, що не будуть видаляти «усе підряд з різних політичних причин».

У своїх керівних принципах спільноти Parler зазначає, що не приймає рішення про те, що буде «вилучено або відфільтровано, чи чий обліковий запис буде видалено». На відміну від Facebook, альтернативні соцмережі наголошують на важливості забезпечення свободи слова та демократичних принципів.

Facebook та його заборони

Контент в Facebook почали обмежувати з дня заснування у 2004 році. На початку це стосувалося загальновизнаних норм, пов’язаних з моральним аспектом. Наприклад, модератори мережі одразу видаляли зображення оголених тіл або повідомлення із запереченням Голокосту. Але з ростом впливу мережі, заборони поширювалися на більшу кількість питань.

У 2015 році Facebook заборонив словесно описувати інтимну близькість і публікувати фотографії, в фокусі яких голі сідниці і зображення жіночих грудей. За три роки правила користування мережею були оновлені і введені нові приписи для обговорення теми сексу. За словами топ-менеджменту Фейсбуку, нові правила покликані обмежити сексуальну експлуатацію дорослих людей. Але по факту за новими правилами вийшло так, що якщо людина скаже, що він гомосексуаліст, повідомлення не видалять. А якщо чоловік опублікує пост із захопленням від краси жіночого тіла, то є ймовірність що публікацію заблокують.

У 2017 році The Guardian опублікувала внутрішні правила Facebook щодо модерування сторінок. Там є близько ста незрозумілих інструкцій, які вщент заповнені подвійними стандартами. Наприклад, відео із насильством над дітьми не видаляють, якщо в роликах немає сексуального підтексту або садистських аспектів. А питання наявності в ролику подібних аспектів вирішує модератор на власний розсуд.

У 2018 році Facebook опублікував нові правила. Це 27 сторінок «Стандартів спільноти» — замість однієї сторінки, яка була на старті роботи мережі. В керівних принципах описані численні теми, включаючи мову ворожнечі, дезінформацію тощо. У випадку, якщо будуть порушені стандарти – сторінку заблокують, а контент видалять. Тоді все частіше під критерій «мова ворожнечі» стали потрапляти публікації та сторінки, де критикується ЛГБТ-рух, а тому – блокувалися і видалялися.

https://i1.wp.com/vsirazom.ua/wp-content/uploads/2021/01/facebook_rules.jpg?w=777&ssl=1

У березні 2019 Facebook заявив, що блокуватиме пропаганду «білого націоналізму». Зазначимо, що раніше мережа дозволяла такий контент, тому що вважала його прийнятною формою вираження поглядів. Однак після того, як компанія  протягом трьох місяців консультувалася з «членами громадянського суспільства», вона дійшла до висновку, що ці явища не відрізняються від поняття переваги білої раси над іншими.

Нові стандарти спільноти дозволяють видаляти будь-який пост, що дає можливість мережі цензурувати контент. Facebook все більше стає інструментом в руках політичних ідеологів та соціальних конструктивістів. Практика расового упередження щодо людей з білим кольором шкіри стає нової нормою.

Цензура із політичним контекстом

У червні 2020 Facebook заблокував акаунти та групи, представники яких виступили за законне придушення хвилі протестів лівих радикалів Black Lives Matter. У той самий час адміністрація Facebook заблокувала акаунти відомих правих блогерів – Алекса Джонса, Майло Яннопулос і Луї Фаррахана – в рамках боротьби з риторикою ненависті. Крім того, був вилучений акаунт правої групи Proud Boys, що підтримує Дональда Трампа. В тому числі на платформі YouTube був заблокований канал видання Rebel Media відомого американського журналіста і патріота Гевіна Макіннеса.

Також  Twitter маркував пости президента США Дональда Трампа як такі, що не відповідають дійсності. З Facebook та Twitter була видалена серія публікацій передвиборного штабу президента Трампа. У цих публікаціях президент Трамп писав про намір внести рух «антифа» у реєстр терористичних організацій. Він стверджував, що радикальні ліві угруповання причетні до заворушень в деяких штатах країни.  Таким чином технологічні гіганти відверто долучилися до BLM руху та невмотивованої цензури більшості висловлювань чинного глави держави.

Але разом з тим компрометуючі факти про топ-політиків від Демократичної партії і їхніх родичів губляться на шляху до публікації. Наприклад, Twitter та Facebook просто видаляли всі посилання на розслідування про родину Байден, зроблене виданням New York Post. Чому так відбувається, Конгрес США спробував дізнатися у інтернет-магнатів.

Цукерберг і Дорсі «на килимі» у Конгресі

Формально збиралися обговорити застарілий «Акт про дотримання пристойності в Інтернеті», прийнятий багато роки тому, коли соцмереж ще не існувало. Де-факто їх викликали на килим, щоб поговорити про цензуру в інтернеті. У засіданні Конгресу навесні 2018 року взяли участь голова Twitter Джек Дорсі, голова Google Сундар Пічаї, а також глава Facebook Марк Цукерберг.

На засіданні розглядалося питання етики в сфері комунікацій. Демократів не влаштовує відсутність відповідальності керівництва соцмереж за розміщення недостовірної інформації, в тому числі політичної реклами. А представники республіканської партії, в свою чергу, обурені відсутністю плюралізму думок в опублікованому в соцмережах контенті. На їхню думку, сервіси вводять агресивну цензуру щодо матеріалів з підтримкою консервативного світогляду.

«Містер Дорсі, хто наділив Вас правом вирішувати, про що можуть говорити медіа і що дозволено чути громадянам Америки?!» — вигукнув під час засідання сенатор від Республіканської партії Тед Круз.

Пізніше президент Трамп виступив з ініціативою, яка дозволяє регуляторам залучати соцмережі до відповідальності за дії, які можуть бути розцінені як обмеження свободи – наприклад, видалення постів, коментарів або блокування акаунтів.

«Ми не можемо дозволити, щоб в країні, в якій завжди цінувалася свобода слова, обмежене число онлайн-платформ вручну вибирали слова, якими американці можуть обмінюватися в інтернеті. Ця практика є антиамериканською та антидемократичною. Коли великі впливові компанії піддають цензурі думки, з якими вони не згодні, вони виявляють небезпечну владу. Вони перестають функціонувати як вітрини думок і оголошень, і повинні розглядатися як творці контенту і нести за це відповідальність», — пояснював свою логіку Трамп.

Таким чином, вище згадані соціальні медіагіганти стають все більше схожими на платформи для просування лівих ліберальних ідей та політичного протистояння, де вже немає місця свободі висловлень та іншим постулатам демократичного суспільства.

Тому бурхливий розвиток альтернативних майданчиків стає ознакою часу. Платформи, які гарантуватимуть якісний сервіс, рівність і свободу, здобуватимуть все більшу підтримку від користувачів.

Однак, Ідея, згідно з якою для подолання цензури в Інтернеті достатньо створення альтернативних соцмереж, виявилася утопічною. Адже соцмережі, творці яких не поділяють догм сучасного лібералізму, легко піддати тиску. На тлі «великої зачистки» дисидентів у Facebook та Twitter компанії Apple і Google розпочали війну проти соцмережі Parler.

Платформу Parler у 2018 році заснували випускники Денверського університету Джон Матце і Джаред Томпсон. Матце називав свою соцмережу «бастіоном свободи в Інтернеті». Модерація соцмережі вільна від ідеологічних упереджень, тому Parler почала здобувати популярність серед людей консервативного світогляду. Нещодавно про свій перехід у Parler оголосив і Дональд Трамп, чиї акаунти у мейнстрімних соцмережах були заблоковані.

У відповідь гіганти Apple і Google, які чітко зорієнтовані на ідеї сучасного лібералізму, розпочали заходи з блокування соцмережі і її примусу до слідування нормам «політкоректності». У Google вирішили видалити додаток соцмережі з Play Store, в Apple винесли компанії попередження про видалення додатку з App Store упродовж 24 годин із одночасною вимогою прийняти ідеологічні засади модерації.

Тиск проти Parler був очікуваний: впродовж кількох місяців ліві ЗМІ публікували матеріали про те, що соцмережа стала «раєм для ультраправих», і така ситуація вимагає реагування.

Заходи з посилення цензури в Інтернеті співпали з намірами представників Демократичної партії посилити систему ранжування американських громадян залежно від їхніх поглядів. Так, зокрема, учасників нещодавніх мітингів на підтримку Трампа хочуть внести до переліку осіб, яким заборонено користуватися авіатранспортом у зв’язку з їхньою нібито «схильністю» до тероризму.

Крім посилення цензури та репресивних намірів демократів можна спостерігати тенденції використання як засобу тиску проти консерваторів платформ онлайн-торгівлі. Так, до блокування товарів, пов’язаних з бізнесом Дональда Трампа, вдалася платформа Shopify.

Посилення цензури спостерігається не лише у США, але й у Євросоюзі. Як повідомлялося, 3 грудня 2020 року Європейська комісія презентувала «План дій щодо європейської демократії». Новий документ Єврокомісії передбачає запровадження кримінальної відповідальності за використання «мови ненависті». Покарання за «неполіткоректні» висловлювання мають діяти на території абсолютно всіх держав-членів згідно зі статтею 83 Договору про функціонування ЄС. У цій статті говориться про «особливо тяжкі злочини, що мають транскордонний характер». До таких злочинів стаття зараховує, зокрема, тероризм, торгівлю людьми та наркоторгівлю. Ідеологічне дисидентство згідно з планами Єврокомісії має розглядатися так само як ці тяжкі злочини. Окрім запровадження кримінальної відповідальності документ передбачає зміни до законодавчих актів із метою посилення підзвітності суб’єктів, що надають Інтернет-послуг

І ще трохи про  Parler  і не тільки. Отже інтернет-гігант Amazon відмовив соціальній мережі Parler у зберіганні даних. Зараз платформа, а також всі її послуги та додатки стали тимчасово недоступними. Amazon припинив надавати Parler послуги хостингу даних з 11 січня за тихоокеанським часом. Призупинення хостингу фактично означає відключення порталу від інтернету і, щоб залишитися онлайн, компанія повинна знайти новий хостинг, який погодиться обслуговувати сервіс. У листі власникам Parler Amazon заявила, що призупиняє роботу платформи від своїх послуг хмарного хостингу за наявність в цій соцмережі 98 постів із закликами до насильства.

У відповідь на повідомленя генеральний директор Parler Джон Матц звинуватив технологічних гігантів у «війні зі свободою слова». Він зазначив, що великі технологічні гіганти скоординовано атакують свободу слова і в намагаються знищити конкуренцію на вільному ринку. Матц також заявив, що Parler може виявитися недоступною, оскільки їй доведеться перебудовувати свій сайт заново. За його словами, компанії потрібен тиждень, щоб знайти альтернативу Amazon.

«Ми не прогнемося під політично мотивовані компанії і авторитарних диктаторів, які ненавидять свободу слова!» — написав він раніше в своїй соцмережі, коли вона ще була доступна. Серед користувачів правого крила є популярною також платформа Gab, мережевий сайт, яка на сьогодні є достойною альтернативою Facebook. Компанія зафіксувала сплеск відвідуваності та зростання веб-сайту після блокування президента Трампа у Twitter. Мережа опублікувала в Twitter дані про те, що за годину вона набрала понад 10 000 користувачів, а за 12 годин отримала 12 мільйонів відвідувань. В одному з останніх повідомлень Gab повідомив про понад 500 тисяч нових користувачів за останню добу.

«Наш траффік за останні 24 години виріс на 753%. На сайті десятки мільйонів відвідувань», — заявляє Gab. А також символічно додає: «Вихід з Кремнієвої долини розпочався». Натякаючи на аналогію виходу євреїв з єгипетського полону.

Генеральний директор Gab Андрю Торба опублікував відео-звернення, у якому закликає боротися за правду та свободу слова. На його персональній сторінці на сайті gab.com Торба цитує Святе письмо, а також позиціонує себе, як «християнин, чоловік, батько, патріот Америки та керівник @gab».

Блокування Parler і видалення додатків — черговий крок технологічних компаній в спробі придушити свободу слова та думки не тільки на території США, а й у всьому світі. Боротьба за демократичні принципи у цифровому просторі триває.

Джерела:

https://vsirazom.ua/article/chomu-koristuvachi-zalishayut-facebook-i-twitter-i-kudi-jdut

https://politteo.online/novyny/czyfrovyj-koncztabir-kompaniyi-giganty-rozpochaly-blokuvannya-soczmerezhi-parler/

https://vsirazom.ua/news/kibervijna-za-svobodu-slova-triva%d1%94-parler-timchasovo-zakrito-gab-viriva%d1%94tsya-u-lideri

Be the first to comment on "Цифровий концтабір: уже не футурологія…"

Напишіть відгук